Нова модель реалізації спільних взаємовигідних проєктів України та Китаю у сфері цивільної легкої авіації

Дмитро ТИМЧЕНКО, директор наукового центру «НЦ АероКонТех» (ТОВ)
Олексій ТИМЧЕНКО, науковий керівник наукового центру «НЦ АероКонТех» (ТОВ)
Веньтін ШИ, генеральний директор Tianjin Rurizhongtian Intelligent Technology Development Co., Ltd.

На землі люди відмежовуються один від одного кордонами країн, ідеологіями, релігіями, рівнями розвитку та статків, національним походженням, своїм віком і географічними поясами. Проте небо прибирає усі ці межі на другий план та робить нас по-справжньому рівними.

Сучасний світ ХХІ століття становить складне і багатофакторне середовище, що невпинно змінюється і регулярно кидає людству нові виклики. Ці виклики є свого роду атестацією світового суспільства на адаптивність, гнучкість та здатність вдосконалювати наявні системи та створювати абсолютно нові рішення. Стрімке зростання світового населення вже давно перетворило дорожні затори на звичне явище для будь-якого великого міста. Затори сильно впливають на якість життя та вже перетворились на фактор уповільнення темпів зростання економіки країн.

Сьогодні китайський ринок автомобілів уже перейшов межу у 400 млн одиниць. Хоча темпи будівництва дорожньої інфраструктури Китаю щороку зростають, затори на них стають дедалі сильнішими. За результатами аналізу великих даних 100 міст Китаю приблизно 53% населення міст втрачає у заторах від 20 до 60 хвилин. Через зростання урбанізації Китаю питання заторів для населення великих міст і надалі буде погіршуватися. Вищенаведені фактори сприяють переосмисленню самої концепції транспортування та підвищують актуальність застосування цивільної легкої авіації. Низка підприємців та новаторів, включаючи китайських, прямо зараз активно розробляє нові передові цивільні легкі літальні апарати, докладає усіх зусиль для впровадження в життя концепції «міської аеромобільності» (анг. «Urban air mobility», «UAM»). За оцінками експертів, об’єм світового ринку «міської аеромобільності» до 2030 року виросте до рівня 300 млрд доларів США, а до 2040 року може сягнути 1,5 трлн доларів США, в рамках якого Китай може стати найбільшим зі світових ринків UAM. Такий великий споживчий потенціал є унікальною підприємницькою можливістю.

Хоча у деяких китайських компаній вже є приклади успішних льотних випробувань, проте популяризація на ринку цивільної авіації досі неможлива через наявну у літальних апаратів UAM необхідність вирішення низки питань – безпеки, стійкості, дальності польоту, питань сертифікації тощо. Саме тому численні підприємства шукають по всьому світу висококваліфікованих авіаційних конструкторів та проєктні команди. Це створює вельми широкий простір для кооперації між українськими та китайськими авіаційними компаніями, а також дає унікальну можливість за допомогою технологічного рішення UAM разом вийти не тільки на китайський внутрішній ринок, а й на колосальний за розмірами світовий ринок.

Україна належить до десятки держав, які володіють повним циклом створення об’єктів авіаційної техніки (ОАТ). Україна має унікальні досягнення в проєктуванні вантажних літаків, світове визнання в галузі створення авіаційних двигунів, прийнятні розробки систем керування літальними апаратами та інших авіаційних систем. Відомо про низку вдалих українських проєктів середніх пасажирських літаків.

За останні 20‒25 років авіаційні спеціалісти України розробили декілька типів ефективних легких і надлегких літаків, вертольотів, БПЛА, а також авіаційних тренажерів, стендів тощо. В Україні виконуються також проєктно-пошукові роботи зі створення літальних апаратів нетипової аеродинамічної схеми та/або з застосуванням електродвигунів в якості силової установки.

У системі світового авіабудування Україна представлена традиційно великими підприємствами ДП «Антонов», АТ «Мотор Січ», ЗМКБ «Івченко-Прогрес», ХДАВП ХАЗ, ДП ХМЗ ФЕД тощо. Також за кордон поставляють свою авіапродукцію Україні відомі приватні авіапідприємства, такі як ТОВ «КБ «Аеропракт», ТОВ «КБ Аерокоптер», АСК «Софтекс-Аеро», ТОВ «Хелітрейнінг-Україна» тощо.

