Ю Цін. Дослідження побудови некорумпованого державного дискурсу в сучасному Китаї

Ю Цін
науковий співробітник Інституту соціології Академії суспільних наук КНР

ЗА ПРИКЛАД БУЛО ВЗЯТО ДОПОВІДЬ ПРО НЕКОРУМПОВАНУ ВЛАДУ З ПЕРШОЇ ШПАЛЬТИ ГАЗЕТИ «ЖЕНЬМІНЬ ЖИБАО» ЗА ПЕРІОД ВІД 18 З’ЇЗДУ КПК

ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРОЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Від проведення 18 з’їзду КПК Сі Цзіньпін, як керівне ядро партії, послуговуючись сильним почуттям історичної відповідальності, невпинно стимулює створення некорумпованого уряду та партії. Ця концепція вже отримала широку та активну підтримку всієї партії, армії, всього народу, цілої країни. ЦК КПК спирається на характерні особливості Китаю. По-перше, це «лікувати симптоми», тобто зосередитися на зовнішніх проявах проблеми, а згодом ліквідовувати її корінь (адже метод «лікування симптомів» дає можливість виграти більше часу для максималізації радикальних засобів). Це програма «стратегії мух та тигрів», що формує нову тенденцію до усвідомлення «не наважитися на корупцію». По-друге, зведення антикорупційної огорожі могутньою силою, що «стискає та залишає ум’ятини на залізі, наступає та залишає сліди на камені»; встановлення режиму «неможливості корупції» шляхом всебічного дотримання суворої партійної дисципліни та керування країною відповідно до закону. По-третє, послуговуючись історичною відповідальністю «завжди бути вірним початковій меті», закликати товаришів-партійців наполегливо рухатися вперед, формуючи свідомість та впевненість у «небажанні бути корумпованим». Некорумпований державний дискурс – це дискурсійна система, яка поступово вибудовується у практиці боротьби з корупцією. З стандартизацією, уніфікацією та нормалізацією роботи, спрямованої на подолання корупції, некорумпований дискурс отримує та увиразнює риси епохи.

«ЖЕНЬМІНЬ ЖИБАО» – китайська газета, орган Центрального комітету Комуністичної партії Китаю. Газету було визнано ЮНЕСКО однією з десяти найбільших газет-лідерів у світі. «Женьмінь жибао» скеровує громадську думку та є найавторитетнішим втіленням китайського національного світогляду та дискурсу. З огляду на це, ми обрали необхідний матеріал для дослідження безпосередньо зі шпальт газети «Женьмінь жибао». Поданий зміст є початковою точкою аналізу механізму побудови некорумпованого дискурсу від проведення 18 з’їзду партії. Наше дослідження зосереджено на механізмі покарання (не наважитися бути хабарником), на правовому механізмі (не мати можливості бути хабарником) та механізмі виховання та навчання (не мати бажання бути хабарником). Ми провели підрахунок частотності вживання слів у поданому мовному матеріалі, а також простежили шлях побудови системи некорумпованого державного дискурсу.

ТЕОРЕТИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА

Різні точки зору та позиції різних наукових досліджень розрізняють поняття «дискурсу». Соссюр, батько сучасної лінгвістики, виокремив два поняття – «мова» та «мовлення», вважаючи, що «мова» як об’єкт дослідження лінгвістики включає і соціальне, і індивідуальне; а «мовлення» – індивідуальний акт волі, це те, що говорить в безпосередньо мовній ситуації суб’єкт мовлення (мовець). Об’єктом лінгвістичних досліджень тривалий час була структуризована «мова» (зміни, які виникають в процесі використання «мови», є системними), а з 60 років минулого століття – і «мовлення» завдяки розвиткові соціолінгвістики стало фокусом лінгвістичних досліджень. Соціолінгвісти впевнені, що поняття «мовлення» та «дискурсу» можна дослідити, саме тому ці поняття розмістили в соціальний контекст, де вони стали об’єктами аналізу.

СОЦІОЛОГИ РОЗРІЗНЯЮТЬ ПОНЯТТЯ «ДИСКУРС» ТА ПОНЯТТЯ «МОВИ» І «МОВЛЕННЯ».

За ними, «дискурс» – це форма соціальної практики, це не чистий «індивідуальний акт» і не відображення зміни ситуації, картини. Концепція «дискурсу» Фуко відрізняється від «мови» і «мовлення» Соссюра, який розглядав її з точки зору структуралізму.

