Сунь Юйхуа, голова Ради ректорів Університету Шанхайської Організації Співробітництва

Україна – 乌克兰 (Wūkèlán) – популярне і знайоме слово для китайського народу. Всі знають, що це найурожайніша і надзвичайно багата природними ресурсами земля, і там живе працьовитий, відважний і щирий народ, який має давню і славну історію. Чимало китайців – випускники вузів, які отримали освіту в Україні в різний час. Ми зберігаємо почуття щирої поваги і подяки до українського народу.

За словами колишнього посла Китаю в Україні в 2012 р., процес розвитку співробітництва між двома країнами ділиться на 3 етапи:

Перший етап: до незалежності України. Радянська армія за участю українських солдатів воювала заради звільнення північно-східної частини Китаю під час Другої світової війни. У 50-х роках минулого століття в Китай було направлено велику кількість фахівців, і багато молодих китайців навчалися в Україні, які потім стали головною рушійною силою в будівництві країни.

Другий етап: швидкий розвиток дружніх відносин між країнами після відновлення незалежності України. Разом з тим відносини в політиці і практичній співпраці зміцнювалися і розширювалися, продовжували зміцнюватися дружні відносини між нашими народами.

Третій етап – це новий етап розвитку відносин між двома країнами після 2010 р. У 2010 і 2011 рр. президент України здійснив візит до Китаю. Під час цих візитів були узгоджені домовленості про співпрацю в політичній, економічній і гуманітарній сферах. У 2011 р. укладено угоду про створення відносин стратегічних партнерів між Китаєм і Україною.

Дослідження України в Китаї почалося на початку минулого століття. Серед дослідників були відомі, світової слави, письменники, які удостоєні великої пошани і любові китайського народу: Лу Сінь, Мао Дунь, Го Можо та інші. У 1912 р. у Китаї з’явився перший переклад вірша великого українського поета Тараса Шевченка. А на всю глибину і широту дослідження українських поетів почалося в Китаї в 1949р.

У той період великий внесок у дослідження української літератури зробили такі видатні китайські перекладачі як Ге Баоцюань та інші.

У 1964 р. було засновано першу і, на той момент, єдину секцію українських студій в Уханьському університеті. А нині у Китаї працюють Центри України в Ухані, Цзіхуа (провінції Чжецзян), Даляні та ін.

1. Співпраця в освіті та гуманітарні обміни між двома країнами стабільно розвиваються і досягли непоганих результатів. За даними 2014 р., в Україні навчаються і живуть близько 10 тисяч осіб з Китаю, а в Китаї – 1600 українців. У 2011 р. була створена Комісія зі співробітництва між Урядом КНР і Урядом України, зокрема і Підкомісія з питань співробітництва в галузі освіти, на засіданні якої домовилися про підтримку співпраці в науково-технічній галузі для вузів, зміцненні мовного навчання і дослідження країн, збільшення кількості своїх громадян, які навчаються в іншій країні.

Зараз українська мова викладається в декількох вузах, наприклад, в Пекінському, Шанхайському, Гуанчжоуському університетах іноземних мов, і у нас, в Даляньському університеті іноземних мов, тут працює Центр вивчення України.

2. Співпраця в науково-технічній галузі двох країн

Ми знаємо, що в індустріальну епоху Україна посідала передові позиції в Європі та світі в сфері металургії та машинобудування, будівництва літаків, космічних ракет, океанських кораблів. Найбільший в світі літак «Мрія» був побудований у Києві, а флагман китайського військово-морського флоту авіаносець «Ляонін» був побудований на українській верфі в Миколаєві, й добудований вже в нашому Даляні. Китайські космічні ракети містять безліч чудових наукових та інженерних рішень, зроблених в Україні. Це яскраві приклади сумісності наших двох країн.

“Співпраця між вченими і вузами двох наших країн розвивається високими темпами. Вона є одним з пріоритетних напрямів двосторонніх міждержавних відносин. Головним механізмом її реалізації є згадана вище Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, створена в 2011 р., а також низка профільних Підкомісій в її складі.”

Історія нашої співпраці в сферах освіти і науки за останні роки наповнена подіями. Спільна українсько-китайська комісія з науково-технічного співробітництва працювала 13 років до 2010 р. Зараз на її місці створена Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва. Спектр напрямів співпраці було розширено, були спільно профінансовані роботи в 98 науково-технічних проектах в рамках дворічних програм.

