Денис КУРИЛОВ, студент Шанхайського університету Цзяотун,
член Української асоціації китаєзнавців

Від початку повномасштабного вторгнення Росії українська освітня галузь зазнала значної шкоди. Багато студентів не має змоги продовжувати навчання у своїх навчальних закладах з таких причин: через зруйновані приміщення, відсутність викладачів, вимушену евакуацію або велику ймовірність небезпеки.

Підтримка України з боку світової спільноти не оминула освітню галузь. Велика кількість навчальних закладів оголосила про бажання приймати українських студентів та вчених на стипендії та гранти. Найвідоміший приклад – ініціатива Ukrainian Global University, започаткована у співробітництві з Офісом Президента України. Більш ефективною є співпраця в розрізі професійної діяльності. На адресу Української асоціації китаєзнавців надійшли листи підтримки та пропозиції для студентів та вчених від низки світових навчальних закладів. З ініціативою виступили The Hebrew University of Jerusalem, Віденський університет, The Palacký University in Olomouc, тайванська Academia Sinica та низка інших навчальних закладів Тайваню.

Сусідня з нами Польща прийняла найбільшу кількість українських мігрантів, в тому числі й студентів. ВНЗ цієї країни зустрічали українських студентів з повним розумінням ситуації, пропонуючи курси, доступи до матеріалів або навіть повноцінне зарахування на факультети посеред навчального року. Окрім цього, українські науковці, які бажали продовжувати науково-дослідну діяльність в університетах, мали таку можливість влаштування і використання спеціальних грантів.

Українська асоціація китаєзнавців підтримує контакт з польськими колегами від самого початку повномасштабних бойових дій, відколи колеги з Польщі надіслали лист з усіма даними, які можуть знадобитися, в тому числі й для допомоги українським студентам-китаєзнавцям.

Серед університетів, які відкрили свої двері для науковців та студентів з України, є Варшавський Університет – один з найпрестижніших у країні. Так, наприклад, ще в березні студенти Дніпровського національного університету отримали доступ до бібліотеки Варшавського Університету, а також доступ до окремих онлайн-лекцій англійською і польською мовами. Також Варшавський університет допоміг з організацією лекцій з китайської мови, які були розроблені за допомогою тайванських викладачів з Центру викладання китайської мови Хуаю (ці лекції включали заняття з китайської мови на вищому рівні, які були спрямовані на професійну лексику в галузі бізнесу, медіа, тайванської літератури тощо).

Викладач Варшавського Університету пан Ольгерд Ужємбло, який був одним з ініціаторів листа-підтримки українським китаєзнавцям, був залучений до викладання українським студентам.

Лист підтримки від польських китаєзнавців від 7 березня 2022 року

Я звернувся до пана Ольгерда з проханням висловитись щодо можливості подальшого розвитку співпраці та отримав такі коментарі.

«Є багато сфер, які можуть стати важливими для польсько-української наукової співпраці в галузі китаєзнавства. Як науковець, який має безпосереднє відношення до викладання, я точно хотів би бачити більше проєктів, пов’язаних з викладацькою діяльністю, які б уможливлювали співпрацю в режимі онлайн. Ідеться, зокрема, про лекції, які нам вдалося провести для студентів з України (мається на увазі викладання для студентів Дніпровського національного університету). Залучення до співпраці компаній, які пропонують різні онлайн-сервіси, сприяло б організації різних онлайн-лабораторій задля, наприклад, лінгвістичних досліджень китайського інтернету, соціологічного аналізу користувачів тощо. Особисто мені був би цікавий порівняльний аналіз мовної поведінки російських і китайських користувачів, мовних образів війни, що формуються в обох цих інтернет-середовищах.

Серед інших ідей, які виникли в ході розмов з українськими науковцями, варто було б розглянути співпрацю між істориками-китаєзнавцям, зокрема належну розробку методичних рекомендацій щодо роботи з джерелами. Є також можливість залучення до співпраці польських науковців, які закінчують докторантуру в Китаї. З розмови з паном Володимиром Урусовим я дійшов висновку, що можна розпочати співпрацю з відділом Східної Європи нашого університету та з центрами в Україні».

Окремою темою, яка могла б об’єднати зусилля науковців обох країн, є історія нашого регіону в китайському контексті. Цікавими у цьому контексті були б праці відомого китайського дослідника Міхала Бойма (у Львові збереглася каплиця братів Боймів) та інших дослідників, зокрема імперсько-російських, польських, гальсько-австрійських, українських, угорських тощо. Це могло б поглибити сприйняття мультикультурності цього регіону»

Варшавський та Ягеллонський університет

Серед інших польських університетів, які активно залучені до допомоги українським студентам і науковцям, є університет SWPS (Вища школа суспільної психології), який має стипендіальну програму для українців, якою також можуть скористатися студенти, що зацікавлені у китаєзнавстві. Окрім цього, цей університет реалізовує безплатну психологічну та юридичну підтримку, організовує вебінари, спеціальні зустрічі тощо.

Декан гуманітарного факультету SWPS у Варшаві та завідувач кафедри азійських студій Марчін Якобі, з яким я маю честь часто спілкуватися, також зацікавлений у подальшій співпраці польських та українських науковців у галузі китаєзнавства. Він додав, що університет SWPS відкритий до спільних проєктів на рівні бакалаврату у дисципліні викладання мов та дослідження сучасної культури та бізнесу азійських країн (Китай, Корея, Японія).

Ягеллонський університет запровадив доступ до матеріалів своєї бібліотеки, який також дистанційно надається на запит українським студентам. Люблінський католицький університет Івана Павла II активно допомагає українським науковцям з різних галузей у продовженні науково-дослідної діяльності, а також сприяє їх працевлаштуванню.

Війна не повинна зупиняти освітній процес. Саме тому допомога міжнародних освітніх закладів не тільки сприяє продовженню здобуття професії, але й відкриває нові можливості для українських студентів та вчених. Здобуті знання в кооперації з іноземними колегами, безумовно, будуть корисні у післявоєнному розвитку України, особливо на фоні глобальних змін, де азійський регіон має все більшу вагу. Вже сьогодні Україна повинна замислюватися над тим, як відігравати там активнішу роль. Мао Цзедун колись казав: «Той, хто не був на великому мурі, не може вважатися гідним». Я вірю, що міжнародні освітні проєкти сприятимуть ширшому розумінню особливостей Піднебесної в Україні, що своєю чергою пришвидшить появу українського Ніксона на великому мурі.

Університет SWPS та Люблінський католицький університет Івана Павла II