Андрій Гончарук, радник правління ГО «Українська асоціація китаєзнавців»

На початку 2024 р. відбулася низка знакових подій і заяв, які окреслили позицію КНР щодо російської агресії проти України. Зокрема, заступник постпреду Китаю при ООН Ґен Шуан 10 січня на засіданні Ради Безпеки ООН висловив «стурбованість і жаль» у зв’язку з погіршенням гуманітарної ситуації в Україні та закликав «сторони конфлікту» зберігати спокій, проявляти стриманість і якнайшвидше відновити мирні переговори, докладати різноманітних зусиль для захисту безпеки цивільного населення й об’єктів цивільної інфраструктури, особливо ядерних об’єктів. «Історія неодноразово доводила, що в конфліктах та війнах не буває переможців. Усі сторони повинні відстоювати концепцію загальної, комплексної, кооперативної та сталої безпеки, дотримуватися загального спрямування політичного врегулювання, підтримувати охолодження ситуації та сприяти цьому», – зазначив Ґен Шуан.

15 січня Ігнаціо Кассіс, глава МЗС Швейцарії, де пройшла четверта зустріч радників щодо української «формули миру», заявив, що Китай, який не був представлений на зустрічі, має бути залучений до зусиль, спрямованих на припинення війни між Україною та Росією. «Китай відіграє важливу роль. Ми повинні знайти шляхи співпраці з Китаєм у цьому питанні. Участь альянсу БРІКС дуже важлива, тому що ці країни мають відносини з Росією… Усе це може створити цей колективний рух, щоб залучити країни, які перебувають далеко від конфлікту, але можуть відігравати певну роль у впливі на Китай і Росію», – сказав Кассіс.

В останній день січня радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван під час закритої 12-годинної зустрічі з главою МЗС Китаю Ван Ї обговорив війну РФ проти України. Сторони оцінили прогрес у ключових питаннях після переговорів між президентом США Джо Байденом і китайським лідером Сі Цзіньпіном у листопаді 2023 р.

У той же час 2 лютого новий міністр оборони КНР адмірал Дун Цзюнь висловив підтримку Росії в «українському питанні» під час своїх перших переговорів з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Дун Цзюнь, зокрема, заявив, що Пекін «надає Росії підтримку в українському питанні і Захід не зможе завадити нам. Останніми роками США і Захід ізолюють Росію, ми все розуміємо, і рішуче підтримуємо справедливість… Незважаючи на те, що США і Європа продовжують тиснути на китайську сторону. Вони не зможуть перешкодити нормальній китайсько-російській співпраці», – підкреслив Дун Цзюнь.

2 лютого речник МЗС КНР Ван Веньбінь також підтвердив, що «позиція Китаю стосовно «української кризи» залишається послідовною і чіткою. Ми закликаємо всі сторони намагатися охолодити напругу та створити умови для політичного врегулювання кризи».

16 лютого постійний представник Китаю в ООН Чжан Цзюнь заявив, що Сполучені Штати Америки повинні припинити постачання зброї в Україну. «Деяким країнам варто негайно припинити підливати масло у вогонь і не підривати дипломатичні зусилля міжнародної спільноти», – сказав Чжан Цзюнь на засіданні Радбезу ООН. Він закликав дотримуватися Мінської угоди, досягнутої у 2014 році. «На жаль, більшість положень угоди досі не реалізовано», – заявив китайський дипломат. Чжан Цзюнь додав, що безпека однієї країни не повинна забезпечуватися коштом безпеки інших країн, а регіональна безпека не може бути гарантована шляхом посилення або навіть розширення військових угруповань. «НАТО має дотримуватися діалогу та консультацій у вирішенні суперечок і спільного напряму політичного врегулювання замість тиску, наклепу й односторонніх санкцій, не кажучи вже про застосування сили», – зазначив постійний представник Китаю в ООН.

19 лютого МЗС України повідомило, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч із міністром закордонних справ КНР Ван Ї. Дмитро Кулеба сказав: «Я зустрівся зі своїм китайським колегою Ван Ї, щоб обговорити двосторонні відносини, торгівлю та необхідність встановлення справедливого та стійкого миру в Україні. Я поінформував міністра закордонних справ Ван Ї про бачення України майбутнього Глобального саміту миру у Швейцарії. Ми погодилися з необхідністю підтримувати українсько-китайські контакти на всіх рівнях і продовжувати діалог».

Зустріч Дмитра Кулеби з міністром закордонних справ Китайської Народної Республіки Ван Ї

Того ж дня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що ще не час для переговорів про мир між Росією та Україною. «Немає дозрілих умов для того, щоб сторони могли повернутися за стіл переговорів», – сказав Ван Ї під час інтерв’ю на Мюнхенській конференції з безпеки.

23 лютого міністр Ван Ї в інтерв’ю китайським ЗМІ після завершення поїздки до Європи на Мюнхенську безпекову конференцію та відвідання Іспанії і Франції зазначив, що «історія розсудить всі нюанси «української кризи», зокрема, хто мав рацію, а хто вчинив несправедливість, але нині найголовніше – припинити бойові дії. За словами міністра, «криза в Україні» є однією з двох головних міжнародних гарячих точок, що викликають негативні наслідки по всьому світу, і її продовження не відповідає спільним інтересам міжнародної спільноти. На цей момент найневідкладніше – відновити мир», – сказав Ван Ї. За його словами, історичний досвід доводить, що кінцевою точкою будь-якого конфлікту є повернення за стіл переговорів. «Ми вважаємо, що єдиним виходом є політичне рішення», – підкреслив дипломат. На думку міністра, в «українській кризі» ще є проблиск надії на мир», тому не слід відмовлятися від зусиль сприяти переговорам. «Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у відновленні миру та підтримувати побудову збалансованої, ефективної і стійкої архітектури європейської безпеки», – зазначив він.

ДРУГЕ ЄВРОПЕЙСЬКЕ ТУРНЕ ЛІ ХУЕЯ І ПУБЛІЧНА ПОЗИЦІЯ КИТАЮ ЩОДО ВІЙНИ 

На початку березня 2024 р. відбулося друге європейське турне спеціального представника Китаю з питань Євразії Лі Хуея. Як і раніше, турне розпочалося з Росії. Лі Хуей і заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін провели переговори. У відповідному звіті МЗС КНР заявило, що сторони погодилися, що переговори є єдиним способом припинити бойові дії в Україні. «Китай готовий продовжувати свої зусилля щодо сприяння мирним переговорам, виступати посередником і досягати консенсусу між РФ, Україною та іншими відповідними сторонами, а також сприяти остаточному політичному врегулюванню кризи в Україні», – зазначено у звіті. Примітним було те, що під час переговорів було заявлено, що будь-яке обговорення політико-дипломатичного врегулювання неможливе без участі Росії та врахування її інтересів у сфері безпеки.

