Віта ГОЛОД, кандидат економічних наук, голова правління Української асоціації китаєзнавців
Мар’яна САВЧЕНКО, аспірантка КНУ імені Тараса Шевченка, стажерка Інституту лінгвістики Academia Sinica, перекладачка, саундартистка

«К итайські митці підтримують Україну» – проєкт, який було розпочато за ініціативи Української асоціації китаєзнавців під час війни і буде продовжено після нашої перемоги. Офіційне оголошення про ініціативу було зроблене 16 квітня в ефірі «Єдиних новин». Трагічні події в Україні надихають митців по всьому світу. Китай не є виключенням. Поки політики «зберігають нейтралітет» щодо подій в Україні, художники, поети, музиканти відтворюють емоції українців, а також особисті співчуття у витворах мистецтва, увіковічують героїв та залишають в історії сцени цієї жахливої війни. Саме китаємовна творча інтелігенція не побоялась проявити свою позицію щодо несправедливої агресії. Українці мають знати імена цих митців.

Китайський художник Лі Цян (李强) народився у місті Ціндао у 1963 році. Художник володіє технікою пера та виконує обов’язки виконавчого директора China Pen Painting Alliance. Лі Цян є членом Асоціації художників Ціндао, художнім консультантом Федерації китайців Ціндао, що повернулися з-за кордону, та запрошеним ілюстратором китайської національної літератури. Його роботи неодноразово друкувались у багатьох китайських медіа та зберігаються у китайських і зарубіжних приватних і галерейних колекціях. У Китаї роботи художника представлені в Художньому музеї Дахе (大河美术馆, провінція Шаньдун)

Наша зустріч з Лі Цянем відбулась у березні цього року в соціальній мережі WeChat, де українські волонтери-китаєзнавці ведуть інформаційну оборону проти російської пропаганди в Китаї. Він шукав українську спільноту, яка володіє китайською та могла б допомогти в поширенні його творчості серед української аудиторії. Художник був уже знайомий з Україною. Декілька років тому одну зі своїх робіт він присвятив Голодомору.

Скріншот ефіру «Єдиних новин»
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=28NnRQhDqLk

Новий проєкт Лі Цяна – «Щодня – нова картина», в рамках якого художник малює ті сюжети, які його найбільше турбують або вражають. Картин, присвячених Україні, налічується вже більше двадцяти. Художник усім серцем вболіває за український народ і бажає йому перемоги. Президенту України Володимиру Зеленському вже присвячено чотири роботи, одну з яких надіслано через волонтерів https://helpukraine.center/ в Україну із супроводжувальним листом:

«Президенту України
Володимиру Зеленському

Шановний пане Президенте Зеленський!
Мене звати Лі Цян, я з китайського міста Ціндао. Три роки тому я написав картину “Україна відзначає 86-ті роковини пам’яті Голодомору”. Тоді мільйони українців були замордовані голодом. Ця людська трагедія, що була спричинена колишньою радянською владою, не може не обурювати. 24 лютого росія знову нахабно розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, що викликало справедливий гнів миролюбних людей зі всього світу! Ми поважаємо та підтримуємо героїчну та безстрашну боротьбу українського народу на чолі з Вами проти загарбника. Звірства в Бучі сколихнули увесь світ, показавши справжнє обличчя агресора. Справедливість обов’язково переможе зло! Перемога за Україною!

З повагою,
Лі Цян
18.04.2022».
Переклад з кит. Олександри Стрижак

Лист Лі Цяна Президентові України Володимиру Зеленському

Китайський художник Лі Цян

Чекаємо нагоди передати картину у приватну колекцію президента.

