Сунь Чжуанчжі. Спрощення шляхів взаємодії між Китаєм і країнами Євразії в рамках «Поясу і Шляху» та особлива роль України

Сунь Чжуанчжі
директор Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук КНР

«Пояс і Шлях» перетинають материк Євразія, з’єднуючи розташовані на його сході економічні кола АТР та розташовані на заході економічні суб’єкти Європи. При цьому більшість країн-транзитерів для «Поясу і Шляху» спільно з Китаєм отримує зиск від цієї ініціативи – чи то в плані розвитку економіки, чи то в плані покращенні життя народу, або й у протистоянні кризі чи у прискоренні реформ.

Розбудова «Поясу і Шляху» передбачає щире ставлення до всіх країн-транзитерів і дотримання позиції «слова — правдиві, а дії – результативні». Необхідно розгортати співробітництво із країнами-транзитерами, спираючись на принцип взаємної вигоди й спільного виграшу та надаючи їм можливість отримувати зиск від розвитку Китаю. Потрібно також реалізовувати інклюзивний розвиток, наполягати на тому, щоб усі країни мали однаковий доступ до можливостей, спільно протистояли викликам та разом створювали добробут.

У «Пропозиціях» ЦК щодо плану 13-ї п’ятирічки, оголошених на 5-му пленумі XVIII з’їзду КПК, зазначається, що розбудова «Поясу і Шляху» — це генеральний план економічної дипломатії та відкритості Китаю світові на новому етапі.

Сі Цзіньпін, беручи участь у відкритті щорічного Боаоського азійського форуму в 2015 р. на о. Хайнань, виголосив ключову промову, в якій заявив:

«Розбудова «Поясу і Шляху» передбачає дотримання принципів спільних обговорень, спільних дій та спільного користування результатами; це – не закритий процес, а навпаки, відкритий та інклюзивний; це – не соло Китаю, а хор усіх країн-транзитерів». Тут не передбачається заміни нині чинних ініціатив чи механізмів регіонального співробітництва, натомість ми прагнемо на вже сформованій основі сприяти узгодженню стратегій розвитку країн-транзитерів та створювати умови для взаємодоповнення.

«Пояс і Шлях» — це відкритий китайський проект й усеохопна китайська ініціатива. Цей проект спрямовано на те, щоб сприяти розширенню взаємної відкритості ринків різних країн та полегшенню умов торгівлі й інвестування.

1. КИТАЙ БЕРЕ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСАХ СПРОЩЕННЯ БАГАТОСТОРОННЬОЇ ТОРГІВЛІ Й ІНВЕСТИЦІЙ.

Шанхайська організація співробітництва (ШОС) порівняно рано почала впроваджувати відповідні заходи й визначила пріоритетні проекти. Потім також було прийнято план реалізації заходів і визначено як першочергові 127 проектів, однак потім їхню кількість було скорочено до 85. На щорічному засіданні на рівні прем’єр-міністрів було прийнято «Перелік заходів, спрямованих на подальший розвиток проектної діяльності в рамках ШОС на період 2017 – 2021 рр,», а також визначено 38 проектів і заходів співробітництва у таких семи сферах, як торгівля й інвестиції, фінанси, митниця, сільське господарство, наука й техніка та інформація, охорона довкілля і базова інфраструктура у сфері транспорту.

ЗАПУСК БАГАТОСТОРОННІХ МЕХАНІЗМІВ ТА КООРДИНАЦІЯ ВІДПОВІДНИХ ПОЛІТИК. Було засновано механізм зустрічей на рівні міністрів економіки й торгівлі, а також шість спеціальних робочих груп, підпорядкованих Раді цих міністрів, із питань митниці, електронної комерції, сприяння інвестиціям, розвитку транзитного потенціалу, сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також з питань впровадження режиму спрощення торгівлі. Також було засновано Комітет підприємців і Міжбанківську асоціацію. Досі вже відбулося три засідання міністрів фінансів та голів центробанків країн ШОС.