6 березня представники ключових директоратів Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД) обмінялися з китайською стороною поглядами щодо російської агресивної війни проти України. «Директори ЄСЗД з питань Східної Європи та Центральної Азії Міхаель Зіберт та з питань Азії і Тихоокеанського регіону Ніклас Кварнстрьом зустрілися із спеціальним посланником уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуеєм у Брюсселі. Делегації ЄС і Китаю обговорили російську агресивну війну проти України та шляхи досягнення справедливого та стійкого миру», – йшлося в повідомленні.
Європейська сторона наголосила, що Росія несе повну відповідальність за неспровоковану та невиправдану агресію, та підкреслила, що повага до принципів Хартії ООН і суверенітету та територіальної цілісності України мають бути основою будь-якого остаточного врегулювання. Європейська сторона привітала запланований візит спеціального посланника уряду КНР до Києва та висловила сподівання, що цей візит дасть можливість для змістовних контактів між Китаєм та Україною після більш ніж двох років від початку російської агресії. «ЄС очікує, що Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, відіграватиме конструктивну роль і використає всі можливості для підтримання та просування Хартії ООН та міжнародного права.

При цьому дипломати ЄС довели до китайської сторони серйозні занепокоєння, які також пролунали під час саміту ЄС – Китай 7 грудня 2023 року, стосовно значної кількості технологій подвійного використання й елементів високих технологій, які були експортовані з Китаю для російського військово-промислового комплексу. У цьому контексті ЄС закликав Китай здійснити ефективні кроки в межах своєї юрисдикції для стримування потоку таких найбільш чутливих технологій.

8 березня в Офісі Президента України відбувся брифінг під головуванням керівника Офісу Андрія Єрмака щодо безпекової ситуації в Україні та з інших актуальних питань для делегації КНР на чолі зі спеціальним представником уряду КНР з питань Євразії Лі Хуеєм. З українського боку в брифінгу взяли участь: заступники очільника Офісу Президента Роман Машовець, Андрій Сибіга, Ігор Жовква, заступник міністра енергетики Світлана Гринчук, представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, посол України в КНР Павло Рябікін, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, радники керівника Офісу Президента Дарія Зарівна та Владислав Власюк.

24-й саміт ЄС-Китай. Пекін, 7 грудня 2023 р.

Ми цінуємо партнерство з Китаєм і сподіваємося, що сьогоднішні перемовини стануть ще одним кроком до поглиблення та зміцнення наших відносин», – сказав Андрій Єрмак. У межах підтримання регулярного діалогу китайську делегацію було поінформовано про ситуацію на полі бою, функціонування «зернового коридору», повернення військовополонених, захист прав цивільних. Українська сторона розповіла про ситуацію з ядерною та радіаційною безпекою в умовах війни, зокрема про ситуацію на захопленій окупантами ЗАЕС. Були висвітлені випадки грубого порушення Росією Женевської конвенції про поводження з полоненими. Китайську сторону також було поінформовано про зусилля України в напрямі повернення незаконно затриманих РФ українських громадян і вивезених дітей.

Відбулися окремі зустрічі керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, першої віцепрем’єр-­міністерки України – міністерки економіки України Юлії Свириденко та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби зі спеціальним представником уряду Китаю Лі Хуеєм. Сторони обговорили перспективи встановлення справедливого миру для України, відновлення територіальної цілісності та суверенітету нашої держави на основі української формули миру. Андрій Єрмак розповів про заходи з реалізації Формули миру та про підготовку до першого Глобального саміту миру, який відбудеться у Швейцарії.

9 березня 2024 р. Лі Хуей провів переговори з Томасом Баггером, державним секретарем МЗС Німеччини. Відбувся відвертий та змістовний обмін думками щодо китайсько-німецьких відносин, «кризи в Україні», процесу мирних переговорів. Лі Хуей представив результати роботи з посередництва, побудови консенсусу, обміну інформацією між Росією, Україною та країнами Європи в рамках «човникової дипломатії», зазначивши, що поточний конфлікт і протистояння мають ризик подальшої ескалації та не відповідають спільним інтересам країн обширного міжнародного товариства, включно з Китаєм і Німеччиною. Томас Баггер подякував Китаю за його позитивну роль у сприянні політичному врегулюванню та високо оцінив зусилля Лі Хуея у реалізації «човникової дипломатії». Він сказав, що Німеччина та Китай багато в чому мають спільну думку щодо поточної «кризи», наступних кроків і перспективи мирних переговорів.

Речник МЗС КНР Ван Веньбін

13 березня спецпредставник уряду Китаю з питань Євразії Лі Хуей на зустрічі в Парижі із заступником керівника департаменту з питань політики та безпеки МЗС Франції Джонатаном Лакотом обговорив війну Росії проти України. «Лі Хуей ознайомив французького дипломата з обставинами нинішнього раунду човникової дипломатії та сказав, що зараз найневідкладніше – охолодити ситуацію та знайти вихід для припинення вогню і якнайшвидшого завершення війни», – йшлося в повідомленні МЗС КНР. Посланець Пекіна зазначив, що Китай і Франція як великі країни з глобальним впливом повинні працювати разом для створення мирного, стабільного й рівноправного багатополярного світу. Лакот, як розповіли в китайському дипвідомстві, «високо оцінив зусилля Китаю з посередництва в «українській кризі» та сказав, що «криза в Україні» вплинула на європейську безпеку і міжнародний порядок.

Важливо згадати, що у травні 2022 р. за результатами свого першого європейського турне Лі Хуей заявив, що всі відвідані ним країни підтвердили готовність до припинення війни, проте визнав, що наразі Київ і Москва мають абсолютно протилежне бачення її завершення і не готові сідати за стіл переговорів. Тоді ж міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зазначив, що його країна не була ініціатором і не є учасником «кризи в Україні», але не має наміру сидіти склавши руки та спостерігати, а сприятиме політичному врегулюванню.

Цього ж року під час поїздки Лі Хуея міністр закордонних справ Китаю Ван Ї на пресконференції в кулуарах сесії ВЗНП сказав: «Китай підтримує скликання міжнародної мирної конференції, на яку погодяться і Україна, і Росія, в якій усі сторони братимуть участь на рівних правах і матимуть можливість неупереджено та чесно обговорити всі мирні плани. Усі наші зусилля спрямовані на досягнення однієї мети – прокласти шлях до припинення збройного конфлікту та початку мирних переговорів».

Речник МЗС КНР Ван Веньбін під час пресконференції 5 квітня наголосив, що позиція Китаю щодо війни в Україні є «послідовною, чіткою та прозорою». Китай докладатиме зусиль для політичного врегулювання війни в Україні. Наразі існує ризик подальшого погіршення й ескалації, у зв’язку із чим потрібно докласти зусиль для завершення конфлікту шляхом переговорів, а не бойових дій. «У політичному врегулюванні не повинно бути переможців і переможених. Швидше за все, повинен переважати мир. Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у досягненні цієї мети. Китай не є ні тим, хто створив конфлікт, ні його стороною, ніколи не надавав летальну зброю чи обладнання жодній стороні і не шукає вигоди від війни», – заявив китайський дипломат.
16 квітня голова КНР Сі Цзіньпін зустрівся з канцлером Німеччини Олафом Шольцом в державній резиденції Дяоюйтай в Пекіні. Сторони провели поглиблений обмін думками щодо «кризи в Україні». Китай і Німеччина зобов’язалися дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН, виступати проти використання ядерної зброї або нападів на мирні ядерні об’єкти, належним чином вирішувати питання міжнародної продовольчої безпеки та дотримуватись міжнародного гуманітарного права.