Роботи Лі Цяна, присвячені війні в Україні
Джерело: https://sinologist.com.ua/li-tsyan/

Чи Шаотін (齐少婷) – китайська художниця, каліграфиня, за фахом викладач образотворчого мистецтва, членкиня Громадського клубу культури Китаю (м. Вейфан, КНР). У 2011 році вона закінчила Київський педагогічний університет, факультет мистецтва та дизайну. Вона навчалася у видатних художників Китаю – Чан Цзюнь Гена, Чан Хуайонга та Лю Цзуньганя. З 1998 року мешкає в Україні. Підтримує постійний зв’язок з батьківщиною та сприяє культурному обміну між двома країнами. Майстриня брала участь у колективних виставках, проводила персональні виставки в Україні, Китаї, США, Іспанії. Її твори зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні і за кордоном.

Чи Шаотін та зруйнований будинок, в якому мешкала Чи Шаотін
Джерело: фейсбук-сторінка Чи Шаотін

Проєкт Чи Шаотін «Голос України» був названий за однойменною українською газетою. Свою першу роботу Чи Шаотін виконала саме на одному з випусків цієї газети, знаходячись у Києві у перші дні війни. Її квартира в селі Мила, що під Києвом, вигоріла вщент разом з колекцією картин. Під час евакуації з дитиною і довгої дороги до Німеччини художниця втратила дві картини, намальовані на газеті. Усі інші роботи вже були створені в Дюссельдорфі на газетах з різних куточків світу, які інформують про становище в Україні. Кожна робота зроблена з душею та пронизана філософськими ідеями, якими авторка надихається протягом війни.

«Ідея проєкту виникла через обмеження доступу до матеріалів, коли ми втікали від вибухів війни. У мене не було з собою ні фарби, ні рисового паперу, який важко знайти навіть у мирний час. Якщо для художників жага до малювання понад усе, то можна малювати чим завгодно – зубною пастою, пальцями. Перші роботи були зроблені саме в таких умовах, в умовах війни», – поділилася Чи Шаотін.

Роботи Чи Шаотін, присвячені війні в Україні
Джерело: https://sinologist.com.ua/15970-2/

Лі Хуейчжи (李汇智) навчався в Іспанії на початку 1990-х років за спеціальністю «класична гітара та музичний продюсер». Після повернення до Китаю він працював продюсером у компанії звукозапису, брав участь у виступах на гітарних концертах і викладав клас гітари. Сяо Ці (小齐), джазовий клавішник і музичний продюсер, усе життя займається музикою, особливу увагу приділяє музиці етнічних груп. Музикант підтримує мир і твердо вірить, що світ буде кращим, зокрема завдяки поєднанню музики.

Цінь Ваньмінь (秦万民) – старший музичний продюсер та гітарист, переможець у номінації за найкраще аранжування на Chinese Media Awards, чиї роботи включають популярну, нову народну музику, оригінальну музику, рок-музику та інші сфери.

Ці китайські музиканти записали відеокліп, підтримавши у такий спосіб українського солдата Мишка Адамчака, який до війни був учасником карпатського гурту «КораЛЛі». Він грав в окопі музичну композицію для гуцульського танцю аркану. Відео стало вірусним у китайських соціальних мережах завдяки українським волонтерам-китаєзнавцям. Лі Хуейчжи (гітара), Сяо Ці (клавіші), Цінь Ваньмінь (електрогітара) вирішили долучитися та зіграти свої партії.

«Музика не має кордонів. Підтримуємо Україну та молимось за мир!», – такі слова надіслали музиканти разом зі своєю музикою. Відео було опубліковане на сайті Української асоціації китаєзнавців за посиланням https://sinologist.com.ua/li-huejchzhe-syao-tsi-tsin-vanmin/.

Ample Sound – китайський виробник музичного програмного забезпечення з міжнародною репутацією – допоміг у створенні відео. Ще на початку війни компанія, демонструючи свою підтримку Україні, надала українським музикантам безоплатно багато музичного програмного забезпечення.

