О. Стрижак

Уже минає майже рік від перших випадків захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19. За цей час більшість країн у світі зіштовхнулась з труднощами у подоланні COVID-19, та за відсутності комплексного плану як на міжнародному, так і на державному рівнях вдалися до жорсткого карантину та обмежень, що, незважаючи на певні ризики, справді допомогли врятувати велику кількість людей. Проте такі заходи водночас спровокували найбільшу рецесію з часів Великої депресії. Більше 75 відсотків країн (країни з ринками, що формуються, та країни, що розвиваються) перебувають у процесі відновлення економічної діяльності на тлі подальшого поширення захворювання, зазначала у червні американська фахівчиня з економіки, міжнародних фінансів і макроекономіки Ґіта Ґопінат у своїй публікації «Відкриття після «Великої самоізоляції»: нерівне відновлення в умовах невизначеності» для Міжнародного Валютного Фонду (далі по тексту – МВФ)¹.

Першою країною, що постраждала від коронавірусу, став саме Китай, а тому і «цунамі» економічної кризи накрило саме «береги» Китаю. Країна – найбільший виробник товарів абсолютно різного спрямування та один з найбільших світових ринків як для внутрішнього, так і для зовнішнього споживача, була змушена закрити більшість підприємств, «обнулити» сферу послуг та споживання. Коротко проаналізуємо найбільші економічні втрати Китаю за І квартал 2020 року, тобто за піковий період поширення COVID-19.

Під впливом епідемії коронавірусної хвороби темпи зростання основних показників економічної діяльності Китаю в перші два місяці значно впали. У І кварталі ВВП Китаю становив 20 650,4 млрд юанів (приблизно 2,8 трлн доларів США – автор), що на 6,8% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, додана вартість первинного сектору економіки впала на 3,2%, вторинного – на 9,6%, а третинного – на 5,2%². Серед іншого додана вартість у галузях великої промисловості (понад встановлену норму) впала на 13,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року; індекс виробництва в сфері послуг знизився на 13,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року, загальний обсяг роздрібних продажів споживчих товарів упав на 20,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а інвестиції в основний капітал (за винятком сільських домогосподарств) понизився на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року³.

Китайські підприємства зіштовхнулись з величезними проблемами на етапах запобігання та контролю спалаху, що обмежили їхню виробничу та експлуатаційну діяльність та створили ризики для їхньої діяльності в короткостроковій перспективі⁴. Відповідно, були вжиті контрзаходи, зокрема впровадження гнучкого робочого розпорядку, модернізація продуктів і послуг та скорочення витрат, аби впоратися з пандемією.

Однак більшість представників малого та середнього бізнесу були схильні базувати свої бізнес-стратегії на короткостроковій ситуації на ринку, що обмежило їхнє розуміння та врахування довгострокової тенденції на ринку. На противагу їм великі підприємства, як правило, зреагували швидше та впровадили загальну трансформацію, модернізуючи стратегії, що охопили моделі розвитку, управління та маркетинг. Усе ж більшість підприємств тимчасово скоротили витрати з метою компенсувати негативні наслідки, як, наприклад, порушення ланцюга поставок та зниження попиту⁵.

Рис. 1. Передбачуване зниження доходів підприємств, на які вплинула пандемія, у першій половині 2020 року

Джерело: United Nations Development Programme in China

Оскільки нова глобальна рецесія, спричинена пандемією COVID-19, вплинула на економіку та ринки праці, мільйони робітників зазнали змін, які похитнули їхнє життя на роботі і поза нею та їхній добробут⁶. Зокрема, в Китаї рівень безробіття сягнув 6,2%. Таким чином, у Китаї наприкінці лютого показник працевлаштування скоротився до -47% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Рис. 2. Зміни рівня найму у вибраних країнах з лютого по жовтень 2020 року

Джерело: World Economic Forum: The Future Of Jobs Report

Уже до 1 липня у Китаї, Франції та США спостерігалося найбільше відновлення порівняльних показників працевлаштування – від -6% до -7%. На кінець вересня країнами з найвищими показниками відновлення сфери працевлаштування були Китай (22%), Бразилія (13%), Сінгапур (8%) та Франція (5%). У цих країнах схоже, що сфера працевлаштування тепер компенсує ті місяці, коли новий персонал не був задіяний, що вказує на певну стабілізацію ринку праці⁷.