РОЗШИРЕННЯ СФЕР СПІВРОБІТНИЦТВА, ПРОТИСТОЯННЯ ВИКЛИКАМ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Цей пункт передбачає зміцнення співробітництва у сфері фінансів та кредитів, спрямування спільних зусиль на послаблення тиску, спричиненого міжнародною фінансовою кризою, а також сприяння розрахункам у місцевих валютах та взаємній конвертації.

ЗАСНУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ПЛАТФОРМИ, ЗМІЦНЕННЯ СЛАБКИХ ЛАНОК У СФЕРІ ФІНАНСУВАННЯ: Азійський банк інфраструктурних інвестицій, Фонд Шовкового шляху, Фонд «Китай – Євразія». При цьому Фонд Шовкового шляху підтримує проекти, пов’язані з російським газом, зокрема було виділено $2 млрд. на заснування Цільового фонду співробітництва у сфері виробничих потужностей Китаю та Казахстану. Коли проекти двостороннього співробітництва об’єднуються з проектами багатостороннього співробітництва, реальний прогрес двостороннього співробітництва стає очевиднішим. Наприклад, якщо казати про реалізацію проектів, то слід згадати залізниці та газогони як втілення співробітництва у сфері транспортування, а також будівництво промислових парків та транснаціональних зон економічного співробітництва. Більшість із цих проектів виявилися найпершими плодами втілення ініціативи «Поясу і Шляху».

Загалом, Китай швидко збільшує обсяги прямих інвестицій у різні регіони Євразії, однак цей процес недостатньо збалансований – спостерігається збільшення інвестицій у країни, багаті енергетичними ресурсами, а також збільшення політики кредитування.

2. ПЕРЕШКОДИ Й ТРУДНОЩІ, ЩО ТРАПЛЯЮТЬСЯ НА ШЛЯХУ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЖИМУ СПРОЩЕННЯ.

Оскільки рівень розвитку економіки у різних країнах Європи та Азії далеко не однаковий, а структура економіки – однотипна, до того ж інвестиційний клімат є не дуже сприятливим, то за умови значних обмежень можливостей розуміння й сприйняття правил міжнародної торгівлі, а також через побоювання, що китайські товари можуть завдати удару власному виробнику, багатьом країнам дуже складно пристати на пропозицію китайської сторони щодо створення зон вільної торгівлі.

  • Насамперед слід зазначити, що ступінь лібералізації й спрощення в економіках різних регіонів Євразії невисокий.
  • По-друге, у сфері торгівлі та інвестицій існує доволі багато бар’єрів політичного характеру, а також – відстала базова інфраструктура. Доволі високі ціни на перевезення також є реальною перешкодою для співробітництва між країнами в рамках торгівлі товарами та послугами. Можна назвати ще такі проблеми, як низький рівень єдності комунікацій, низька ефективність роботи, складні формальності, недотримання вимог закону, висока вартість людської праці тощо.
  • По-третє, рівень розвитку торгівлі у Китаї та країнах Євразії в цілому невисокий, а асортимент товарів імпорту й експорту – однотипний.

3. ВИГІДНІ УМОВИ, ЩО НАРАЗІ СПРИЯЮТЬ ВПРОВАДЖЕННЮ РЕЖИМУ СПРОЩЕННЯ.

СПРИЯТЛИВЕ ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ.

ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ПОЛІТИЧНОЇ ДОВІРИ. Можна сказати, що для політичних відносин між Китаєм та країнами Євразії наразі розпочався найкращий період в історії, коли встановлюються відносини стратегічного партнерства і навіть відносини всебічного стратегічного партнерства, а різні політичні сили, що діють на аренах різних країн, здебільшого дружньо ставляться до Китаю.

ПОЗИТИВНА ПОЛІТИЧНА ОРІЄНТАЦІЯ. Сприяти процесам спрощення торгівлі й інвестицій вигідно як для Китаю, так і для розвитку економік усіх країн Євразії.

НЕПОГАНА ЮРИДИЧНА БАЗА. В останні роки країни Євразії, за винятком лише кількох, стали членами СОТ, тож тепер їхні технічні методи, рамки й структури, а також загальні принципи, закладені в систему норм, в основному збігаються.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СПІВРОБІТНИЦТВА. Масштаби торгівлі й інвестицій постійно розростаються, а сфери – розширюються від пов’язаних із сировиною до не пов’язаних із нею, при цьому відповідні процеси весь час поглиблюються (від центру на місця, від державних підприємств до приватних, від співробітництва в одному проекті до співробітництва в усьому виробничому ланцюгу).

