Інтерв’ю з директором ТОВ «Схід Лайн» паном Лі Їнєм

1. Пане Лі Їнь, чи можете ви розповісти про ідею та процес реалізації проєкту прямого контейнерного залізничного сполучення Україна–Китай?

У 2004 році я приїхав на навчання в Україну, в Харків, у 2010 році в Одесі почав займатись логістичною сферою. На самому початку це були авіаперевезення збірних вантажів, потім морські контейнерні перевезення.

У 2013 році, після того як президент Китаю Сі Цзіньпін висунув ініціативу «Один пояс, один шлях», залізничні перевезення з Китаю до Європи безперервно розвивалися. Але з Україною сполучення налагоджені не були, хоча маршрут через Україну є прямим найближчим маршрутом до Європи. Це спонукало мене як людину, яка 10 років працює в українській логістичній сфері, налагодити залізничні доставки вантажів в Україну.

У 2018 році компанія, що спеціалізується на залізничному сполученні Ухань – Європа, Wuhan Asia-Europe Logistics Co., Ltd (WAE), приїхала до Києва для вивчення ситуації. Мені пощастило поспілкуватися із відповідальною особою цієї компанії і дізнатися про механізм відкриття українсько-китайського залізничного сполучення. За підтримки торговельно-економічного відділу Посольства КНР в Україні, WAE, АТ «Укрзалізниця», Міністерства інфраструктури України, Київської філії ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця» наприкінці 2019 року був сформований попередній проєкт китайсько-українського сполучення в рамках китайсько-європейського логістичного коридору. Але через епідемію перший поїзд Ухань–Київ виїхав 16 червня з Уханю. За збігом обставин у дорозі в Монголії стався паводок. І перший поїзд зміг прибути на ЦТС «Ліски» лише 5 липня.

2. З яких міст Китаю налагоджено сполучення з Україною? Які подальші плани? Нині яка регулярність поїздів?

Після успішного запуску поїзду Ухань–Київ ми поступово зміщуватимемо центр накопичення вантажів до східних регіонів економічної області дельти річки Янцзи та економічної області Шеньчженю, Гуанчжоу та Макао, особливо слід враховувати потреби майбутньої зворотної логістики. Зрештою, ми вибрали Нанчань станцією відправлення, бо відстань до товарних ресурсів на сході, півдні та в центрі Китаю не перевищує 800 км, і це дає можливість легкої доставки. Ми оцінюємо попит та на наступному етапі плануємо збільшувати, розширювати мережу на північ, схід та південь Китаю, відкривати нові пункти відправлення поїздів за маршрутом Китай–Україна. Водночас маємо в планах розширювати географію сполучення в Україні з Одесою, Дніпром та іншими містами.

З червня по вересень поїзд Наньчан–Київ курсує двічі на місяць, починаючи з жовтня ми хочемо збільшити частоту поїздів до трьох разів на місяць. Кожен поїзд перевозить 48 контейнерів 40 HQ. Пізніше транспортні потужності будуть збільшуватися відповідно до потреб.

3. З якими проблемами ви стикаєтесь на шляху слідування поїзду? У Китаї, Монголії, Росії, Україні? Що саме є нині найскладнішим?

Оскільки на ранньому етапі ми досягли консенсусу з транзитними країнами щодо маршруту українськокитайського поїзду, нині проблем немає, все налагоджено. Через те, що китайсько-український поїзд є новим видом торгової логістики, на території України стикаємось із додатковими перевірками. Нам ще необхідно налагодити координацію з різними державними установами в Україні, щоб було порозуміння. Сподіваємось, що в перспективі цей маршрут стане ефективною платформою для економічного та торгового обміну обох держав.

Зараз я приділяю все більше уваги просуванню китайськоєвропейського маршруту серед українських підприємств. Оскільки цей сервіс щойно запущений, в Україні багато компаній, які не знають про переваги залізничного сполучення. Деякі з них лише спостерігають за нашою роботою, але ще не співпрацюють з нами, отже, складно сформувати обсяг вантажу. Я вважаю, що коли обсяг вантажу буде достатнім, буде більше ресурсів для оптимізації ефективності та рівня обслуговування поїздів. Я вірю, що за достатнього рівня довіри ми зможемо забезпечити перевезення товарних потоків в обидва боки.

4. Як Україна може залучити китайські компанії до участі в ініціативі «Один пояс, один шлях» і які потенційні можливості має Україна в цій ініціативі? Коли ви плануєте зворотний маршрут з України в Китай? Які українські вантажі змогли б забезпечити необхідний обсяг?

На сьогодні це проблемне питання. Економічні структури України та Китаю мають взаєморозуміння, але необхідно більше промозаходів у Китаї щодо переваг українських продуктів, індустріальних зон, України взагалі. Приклади успішних українських виробництв, результативних українсько-китайських проєктів зможуть привернути увагу китайських державних та приватних установ та сприяти зростанню китайських інвестицій в Україну.

Щодо потенційних можливостей України в ініціативі «Один пояс, один шлях» я хочу сказати, що населення Китаю становить 1,4 мільярда. Це дуже великий ринок, який безперервно зростає. Це необхідно розуміти та прагнути до всіх форм співробітництва.

Ми вже ведемо підготовку до зворотного маршруту, який запрацює найближчим часом. Головним чином, зворотним поїздом транспортуватимуть продовольчі товари, соняшникову макуху, деревину, вино та інші українські продукти. Я особисто зацікавлений, щоб ще більше українських товарів транспортувались та продавались у Китаї.

5. Чи перевищує вартість залізничного сервісу вартість морського сервісу до Китаю? Чи знижуватиметься вартість на подальших етапах?

Нині вартість залізничним транспортом порівняно вища, однак розмір загальної вартості транспортування включає всі витрати від дверей до дверей. Традиційне морське перевезення – це перевезення від порту до порту, однак залізнична дорога може сполучати багато міст як у Китаї, так і в Україні. Нині основне сполучення налагоджено між містом Наньчан та Києвом. У перспективі ми зможемо доставляти вантажі в Одесу, Харків, Дніпро. Також розширюємо географію сполучення і з низки інших китайських міст.

6. Основна перевага прямого залізничного сполучення – це порівняно короткий заявлений термін доставки – 16 днів. Чи можете ви спрогнозувати майбутній обсяг перевезень? Чи готові ви до великих замовлень, якщо морські обсяги будуть переходити на залізничне перевезення?

Строк транспортування нині займає близько 17 днів, ціна близька до вартості морського перевезення. Для бізнесу зручно, бо скорочується термін доставки, грошового обігу тощо.

Ми прагнемо збільшити обсяг перевезень, робимо все можливе, щоб забезпечити якісні та безпечні послуги, щоб сприяти розвитку двосторонньої торгівлі залізничним транспортом.

Інтерв’ю провів Олексій Коваль