Сі Цзіньпін підкреслив, що в нинішній ситуації, щоб запобігти розгортанню конфлікту або навіть виходу з-під контролю, усі сторони повинні працювати разом, щоб якомога швидше відновити мир. Для цього, на думку голови КНР, слід розуміти такі принципи:

По-перше, потрібно ставити на перше місце загальну ситуацію у сфері миру і стабільності та не шукати власної вигоди.

По-друге, щоб розрядити ситуацію, не потрібно розпалювати вогонь і не підливати олії у вогонь.

По-третє, потрібно створити умови для відновлення миру і не допускати подальшої ескалації конфліктів.

По-четверте, необхідно зменшити негативний вплив на світову економіку і не руйнувати стабільність глобальних виробничих ланцюжків і ланцюжків постачання.

Сі зауважив, що Китай не є стороною чи учасником «української кризи», але він по-своєму просуває мирні переговори. Китай заохочує та підтримує всі зусилля, які сприяють мирному вирішенню кризи, а також підтримує своєчасне скликання міжнародної мирної конференції, визнаної Росією та Україною, з рівноправною участю всіх сторін. КНР також виступає за чесне обговорення всіх варіантів миру й готова підтримувати співпрацю з усіма відповідними сторонами.

8 травня під час спільної пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном голова КНР Сі Цзіньпін висловив переконання, що Китай відіграє важливу роль у забезпеченні миру в Україні. Китай прагне провести міжнародну мирну конференцію, у якій Росія та Україна братимуть участь «на рівних». Водночас лідер Китаю занепокоєний тим, що, нібито використовуючи війну в Україні, Захід намагається зробити Китай цапом відбувайлом і очорнити його репутацію. «Історія неодноразово доводила, що врешті-решт конфлікти можуть бути вирішені лише шляхом переговорів. Ми закликаємо всі сторони відновити взаємодію та діалог задля розбудови взаємної довіри. Ми підтримуємо проведення в належний час міжнародної мирної конференції, яка буде визнана як Росією, так і Україною і забезпечить рівну участь усіх сторін та чесне обговорення всіх мирних планів», – заявив Сі.

ТРЕТІЙ РАУНД ЧОВНИКОВОЇ ДИПЛОМАТІЇ ЛІ ХУЕЯ ТА КИТАЙСЬКО-БРАЗИЛЬСЬКА «МИРНА ІНІЦІАТИВА»

Спецпредставник уряду Китаю з питань Євразії Лі Хуей на початку травня провів третій раунд човникової дипломатії. Із 3 по 9 травня Лі відвідав Туреччину, Єгипет, Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати, провівши зустрічі із заступниками міністрів закордонних справ чи радниками з нацбезпеки цих країн. До та після своєї поїздки він також поспілкувався телефоном із представниками урядів Бразилії, Південної Африки, Індонезії, Казахстану та інших країн. «Китай провів поглиблений обмін думками з усіма сторонами щодо «української кризи», і всі сторони загалом погодилися з пропозиціями Китаю стосовно охолодження ситуації», – зазначили в зовнішньополітичному відомстві КНР.

Під час цього раунду переговорів спецпредставник КНР висловив кілька пропозицій, зокрема закликав дотримуватися трьох принципів для зниження напруженості: 1) поле бою не повинно розширюватися; 2) війна не має загострюватися; 3) сторони не повинні вести масовані обстріли один одного.

За словами Лі Хуея, Пекін наполягає, що єдиним можливим шляхом вирішення «української кризи» є переговори, тому сторони конфлікту «повинні створити умови для відновлення прямого діалогу та сприяти деескалації ситуації до досягнення режиму припинення вогню».

Китай також закликав збільшити гуманітарну допомогу постраждалим територіям, для чого сторони конфлікту повинні уникати нападів на цивільних осіб і цивільні об’єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, а також поважати основні права військовополонених. Китай підтримує обмін військовополоненими сторонами конфлікту. Як підкреслив дипломат, Пекін продовжує виступати проти використання ядерної, біологічної чи хімічної зброї у війні, закликає протидіяти збройним нападам на мирні ядерні об’єкти, як-от атомні електростанції, та дотримуватися Конвенції з ядерної безпеки та інших міжнародних законів, щоб уникнути ядерних аварій.

Чельсо Аморім і Ван Ї

Лі також висловив пропозицію Китаю підтримувати міжнародну співпрацю в енергетиці, фінансах, торгівлі зерном, транспорті тощо, спільно забезпечувати безпеку ключової інфраструктури, як-от нафто- і газопроводи, енергетичні об’єкти та підводні оптичні кабелі, а також зберігати стабільність глобальної промисловості та ланцюжків поставок. «Усі сторони погодилися продовжувати підтримувати комунікацію та координацію і вітали підтримку міжнародним співтовариством зусиль, спрямованих на охолодження ситуації та конструктивну роль у припиненні бойових дій, а також у сприянні переговорам і відновленню миру», – зазначалося в повідомленні МЗС КНР.

Варте уваги, що китайська сторона публічно, зокрема, під час щоденних брифінгів у зовнішньополітичному відомстві, не інформувала про третій раунд човникової дипломатії спецпредставника свого уряду, так само як і центральні державні ЗМІ Китаю не висвітлювали ці події.

24 травня була оприлюднена спільна позиція Китаю та Бразилії стосовно політичного врегулювання «кризи в Україні». Ці країни підтримали проведення мирної конференції, «визнаної Україною і Росією, за рівноправної участі всіх сторін» та з обговоренням усіх мирних планів. Про це йшлося в комюніке про переговори в Пекіні міністра закордонних справ КНР Ван Ї з головним радником президента Бразилії з питань міжнародної політики Чельсо Аморімом. У документі сформульовані шість пунктів, виконання яких, на думку Китаю та Бразилії, дасть змогу вирішити «українську кризу», як у Пекіні називають розв’язану Росією повномасштабну війну проти України. Сама ж Росія в комюніке не згадувалася.

Китай і Бразилія закликали всі сторони дотримуватися трьох принципів деескалації ситуації, а саме: заборони розширювати поле бойових дій, загострювати ситуацію на фронті й уникати провокацій. Далі наголошено на діалозі й переговорах як єдиному життєздатному шляху вирішення «української кризи». «Китай і Бразилія підтримують міжнародну мирну конференцію, проведену в належний час, яку визнають як Росія, так і Україна, за рівноправної участі всіх сторін, а також чесного обговорення всіх мирних планів», – йшлося в документі.

Наступний пункт стосувався збільшення гуманітарної допомоги «відповідним регіонам», запобігання гуманітарній кризі та уникнення нападів на цивільних осіб або цивільні об’єкти. Окремий акцент зроблено на неприйнятності використання зброї масового знищення, а також неприпустимості нападів на атомні електростанції та інші мирні ядерні об’єкти.