4. ПЕРЕВАГИ ГЕОГРАФІЧНОГО РОЗТАШУВАННЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ОСОБЛИВА РОЛЬ.

Відносини двосторонньої співпраці між Китаєм та Україною стабільно розвиваються: країни є стратегічними партнерами і Китай є для України другим найбільшим торговельним партнером.

Особливе місце України в розбудові ініціативи «Пояс і Шлях»: вигідне географічне розташування, науково-технічний потенціал, переваги промисловості, гарні стосунки з європейськими країнами, при цьому вона може бути транспортним вузлом, що з’єднає Китай і Європу.

Сфери взаємодії в рамках «Поясу і Шляху», ініціативи, в якій Україна бере участь: транзитні перевезення, мито, інвестиції, а також вирішення проблем фінансування.

Погіршення геополітичної ситуації не дуже вплинуло на торговельно-економічне співробітництво, тому ведуться переговори про зону вільної торгівлі й існують можливості утворення такої зони.

ОТЖЕ, УКРАЇНА МОЖЕ СТАТИ ЗРАЗКОМ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЖИМУ СПРОЩЕННЯ ТОРГІВЛІ ТА ІНВЕСТУВАННЯ МІЖ КИТАЄМ ТА КРАЇНАМИ ЄВРАЗІЇ.

5. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЖИМУ СПРОЩЕННЯ.

ЛІКВІДАЦІЯ БАР’ЄРІВ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ МИТНИМИ ТАРИФАМИ. Між адміністративними рішеннями різних сторін спостерігається велика різниця, тож потрібно посилити ступінь координації.

БРАТИ ДО УВАГИ РЕАЛЬНИЙ СТАН СПРАВ У КОЖНІЙ КРАЇНІ Й УПЕВНЕНО ПРОСУВАТИСЬ УПЕРЕД. Мито становить відносно великий відсоток у надходженнях до державної скарбниці в країнах Євразії, тож якщо розгортати співробітництво з приводу зони вільної торгівлі, багатьом країнам доведеться зіткнутися зі зниженням митних надходжень, при цьому й надходження від мита на імпортні товари можуть зменшитися, тож слід бути дуже пильними стосовно групи найвразливіших товарів.

ПІДКРЕСЛЮВАТИ ПРИНЦИП РІВНОСТІ Й ВЗАЄМНОЇ ВИГОДИ ТА СТВОРЮВАТИ НОВІ ФОРМИ СПІВРОБІТНИЦТВА. На сучасному етапі Китай повинен більше давати, а менше брати. Слід починати з того рівня, який буде прийнятним для країн Євразії, і засновувати промислові та індустріальні парки, технопарки, транснаціональні зони економічного співробітництва тощо, а також стимулювати інвестування в них.

ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА УЗГОДЖЕННІ СТРАТЕГІЙ І ПЛАНІВ. Розбудова «Поясу і Шляху» сприяє узгодженню ініціатив різних країн та регіонів, а також стратегій розвитку, крім того, заохочуються заходи інституціонального характеру, спрямовані на утворення зон вільної торгівлі. Наприклад, у травні 2017 року Китай підписав із Грузією угоду про зону вільної торгівлі, і це була перша така угода в зазначеному регіоні.

РЕЖИМ СПРОЩЕННЯ СЛІД ПРОСУВАТИ ЗА ВСІМА НАПРЯМКАМИ, ПОЧИНАЮЧИ З КОНКРЕТНИХ СФЕР. Для цього слід активізувати заходи, спрямовані на тотальне запровадження режиму спрощення щодо проходження митниці, перевірок та експертизи, логістики й перевезень, стандартів і сертифікатів, виплат і розрахунків. Крім того, потрібно розширювати межі електронної комерції (транснаціональної електронної торгівлі) та інших нових форм торгівлі, підвищуючи рівень зручностей у комерції та бізнесі, а також заохочуючи реалізацію всіх заходів, що сприяють спрощенню торгівлі в цілому регіоні.