08 Кві 2022

Ден Кан’янь

Відомий китайський поет Ден Кан’янь (邓康延) виріс у Сіані, працював інженером-геологом, а пізніше займався випуском журналів «Shenzhen Youth» та «Phoenix Weekly». Виявивши чимало перевірених даних китайської історії, він опублікував низку книг і документальних фільмів, а  також провів десятки мультимедійних виставок.

Він назавжди запам’ятав слова своєї бабусі: «Лише зазирнувши в душу іншого, можна зрозуміти його біль».

Наприкінці березня 2022 року Ден Кан’янь написав вірш-присвяту Україні та її героїчному народу «Відлуння українських окопів». Цей твір є відповіддю на питання: а яка ж позиція Китаю?

 

«Відлуння українських окопів»

Брати-українці, лунає з окопів сопілка,
Так близько до смерті лунає сопілка тривожна,
Ми бачимо, ви йдете до сонця, тому кожна гілка
І вашого рідного краю мелодія кожна
Дає нам надію, що ваша весна — переможна

Брати-українці, у нашого також народу
Страждало цвітіння слив від закривавлених ранків,
Ця ненависть вища за гори й глибша за воду,
Будь ласка, почуйте наш голос Далекого Сходу,
Сильніший від гулу снарядів, від гусениць танків

Коли наша цитра і ваша сопілка заграє
Про мам і дітей. І нехай ці рядки невеселі,
Це — голос свободи й миру. Цей голос єднає,
Земля розійдеться від нього і зсунуться скелі

Бо ваша сопілка – це неба блакить, жовті квіти,
Ансамбль ваших душ не зламати пітьмі на догоду,
Відлунює бажанням усе відродити,
О, Небо, скажи лиш, що зможеш ти враз захистити
Народ, що стоїть тут на смерть, бо так любить свободу.

 

Дніпро вже не заплаче

Де матір з дитиною після страшних чекань
Біжать рятуватися в ніч від бомбардувань,
Де воїн й кохана прощались під обстрілом,
Де є президент і є віра в стальний шолом –
За жовто-блакитний стяг совість йде в бій зі злом

В нас більшість – за вас, хоч, на жаль, поки що не всі,
Ми з вами – Союзники проти Країн Осі,
Диктаторів правдою ми заженемо в кут,
Військові злочинці не лишаться без покут,
Та й потяг не здасть назад – то не той маршрут

Дніпро вже не заплаче від кривавості,
Адже свобода – перший закон радості

 

Час емпатії

Україна і Шанхай,
Називаєтесь братами,
Бо в безлюдній порожнечі
Смертями між, між життями
Спільні муки в вас. Й, до речі,
Дух нескорений той самий

Світ врятує спільна цінність
І закон, його ідеї,
Практика закону – гідність,
Найтемніший час мине – і
Доля дасть вам привілеї

Переклад з кит.: Тетяна Регешук

 

Інтелектуали Китаю, професори, письменники з перших днів засудили вторгнення
росії. Можливо, поки їхній голос не такий сильний, як би нам хотілось, але, як кажуть
самі китайці, «велика ріка тече тихо». Ну і в цьому випадку – повільно, але вона тече.
Перемога за нами, зокрема й на інформаційному фронті.