В Україні виконують проєктні роботи, навчальні і науково-дослідні послуги Навчально- наукововиробничий центр “CAD/CAM/CAE/PLM” університету «ХАІ» та приватні авіаційні компанії ТОВ «Прогрестех Україна», ТОВ «КБ Аеровотекс» (донедавна), ТОВ «НЦ АероКонТех» та інші.

Ключову роль у підготовці авіаційних спеціалістів (конструкторів, технологів, експлуатантів і інженерів-дослідників) та проведенні науково-дослідних робіт в Україні виконує Національний аерокосмічний університет «ХАІ». Випускниками університету «ХАІ» укомплектовані штатні підрозділи практично всіх вищеназваних підприємств України, а також авіаційних фірм багатьох інших країн.

Суттєву кількість авіаційних спеціалістів випускають також Національний авіаційний університет (м. Київ) та Національний політехнічний університет України «КПІ ім. Сікорського» (м. Київ). За даними авіаційної галузевої статистичної звітності, за період 2011–2020 років обсяг реалізації продукції авіаційної промисловості України склав близько 13,1 млрд доларів США.

Міжнародна кооперація та реалізація спільних проєктів із великими (зокрема, державними) авіаційними підприємствами України (і світу) має не тільки переваги, але й надскладні особливості. До переваг, безсумнівно, можна віднести колосальні проєктні можливості та великі виробничі потужності, рівень міжнародних зв’язків, налагоджені канали міжнародної співпраці та комунікації. Проте деякі особливості стають суттєвими перепонами у процесі реалізації спільних проєктів, а саме:
– високі накладні витрати великих підприємств, що суттєво збільшують собівартість проєктів та знижують ринкову конкурентоспроможність результатів проєктів;
– складність та повільність механізму прийняття рішень, зокрема стратегічних, проєктних та фінансових;
– нерідко об’єктом міжнародної співпраці стає об’єкт авіаційної техніки (ОАТ), що був розроблений у 70–80-х рр. та був успадкований підприємством після здобуття Україною незалежності, що може бути подразником та причиною міжнародних конфліктів;
– більшість з цих підприємств має стратегічне значення для України та її економіки, тому їх діяльність регулюється відповідними державними контролюючими відомствами та може піддаватися впливу політичних чинників.

Наведені особливості й вади стають суттєвими перепонами на шляху успішної реалізації потенціалу кооперації України та Китаю в авіаційній галузі, що підтверджує актуальність пошуку абсолютно нової моделі кооперації.

Говорячи про цивільну авіацію, слід зазначити, що Україна на міжнародній арені суттєво представлена вищеназваною низкою приватних авіаційних підприємств, продукція та послуги яких переважно спрямовані на експорт. Ці підприємства зосередили свою увагу на сегментах малої авіації, зокрема цивільних легких літаках та гелікоптерах, безпілотній авіації та авіаційних тренажерах.

До сильних сторін цих приватних підприємств можна віднести такі:
– високий рівень кваліфікації колективу;
– значний досвід проєктування та виготовлення літальних апаратів та їх комплектуючих;
– багатий досвід управління складними R&D-проєктами, яке зазвичай здійснюється колишніми керівниками відділів вищеназваних великих авіаційних підприємств;
– відносно конкурентну вартість реалізації проєктів;
– швидкість та гнучкість у прийнятті рішень, зокрема проєктних та фінансових;
– мінімальну залежність від політичного впливу.

Проте, попри сильні сторони, українським приватним авіаційним компаніям максимально реалізувати свій науково-виробничий потенціал заважають такі фактори:
– обмеженість власних фінансових ресурсів підприємств;
– висока вартість залучення капіталу в Україні;
– обмежений доступ до інвесторів та слабка популярність авіаційної галузі серед українських інвесторів;
– відрізаність від міжнародних фінансових ресурсів;
– залежність від постачання певних видів сировини, матеріалів та комплектуючих;
– обмеженість виробничих можливостей.

Українським приватним авіаційним компаніям зазвичай складно власноруч пробитися на китайський ринок зі своїм продуктом чи послугами, адже це потребує суттєвих витрат на сертифікацію авіаційної продукції, локалізацію присутності в Китаї та маркетинг.

