Стрижак О. Свято Весни, або Чуньцзє. Історія та звичаї

О. Стрижак

ІСТОРІЯ ТА ТРАДИЦІЇ СВЯТА ВЕСНИ – ЧУНЬЦЗЄ – сягають у глибину тисячоліть. Новий рік – це найголовніше звичаєве свято в житті китайців. Це час об’єднання із сім’єю, адже переважна більшість населення працює або навчається далеко від рідного дому, тому в них немає змоги часто відвідувати близьких. Це час прощання зі старим та зустрічі з новим.

Китайський Новий рік оповитий чималою кількістю легенд. Переказ про звіра на ім’я Нянь (年) тісно пов’язаний із головними приготуваннями до свята.

Лютий жахливий на вигляд звір жив у морських глибинах та щоразу напередодні Нового року виходив на суходіл, ішов до людей, руйнуючи все навкруги й зжираючи їхню худобу. Мешканці сіл та містечок поблизу були страшенно налякані хижаком, тому за декілька днів до його появи всі (від малого до великого) збиралися гуртом, ішли в гори, ховаючись від небезпеки. Якось до села завітав бідний старець. У той час, коли сполохані мешканці готувалися до відходу, лише одна жінка нагодувала жебрака та навіть вмовляла його піти з усіма. Проте, усміхаючись, він сказав їй: «Якщо дозволите мені залишитись у Вас вдома на одну ніч, я обіцяю, що зможу прогнати чудовисько». Вона не повірила, але дозволила йому зостатися. Коли лихий звір удерся тієї ночі до села, він дуже здивувався. Двері помешкань були обліплені червоними паперовими стрічками та променіли від свічок. Побачивши це, потвора почала тремтіти від страху й кричати. Підійшовши ближче до будинку, де залишився старець, Нянь почув дивні звуки «тра-та-та», що лунали від петард. Це ще дужче злякало його. Раптом двері широко відчинилися, та з оселі прямо до звіра вийшов старець у довгій червоній одежі. Не зволікаючи, переляканий Нянь кинувся втікати. Виявляється, що понад усе хижак боявся червоного кольору, вогню й гуркоту.

У перший день нового року люди, повернувшись до села, побачили жебрака живим та здоровим, а свою худобу та помешкання неушкодженими. Згадала жінка обіцянку старця та одразу переповіла її односельчанам, а ті поширили по селах, що поруч. Так і дізналися люди, як можна прогнати лютого звіра Няня.

Лютий звір Нянь. За повір’ями, був більшим у декілька разів за слона, мав довге тіло, гострі роги та зуби (http://image.baidu.com/)

З того часу й до сьогодні китайці вивішують парні написи з новорічними побажаннями на червоному папері обабіч дверей (春联), вдягаються в червоне та пускають петарди й феєрверки, таким чином проганяючи страшного Няня.

Парні написи (http://image.baidu.com/)

КИТАЙСЬКИЙ НОВИЙ РІК ЩОРАЗУ ПРИПАДАЄ НА РІЗНІ ДАТИ. Це пов’язане з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ КАЛЕНДАРЕМ – поєднанням місячного та сонячного календарів. Згідно з ним початок року припадає на початок весни. Календар поділяється на 24 сезони відповідно до положення Сонця щодо Землі.

24 сезони сільськогосподарського календаря (russian.cri.cn)

НОВИЙ 2020 РІК ПРОЙДЕ ПІД ЗНАКОМ МЕТАЛЕВОГО ЩУРА.

Розпочинається новий 12-й цикл. Але звідки він бере відлік та чому звірі в китайському календарі розташовані саме так?

Легенда оповідає, як одного разу Володар Неба – Нефритовий Імператор 玉帝 – вирішив визначити спосіб вимірювання часу у світі. Він організував змагання, скликавши тварин зі всієї Піднебесної. Перші дванадцять звірів, які перетнуть Велику ріку, зможуть посісти почесне місце в календарі відповідно до порядку, в якому вони фінішують.

Щур почав свою подорож першим, але дорогою зустрів Бика, Тигра та Коня. Пацюк – маленький, тому він звернувся за допомогою до більших тварин. Лише Бик погодився переправити його через річку. Коли вони підпливали до берега, гризун зістрибнув із Бика, таким чином ставши першим, хто перетнув річку. Тому саме він і розпочинає цикл. Бик прийшов другим, а Тигр – третім. Кролик, перестрибуючи з каменя на камінь, дістався протилежного берега четвертим. Наступним відстань здолав Дракон. І хоча він міг стати першим, просто перелетівши річку, але затримався, допомагаючи іншим тваринам. Шостим мав би бути Кінь, проте як тільки він ступив на землю, між його копитами стрімко прослизнула Змія, випередивши його. Півень, Мавпа та Вівця перепливали річку разом, підтримуючи один одного. Коли вони досягли бажаного, вирішили віддати восьме місце Вівці, адже вона є найбільш гармонійною серед трійці. Наступною стала Мавпа, а потім уже Півень. Передостаннім прийшов Собака. І хоча плавав він нічогенько, однак затримався, ніжачись у воді. Свиня також забарилася, витративши в дорозі багато часу на їжу та сон.