Рис. 3. Ярмарок вакансій-2021 у Хайнаньському університеті, на якому представлено майже 8000 вакансій від 170 компаній, 25.10.2020 р.

Джерело: Офіційний сайт Уряду КНР

У звіті Всесвітнього банку «Глобальні економічні перспективи» за червень 2020 р. фахівці звертали увагу на те, що активність китайської економіки (яка, за їхніми прогнозами, зростатиме на 1%) поступово нормалізувалась у ІІ кварталі після послаблення локдауну в країні. На той час влада запровадила монетарну та фіскальну політику, яка має на меті пом’якшити вплив спалаху COVID-19 на економіку. Уряд терміново видав «комплект» допоміжних заходів, щоб допомогти підприємствам відновити виробництво. Такий пакет включав фінансову підтримку, податкові пільги, політику пільгового соціального страхування для підтримки роботи та відновлення виробництва, оптимізацію послуг та скорочення витрат⁸. Уже станом на 25 лютого 2020 року рівень відновлення діяльності великих та середніх підприємств становив 78,9%, серед яких підприємства переробної промисловості досягли рівня у 85,6%⁹.

Рис. 4. Видана Спільним механізмом попередження та контролю Держради КНР «Настанова щодо заходів з профілактики та контролю епідемії для відновлення роботи та виробництва підприємств і установ»

Джерело: Офіційний сайт Уряду КНР

Уже у жовтневому звіті МВФ «Перспективи розвитку міжнародної економіки» картина економічної реальності 2020 року вбачається більш надійною (порівняно зі звітом у червні – автор) – глибокий спад економіки все ж неминучий, проте його наслідки будуть менш суворими в основному через покращення результатів ВВП за ІІ квартал у великих розвинутих економіках; повернення Китаю до зростання, що виявилось більш життєздатним, ніж очікувалось; та ознаки більш швидкого відновлення у ІІІ кварталі¹⁰.

Рис. 5. Прогноз зростання світової економіки низки країн, зокрема на 2020–2021 рр.

Джерело: International Monetary Fund, World Economic Outlook

Справді, вихід китайської економіки на траєкторію зростання вражає, адже це нині єдиний позитивний приріст як порівняно з розвинутими країнами (США, країни єврозони), так і серед країн, ринок яких формується, та країн, що розвиваються (Індія, країни групи АСЕАН). Після досягнутого у лютому 2020 року мінімуму зростання китайської економіки активізувалось за рахунок різкого збільшення експорту, в основному медичного та захисного обладнання, а також електроніки для роботи у домашніх умовах. Перспективи Китаю були переглянуті до 1,9% на 2020 рік, а зростання на 2021 рік очікується до 8,2% за умови плавного переходу від підтримки державного сектору до попиту у приватному секторі¹¹.

Рис. 6. Показники реального ВВП у країнах Азії за 2017–2019 рр. та прогноз на 2020–2021 рр.

Джерело: International Monetary Fund: Regional Economic Outlook

Після послаблення карантину у Китаї все ж були зафіксовані поодинокі випадки поширення COVID-19 (наприклад, спалах на ринку у Пекіні в червні), проте економічне відновлення країни набирає обертів, що, своєю чергою, може посилити регіональну торгівлю, адже слабке глобальне зростання, закриті кордони та наростання напруженості навколо торгівлі, технологій та безпеки погіршили перспективи відновлення регіональної торгівлі¹².

Про таку тенденцію також свідчить стратег з питань глобальних ринків Азіатсько-тихоокеанського регіону інвестиційної компанії Invesco Девід Чао. На його думку, відновлення економіки Китаю певною мірою стимулюватиме економіку країн Азії. «Я все ще очікую, що китайські акції випередять акції розвинених ринків, оскільки Китай демонструє постійне V-подібне зростання після коронавірусу. Тому і економіка Азії має від цього виграти. Але це насамперед залежить від того, чи зможе китайський споживач швидко повернутися до нормалізованої діяльності»¹³.

Рис. 7. Китай очолить економічне відновлення у постпандемічному світі

Джерело: Global Times

Економічна діяльність нормалізувалася швидше, ніж очікувалося після того, як більша частина країни знову відкрилася на початку квітня, а показник ВВП за ІІ квартал зафіксував позитивний «стрибок» завдяки сильній політичній підтримці та стійкому експорту – це стосується всіх країн з ринками, що формуються, та країн, що розвиваються, зокрема і Китаю¹⁴.

