«Український фактор у китайській стратегії: два роки після російського вторгнення»
22 лютого 2024 року на Українській платформі сучасного Китаю відбувся міжнародний круглий стіл «Український фактор у китайській стратегії: два роки після російського вторгнення»
Організатори: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень, Українська асоціація китаєзнавців, подкаст Sinica та Видавництво «Гельветика».
Доповідачами були: Віта Голод (Україна), Лу Сяоюй (Китай), Клаус Ларрес (США), Бартош Ковальські (Польща). Модератором заходу був Кайзер Куо, ведучий та співзасновник Sinica Podcast.
Захід було присвячено другій річниці російського вторгнення в Україну. Основна дискусія була зосереджена на посередницькій ролі Китаю в цьому конфлікті, погляді Китаю на цю війну, а також вплив українського фактора на зовнішню стратегію Китаю, зокрема на зближення з росією та відносини з ЄС і США.
Головні тези учасників круглого столу.
Віта Голод, молодша наукова співробітниця відділу сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, гостьова дослідниця Каролінського азійського центру Університету Північної Кароліни в Чапел Хілі та голова правління Української асоціації китаєзнавців
📌Україна опинилася в геополітично складній ситуації, затиснутій між інтересами та амбіціями багатьох супердержав. Китай розглядає Україну як проксі-війну з США, не встаючи на бік України.
📌Ми бачимо спільну стратегію для Китаю в делікатних геополітичних ситуаціях: дистанціюватися від чутливих питань, не втягуватися глибоко в переговори та підштовхувати сторони до мирного вирішення.
📌Президент Зеленський все ще хоче бачити Китай за одним столом з іншими країнами, і пояснила свою думку тим, що Україна намагається зберегти баланс і уникнути найгіршого сценарію.
📌З початку повномасштабного вторгнення всі взаємодії між українськими та китайськими аналітичними групами були припинені. Важливо перебудувати ці відносини для кращого розуміння ситуації з обох сторін. Віта згадала останнє українське опитування, згідно з яким 58% українців бачать Китай ворожою країною, у порівнянні з 34% у липні 2023 року.
📌Українцям потрібні рішення, підкресливши, що позиційний документ Китаю з 12 пунктів і «Формула миру», запропонована президентом України Зеленським, мають деякі спільні риси. До них належать застереження щодо використання ядерної зброї, захист продовольчої безпеки, захист цивільних осіб і військовополонених згідно з міжнародним гуманітарним правом і підтримка обміну військовополоненими між сторонами.
📌Діалог між Україною та Китаєм щодо створення спільної групи здебільшого блокується китайською стороною. Вона припустила, що ефективним може бути тристоронній формат для обговорення нагальних потреб між США, Китаєм і Україною або ЄС, Китаєм і Україною.
Лу Сяоюй, асистент професора Пекінського університету
📍Перша реакція Китаю щодо війни в Україні була шоком, адже китайські керівники не були готові до вторгнення, що поставило їх у незручне становище. Це пояснює, чому Китай не реагував протягом першого року великої війни аж до лютого 2023 року, але потім повільно скорегував свою політику.
📍Існує неправильне розуміння впливу Китаю на росію. Він підкреслив нереалістичні очікування європейських партнерів, що Китай може впливати на тих, хто приймає рішення в росії.
📍Протягом двох років після початку російського вторгнення інтелектуальна спільнота Китаю зберігала стабільну перспективу щодо війни в Україні. Однак громадська думка в Китаї дуже поляризована. Лу зазначив, що він відвідав Україну минулого року і брав участь у багатьох дискусіях у Китаї після повернення.
📍Позиційний документ Китаю є демонстрацією основних норм щодо конфлікту, зокрема повагу до суверенітету та територіальної цілісності. Цей документ надає Китаю гнучкість щодо всіх сторін, що беруть участь у конфлікті, сигналізуючи міжнародній спільноті, що Китай вживає заходів.
📍Зовнішня політика Китаю наразі змінюється, але основна увага, як і раніше, приділяється сусіднім країнам та США.