Китайський поет Ден Кан’янь (邓康延) виріс у Сіані, працював інженером-геологом, а пізніше займався випуском журналів «Shenzhen Youth» та «Phoenix Weekly». Він опублікував низку книг і документальних фільмів, а також провів десятки мультимедійних виставок. Наприкінці березня 2022 року Ден Кан’янь написав вірш-присвяту Україні та її героїчному народу «Відлуння українських окопів». Пізніше з’явилось ще три вірші, у яких поет висловив не тільки емпатію, але й захоплення нашим президентом та нескореним духом українців. Коли писались вірші, Шанхай був у суворому локдауні, під час якого порушувались права китайців. Поет з сумом описує улюблене місто, закликає до свободи та гідності і каже, що «у кожного в душі є свій Шанхай». Ден Кан’янь своєю творчістю підтримує нашу боротьбу, бо «лише зазирнувши в душу іншого, можна зрозуміти його біль».

27 лютого поетеса Юй Сюхуа (余秀华) опублікувала вірш-засудження жорстокості війни «Молитва». Один з рядків у ньому промовляє: «Я благаю, щоби поезія зупинила танк». Вірш набрав понад 100 тисяч переглядів та велику кількість вподобань, але водночас він викликав хвилю критичних коментарів у соціальних мережах. Поетеса закликає до миру, а критики знаходять аргументи російської пропаганди, щоб виправдати агресію

Команда Ample Sound, Лі Хуейчже, Сяо Ці, Цінь Ваньмінь

2 березня стартувала ініціатива кінематографістів під назвою «Проти війни, в ім’я кіно» від New Asian Filmmakers Collective (NAFC). Ініціатива закликала створити імпровізовані, малобюджетні, некомерційні антивоєнні фільми, щоб консолідувати голоси азіатських кінематографістів, які засуджують війну росії проти України або рефлексують на воєнні теми взагалі.

Проєкт залучив 12 режисерів із Кореї, Японії, В’єтнаму та КНР – Zhao Xu, Guligo Jia, Tan Tan, Wang Wei, Hong Yilin, Ji Jinglu, Sun Hongyan, Wu Tianhui, Hua Zhenyi, Lee Soojung, Yoshinori Sato, Truong Mihn Quy. Наразі 11 фільмів було випущено через Youtube-канал та інші сторінки колективу NAFC у соціальних мережах, сайт незалежного кіно CathayPlay, а також DOCO – партнерський обліковий запис у WeChat, зосереджений на документальному кіно. Короткометражні роботи супроводжують хештеги #AgainstTheWarInTheNameOfCinema та #SayNoToWarInUkraine.

Ініціатива є продуктом зусиль Ґо Сяодуна, незалежного кінопродюсера й редактора з Пекіна, який став співзасновником колективу в 2016 році. «Відколи почалася війна (в Україні), ставлення з боку внутрішньо китайських ЗМІ та соціальних медіа було настільки неоднозначним, що це мене спантеличило», — поділився Ґо в інтерв’ю медіаплатформі «The World of Chinese» 16 березня. Приголомшений байдужістю до війни в деяких ЗМІ, Ґо запустив цю ініціативу певною мірою й тому, що: «Мене неабияк злякало, що люди в наш час мислять таким чином».

Скіншот сторінки New Asian Filmmakers Collective
Джерело: https://www.youtube.com/channel/UCluK8Opy1bzGy3BBqlesQlg/featured

Вагомий внесок у ініціативу «Проти війни, в ім’я кіно» зробив і відомий китайський режисер-документаліст Чжао Лян, за посередництвом якого актуальні документальні відео і кадри війни з України потрапили до режисерів із NAFC.

Наприкінці березня незалежна художня спільнота Пекіна звернулася до українських митців із бажанням показати їхні твори. Попри надзвичайно скрутний для індустрії період посилених карантинних обмежень у великих містах Китаю у зв’язку з новою хвилею COVID-19, дві галереї зважилися на такий крок прояву солідарності. Окрім фінансових ризиків, важливою була також загроза чутливості питання, адже з огляду на офіційний нейтралітет Пекіну в питанні повномасштабної російської агресії в Україні публічна підтримка України навіть у суто культурній площині може бути розцінена як політична. Усвідомлюючи всі реальні та гіпотетичні втрати, організатори прийняли рішення не зволікати і діяти. Завдяки без перебільшення самовідданій добровільній праці китайських партнерів дистанційна координація двох проєктів від початку обговорення ідеї до втілення тривала менше місяця.