За Фуко, «дискурс» – це не «крапки на папері», а суб’єкт соціальної практики, що має соціальну силу з домінантними ознаками. Ця сила незалежна від суспільства та індивідуума, проте, в той же час, міцно з ними пов’язана. Фуко стверджує, що «дискурс» має функцію побудови соціальної реальності, це не лише бінарна опозиція конструкції світогляду.

Концепція створення «дискурсу» – процес активної розбудови самого суспільства, тобто, дискурс створює об’єкт знання, соціальний об’єкт та форму самого себе, будує соціальні відносини та концептуальні рамки.

НЕКОРУМПОВАНИЙ ДИСКУРС ТА ДЕРЖАВНИЙ ДИСКУРС

НЕКОРУМПОВАНИЙ ДИСКУРС – ЦЕ ОДИН З ВИДІВ ДЕРЖАВНОГО ДИСКУРСУ.

Державний дискурс вбачає державу як суб’єкта мовлення, виражає позицію та точку зору держави. Державний дискурс має значну перевагу – завдяки певному способу або методу має можливість отримати відповідь від об’єкту дискурсу. Наведемо приклад: державний дискурс Китаю являє собою волю правлячої партії, виражає політичну ідеологію та вимоги щодо інтересів правлячої партії, допомагає правлячій партії здійснювати політичні, економічні, культурні тощо заходи.

Спілкування людей у повсякденному житті – це неначе кинути камінь у море, воно майже жодним чином не впливатиме на суспільне життя. А от за текстами державного дискурсу, що являють собою основний наратив суспільства, невпинно посилюється ідеологія та авторитетний порядок, що формує законний авторитетний дискурс, який має вплив на суспільне життя. Державний дискурс як авторитетний дискурс поширює керівну дію на адміністративне та публічне управління, що своєю формою наглядає за суб’єктами соціальної практики, виховує та дисциплінує їх, створюючи суспільну істину.

З боку моральних принципів та практики політики Нового Китаю, некорумпований дискурс є невід’ємною частиною державного дискурсу – статті, репортажі газет ЦК КПК і є втіленням дискурсу державних органів. Уряд послуговується дискурсом, що має унікальний стиль та особливості, для створення керівної, авторитетної політичної технології.

ПОРОДЖЕННЯ НЕКОРУМПОВАНОГО ДИСКУРСУ В ТЕКСТІ

Для політиків повторення слів та моделювання є систематичним способом виразити свій фокус, завдяки чому і створюється модель дискурсу. ЛЕКСИКА – СКЛАДОВА ЧАСТИНА МОВИ, вона породжує дискурс та є процесом створення порядку ведення діалогу. ЛЕКСИКА – ЦЕ «ФЛЮГЕР» ТА «БАРОМЕТР» ПОЛІТИЧНОЇ ПОЗИЦІЇ, вона допомагає «користувачеві» виразити свої думки та створити концепцію дискурсу. Від проведення 18 з’їзду партії було досягнуто значних успіхів у антикорупційній боротьбі, дух якої також відобразився у лексиці. Це демонструє побудову центральною владою довгострокового механізму ведення антикорупційної діяльності, що ґрунтується на трьох «не»: «НЕ НАВАЖИТИСЯ БУТИ ХАБАРНИКОМ», «НЕ МАТИ МОЖЛИВОСТІ БУТИ ХАБАРНИКОМ» ТА «НЕ МАТИ БАЖАННЯ БУТИ ХАБАРНИКОМ». Шляхом виокремлення найчастіше вживаних слів з уривку з газети «Женьмінь жибао» було виокремлено некорумпований дискурс з китайською специфікою в період антикорумпованої «нової нормальності».

І. Не наважитися бути хабарником – некорумпований дискурс покарання

Аналіз частотності вживання слів демонструє, що у побудові прозорим урядом, який бореться з корупцією, «дискурсу покарання» найбільше вживаними є такі, пов’язані зі значенням «некорумпований», поняття і терміни: «корупція» (184 рази), «кадровий працівник» (65 разів), «карати/ покарання» (51 раз), «рішучий/ рішуче» (44 рази), «комісія з перевірки дисципліни» (41 раз), «обов’язково» «41 раз», «влада/ могутність» (40 разів), «дотримуватися» (36 разів), «нульова толерантність» (36 разів), «маси» (29 разів).

ІІ. Не мати можливості бути хабарником – некорумпований дискурс системи/режиму

Аналіз частоності вживання слів демонструє, що у побудові прозорим урядом, який бореться з корупцією, «дискурсу системи/ режиму» найбільше вживані такі, пов’язані зі значенням «некорумпований», поняття і терміни: «режим» (149 разів), «корупція» (88 разів), «кадровий працівник» (77 разів), «влада/ могутність» (71 раз), «закони та підзаконні акти» (70 разів), «керівник/ керівництво» (65 разів), «нагляд» (59 разів), «протистояти корупції і заохочувати безкорисливість» (39 разів), «некорумпований уряд» (32 рази), «система» (31 раз).