Нова модель кооперації між українськими приватними авіаційними компаніями та китайськими авіаційними компаніями може стати новим поштовхом та драйвером розвитку авіаційної промисловості України та Китаю. Нова модель має відповідати сучасним реаліям індустрії, принципу балансу інтересів та взаємовигідного співробітництва, вимогам міжнародного права, гармонізувати із загальноприйнятими моделями міжнародної кооперації в авіаційній галузі.

Нова модель кооперації має ґрунтуватися на типовому життєвому циклі ОАТ та пропонувати розподіл ролей сторін. Наприклад:

Успішність реалізації кооперації за новою моделлю має ґрунтуватися на таких передумовах:
1) предметом кооперації має бути розробка та створення нового ОАТ (наприклад, розробка нових літальних апаратів (ЛА), нових аеродинамічних схем ЛА, принципів польотів, нових конструкційних рішень до наявних ЛА тощо), який не становить державну таємницю;
2) ОАТ має бути виключного цивільного призначення;
3) ОАТ має створюватися із перспективою реалізації не лише на китайському внутрішньому ринку, а й на міжнародному ринку.

Запропонована вище нова модель кооперації покликана знайти новий варіант активної співпраці між китайськими та українськими авіаційними компаніями, збалансувати інтереси обох сторін компаній та налагодити взаємовигідне довгострокове співробітництво.

 

 

乌克兰和中国共同实施互相互利的
民用轻型航空项目的全新合作模式

Dmytro Tymchenko RC AeroConTech LLC科学中心总经理
Oleksii TymchenkoRC AeroConTech LLC科学中心科学导师
史文婷 天津如日中天智能科技发展有限责任公 司董事长

在地上人们以国界、意识形态、宗教、国家 发展和财富水平、国籍、年龄和地理区域而 分开。然而,天空消除这些所有的界限,使 我们真正的平等。

21世纪现代世界是多因素的不断变化的并向人 类提出新挑战的复杂环境。这些挑战对世界社 会的适应能力,灵活性,改进现有系统和创造 完全新颖解决方案能力的一种考试。

随着全世界城市人口数量不断增长,公路交通 拥堵已经成为任何大城市的司空见惯,严重影 响到了人们的生活质量,变成了国家总体经济 增长率缓慢因素。

今日中国汽车的保有量已经超越4亿辆,虽然 中国道路建设量在逐年快速增加,然而交通 拥堵却日益严重。根据中国100座城市的大数 据分析结果,大约53%的城市人口每天通勤会 浪费20-60分钟。随着中国城镇化指标继续增 长,人口增长的大城市将继续面对更加严重的 交通拥堵问题。上述因素促使反省交通观念
提高民用轻型飞行器应用的迫切性。系列企业 家和创新者(包括中国的)正在积极开发新 颖先进的民用轻型飞行机,努力将城市空中交 通(英文 “Urban Air Mobility” 或 “UAM” 观念带到生活中。根据专家评估,全球亨氏 空中交通市场规模将在2030年达到3000亿美 元,2040年会增至1.5万亿美元,中国有可能成 为全球最大的城市交通市场。面对有如此强大 消费能是一个不可多得的商业机会。

虽然中国本土企业已经有成功试飞的案例,但 民用市场的普及尚未可行,目前城市空中交 通的飞行机还是要解决安全性,稳定性,飞行 航程、适航取证等问题,因此诸多企业正在 全世界范围内寻找飞行器设计的专业人才和团 队。此就创造乌克兰和中国公司非常广阔的合 作空间以及用新颖城市空中交通技术解决方案 共同进入不仅仅中国国内市场而全世界的巨大 市场的独一无二的机会。

乌克兰是拥有航空技术产品创造完整周期的十 个国家之一。乌克兰在货运飞机设计领域获得 独一无二的成就,在制造飞机发动机领域获得 世界认可,具有飞机控制系统和其他航空系统 的研发成果,并且具有系列有名的中型客运飞 机的成功项目。

最近20–25 年乌克兰航空专家研制了几种有效 果的轻型和超轻型的飞机、直升机和无人机 航空训练器和模拟器等。在乌克兰也有进行非 典型气动结构的以电机为动力装置的飞行机探 索研究开发工作。

在全世界航空工业系统乌克兰以传统大型企 业为代表如 Antonov Company,JSC Motor Sich,ZMKB Ivchenko-Progress,KSAMC “KhAZ”,Kharkiv Machinery Plant “FED” 等集 团。除此以外,乌克兰有名私人航空公司如 Aeroprakt Ltd.,DB Aerocopter LLC,Softex Aero LLC,Helitraining-Ukraine LLC 等公司也做 航空产品出口。

项目课题研发工作、教学服务和技术开发 服务在乌克兰由哈尔科夫国立航空航天大学 “CAD/CAM/CAE/PLM” 教学科学生产中心和私 人航空公司如Progresstech-Ukraine LLC,DB Aerovortex LLC, RC AeroConTech LLC 等公司.