З 16 до 24 квітня в галереї «AOTU Space» у Пекіні відбулася виставка мультидисциплінарного проєкту Мар’яни Савченко та Валерія Симончука «Бувай, мово!», що включає документальний фільм і аудіовізуальну інсталяцію на основі однойменного перформансу за участі резидентів київської артлабораторії «PostPlay Lab». Також у рамках проєкту місцеві перформерки й танцівниці Хуан Жуймін, Ляо Шуї та Кан Тунґе провели два воркшопи для аудиторії.

Фотографії проєкту «Бувай, мово!» з локації «AOTU space», автор Ray

Фотографії проєкту «Фронтири безпеки», галерея «BRC Studio», автор Янь Ши

Зусиллями команди митців і кураторів BRC Studio відбулася виставка українських та китайських авторів «Фронтири безпеки». З 17 квітня до 16 червня пекінська аудиторія мала змогу побачити роботи, створені напередодні та під час пандемії, а також уже після повномасштабного вторгнення російської федерації, в охоплених війною містах України.

Представлені роботи:
– документальний фільм Марини Макаренко про сталкерів у Чорнобильській зоні відчуження «Walking on a Sleeping Elk»;
– серія фотографій Наталії Вайнілович «До того, як цвітуть каштани. Хроніки війни в Києві»;
– фото та колажі з воєнного Києва і Львова «Embrace» та документальний фільм «Бувай, мово!» Валерія Симончука;
– серія короткометражних анімаційних фільмів для Національного музею історії України у Другій світовій війні, а також перформанс «Концерт з погребу» Даниїла Пінька;
– звукова інсталяція Мар’яни Савченко «Хроніки ізоляції»;
– перформанс Яня Чжоу «Гірська пожежа на балконі».

Окрім цього, під час обох виставок відбулося декілька онлайн-зустрічей українських та китайських митців, а також спілкування з аудиторією. Цей діалог став особливо важливим, адже він дав змогу напряму поділитися найболючішими переживаннями та міркуваннями, з якими живуть українці після 24 лютого, а також продемонстрував щиру підтримку китайських колег, їхню зацікавленість та готовність до подальшої співпраці.

Запис зустрічі китайською завантажено на YouTube-каналі «StandwithUkraine», доступ за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=VF089NvlsqU&t=1481s.

Роботи Сюй Вейсіня для проєкту «Україна»
Джерело: http://www.xuweixinart.com/ipad-live-ukraine-landscape.html

Сюй Вейсінь (徐唯辛) – китайський художник-реаліст, професор живопису, що спеціалізується на портретному мистецтві. 15 квітня 2022 року Сюй Вейсінь опублікував на своєму сайті (http://www.xuweixinart.com/) такі слова: «П’ятдесят днів триває війна між росією та Україною. Мені як художнику хочеться зафіксувати війну і пензлем протистояти загарбникам та протистояти війні. Наразі я намалював 43 iPad-роботи. Планую щодня малювати по одній і не зупинятись, поки війна триває. Ці різноманітні замальовки згодом об’єднаються у масштабний проєкт під назвою «Україна». Сподіваюся, проєкт не буде масштабним, тобто це означатиме, що  війна не буде продовжуватись довго…». Митець уважно слідкує за подіями в Україні, замальовує сцени війни, обличчя політиків, військових, активістів, простих українців. Професор Сюй підтримує зв’язок з українськими китаєзнавцями та погодився на інтерв’ю, яке ми публікуємо в цьому номері журналу.

Це лише невелика кількість прикладів проактивних друзів України. Китаємовна творча інтелігенція закликає не лише до миру в Європі, але й до справедливої перемоги, відновлення нашої свободи і незалежності.

Проєкт триває.