О. Суслова
магістрантка Київського національного лінгвістичного університету

Ми живемо в суспільстві, що переживає небачений до сьогодні розвиток. У наші дні стрімкий та якісний прогрес є запорукою успіху та процвітання. Ні для кого вже не секрет, що Китай – це країна-феномен, яка за дуже короткий проміжок часу, 70 років від свого утворення, змогла досягти небачених успіхів. Увесь світ, затамувавши подих, спостерігає за розвитком та досягненнями Китаю у сфері науки, технологій та інновацій, які покращують життя людей. Безліч країн намагається перейняти частинку досвіду та запровадити його на практиці відповідно до своїх локальних умов.

Дедалі більше підприємств Китаю наразі виходить на закордонні ринки, тому питання налагодження комунікацій стоїть дуже гостро, проте чи вистачає тих «мовних мостів», які робитимуть спілкування реальним? Хоча все більше людей прагнуть вивчати китайську мову, однак, на жаль, не в кожного є можливості належним чином практикувати свою розмовну мову та навички перекладу, з огляду на недостатню кадрову та фінансову забезпеченість.

Утім, з кожним роком популярності набувають перекладацькі заходи, форуми, де є нагода покращувати рівень перекладачів, обговорювати нагальні питання галузі перекладу, слідкувати за новітніми тенденціями. Вони об’єднують професіоналів та початківців, вибудовуючи спільну платформу для співпраці та обмінів. Вони є чудовою можливістю перевірити не тільки свій рівень володіння мовою, а й уміння, і навички з різних видів перекладу, зокрема усного та письмового, послідовного та синхронного, а також вміння того, як має поводитися перекладач у незвичних йому/їй умовах та ситуаціях. Додатково такі заходи дають змогу познайомитись із колегами, обмінятися досвідом із професіоналами, побачити їх безпосередньо під час роботи, отримати відгуки про свій рівень від компетентних спеціалістів, щоб зрозуміти свої слабкі та сильні сторони, аби поліпшувати навички для майбутньої роботи.

Саме таким заходом є Конкурс науково-технічного перекладу «Один пояс, один шлях», який щорічно збирає учасників у столиці Білорусі – Мінську. 22–23 листопада цього року він був проведений уже вп’яте.

Організатор конкурсу – перекладач-практик із багаторічним досвідом Анастасія Семашко – на церемонії відкриття зазначила, що ідеєю створення була не лише популяризація китайської мови, а й власне практична необхідність.

Вона розповіла, що з розвитком співробітництва Білорусі та Китаю в межах ініціативи «Один пояс, один шлях» у Білорусі починає працювати багато китайських компаній, які спеціалізуються на технологіях та виробництві. Тому потреба в професійних перекладачах є як ніколи актуальною. Вони мають бути обізнаними не лише в потрібній лексиці, але й володіти знаннями про останні технологічні новинки.

Конкурс проводиться за підтримки Інституту Конфуція з науки і техніки при Білоруському національному технічному університеті.

Членами журі стали не лише викладачі та професіонали Республіки Білорусь, але й спеціалісти з-за кордону, які провели низку майстер-класів для учасників, де не тільки поділилися своїм досвідом роботи перекладача, але й розповіли про різні аспекти роботи з китайцями тощо. Окрім лекцій, було проведено декілька практичних занять, що включали переклади науково-технічних текстів та розбір зроблених помилок.

Тож як все було? Авторка вже вдруге бере участь у конкурсі в категорії «Студенти», тому сміливо може сказати, що порівняно з минулим роком були помітні певні зміни. Хоча структура конкурсу не змінилася, але змінився рівень учасників. Як наголошували організатори, п’ять років тому, коли все починалося, поділ на студентів і професіоналів серед учасників був доволі умовним – не було помітної різниці. Проте з року в рік вона все більше простежується. Наприклад, у 2018-му зібралася дуже сильна профі-група: їх було небагато, але рівень виявився досить високим, тож конкуренція була відповідна. Тоді до категорії «Професіонали» зарахували 15 осіб, п’ятеро з яких вийшли до фіналу.

Як все відбувалося цього року? По-перше, варто зазначити рівень перевірки учасників. Усіх конкурсантів поділили на дві категорії. Перша – це переважно студенти 3–4 курсу чи магістратури. До слова, участь беруть не тільки студенти, що вивчають китайську мову, але й китайці, які опановують російську (виявилось, є навіть такі, що спеціально прилітають до Білорусі з Китаю, аби долучитися до змагання!).

