Ніколишин С. І. Українські спільноти в Китаї: так далеко, так близько

С. І. Ніколишин
журналіст української редакції Міжнародного радіо Китаю
 

Вперше приїхавши до Китаю на навчання в середині 2000-х, на запитання, чи я з Росії, зізнаюсь, не завжди поспішав із спростуванням, щоб не обтяжуватись довгими поясненнями. На початку 2010-х, коли я вже почав працювати у Китаї, серед моїх знайомих було безліч китайців, європейців, вихідців з країн пострадянського простору і практично жодного українця. Зараз 2016 рік, у моєму списку контактів найпопулярнішої китайської соцмережі «Вейсінь» – найбільше саме українців. Від багатьох з них мені доводилось чути майже одну і ту ж історію про те, як кожен з них жив тут своїм життям, мало спілкуючись з іншими співвітчизниками і не відчуваючи у цьому особливої потреби. Мабуть буде зайвим пояснювати, що саме змінило ситуацію та змусило їх, чи правильніше сказати нас, шукати спілкування один з одним. З 2014 року ситуація почала різко змінюватися. У багатьох китайських містах з’явилися осередки українців, різні за своєю чисельністю та сферою діяльності.

У Пекіні об’єднуючим центром для українців стало Посольство України у КНР. За декілька попередніх років на його території було організовано безліч різноманітних заходів, на які запрошувались, а також активно долучались до організації українські громадяни, що мешкають у китайській столиці. Спільні святкування Різдва й Великодня, благодійні акції і флешмоби, численні виставки і презентації були слушними нагодами для знайомства співвітчизників.

Студенти складають більшість серед української громади у Харбіні. Вони організовують вечори українських пісень, приймають участь у фестивалях культур, допомагаючи присутнім більше дізнатися про Україну та її культуру. У майбутньому планують відвідати інші китайські міста, щоб налагодити кращу комунікацію з іншими українцями.

Один з найяскравіших заходів, проведений у Посольстві України у КНР – благодійний флешмоб, під час якого близько 300 учасників, одягнених у футболки національних кольорів, вишикувались, утворивши державний прапор України. Зібрані на акції кошти були спрямовані на лікування українських військовослужбовців, поранених в АТО.

З часом ще однією платформою для спілкування українців у Пекіні стала організація «Український дім», відкрита за сприяння Посольства України та компанії Xinwei Communications Group. Вона не лише сприяє двосторонній співпраці ділових кіл двох країн, а й активно працює з місцевою громадою: надає інформаційну підтримку, у приміщенні «Українського дому» регулярно проводяться зустрічі з цікавими людьми, лекції, майстер-класи.

Спільним у заходах Посольства України та «Українського дому» є те, що більшість учасників складають студенти. Загалом, у китайських вузах навчається понад дві тисячі українських студентів. Щоб налагодити комунікацію між ними, була створена Асоціація українських студентів та випускників китайських університетів. До неї входять молоді люди з 11 різних китайських міст (Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Ухань, Харбін, Ґуанчжоу, Далянь, Шеньчжень, Гонконг, Ланьчжоу, Ханчжоу, Цзіньхуа). На сьогодні найбільш масштабним заходом, організованим Асоціацією, стала перша конференція українських студентів з різних міст Китаю, яка відбулась у Даляні. Крім цього, активно себе проявляють студентські осередки у різних китайських містах.

Зустріч в «Українському домі» громадського активіста руху інвалідів та мандрівника Миколи Подрезана з українцями, які живуть у Пекіні.

Студенти складають більшість серед української громади у Харбіні. Вони організовують вечори українських пісень, приймають участь у фестивалях культур, допомагаючи присутнім більше дізнатися про Україну та її культуру. У майбутньому планують відвідати інші китайські міста, щоб налагодити кращу комунікацію з іншими українцями.

Для Української Асоціації Шанхаю (УАШ) все розпочалось з зустрічей-барбекю, сьогодні ж спектр заходів став більш різноманітним. У співпраці з Львівською бізнес-школою на постійній основі видається два журнали: «Бізнес Сходу» і «Шанхай Борщ». У рамках УАШ функціонує кіноклуб і бізнес-клуб. На зборах кіноклубу учасники дивляться і обговорюють різноманітні фільми, для майстер-класів у бізнес-клубі запрошуються лектори.

У доробку українців Шанхаю вже п’ять випусків журналу «Шанхай Борщ», а «Бізнес сходу» – перший бізнес-вісник Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Звісно, про всі українські спільноти у одному матеріалі розповісти неможливо, враховуючи ще й те, що постійно з’являються нові об’єднання, особливо в онлайн форматі на платформі «Вейсінь». Така розпорошеність, а також недостатньо високий рівень комунікації між різними об’єднаннями видаються одним з основних викликів для українців у Китаї на шляху до ймовірного створення повноцінної діаспори.