Спільна позиція містить заклик протидіяти «поділу світу на ізольовані політичні чи економічні групи» та докладати зусиль для посилення міжнародного співробітництва у сферах енергетики, валюти, фінансів, торгівлі, продовольчої безпеки та безпеки критичної інфраструктури.
Наразі Бразилія не зробила жодних конкретних кроків на виконання задекларованих «пропозицій» і навіть усупереч закликів до ядерної безпеки утрималася від підтримки резолюції ГА ООН щодо безпеки ЗАЕС від 11 липня 2024 р. За прикладом Китаю Бразилія називає повномасштабну війну Росії проти суверенної європейської держави «українською кризою», не відрізняючи жертву від агресора. Бразильській президент у вересні 2024 р. заявив, що його країна «не ставатиме ні на чий бік у війні в Україні».

Важливо зазначити, що Китай та Бразилія не попередили Україну про наміри оприлюднити спільну заяву, чим порушили загальновизнаний принцип «жодних розмов про Україну без України». Не може не викликати подив відсутність у китайсько-бразильській ініціативі згадки про територіальну цілісність України, що є одним з основних пунктів мирного плану Володимира Зеленського. Згадаймо заяву бразильського президента Лули да Сілви про те, що Україні, ймовірно, «доведеться відмовитися від Криму».

Міністерство закордонних справ України 6 червня прокоментувало заяву глави МЗС Китаю Ван Ї щодо нового «мирного плану» стосовно завершення російсько-української війни. «Китай слушно декларує повагу до суверенітету і територіальної цілісності всіх країн світу та налаштованість всіма силами боротися за мир. Наступного тижня у Швейцарії відбудеться Глобальний саміт миру. Вважаємо, що всі країни, які щиро прагнуть відновлення миру, мають працювати разом над його успішним проведенням, а не докладати зусиль, щоб підважити саміт», – зазначено в повідомленні.

Українське дипломатичне відомство зауважило, що участь у Саміті миру високого представника КНР «могла б стати гарною нагодою, щоб зробити практичний внесок у досягнення справедливого та довготривалого миру в Україні, відновлення її територіальної цілісності». «На тлі чотирьох самітів між Китаєм та державою-­агресором Росією на рівні лідерів, що відбулися з початку повномасштабного вторгнення, це був би важливий сигнал збалансованої позиції Китаю», – наголосили в МЗС України.

Заява української сторони з’явилася після того, як Китай натякав на відсутність своїх представників на Саміті миру у Швейцарії через те, що на конференцію не запросили представників Росії. «Саме Україна, на території якої точиться війна, як сторона що повною мірою зазнає страждань від руйнівних наслідків російської агресії, має визначати, яким повинен бути мир. Єдиною справедливою основою для досягнення такого миру є Формула миру Президента України Володимира Зеленського», – зазначило МЗС України.

Раніше глава МЗС Китаю Ван Ї заявив, що план щодо врегулювання війни в Україні, який наприкінці травня представили Китай і Бразилія у спільній заяві, підтримали вже понад два десятки країн. За словами Ван Ї, 26 країн підтримали «мирний план», а також погодилися приєднатися чи шукають шляхи приєднання до «спільного розуміння», яких досягли Бразилія і Китай. Усього 45 країн дали позитивний відгук цим ідеям. Глава МЗС Китаю також зазначив, що Росія та Україна «підтвердили більшу частину змісту» принципів політичного рішення, викладених Китаєм і Бразилією у спільній заяві у травні 2024 р.

Президент України Володимир Зеленський на початку вересня 2024 р. в інтерв’ю бразильському виданню Metropoles висловив своє переконання, що народ Бразилії підтримує Україну, однак китайсько-бразильська пропозиція щодо завершення війни є деструктивною. «Бразилія з Україною в нормальних абсолютно відносинах. Я впевнений, що люди в Бразилії підтримують народ України. Хоча якщо би Лула (президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва) підтримував нас, то він би допоміг зупинити війну», – сказав Зеленський і підкреслив, що заклик «сісти за стіл переговорів з Путіним заради примирення» є неприйнятним. «Я мав гарну розмову з президентом Лулою, і я думав, що він мене зрозумів. Я був вдячний йому за зустріч і був… абсолютно відкритим. Я хотів побачити в його досвіді розуміння того, що відбувається, а не просто політичне примирення. Примирення чого? Що значить просто сісти і поговорити? Він (Володимир Путін) вбивця. І я повинен бути сильним, щоб сідати і про щось говорити. Він (Путін) повинен робити кроки, показувати, що він хоче закінчення війни. Не можна казати просто «ми повинні один одному робити кроки назустріч»… Він зайшов, вбив людей, захопив територію, а тепер Лула каже: давайте хай вони поговорять», – наголосив Зеленський.

Глава Української держави також підкреслив, що заклики до компромісу з ворогом неприйнятні, а китайсько-бразильська пропозиція є деструктивною. «Який компроміс? Просто віддати свою землю, забути, що вони вбивають наших людей?.. Цей компроміс – просто неприйнятні речі. Забути вбивства, забути все? Тому я вважаю, що це деструктивно», – заявив Зеленський.

27 вересня міністр закордонних справ КНР Ван Ї заявив, що Китай, Бразилія та деякі інші країни Глобального Півдня домовилися створити платформу «Друзі миру», в рамках якої планують сприяти мирному врегулюванню «української кризи». «Друзі миру» будуть не закритою групою країн, а відкритою платформою, яка не прагне конкуренції та конфронтації, а веде інклюзивний діалог. Це відповідає зусиллям Китаю, Бразилії та країн Глобального Півдня, які прагнуть миру», – сказав Ван Ї на зустрічі у Нью-Йорку з головним радником президента Бразилії з питань міжнародної політики Чельсо Аморімом. За словами головного китайського дипломата, нова платформа «створюється заради миру і повинна вітатися міжнародною спільнотою». Платформа «друзів миру» стане майданчиком для об’єктивних і раціональних голосів та відіграватиме конструктивну роль у політичному врегулюванні «української кризи», – додав міністр. Чельсо Аморім, зі свого боку, згадав китайсько-бразильський «консенсус із шести пунктів» з врегулювання в Україні, який, як він сказав, «має велике значення», не уточнюючи, для чого саме. «Обидві сторони продовжуватимуть працювати разом та відігравати роль «друзів миру» і сприяти охолодженню ситуації у конфлікті», – зазначив бразильський чиновник.

Посол України у Великій Британії Валерій Залужний 17 жовтня виступив в аналітичному центрі Chatham House у Лондоні. «Північна Корея, Китай та Іран об’єдналися довкола Росії не проти України, а проти всього Заходу», – наголосив колишній головнокомандувач української армії. 18 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Financial Times, що мирні пропозиції від різних країн, включно з Китаєм і Бразилією, мають бути «реальними» і не повинні прагнути підірвати підтримку України в усьому світі.