哈尔科夫国立航空航天大学 “KhAI” 在航空专家 培养(设计师、技术人员、操作员和研究工程 师)和进行研究开发工作起关键作用。差不多 每一家上述的企业和许多外国航空公司工作团 队都有哈尔科夫国立航空航天大学的毕业生。

基辅航空大学和乌克兰国立技术大学“Igor Sikorsky理工学院”也培养大量的航空专家。

根据航空行业统计报告,在2011–2020年间乌 克兰航空工业产品销售金额为131亿美元。

国际合作和共同项目实施中吸引大型航空企业 尤其是国有企业)不仅有相应优势,而且有些 合作复杂性的特点。优势理所当然是巨大设计 能力和极大的生产能力,国际关系水平,完整 的国家合作和沟通渠道。然而,有些特点成为 实施联合项目的重大障碍,比如:

– 大型企业附加费用水平高,导致项目实施成 本增长和项目结果市场竞争能力降低;
– 决策机制复杂性和速度缓慢,尤其是战略方 面、项目设计和财务方面决定;
– 国际项目合作标的不时是70-80年代研发的 和乌克兰获得独立之后继承的航空技术产 品,如此合作也会引起和刺激国际冲突;
– 大部分如此大型企业对乌克兰国家和经济具 有战略价值,其经营和业务受国家相应机构 管理和政治因素影响。

上述特点和缺点成为发挥乌克兰和中在航空领 域顺利合作潜能的重大障碍,从而提高探索全 新合作模式的迫切性。

至于民用航空而言,乌克兰在国际舞台也以上 述系列私营航空公司代表的,这些公司产品和 服务主要针对出口。这些公司经营注意力主要 集中在轻型飞行机,尤其民用轻型飞机和直升 机,无人机和航空训练器。

这些私营公司优势如下:
– 工作团队拥有高技能水平;
– 飞行机和其部件设计和生产的极大经验;
– 复杂研究开发项目管理的丰富经验,项目 管理一般由上述的大型企业部门前任部长 进行的;
– 相当具有竞争力的项目实施的费用水平;
– 决策机制灵活性和速度快,尤其项目设计和 财务方面决定;
– 经营和业务受极小政治因素影响。

然而,尽管乌克兰私营航空公司的优势,以下 因素阻碍充分发挥科学生产的潜力:
– 自有财务资源有限;
– 乌克兰吸引资本成本高;
– 接触投资单位机会有限,乌克兰投资单位向 航空工业投资风行程度很低;
– 私营公司从国际金融资源的脱节;
– 私营公司依赖于各种原料、材料和配件 供给;
– 生产能力有限。

乌克兰私营航空公司靠自己的能力、产品和 服务一般极难进入中国市场,因为航空产品 获得适航证、在中国本地化和营销获得需要 大量资金。

乌克兰私营航空公司和中国航空企业全新合作 模式会成为乌克兰和中国航空工业发展的新 冲动和驱动。全新合作模式须符合行业现代情 况、互相互利原则、国际法律要求,与航空行 业国际合作惯例协调统一。

全新合作模式须基于航空技术产品生命周期并 提出各方的作用,比如:

全新合作模式成功应基于如下前提:
1) 合作标的必须为新研发的航空技术产品(比 如:新飞行机、飞行机的新气动结构、新颖 飞行原理,对现有飞行机的新技术解决方案 等等 ,并研发的航空技术产品须不属于国 家机密;
2) 航空技术产品须属于民用类型;
3) 研发的航空技术产品销售潜力应不仅仅由中 国国内市场有限,而受国际市场欢迎。

上述建议的全新合作模式旨在找到乌克兰与中 国航空企业积极合作的方式,平衡双方利益和 建立互相互利的长期合作。