Качка Т. Торгівля як драйвер подальшого розвитку стратегічних відносин між Україною та КНР

Тарас КАЧКА,
торговий представник України

Поглиблення стратегічного партнерства з КНР – один із пріоритетних напрямів зовнішньої економічної політики України.

У рамках саміту лідерів країн G20 в Саудівській Аравії голова КНР Сі Цзіньпін 21 листопада 2020 року оголосив, що, не дивлячись на бар’єри, спричинені пандемією COVID-19, Китай продовжує прискореними темпами формувати нове позиціонування країни щодо відкритості до зовнішнього світу. У цьому контексті Китай налаштований на активне розширення імпорту, продовження політики зниження мит, усунення нетарифних торговельних бар’єрів.

Зважаючи на економічні показники розвитку Китаю (темпи зростання ВВП протягом останніх років складають 6–7 %, формується широкий середній клас з попитом на високоякісні продукти харчування), населення цієї країни (1-ше місце у світі, зростання урбанізації) та наміри Китаю в забезпеченні власної продовольчої безпеки на базі географічної диверсифікації імпорту, цю країну впевнено можна розглядати як перспективний ринок збуту української продукції.

Основним інструментом розвитку торговельно-економічних взаємовідносин між країнами є Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР. У рамках Комісії створено 7 галузевих Підкомісій, діяльність яких демонструє свою результативність за різними напрямами співробітництва, а саме з питань торговельно-економічного співробітництва, а також у галузях сільського господарства, культури, освіти, медицини, науково-технічній та космічній. Основна мета Комісії полягає в сприянні розвитку двосторонніх економічних відносин України з Китаєм та задоволенні інтересів та потреб у різних сферах економік країн.

Обидві сторони зацікавлені в лібералізації зовнішньої торгівлі та розвитку двостороннього співробітництва за такими напрямами, як: створення спільних підприємств та виробничих кластерів; участь у проєктах газовидобування в Україні; створення українсько-китайського інноваційного центру або технопарку; підвищення конкурентоспроможності мультимодальних перевезень; будівництво сміттєпереробних заводів; реалізація інвестиційних проєктів; залучення нанотехнологій та новітніх розробок у високотехнологічних сферах; розвиток електронної торгівлі та інше.

Слід зазначити, що Україна однією з перших приєдналася до ініціативи «Один пояс, один шлях». Під час проведення Другого Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс – один шлях» у м. Пекіні був підписаний Меморандум, яким започатковано підготовку двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття.

Наприкінці 2020 року в рамках 4-го засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та Китайської Народної Республіки підписано Програму співпраці між Урядами України та КНР у рамках спільного будівництва «Економічного поясу Шовкового шляху» і «Морського Шовкового шляху ХХI століття», що сприяє відкриттю нових амбітних можливостей для поглиблення двосторонньої співпраці та перезавантаження спільних проєктів.

У рамках роботи міжурядової Комісії зі співробітництва здійснює свою діяльність Робоча група з питань інвестицій. За даними Національного банку України станом на 31.12.2020 в економіку України залучено 52,0 млн дол. США китайських інвестицій (інструменти участі в капіталі). Найбільший обсяг інвестицій з Китаю надійшов до української промисловості та склав 20,5 млн дол. США, що становить 39,4 % від загального обсягу китайських інвестицій. Українські прямі інвестиції присутні в таких сферах економічної діяльності, як: промисловість (переробна промисловість); оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; транспорт; складське господарство; поштова та кур’єрська діяльність. Обсяг таких інвестицій становив 0,3 млн дол. США.

Україна готова до продовження економічного діалогу з КНР у рамках Комісії зі співробітництва між Урядами України та Китайської Народної Республіки та її робочих органів за напрямами, що становлять взаємний інтерес.

Особливе місце займає співробітництво в аграрній сфері. Основним органом двосторонньої співпраці між Україною та КНР у сфері сільського господарства є українсько-китайська Підкомісія з питань співробітництва в галузі сільського господарства. У рамках діяльності Підкомісії відбувається діалог щодо розвитку співробітництва в галузі агропромислового комплексу, зокрема за такими напрямами: інвестиційне співробітництво (сфери, напрями і механізми залучення китайських інвестицій в аграрний сектор України); галузева взаємодія, зокрема в рослинництві, тваринництві та рибному господарстві, а також науково-технічне співробітництво.

Китай є одним з ключових торговельних партнерів України та стабільно входить в п’ятірку країн-імпортерів української аграрної продукції. За результатами 2020 року, незважаючи на труднощі та бар’єри, спричинені пандемією COVID-19, Китай посів 1-ше місце серед країн світу, у які експортувалася українська аграрна продукція. У 2020 році обсяг двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Китаєм склав $ 3,74 млрд та виріс на 77 % у порівнянні з 2019 роком.

Також 5 місяців поточного 2021 року демонструють рекордні обсяги торгівлі продукцією АПК України з Китаєм. Зокрема, експорт сільськогосподарської продукції збільшився на 63 %, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та склав $ 1 559,1 млн. Загалом товарообіг аграрною продукцією в січні-травні поточного року збільшився на 58,3 % до $1,9 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.

Частка продукції АПК у загальній структурі українського експорту до КНР становить понад 50 %. Сьогодні Україна є основним постачальником в Китай кукурудзи і соняшникової олії (≈ 60–80 % всього імпорту Китаєм в останні роки), а також істотно збільшує обсяги експорту макухи (після відкриття ринку в 2017 р).

Уряд України зацікавлений у подальшому нарощуванні торгівлі та диверсифікації продукції, яку Україна експортує до Китаю. Наразі здійснюються комплексні заходи щодо відкриття доступу до ринку КНР для вітчизняної продукції: тваринного походження (риба та рибні продукти; м’ясо птиці; корми для домашніх тварин; комбікорми для сільськогосподарських тварин) та рослинного походження (пшеничне борошно; пшениця; ріпак; сорго; бобові; соєвий шрот; яблука; лохина; черешня).

Очевидно, що між Україною та Китаєм склалися тривалі та міцні взаємини, а також відмінні перспективи співпраці. Ми налаштовані до конструктивного діалогу з усіх питань і, зокрема, щодо реалізації торговельно-економічних, інвестиційних проєктів з Китайською стороною.

https://www.nkau.gov.ua/
Четверте засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР. Грудень 2020 року