«У зв’язку з триваючою кризою в Україні Китай і Бразилія разом з іншими країнами Півдня створили Групу друзів миру з «української кризи» з метою об’єднати більшу кількість прихильників миру. Ми повинні наполягати на тому, щоб не допустити поширення вогню з поля бою, не допустити ескалації війни і щоб усі сторони утримувалися від ескалації вогню, щоб якнайшвидше домогтися деескалації ситуації», – сказав голова КНР Сі Цзіньпін 23 жовтня на відкритті саміту БРІКС у російській Казані.

Загалом китайсько-бразильська ініціатива викликала більше запитань, аніж надала відповідей щодо можливості та механізму припинення кровопролиття в Україні. З плином часу стало зрозуміло, що ані китайсько-бразильська ініціатива, ані платформа «Друзі миру» ніяк не позначилися на агресивних діях Росії, не сприяли припиненню війни та не мали жодних позитивних наслідків.

ІНШІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНИХ ВЗАЄМИН УКРАЇНИ ТА КИТАЮ У 2024 Р. 

априкінці травня президент України Володимир Зеленський закликав лідерів США та Китаю Джо Байдена і Сі Цзіньпіна особисто приїхати на саміт миру, який Україна організовувала у Швейцарії 15–16 червня. «Будь ласка, підтримайте Саміт миру своїм персональним лідерством та участю», – попросив президент, стоячи серед спалених книжок на руїні харківської друкарні, яку знищила російська ракета. «Немає нації, яка здатна зупинити таку війну лише своїми зусиллями. Потрібна участь лідерів світу», – зазначив Зеленський. У друкарні загинули семеро людей, згоріли близько 50 тис. книг. «Ми не хочемо, щоб так само, як ці книжки, згорів Статут ООН. Сподіваюся, не хочете й ви. Будь ласка, проявіть ваше лідерство в наближенні миру – дійсно миру, а не паузи між ударами», – сказав президент України.

На початку червня 2024 р. в Пекіні відбулися перші за багато років політичні консультації між МЗС України та Китаю. Коментуючи їх, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що зараз Київ та Пекін перебувають в активному діалозі щодо бачення шляхів завершення війни. Україна намагається переконати, що фундаментальним для обох держав є принцип територіальної цілісності. «… він має лежати в основі будь-якого плану врегулювання. Ми переконані, що саме «формула миру» є тією основою, яка дає можливість просуватися до справедливого миру, заснованого на принципі територіальної цілісності та поваги до Статуту ООН», – сказав міністр.
14 червня президент України Володимир Зеленський на спільній пресконференції з президентом США Джо Байденом після підписання двосторонньої безпекової угоди нагадав, що китайський лідер Сі Цзіньпін пообіцяв йому під час телефонної розмови, що не постачатиме зброї до Росії. «Якщо він поважна людина, то не буде цього робити, бо дав мені слово», – підкреслив Зеленський. Водночас Байден зазначив, що Пекін не постачає свою зброю Москві, однак може передавати технології, що також є допомогою РФ з боку Китаю.

17 червня на пресконференції у Швейцарії президент Зеленський сказав: «Ми поважаємо Китай і завжди поважали територіальну цілісність і суверенітет вашої держави. Все, що ми хотіли, щоб Китай поважав територіальну цілісність України і наш суверенітет. Ми поважаємо ваш народ, ваші цінності, життя і ваш вибір і хотіли б, щоб Китай робив те саме, не більше. Хотілося б
і не менше», – зазначив Зеленський. Він наголосив, що Китай дуже серйозна держава, серйозна економіка, яка має політичний і економічний вплив на Росію: «Вважаю, що Китай міг би нам допомагати. І тому дуже хотів би, щоб ті чи інші пропозиції, які є у китайської сторони, щоб вони були в нашому діалозі», – сказав Президент України.

Окремо Зеленський підкреслив: «Україна ніколи не казала, що Китай наш ворог. І я прошу вас не використовувати такі речі. Я завжди говорю, що в України ворог один – Путін, бо саме він напав на нас. Що стосується друзів, то я вважаю, що друзі – це ті, хто допомагають тоді, коли складно. І я б хотів, щоб Китай був другом для України. Китай з Україною були серйозними економічними партнерами. Кажу «були» не через те, що припинили відносини економічні, ні, а через те, що Путін заблокував Чорне море… І тому він зупинив і зменшив товарообіг між нашими державами», – зазначив Зеленський.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч із спеціальним представником уряду Китаю з європейських справ У Хунбо

1 липня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і спеціальний представник уряду Китаю з європейських справ У Хунбо під час зустрічі на полях Дубровницького форуму в Хорватії обговорили питання відновлення справедливого і тривалого миру в Україні. Український міністр поінформував китайського дипломата про перший Саміт миру, який відбувся у Швейцарії без участі КНР. «Ми обмінялися думками щодо подальших зусиль з відновлення справедливого і тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до Статуту ООН та міжнародного права», – зазначив Кулеба. Він наголосив на важливості стратегічно розглядати українсько-китайські відносини у двосторонньому контексті, а також крізь призму майбутнього членства України в Європейському Союзі.

1 липня Угорщина розпочала головування в ЄС та перебрала на себе організацію роботи Ради ЄС на півроку. 2 липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Київ, де зустрівся з керівництвом України. 5 липня він прибув з неоголошеним візитом до столиці РФ.

8 липня міністерство закордонних справ Китаю заявило, що голова КНР Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі в Пекіні поглиблено обговорили «кризу в Україні». Зазначалося, що на зустрічі Орбан поінформував Сі про свої візити до Києва і Москви та результати проведених переговорів. Китайський лідер подякував угорському прем’єр-міністру за зусилля у сприянні політичному врегулюванню «української кризи» та зупинився на відповідних пропозиціях Китаю. «Сі підкреслив, що швидке припинення вогню та політичне врегулювання відповідають інтересам усіх сторін, зазначивши, що пріоритетом є охолодження ситуації шляхом дотримання трьох принципів: не розширювати поле бою, уникати ескалації бойових дій та утримуватися від кроків, що призведуть до посилення конфлікту», – йшлося в повідомленні. Лідер Китаю також закликав міжнародне співтовариство сприяти відновленню прямого діалогу і переговорів між Україною та РФ: «Китай по-своєму буде продовжувати активно просувати мирні переговори та заохочувати й підтримувати всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання кризи». Таким чином, сторони лише вкотре повторили свої позиції стосовно російського вторгнення в Україну, тож мета приїзду угорського прем’єр-міністра до Пекіна насправді мало стосувалася реальних і дієвих мирних ініціатив.

Важливо зазначити, що президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що країна, яка головує у Євросоюзі, не має повноважень взаємодіяти з Росією від імені ЄС, а високий представник ЄС Жозеп Боррель, коментуючи візит Орбана до Москви, заявив, що угорський прем’єр-міністр робить це з власної ініціативи і жодним чином не представляє там Європейський Союз.
24 липня в Гуанчжоу, КНР, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів переговори з міністром закордонних справ КНР Ван Ї.