Китайський зодіак (horoscopes.lovetoknow.com)

Але цикл має більше ніж 12 років. Загалом їх – шістдесят. Чому так? Традиційний китайський календар – це дві бінарні системи. 12 тварин асоціюються з 12-компонентним циклом «земне гілля» (地支). Друга система об’єднує 10-компонентний цикл «небесні стовбури» (天干) і п’ять елементів – метал (金), дерево (木), воду (水), вогонь (火) та землю (土). Кожний елемент відповідає або 阴 (Їнь), або 阳 (Ян), створюючи 10-річний цикл.

Земне гілля та небесні стовбури, порядок тварин, стихії, Їнь та Ян розташовані в певному порядку (наведений нижче), формують 60 комбінацій, або 干支 – систему циклічного літочислення, тобто поєднання знаків десятирічного та дванадцятирічного циклів у літочисленні.

ЗЕМНЕ ГІЛЛЯ

(За матеріалами Ted-Ed, «The myth behind the Chinese zodiac» – Megan Campisi and Pen-Pen Chen).

НЕБЕСНІ СТОВБУРИ

Приготування до Чуньцзє розпочинаються 23-го або 24-го дня 12-го місяця. А гуляння традиційно закінчуються на 15-й день першого місяця святом Юаньсяо – Святом ліхтарів.

КАЛЕНДАР ПЕРЕДНОВОРІЧНИХ ПРИГОТУВАНЬ:

23-й день 12 місяця (小年, або Малий НОВИЙ РІК)

За повір’ями в цей день Дух домашнього вогнища Цзаован (灶王爷 zàowángyé) сходить на небо до Небесного Володаря – Нефритового Імператора, аби розказати йому про хороші та погані вчинки сім’ї. Якщо сім’я вчиняла погано, Імператор її карає, а якщо добре – то нагороджує. Тому люди прагнуть задобрити Духа домашнього вогнища (祭灶jìzào) – складають перед ним фрукти, м’ясо, цукати, печиво, вино та воду, а найкмітливіші навіть змащують йому губи солодким сиропом, щоб він не міг їх розтулити й розказати Небесному Володарю про погане.

Дух домашнього вогнища Цзаован (http://www.sohu.com/)

24-й день 12 місяця (小年, або Малий НОВИЙ РІК)

На 24-й день останнього місяця року люди проводять велике прибирання, прощаючись зі старим і вітаючи нове. Чому саме так? Ієрогліф «пилюка» 尘 та «старий» 陈 є омофонами. Прибирання напередодні свята має особливе значення – вимести все старе (погане, нещасливе) та вивільнити місце новому. Така традиція приносить щастя й відводить невдачі. Саме з прибирання починається підготовка до Нового року.

Велике прибирання (http://www.sohu.com/)

(* прим. автора – китайські звичаї та навіть дати можуть регіонально відрізнятися. 3 число 12 місяця є Малим Новим роком для тих, хто живе на півночі країни, а 24 – для тих, хто мешкає на півдні).

25-й день 12 місяця

Після того, як Цзаован розповів Небесному Володарю про діяння людей, Нефритовий Імператор може спустися на землю, аби на власні очі пересвідчитися, що все саме так, як йому розказав Дух домашнього вогнища. Аби перехитрити Володаря, у разі неправди, люди почали готувати тофу. Так вони показують вищій силі, що живуть достатньо просто, без розкоші, що сім’я поводиться скромно. Подібний ритуал багатьом дозволяє уникнути покарання.

26-й день 12 місяця – м’ясний день

У давнину люди могли дозволити собі покуштувати м’ясо лише на новорічні свята. І так само, як і тофу, м’ясо теж має приховане значення – це символ багатства та достатку. Вживання м’яса в цей день означає, що наступний рік обов’язково буде вдалим. Їжу готували так, щоб і з’їдалося багато, але і щоб багато чого лишалося (за матеріалами Divchina для FunTripTo).

Приготування тофу (http://www.sohu.com/)

27-й день 12 місяця

День покупок, миття і прання. До Нового року залишається лише декілька днів – часу обмаль. Люди старанно вибирають подарунки, перуть речі, щоб позбутися від усього поганого та нещасливого, що було в старому році, але яке не хочеться бачити в новому.

28-й день 12 місяця

Останні приготування. Люди печуть пампушки та розвішують парні написи, прикрашають будинок новорічними картинками няньхуа (年画). Випічку готують також тому, що, за старими звичаями, з першого по п’ятий день Нового року не можна робити нічого, пов’язаного з вогнем, адже ненароком можна відвернути від себе щастя та добробут (за матеріалами Divchina для FunTripTo).