Головними напрямами співробітництва були визначені такі: енергоефективність, авіабудування, суднобудування, раціональне природокористування, розвиток аерокосмічних, інформаційних і комунікаційних технологій. Кожні 2 роки проходили зустрічі фахівців робочих груп.

У 2012 р. в Пекіні було затверджено Програму науково-технічного співробітництва між КНР і Україною до 2014 р. Серед її досягнень – 4 патенти, у виробництво втілені 11 наукових винаходів, публікація 17 профільних наукових досліджень.

У 2016 р. у Києві відбулося Друге засідання Підкомісії, де було затверджено перелік спільних проектів для внесення в Програму до 2018 р.

У 2016 р. в Харбіні в рамках 27-го Харбінського міжнародного торгово-економічного ярмарку були проведені сесії. На них з доповідями і презентаціями виступили українські вчені.

2-й Науково-технічний форум вчених України та Китаю відбувся за сприяння Посольства України в минулому році на базі Харбінського політехнічного університету. Його організували Міністерство промисловості та інформаційних технологій КНР, Державна адміністрація у справах іноземних експертів Національної академії наук України та Академія технологічних наук України. У форумі взяли участь 80 українських фахівців зі структур Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України та Державного космічного агентства України.

Активно працює Підкомісія в сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях. Тут вже реалізують четверту Програму, до 2020 р., до неї увійшли понад 70 перспективних напрямів співпраці.

У минулому році на Третьому засіданні Підкомісії з питань співробітництва в галузі медицини була узгоджена можливість створення в Україні спільного наукового технопарку медичного профілю. Реалізуються проекти таких парків в Цзинані (провінція Шаньдун), в Харбіні і в Шанхаї.

У Харбіні працює українсько-китайський Центр зварювання і споріднених технологій, в Шанхаї працює Українсько-китайський технопарк, який був відкритий у 2011 р. і займається співпрацею в галузі морських наук і технологій, біомедицини, нових матеріалів, авіації і космонавтики, нових джерел енергії. У 2012 р. у Чженьцзян (провінція Цзяньсу) був відкритий українсько-китайський Центр трансферу технологій суднобудування і океанічного проектування.

Ми можемо бути задоволені тим, як активно почався для наукових міжнародних обмінів 2017-й рік. В Україні і Китаї вже відбулися за участю фахівців двох країн міжнародні конференції за такими різними напрямами, як фінансовий менеджмент і економіка, поновлювані джерела енергії, інтелектуальні мережі, енергетика і електротехніка та багато інших.

Перерахувати всі конференції тут просто немає можливості. Ми бачимо, який великий простір для розвитку співпраці лежить перед нами.

Проте залишається враження, що про цю велику роботу в наших країнах знають недостатньо. Інтернет, телебачення мало і неохоче розповідають про ці цікаві події. В результаті у людей складається враження, що робиться мало, або навіть не робиться нічого. Думаю, тут прихований один із серйозних резервів нашої спільної роботи. Історія повинна надихати, а якщо про історію знають мало, то і енергії працівникам це не додає. Маю пропозицію – створити в Україні та Китаї спільний сайт про те, що робиться позитивного, корисного в цій сфері, і де слід докладати зусиль у нашій спільній роботі.

3. Наукове співробітництво в економіці

Наприкінці 2016 р. китайська компанія купила фірму «Нептун Солар», яка володіє сонячними електростанціями. В даний час йдуть попередні переговори про будівництво китайськими інвесторами теплоелектростанції в Києві, вартість проекту становить $1,2 млрд. Китайці збираються брати участь в приватизації «Центренерго», яка контролює близько 25% теплової генерації України. Це дуже вигідні вкладення, враховуючи прийдешнє зростання тарифів.

У результаті проведених досліджень, у видобуток українських марганцевих руд інвестувала Hubei Changyang Hongxin.

В аграрному секторі рахунок інвестицій йде на сотні мільйонів доларів. KSG Аgro вже працює на 94-х тисячах гектарів сільськогосподарських земель, але має намір взяти 3 млн гектарів в довготермінову оренду. Та й в цілому в Україні присутня велика кількість відносно невеликих китайських компаній.