Китайське міністерство закордонних справ, повідомляючи про зустріч міністрів, наголосило на дружбі та співпраці між двома країнами, згадавши в другу чергу про необхідність переговорів з Росією щодо того, що в Пекіні називають «українською кризою». Водночас українське міністерство в повідомленні про ці переговори підкреслило, що «головною темою обговорень став пошук шляхів припинення російської агресії та можливої ролі Китаю у досягненні сталого і справедливого миру». Візит українського міністра став першою офіційною поїздкою чільного урядовця України в Китай за час російсько-української війни. «Переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю, а роль Китаю як глобальної сили миру є важливою», – сказав Дмитро Кулеба під час зустрічі з Ван Ї.

У повідомленні китайського уряду про зустріч в Гуанчжоу велику частину тексту відведено наголошуванню на «прагматичних» двосторонніх відносинах з Україною і, зокрема, нагадуванню, що останнім часом Китай був провідним торговим партнером України. Лише далі МЗС Китаю згадало про те, що пекінські посадовці й офіційні представники принципово називають не війною, а «кризою в Україні», ніколи не кажучи, що саме Росія вторглася на українську територію. «Ван Ї зазначив, що криза в Україні увійшла в третій рік, що конфлікт далі триває і що є ризик його розростання й поширення. Китай завжди був твердо відданий політичному вирішенню кризи», – сказано в китайському повідомленні.

Китайське дипломатичне відомство не згадало про мирні пропозиції України, які обговорювались у червні у Швейцарії на Саміті миру за участю делегацій майже 100 країн, у якому Китай відмовився брати участь. Натомість у Пекіні тепер знову наголосили на тому, що названо «погодженістю із шести пунктів», яка була оприлюднена урядами Китаю і Бразилії в травні.

Головна відмінність української Формули миру і принципів, на яких наголошує Китай, полягає у тому, що Україна та багато країн світу вказують на факт агресії Росії та вимагають виведення російських військ з України, а Китай та декілька інших країн цього уникають.

«Китай вважає, що вирішення всіх конфліктів зрештою має повертатися до столу переговорів. Розв’язання всіх конфліктів має досягатися через політичні засоби. Нещодавно і Україна, і Росія подавали сигнали різної готовності до переговорів. Хоча умови й час ще не визріли, ми підтримуємо всі зусилля, що сприяють миру, та готові надалі відігравати конструктивну роль у досягненні припинення вогню й відновленні мирних переговорів. Китай стурбований гуманітарним становищем в Україні й далі надаватиме гуманітарну допомогу Україні», – сказано в повідомленні китайського міністерства закордонних справ.

Наразі Дмитро Кулеба під час візиту до Китаю говорив про потребу «уникнути конкуренції» мирних планів. «Нам потрібно рухатися до справедливого і сталого миру, і Китай може в цьому відіграти важливу роль», – зазначив український міністр. Після зустрічі з Ван Ї Дмитро Кулеба наголосив, що Київ готовий до переговорів з Росією «на певному етапі» в разі, якщо Москва буде готова до «добросовісних» переговорів. «Зараз ми не бачимо такої готовності з російської сторони», – підкреслив український міністр закордонних справ.

25 липня Дмитро Кулеба відвідав Гонконг і закликав закрити для РФ шляхи обходу західних санкцій. Глава МЗС України провів зустріч з главою адміністрації Спеціального адміністративного району Гонконг Джоном Лі. Сторони обговорили створення нових можливостей для торгівлі та інвестицій між Україною та Гонконгом в контексті відновлення нашої країни. Дмитро Кулеба закликав адміністрацію Гонконгу вжити заходів, щоб позбавити Росію та російські компанії можливості використовувати Гонконг для обходу обмежувальних заходів, запроваджених за російську агресію проти України. Він наголосив, що ці обмежувальні заходи необхідні для послаблення потенціалу Росії до ведення війни та вбивства людей в Україні. Міністр підкреслив, що російські махінації не мають псувати репутацію Гонконгу як високорозвиненої ліберальної економіки, яка ґрунтується на непохитній повазі до верховенства права. Дмитро Кулеба провів окрему зустріч із представниками гонконгського бізнесу, де обговорив перспективи взаємодії з українськими компаніями та інвестицій, зокрема в контексті відновлення та відбудови України.

12 серпня МЗС КНР розповсюдило коментар, у якому було зазначено, що Китай уважно стежить за ситуацією в Курській області Росії. Зокрема, підкреслено, що позиція Китаю в «українському питанні» залишається послідовною і чіткою. «Китайська сторона закликає всі сторони дотримуватися трьох принципів деескалації ситуації, а саме: зона бойових дій не повинна розширюватися, не слід допускати ескалації збройного конфлікту та не допускати провокацій, які ведуть до посилення вогню будь-якою стороною», – зазначено в коментарі.

Водночас у коментарі китайського зовнішньополітичного відомства не вказувалися деталі «ситуації в Курській області» і не згадувалося про успішну операцію сил оборони України на прикордонній території країни-окупанта та неспроможність російської влади захистити власну територію.

30 серпня спецпредставник уряду КНР Лі Хуей під час брифінгу в Пекіні за результатами четвертого раунду човникової дипломатії щодо врегулювання російсько-української війни заявив, що Китай, Бразилія, Південна Африка й Індонезія стурбовані пом’якшенням західними державами умов використання Україною наданої ними зброї для ударів по військових цілях на території Росії. «Усі сторони стурбовані тим, що Захід безперервно пом’якшує умови для завдання Україною ударів по території Росії поставленими озброєннями», – сказав Лі, не уточнюючи, що саме у зв’язку із цим викликає занепокоєння у згаданих країнах. За його словами, Китай і три його партнери з Глобального Півдня вважають однією з головних причин того, що російсько-­українська війна не припиняється, зацікавленість у її продовженні «ВПК деяких країн». Він додав, що в Бразилії, Південній Африці та Індонезії погоджуються з китайською стороною в тому, що «конкретна країна» використовує кризу для власної вигоди й погрожує санкціями Китаю та іншим, які мають «нормальні» економічні й торговельні зв’язки з Росією.

При цьому Пекін ніяк не реагує на масоване застосування російською армією іранських безпілотників, північнокорейських ракет і артснарядів для обстрілів українських міст та цивільної інфраструктури, а також не помічає різкого зростання в Росії видатків на ВПК і збільшення виробництва зброї.

24 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зазначив, що позиція Китаю щодо врегулювання війни РФ проти України продовжує полягати в тому, щоб негайно припинити вогонь та сісти за стіл переговорів, а також утриматися від санкцій та економічного тиску проти однієї зі сторін конфлікту. «Всі сторони мають визначити пріо-
ритетом мир і людей та повинні по-справжньому бути прихильними просуванню мирних переговорів», – заявив глава китайської дипломатії. У цьому контексті Ван Ї назвав три пропозиції КНР:

По-перше, за його словами, потрібно припинити бойові зіткнення, щоб запобігти розширенню театру воєнних дій. Тут він також звернув увагу на недопустимість застосування ядерної зброї і ураження ядерних об’єктів, як-от АЕС. Водночас зазначив: «Чим більше зброї спрямовують в зону бойових дій, тим складніше добитися припинення вогню». При цьому глава МЗС Китаю не уточнив, яку саме військову допомогу він має на увазі.