29-й день 12 місяця

У згаданий день люди підносять дарунки предкам (祭祖 jìzǔ). Ця традиція передається в Китаї з покоління в покоління так само, як і шана до пращурів. В останній день старого року китайці шанобливо висловлюють їм свою подяку. Не забувають про предків і за святковим столом – ставлять для них їжу, наливають вино, іноді проводять спеціальні ритуали.

Піднесення дарунків предкам (http://image.baidu.com/)

СВЯТКОВИЙ ВЕЧІР 除夕

Час, на який усі нетерпляче чекали, нарешті настав. Родина збирається разом, аби зустріти Новий рік. Головна роль відводиться новорічному столу 年夜饭 (інші назви – 年晚饭、团年饭、团圆饭).

Готують багато, страви подаються згідно з побажаннями: курка (鸡jī) для втілення планів (计jì), риба (鱼yú), аби був достаток із року в рік (年年有余niánnián yǒuyú), овочі (菜cài) – співзвучне зі словом 发财fācái – багатіти, стріпси з тофу 腐竹fǔzhú – співзвучне з 富足fùzú – мати всього вдосталь, корінь лотосу 莲藕lián’ǒu з прихованим значенням «розумний» 聪明 cōngmíng тощо. Новорічна вечеря – головна подія кінця року, коли сім’я може побути з найріднішими.

Сім’я за новорічним столом (http://image.baidu.com/)

У святкову ніч старше покоління дарує молодшому 压岁钱 – гроші в червоному конверті. На відміну від 红包 (теж гроші в червоному конверті) 压岁钱 призначені виключно для дітей. 压岁钱 ще називають 压祟钱, де другий ієрогліф є омофоном. 压 означає «тиснути, пригинати», 祟 – «щось погане, що приносить невдачу», 钱 – гроші. Традиція 压岁钱, що бере початок із давніх-давен, надзвичайно цікава. При врученні грошей старше покоління вірить, що кошти візьмуть усе нещасливе й погане в кліщі, не дадуть йому трапитися, а тому наступний рік діти проживуть радісно та спокійно.

Для багатьох мешканців Піднебесної новорічний стіл не можливий без 饺子jiǎozi – китайських пельменів. Цзяоцзи співзвучне зі словом 交子jiāozi, де 交 (交会) – зустрічатися, а 子 (子时) – опівнічна година (час між 23-ю та 1-ю годинами). Звичай їсти цзяоцзи користується надзвичайною популярністю, адже він означає «проводжати старий рік та зустрічати новий; зміни часу». У Китаї навіть є приказка: «Немає нічого кращого за пельмені» (好吃不过饺子).

正月初 – ПЕРШИЙ ДЕНЬ ПЕРШОГО МІСЯЦЯ

У перший день нового року китайці прокидаються рано, бо потрібно якнайшвидше виходити з дому та вітати всіх зі святом (拜). Переступити поріг власної домівки обов’язково треба в усьому новому. Люди ходять один до одного в гості з подарунками, але надовго не затримуються, адже часом необхідно привітати до декількох десятків сімей.

Привітання з Новим роком (https://www.zcool.com.cn/)

元宵节 – СВЯТО ЛІХТАРІВ

Святкування китайського Нового року триває аж до п’ятнадцятого дня першого місяця. У цей день наступає Свято ліхтарів 元宵节 (灯节), до якого міста та села прикрашаються тисячами ліхтарів найрізноманітніших форм і кольорів. У великих містах зазвичай проводяться тематичні фестивалі, а в селах процес приготування відбувається дещо по-іншому. Люди завчасу збираються гуртом, готують, зшивають, розмальовують ліхтарі, а ввечері, у день свята, прямують на головну площу, ходять із ліхтарями, які, наприклад, можуть нагадувати Дракона. За всіма канонами, він матиме величезну пащу, що горить вогнем, та довге тіло, зроблене з маленьких ліхтариків.

Свято ліхтарів (https://www.zcool.com.cn/)

На Свято ліхтарів зазвичай готують тан’юань 汤圆 – рисові кульки з солодкою начинкою. Як і цзяоцзи та інші страви новорічного столу, вони мають приховане значення – 团团圆圆 – збиратися разом.

Свято Чуньцзє має важливе значення в житті кожного китайця ще з давніх часів. Прихід весни завжди супроводжується цвітінням сливового дерева – 梅花树. Воно розпускається гарним рожево-червоним кольором ще тоді, коли в багатьох містах Піднебесної, особливо на півночі країни, лютують морози. Проте їх воно не боїться, а, навпаки. є символом твердості та рішучості, відважного руху вперед, незважаючи на всі труднощі на шляху.

Цвітіння сливи (russian.cri.cn)