У відбірковому турі пропонувалося виконати три завдання. Перше – візитка, або 自我介绍. Суть полягала в тому, аби за 30 секунд розповісти про себе на іноземній мові (для російськомовних студентів – на китайській, для китаємовних – на російській). Як підкреслюють судді, одним із критеріїв оцінювання є креативність. Студенти розповідали про свої незвичайні хобі, мрії та плани на майбутнє. Виступи були лексично забарвленими – з улюбленими словосполученнями, фразеологізмами чи виразами.

Другим завданням став переклад з аркуша уривка науково-технічного тексту з китайської на російську та навпаки. Після хвилини підготовки необхідно було видати точний, еквівалентний, чітко сформульований переклад. Судді оцінювали не лише адекватність перекладу, але й поведінку, жести учасника.

Третім завданням був послідовний переклад на слух певного уривка. Студентам умикали запис із текстом, розбитим паузами. Під час виконання завдання не можна було користуватися словниками, однак дозволялося робити записи.

Судді, окрім володіння мовою й необхідною термінологією, оцінювали мовлення конкурсанта, поведінку під час перекладу та одну з найважливіших навичок перекладача – уміння викрутитись зі складної ситуації.

Загалом змагання дозволило учасникам зробити певні висновки: який переклад дається легше, над чим варто працювати, які типові помилки має перекладач тощо. Такі висновки необхідні, бо допомагають зрозуміти сильні та слабкі сторони. Лише для цього варто брати участь!

Паралельно зі студентами проходять свої випробування й професіонали. Правилами встановлено, що до категорії «Професіонали» належать перекладачі-практики, що завершили навчання, однак не досягли 35-річного віку.

Першим завданням для них стала презентація. На відміну від студентів, вони мали представити улюблені цитати про роботу перекладача на іноземній мові. Регламент виступу – 30 секунд. Наступні завдання відрізнялися від наданих студентам лише рівнем складності. За форматом вони були однаковими: переклад з аркуша та послідовний переклад уривка на слух. За тематикою тексти студентів і професіоналів також відрізнялися. Якщо початківцям запропонували науково-технічні тексти загальної тематики, то більш досвідчені колеги перекладали тексти про останні наукові відкриття, наприклад у галузі нанотехнологій, штучного інтелекту тощо.

Після першого відбіркового дня авторка увійшла до дванадцятки кращих у категорії «Студенти». Як це хвилююче!

Фінальний тур уже за традицією відбувався в білорусько-китайському індустріальному парку «Великий камінь» – територія площею понад 100 кв. км з особливим правовим режимом, що забезпечує комфортні умови ведення бізнесу. Парк розвивається в межах співпраці Білорусі та Китаю. У майбутньому планується зробити ціле екомісто з акцентом на високотехнологічні та інноваційні проєкти. Проведення фіналу в цьому місці є дуже символічним. Ба більше, на фінальному відборі присутні представники різних китайських компаній. Окрім перемоги та призів, усі учасники мають можливість проявити себе та отримати запрошення на роботу чи співбесіду від спонсорів конкурсу.

Завдання фіналу, як на авторку, дуже інтригуючі. У категорії «Студенти» було три завдання. Перше – так званий «перекладацький біатлон» (учасник мав перекласти по 10 науково-технічних термінів). Час відповіді обмежений – три секунди. Акцент робився не тільки на володінні термінологією, а й на швидкості реакції перекладача як однієї з найважливіших навичок. Друге завдання – переклад з аркуша та послідовний переклад на слух. Третє – найцікавіше на думку учасників – гра, де є можливість відчути себе в ролі справжнього перекладача на ділових переговорах.

Завдання для категорії «Професіонали» включали переклад з аркуша, відеофрагмента та синхронний переклад промови, переважно використовувалися виступи високопосадовців на міжнародних форумах чи засіданнях. Останній є найважчим видом перекладу. Для деяких учасників це був перший досвід синхронного перекладу в житті! Хоча це складно, проте такий етап стає стимулом для майбутнього розвитку не лише професіоналів, але й студентів.

Здається, цього року суддям було дуже важко виділити трійку найкращих у категорії «Студенти». Тому, замість трьох, журі обрало аж п’ять переможців. Натомість серед професіоналів виділили лише одного. Усі володарі призових місць отримали заохочувальні нагороди від спонсорів.

ПІСЛЯ ЦЕРЕМОНІЇ ВРУЧЕННЯ ВІДЗНАК ОРГАНІЗАТОРИ НАГОЛОСИЛИ НА НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТАКОГО КОНКУРСУ, АДЖЕ:

1) у цьому році, на їхній погляд, у групі фахівців/спеціалістів не було яскраво вираженого професійного рівня, але група студентів виявилася дуже сильною;

2) рівень підготовки студентів виріс навіть за підсумками відбіркового туру, усі отримали високі бали. Якщо раніше деякі просто приїжджали спробувати себе, подивитися на інших, то зараз видно, що люди долучаються свідомо – готуються, мають певні цілі;

3) є ті, хто бере участь повторно. У них можна побачити прогрес.