По-друге, Ван Ї наголосив на необхідності невідкладного діалогу та переговорів як «єдиного життєздатного способу» врегулювати «українську кризу», як він назвав російську війну проти України. Інакше, за його словами, криза лише загостриться.

16-й саміт БРІКС, Татарстан, Казань. 22–24 жовтня 2024 р.

По-третє, за словами глави китайської дипломатії, потрібно «утриматися від перетікання кризи» на світову економіку. Він уточнив, що має на увазі необхідність утриматися від санкцій і блокування окремих напрямів світової торгівлі. Китайський дипломат не назвав при цьому жодної країни, однак вочевидь мав на увазі обмеження проти Росії та тих, хто її підтримує.

У цьому контексті Ван Ї заявив, що це загрожує стійкому розвитку як одній із цілей ООН. Він також підкреслив, що позиція Китаю щодо ситуації в Україні залишається послідовною. «Суверенітет і територіальна цілісність усіх країн мають поважатися. Цілі й принципи Статуту ООН повинні виконуватися. Законне занепокоєння у зв’язку з безпекою всіх країн має сприйматися серйозно, а також важливо підтримати всі ініціативи, спрямовані на врегулювання цієї кризи».

22–24 жовтня в столиці Татарстану Казані пройшов 16-й саміт БРІКС, який позиціонував себе як зустріч лідерів країн Глобального Півдня. Саміт у Казані став першим після приєднання до БРІКС нових країн. Єгипет, Іран, ОАЕ та Ефіопія з 1 січня набули повноправного членства у групі разом із Бразилією, Індією, Китаєм, Південною Африкою та Росією (чекали ще на Аргентину та Саудівську Аравію, але перша заявила про відмову, друга мовчки утрималась). Росія не мала би цього року головувати, черга була Бразилії. Проте цьогоріч збіглося президентство Бразилії у БРІКС та «Групі двадцяти» (G20), а Бразиліа нібито звернулася до Москви з проханням перейняти головування. У підсумку зібрання в Казані справді виявилося доволі представницьким з учасниками із чотирьох континентів. Зокрема, у казанському саміті взяли участь очільники Китаю, Індії і Туреччини: Сі Цзіньпін, Нарендра Моді та Реджеп Тайїп Ердоган, а також генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Нині на БРІКС припадає 45 % населення планети і 35 % її економіки, хоча більше половини тут економіки китайської. За прогнозами МВФ, до кінця нинішнього десятиліття частка БРІКС у світовому ВВП зросте до 37 %, а частка найбільших західних країн із «Групи семи» (G7) знизиться до приблизно 28 % із 30 % уже цього року.

Насправді досягнень у БРІКС як міжнародної організації за понад 15 років існування не так багато. Група може похвалитися лише створенням у 2014-му Нового банку розвитку БРІКС зі штаб-квартирою в Шанхаї та власне цьогорічним розширенням.

Міжнародні оглядачі звернули увагу, що Сі Цзіньпін прибув до Казані як очільник країни, що домінує в організації. Поява глави Китаю на саміті БРІКС затьмарила появу північнокорейських військових у Росії та відповідну хвилю повідомлень у світових ЗМІ з цього приводу. Адже за фактом КНДР стабільно асоціюють з КНР, а отже, якщо північнокорейські військові були відправлені до російських військових частин, то на це була згода з боку Пекіна. Асоціативність дій КНДР із дозволом на це з боку КНР є усталеним історичним стереотипом, і в нинішній ситуації він шкодить Пекіну, який намагається декларувати миротворчу політику.

Російська пропаганда намагалася роздмухувати значення саміту БРІКС у Казані до рівня події всесвітнього масштабу, хоча ця подія не стала кроком протиставлення США та країнам Заходу. Саміт БРІКС у Казані був корисним тим, що він посилив розкол і непорозуміння всередині клубу, хоча б за тим фактом, що перетягування на себе Росією ковдри в регіональних пріоритетах Китаю дало привід Сі Цзіньпіну задуматися про загрозу альянсу Путіна з Кім Чен Ином.

Примітно, що війна Росії проти України не стала питанням для обговорення на саміті БРІКС, а світові оглядачі більше коментували спільну участь у саміті очільників Китаю та Індії або жваву бесіду лідерів Азербайджану та Вірменії.

ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА КНР У 2024 РОЦІ

За перше півріччя 2024 р. товарообіг між Україною та Китаєм становив 8 млрд доларів США, що на 25,64 % більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Експорт товарів з України до Китаю за цей період зменшився на 3,9 %. За підсумками першого півріччя 2024 р. Китай входить до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України як за експортом, так і за імпортом.

Основними товарами українського експорту до Китаю залишаються продовольчі товари, метали та вироби з них, мінеральні продукти. Україна імпортує з Китаю переважно машини, устаткування, транспорт, продукцію хімічної промисловості. У період з червня 2023 року по червень 2024 року експорт Китаю в Україну зріс на 105 млн доларів (45,1 %) – з 233 млн до 338 млн доларів. За цей же період імпорт Китаю з України скоротився.

Президент ТПП України Геннадій Чижиков і Посол Китайської Народної Республіки в Україні пан Ма Шенкунь на зустрічі з діловою делегацією Китаю

Україна прагне розширити експорт до Китаю продукції з високою доданою вартістю, креативної продукції та послуг. Перспективними напрямами є розвиток електронної комерції та створення спільних українсько-китайських підприємств з експортною орієнтацією. Обговорюються можливості відкриття нових товарних позицій для експорту української продукції до Китаю, зокрема меду, борошна, рибної продукції, м’яса птиці та інших.

Посилюється негативний вплив російської агресії на виробничий та експортний потенціал України. Зростає необхідність диверсифікації експорту й пошуку альтернативних маршрутів постачання товарів. Має місце збереження значного негативного сальдо в торгівлі з Китаєм для України.
У січні 2024 р. Мін’юст України виграв справу проти китайської будівельної компанії Xinjiang Communications Construction Group у трьох судових інстанціях КНР і забезпечив повернення до держбюджету України, а також до МБРР близько 0,5 млрд грн у доларовому еквіваленті. Контракти щодо виконання ремонтних робіт на автодорозі М-12 (Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знамʼянка) та реконструкцію і капремонт автодороги М-03 (Київ – Харків – Довжанський) були розірвані українською стороною через їх неналежне виконання.