Для Китаю Україна – один з перспективних постачальників м’яса птиці, свинини, соняшникової олії і фуражу. Тут мова йде про мільярди доларів на рік, тому наші інвестори вважають за краще самим контролювати поставки. Однак українські вчені краще китайських знають особливості своїх земель і свого клімату, і тут є великий простір для спільної роботи. У галузі інфраструктури основною частиною співпраці є порти. Співробітники Cosco China Shipping Group відвідали всі порти України, тому велика ймовірність того, що вони зможуть стати власниками деяких об’єктів. Однак враження від візитів не замінять серйозної наукової роботи економістів, гідрографів, проектувальників обох наших країн.

4. Проблеми співробітництва та їх рішення

У процесі співпраці  виникало і виникає чимало труднощів. Наприклад, у порівнянні з проектами співпраці в науково-технічній та економічній сферах, проектів гуманітарного співробітництва очевидно не вистачає. Це – по-перше.

По-друге, скрутне становище в Україні в даний час має неабиякий вплив на розширення гуманітарного співробітництва та обмінів. Уряду в Києві доводиться займатися в першу чергу питаннями утримання економіки, забезпечення промислового зростання. Але це не означає, що ми, гуманітарії, повинні чекати кращих часів і тільки потім розгортати співпрацю. Навпаки, саме в важких умовах особливо важлива наша допомога і наша участь. Слід не очікувати позитивних змін, а починати самим вирішувати свої проблеми – ось наша головна пропозиція.

Серед перешкод у розвитку співробітництва між країнами дуже важливим моментом є мовне питання. Тут є величезний резерв, до розробки якого нам по-справжньому ще належить приступити. У нинішніх умовах, коли роль російської мови в Україні зменшується, виникає природна реакція у вигляді попиту на взаємне вивчення китайської мови українцями та української мови – китайцями. Як вже було зазначено, в Китаї українську мову поки вивчають дуже слабо. Успіхи тут є, і все ж таки університети Китаю, де вивчається українська мова, можна перерахувати по пальцях. Так само і в Україні, вивчення китайської мови ще не набуло належного визнання. Що ми повинні робити? Які завдання для вузів в цьому питанні? Всі добре знають, що університети та академічні науково-дослідні інститути завжди знаходяться попереду в просуванні прогресу людства і завжди відіграють провідну роль у вирішенні проблем у цих процесах.

Отже, питання стоїть так, що співпраця в галузі освіти і культури має розвиватися швидше, ніж в інших сферах. У Китаї багато століть йде мова про те, що на освіту завжди потрібно звертати велику увагу, тобто освіта є найважливішим моментом у розвитку людства. Тому ми пропонуємо комплекс заходів щодо розв’язання актуальних проблем в цих сферах. Необхідно розширити існуючі та створювати нові спільні проекти між вузами та дослідницькими організаціями. Треба знайти додаткові можливості для поширення китайської мови в Україні й української мови в Китаї, щоб люди розуміли один одного прямо, а не через іншу іноземну мову. Це дуже важливо для взаєморозуміння народів двох країн і розширення співпраці в усіх інших сферах.

Ще одне питання – поєднання зусиль, можливостей академічної і вузівської науки наших двох країн. Дослідити культуру, вивчати мови один одного, розвивати країнознавство, регіонознавство іншої країни – це завдання не тільки академій та інститутів, а й вузів, кафедр, викладачів і самих учнів, тому що підготовка майбутніх фахівців, які знають не лише мову, але й культуру і менталітет іншого народу – найважливіше в просуванні взаєморозуміння й обмінів. Це зміцнює довіру між людьми, народами, урядами. Адже довіра – найкращий помічник у будь-яких відносинах. Краще розуміння один одного допомагає розвивати економіку, торгівлю, а нерозуміння – зміцнює відчуженість і навіть ворожість.

“Ми впевнені, що найважливіший напрям в цій роботі – молодь. Нам необхідно повсякденно множити контакти між нашими студентами, всіма шляхами розширювати обміни молоддю між двома країнами, збільшувати кількість спільних наукових і позанаукових (культурних, спортивних) проектів для молодих вчених або студентів, створювати можливості для реалізації їх здібностей в умовах іншої культури. Ми, спілкуючись з нашими іноземними студентами, серед них і з України, бачимо, що молоде покоління прагне цього, прагне до цього, і нам треба створювати умови для них, адже вони – це наше майбутнє. Ми, закладаючи сьогодні підвалини їх взаєморозуміння, отримаємо мир і співробітництво завтра. Сподіваємося, що в результаті наших спільних, скоординованих зусиль співробітництво між нашими країнами стане більш успішним і плідним!”