📍Економічні важелі Китаю не обов’язково можуть бути переведені в політичний вплив, оскільки одним із ключових принципів Китаю є невтручання у внутрішні справи інших країн. Єдиним винятком з цього можуть бути суперечки щодо внутрішньої політики Китаю, такі як тайванське питання. Таким чином, жодних фундаментальних змін у політиці Китаю найближчим часом не станеться.
📍Лу поділився своїм спостереженням про те, що Китай і ЄС мають розрив у сприйнятті стратегічної автономії. Китай розглядає це лише як автономію безпеки від США. Однак ЄС розглядає стратегічну автономію на трьох рівнях: енергетичному, безпековому та економічному. Вибори в США визначать майбутню безпекову політику ЄС, але також вплинуть на архітектуру безпеки в Азії.
📍За підтримки ЄС і, можливо, Китаю, сторони (Україна та росія) могли б домовитися про заморожування конфлікту як мінімум до результатів виборів у США. Лу також поділився враженнями після зустрічі із президентом Зеленським у Києві. Він наголосив на реалістичній оцінці позиції Китаю з боку української влади.
📍Китаю було надано три рекомендації: відкрито поважати суверенітет і територіальну цілісність України, утримуватися від використання ядерної зброї та утримуватися від продажу летальної зброї Росії. Лу Сяоюй підкреслив, що за його спостереженнями Китай дотримується цих рекомендацій.
Бартош Ковальські, старший аналітик Центру з азійських справ Університету Лодзі
📌Позиція Китаю на Мюнхенській конференції з безпеки у 2023 та 2024 році не змінилася. Китай не зробив жодних значних кроків для врегулювання ситуації в Україні.
📌На думку польського вченого, єдиний спосіб зупинити російський поступ — скоротити торгівлю між Китаєм і росією, а вторинні санкції Заходу перешкоджають цьому економічному зближенню. Бартош заявив, що Китай зацікавлений у збереженні статус-кво через економічні вигоди, а також у збереженні путіна при владі. Дії Китаю щодо України чи росії – це лише питання інтерпретації.
📌Політична невизначеність у США змінює політичне та економічне середовище ЄС, що може підштовхнути ЄС до пошуку компромісів із Китаєм. Нинішня торгівля між ЄС та Китаєм розвивається з елементами протекціонізму. Прагнення ЄС до стратегічної автономії від США, що відповідає інтересам Китаю, може стати реальністю. Бартош зазначив, що президент Макрон навів приклад Сербії як країни, яка підтримує баланс між своїми відносинами з ЄС та Китаєм.
📌Щодо війни, на його думку, Україна навряд чи погодиться на заморожений конфлікт, оскільки це увічнить невизначеність у сфері безпеки у всій Європі.
Клаус Ларрес, Заслужений професор історії та міжнародних відносин Університету Північної Кароліни в Чапел Хілі
📌Китай не зробив рішучої ініціативи, щоб зупинити цю війну. На початку вторгнення посередницька роль Китаю здавалася більш реалістичною, ніж зараз.
📌ЄС має важелі впливу на Китай, щоб стимулювати його більш конструктивну роль.
📌Китайці користуються конфліктом, а США ще більше стурбовані та відволікаються іншими конфліктами по всьому світу та внутрішніми справами. Саміт у Сан-Франциско був корисним для пом’якшення відносин США з Китаєм. Китай дивиться на світ реалістично, а чи не через призму правами людини, чи гуманітарних перспектив. І геополітична ситуація зараз сприяє Китаю.
📌Китай економічно підтримує Росію, тим самим підриваючи зусилля західних країн зупинити війну. На думку Клауса, санкції не допомагають залучати Китай до активнішої участі у мирних переговорах та діяти більш відповідально.
📌Адміністрація Байдена з самого початку намагалася сприяти трансатлантичній єдності. російське вторгнення прискорило цей процес і, ймовірно, утримуватиме країни ЄС разом, поки вони сприймають росію як загрозу. Лише дві країни можна вважати винятками – Угорщину та Туреччину.
📌Заморожений конфлікт не є рішенням, оскільки путіну не можна довіряти. Він припустив, що міжнародна спільнота, зокрема Китай, могло б відіграти більшу роль, наприклад, шляхом залучення поліцейських сил ООН.