Наприкінці березня Україна закрила список «міжнародних спонсорів війни» від НАЗК після негативної реакції з боку Китаю та Франції. Чорний список не має юридичної сили, але він став репутаційним ударом для близько 50 великих компаній, які потрапили до нього за те, що працюють у Росії і допомагають Кремлю у війні в Україні, наприклад, сплачуючи податки. Як зазначило Reuters, відмова від списку «спонсорів війни» свідчить про те, що Києву доводиться пом’якшувати свою позицію щодо низки питань, оскільки на третьому році повномасштабної війни Україні складніше зберігати на колишньому рівні підтримку з боку зарубіжних союзників. У лютому НАЗК внесла 14 китайських компаній до списку «міжнародних спонсорів війни». Китай має найбільшу кількість компаній у цьому списку серед усіх країн світу. Зокрема, до списку потрапили такі гіганти, як:

Alibaba Group
Xiaomi Corporation
Китайська національна морська нафтова корпорація
Китайська корпорація будівництва залізниць

Китайський посол у Києві попередив про негативні наслідки для двосторонніх відносин через внесення китайських компаній до переліку спонсорів війни. Наразі Китай не висунув жодних умов або «тимчасових рамок» для України. Утім, Пекін міг пов’язувати це питання з китайськими закупівлями українського зерна. Китай у 2023 р. став другим імпортером української агропродукції серед усіх країн світу, загальна сума закупівель становила 2,22 млрд дол. Згідно з урядовими даними, через новий чорноморський судноплавний коридор, створений Києвом у серпні 2023 р., близько 30 % морського експорту України, включно з продуктами харчування, металами та рудою, було відправлено до Китаю.

Глава МЗС Китаю Ван Ї на зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою 24 липня в Гуанчжоу заявив, що Китай має намір нарощувати імпорт зерна з України та спільно підтримувати міжнародну продовольчу безпеку. «В останні роки Китай є найбільшим торговим партнером України та найбільшим імпортером української сільгосппродукції», – сказав Ван Ї і додав, що двом країнам потрібно повною мірою використовувати механізми для посилення практичної співпраці в різних сферах. «Китай продовжить нарощувати імпорт зерна з України і спільно підтримувати безперебійні логістичні канали та міжнародну продовольчу безпеку», – зазначив китайський дипломат.

Така заява є дуже важливою на тлі того, що китайські імпортери відмовляються від законтрактованих партій української кукурудзи через політику уряду країни, спрямовану на підтримку місцевих фермерів. «Китайські покупці вже відмовилися від чотирьох-шести вантажів української кукурудзи, які мали доставити до Китаю у квітні-червні. Ці контракти було розірвано протягом останніх двох тижнів і в майбутньому таких випадків може стати більше», – зазначило 12 квітня агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на Bloomberg.

Китай є найбільшим імпортером кукурудзи у світі, відмова від імпорту з України може вдарити по світових цінах, які вже перебувають під тиском після щедрих урожаїв у США та Бразилії, прогнозує Bloomberg.

Китай також скоротив імпорт ячменю з України, що може негативно вплинути на український експорт. На українському ринку ячменю відбуваються суттєві зміни, які впливають на експортні перспективи. Китайський фактор грає тут значну роль, оскільки Китай раніше забезпечував 55–56 % у географічній структурі українського експорту ячменю.

Зростає імпорт китайських автомобілів в Україну, що створює конкуренцію для інших виробників. Наприклад, упродовж квітня українці придбали майже 1,2 тисячі легкових авто, ввезених з Китаю. Це в півтора рази більше порівняно з квітнем 2023 р. Із цієї кількості нові авто становили 845 машин (+66 %), вживані – 317 авто (+17 %).

Автомобілі китайського походження у квітні 2024 р. охопили 15 % ринку нових легковиків в країні. У сегменті вживаних авто, що вперше реєструвалися в Україні, частка китайських авто становила 1,6 %.

Абсолютна більшість легковиків з КНР були електромобілі – 77 %.
Зазначені виклики потребують від України балансування між потребою у підтримці Китаю як впливового міжнародного гравця та захистом власних національних інтересів в умовах російської агресії.

Загалом, незважаючи на складні геополітичні умови, торгово-економічні відносини між Україною та Китаєм у 2024 р. демонструють тенденцію до зростання товарообігу, хоча й зі збереженням певних структурних дисбалансів.

ВИСНОВКИ

1. За три десятиліття свого розвитку українсько-китайські відносини пройшли непростий шлях становлення, поглиблення й самоідентифікації. Найвищою точкою можна вважати декларування відносин стратегічного партнерства (червень 2011 р.) та підписання Договору про дружбу та співробітництво (грудень 2013 г.) На жаль, українську сторону тоді представляла злочинна влада Януковича, що і визначило подальшу долю всіх широко розрекламованих проєктів. Нині двосторонні взаємини переживають відверто важкі часи.

2. Україні не варто сподіватися на миролюбність і виваженість свого номінально стратегічного партнера – Китаю. У голови КНР Сі Цзіньпіна власне бачення шляхів подальшого розвитку сучасного світу, і ми не входимо до пріоритетів Піднебесної. Попри численні декларації та «плани припинення кровопролиття», принципово в позиції Пекіна нічого не змінилося. Китай залишається на боці Росії і прагне залучити її до свого протистояння з США та Заходом загалом.

3. Україна виснажена війною і прагне миру. Втім, ще більше ми прагнемо справедливості, засудження воєнних злочинів, відшкодування матеріальних збитків людей і держави. На жаль, треба визнати – розраховувати на підтримку з боку КНР українцям не слід. Варто тримати в підсвідомості китайську певичку, яка співала китайські пісні в маріупольському театрі, фактично на кістках вбитих українців.

4. Українській дипломатії треба бути більш жорсткою щодо китайської риторики стосовно російської агресії проти України. Вживання висловлювань на кшталт «українська криза» потрібно категорично заперечувати, спираючись на принципи й декларації ООН.

5. Немає сенсу чекати від китайської сторони дієвої допомоги чи навіть простого сприяння в процесі припинення вогню та досягнення перемир’я. Натомість після того, як Дональд Трамп примусить до цього Путіна, Сі Цзіньпін з економічних міркувань підтримає широке залучення державних будівельних корпорацій КНР та китайського бізнесу до відбудови України. Доцільно скористатися цією нагодою в інтересах українського народу.

6. Вся діяльність щодо України спеціального представника уряду КНР Лі Хуея спрямована на забезпечення інтересів Росії. Його особисті симпатії цілком на боці Росії, у якій він багато років працював і має особистих друзів. Після припинення бойових дій Україні варто вести справи з КНР через незаангажованих представників китайського істеблішменту, які не мають російського бекграунду.

7. Звичний прагматизм китайців, який за час російської війни в Україні перетворився на брутальний цинізм, може й повинен бути використаний Україною для вирішення нагальних проблем нашої економіки. Усе, що може бути їм вигідно, китайці робитимуть, попри «відносини поглибленого стратегічного партнерства з Росією», бо для них на першому місці вигода, а всі «відносини» – то другорядне.

8. На початку 2025 р. помічено деяке пожвавлення китайського інтересу до економічної співпраці з нашою державою. Уряд України та влада на місцях має уважно поставитися до відновлення зв’язків на всіх рівнях як до засобу вирішення економічних проблем України, інструменту залучення інвестицій і технологій.

Передрук дозволено з письмового дозволу редакції.