Як людині, яка змагається на цьому конкурсі вже другий рік поспіль, дійсно було не тільки приємно, а й важливо поспілкуватися з суддями, що були торік. Це можливість отримати фідбек про свої здібності.

Хоча судді й говорили про важливість знання загальної науково-технічної термінології, однак окремо зауважили, що треба вміти триматися, не показувати, що щось пішло не так, та спромогтися знайти правильне рішення в ситуації, коли чогось не розумієш, не чуєш або коли перебудовуєш у голові важкі ускладнені речення. У такі моменти слід зберігати спокій. Важливим аспектом також є кругозір перекладача, зорієнтованість у світовій політичній та економічній ситуаціях. Це теж оцінюється, бо переклад – це не просто володіння мовою; це навички, які дозволяють не тільки чітко, але і швидко, особливо в напруженій ситуації, передати інформацію іншій стороні.

ТОЖ ЗА ДВА РОКИ УЧАСТІ БУЛИ ЗРОБЛЕНІ ТАКІ ВИСНОВКИ:

1. Переклад – це не просто володіння мовою. Аби зробити зв’язний, повний переклад необхідно добре розбиратися в загальному потоці інформації (недаремно в давнину перекладачів називали «енциклопедією»).
2. Ні в якому разі не мовчати. Коли лунає текст оригіналу, а перекладач мовчить – у слухачів виникає враження, що щось не так, тому під час послідовного перекладу бажано починати говорити хоча б повільно.
3. Вміти «говорити» – дуже важливо. Необхідно контролювати свій ритм та темп мовлення, вдосконалювати дикцію – говорити не швидко, але й не повільно. Вміння висловлювати свої думки – одна із запорук гарного перекладу.
4. Необхідно тренувати швидкість реакції перекладу (і не має значення знайоме слово чи ні, ви повинні перекласти контекст хутко, за певний проміжок часу).
5. Потрібно слідкувати за мовними тенденціями. Мова – це явище, яке змінюється кожного дня. Треба стежити за цими змінами. Неможливо за раз вивчити мову, варто постійно насичуватися нею.
6. Уміти виглядати впевнено – неодмінний елемент успішної роботи. Важливо не показувати слухачам, що щось забув чи не зрозумів.
7. Уміти пояснювати – ключовий аспект перекладу, тобто іншими словами донести свою думку до слухача, при цьому не втрачаючи зміст оригіналу.

Навички перекладацького скоропису також є запорукою гарного перекладу. Навіть якщо у вас чудова пам’ять – завжди потрібно мати основну інформацію під рукою.

На думку авторки, такі заходи є прекрасною можливістю як для початківців, так і професіоналів. Вони надають шанс здобути досвід, випробувати себе та отримати експертний аналіз. Ми сподіваємося, що цей конкурс науково-технічного перекладу не тільки надалі розвиватиметься, але й покладе початок багатьом перекладацьким конкурсам по всьому світу. Щодо майбутніх перспектив, то організатори планують розширюватися: проводити відбіркові тури на національному рівні (в Україні – окремо, у Росії – окремо тощо), щоб лише найкращі учасники їхали до Мінська на фінал. Так буде простіше з організаційного погляду. До того ж у ньому зможе взяти участь більша кількість людей. Сподіваємося, що наступного року конкурс стане ще масштабнішим, і ще більше охочих спробують свої сили. До речі, зараз у конкурсі змагаються учасники з Білорусі, України, Росії, Китаю, Казахстану, Таджикистану та Азербайджану.

Наразі кількість подібних конкурсів із перекладу, де робоча мова – китайська, збільшується дуже стрімко, наприклад, окрім конкурсу науково-технічного перекладу в Білорусі, лише в листопаді відбувалися такі перекладацькі заходи, як Всеросійський конкурс перекладу у сфері професійної комунікації з китайської мови, Міжнародний конкурс перекладів «Один пояс, один шлях» у місті Санья, Китай.

Заходи практичного спрямування заохочують молодь до вирішення нагальних питань у галузі перекладу, що пов’язані зі стрімким розвитком мови, запровадженням нових технік навчання перекладу та підготовкою кваліфікованих кадрів. Широка географія учасників говорить про посилення співпраці у сфері перекладу з китайської мови. Таке співробітництво є вигідним для всіх сторін.