ІІІ. Не мати бажання бути хабарником – некорумпований дискурс переконань

Аналіз частотності вживання слів демонструє, що у побудові прозорим урядом, який бореться з корупцією, «дискурсу переконань», найбільше вживаними є такі, пов’язані зі значенням «некорумпований», поняття і терміни: «навчання/ освіта» (54 рази), «некорумпований уряд» (52 рази), «кадровий працівник» (43 рази), «культура» (36 разів), «керівник/ керівництво» (22 рази), «моральність» (19 разів), «чистий» (17 разів), «нагадувати» (14 разів), «член партії» (12 разів), «щира бесіда» (12 разів ).

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ НЕКОРУМПОВАНОГО ДИСКУРСУ

Інтертекстуальність – явище взаємодії текстів, за допомогою якого певний текст залучає елементи і дискурси інших текстів, що дає можливість читачеві краще зрозуміти певний текст. Інтертекстуальність грає конструктивну роль у зміцненні розуміння читачем певного тексту або дискурсу. Таким чином, читач, орієнтовуючись на вже знайомі йому форми, стиль тощо, зіткнувшись із новим текстом або дискурсом, матиме змогу краще пізнати та зрозуміти його.

Від проведення 18 з’їзду партії Китаєм було вжито безліч антикорупційних заходів, що характеризуються високою інтенсивністю та періодичністю, та наразі отримали визнання суспільства. Не можна обходити увагою також інтертекстуальність у таких механізмах некорумпованого дискурсу як «не наважитися бути хабарником», «не мати можливості бути хабарником» та «не мати бажання бути хабарником», до розбудови яких китайська влада додає чималих зусиль.

Вілсон відзначає, що метафора допомагає читачеві краще зрозуміти певну політичну позицію, пробуджує внутрішні відчуття читачів, таким чином, здійснюється і комунікативний акт.

Усі вказані вище поняття та терміни прямо або опосередковано пов’язані з поняттям «некорумпований», наприклад, «корупція», «керівник/ керівництво», «кадровий працівник» тощо. Часто у дискурсі вживаються такі поняття та терміни, які не мають прямого або опосередкованого зв’язку з темою дискурсу, як-от наприклад, «старий тигр», «муха», «клітка». Хоча ці слова не мають прямого зв’язку зі словом «некорумпований», адже їх використання має приховану перевагу, але вони, в свою чергу, розширюють дискурс, надаючи йому можливість «наблизитися» до людей, до соціальної практики. Завдяки цьому дискурс спричиняє певний резонанс – офіційний дискурс «переключається» на суспільний дискурс.

ВИСНОВОК

Розвиток некорумпованого дискурсу відображає значні зусилля китайської влади на побудову такого некорумпованого дискурсу, що походить від народу. Інтертекстуальність дискурсу пробуджує визнання народних мас офіційного дискурсу завдяки використанню різних стилістичних засобів (метафор, епітетів тощо). За допомогою власних відчуттів та мислення, життєвого досвіду люди отримали можливість реконцептивізувати таке поняття, як «побудова некорумпованого уряду», та зрозуміти різні складні політичні ситуації.

Зміст некорумпованого дискурсу формується як з прямої лексики, так і з такої, що зазвичай належить до іншого дискурсу. Антикорупційна «нова нормальність» показала домінуючу роль народних мас у некорумпованому дискурсі, що, в свою чергу, «розпалила» активність «офіційних мас». Це демонструє високий рівень державного управління членами комуністичної партії у нову епоху, що надасть змогу владі зміцнити власну політичну мудрість.

«Теоретична система соціалізму з китайською специфікою» – це відкрита система, що перебуває у постійному розвитку. Побудова некорумпованого державного дискурсу антикорупційної нової нормальності – це важлива ланка модернізації системи державного управління в сучасному Китаї, що збагачуватиме та покращуватиме «Теоретичну систему соціалізму з китайською специфікою». Разом з оновленням теорії та системи соціалізму з китайською специфікою невпинно регулюється і перебудовується система некорумпованого дискурсу, який завдяки «олюдненню» має змогу більше відповідати потребам розвитку епохи, наблизитися до голосу людських сердець.

Переклад з китайської: Стрижак Олександра, Товщік Вікторія