ПОДАЛЬШЕ ЗРОСТАННЯ

За інформацією Державного статистичного управління КНР, що була оприлюднена 19 жовтня 2020 р., темпи зростання ВВП Китаю за ІІІ квартал сягнули 4,9%.

Таблиця 1. Темпи зростання ВВП Китаю у 2020 р. порівняно з аналогічними періодами минулих років (у %)

Примітка: переклад здійснено автором на основі даних Державного статистичного управління КНР

Таблиця 2. Попередня оцінка темпів зростання ВВП Китаю у ІІІ кв. 2020 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року (у %)

Примітки: розрахунок у % здійснено відповідно до постійної ціни. Переклад здійснено автором на основі даних Державного статистичного управління КНР

«Судячи з темпів зростання, Китай перебуває в світовому авангарді процесу профілактики епідемії та відновлення економіки, що свідчить про життєздатність економіки. Незважаючи на поліпшення, фундамент стійкого відновлення економіки вимагає подальшої консолідації, що пов’язано з невизначеністю у світі та нерівномірністю економічних показників у країні. Проте з точки зору попиту, виробництва, довіри до ринку та життєздатності економіка Китаю має фундамент, умови та впевненість для збереження поточної ситуації у ІV кварталі», 

– заявила речниця Державного статистичного управління КНР Лю Айхуа в день оприлюднення даних¹⁵.

Окремо варто зазначити досягнуті успіхи в тих сферах економіки Китаю, які традиційно впевнено розвиваються впродовж останніх років, а також ті сфери, що поміж розвитку промисловості важливі для зміцнення країни, але почали активно відновлюватись лише нещодавно – готельно-ресторанна галузь, туризм, торгівля, сфера послуг тощо.

ТУРИЗМ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННА ГАЛУЗЬ

Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 значно вплинула на туристичну сферу на глобальному рівні. Згідно з даними Всесвітньої організації туризму (07.05.2020 р.), міжнародний туризм зменшився на 22% у І кварталі та може зменшитися на 60–80% протягом усього року¹⁶.

Рис. 8. Оцінка змін у відсотках прибуття міжнародних туристів у 2019 р. та у І кв. 2020 р.

Джерело: Всесвітня організація туризму

Святкові канікули з нагоди Дня утворення КНР і Свята середини осені – традиційно високий туристичний сезон для китайців як за кордон, так і у межах країни. Через пандемію та закриття кордонів більшості країн значно скоротився зовнішній туризм. Тому цього року 8-денні вихідні дали довгоочікувану можливість для багатьох людей з різних частин Китаю відправитися в подорож після місяців антикарантинних заходів, що включали самоізоляцію та обмеження пересування¹⁷. Впродовж святкових вихідних 637 млн туристів (внутрішніх) відвідали туристичні об’єкти Китаю. Ця цифра становить 79% від загальної кількості відвідувань, здійснених за аналогічний період минулого року. Обсяг коштів, отриманих від туризму, досяг 466,56 млрд юанів (приблизно 68,5 млрд дол.). Ця сума становить 69,9% від тієї суми, яка була отримана за аналогічний період 2019 р. У постепідемічну епоху, коли День утворення КНР збігся зі Святом середини осені, активно виріс внутрішній попит на туристичні поїздки у Китаї¹⁸.

Рис. 9. Туристи фотографуються у мальовничому районі Дашіху Бенсі Маньчжурського автономного округу провінції Ляонін

Джерело: Офіційний сайт Уряду КНР

Цікаво, що місто Ухань – епіцентр виникнення та поширення COVID-19 – цього туристичного сезону стало одним із найбільш популярних міст для туристів. З 1 по 8 жовтня 2020 р. місто прийняло 18 млн 824 тис. 600 туристів та отримало сукупний дохід у розмірі 9 млрд 219 млн китайських юанів, відповідно 83,21% та 73,18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Парк «Вежа жовтого журавля» посів перше місце у списку найбільш відвідуваних туристичних атракцій країни¹⁹.

Рис. 10. Парк відновив роботу 29 квітня 2020 р.

Джерело: People’s Daily

«Золотий тиждень» вихідних з нагоди Дня утворення КНР завжди був символом масштабів споживання країни. І цього року вихідні показали споживчу активність китайців. З 1 по 8 жовтня загальний обсяг роздрібних продажів товарів широкого вжитку й доходи у сфері громадського харчування становили орієнтовно 1,6 трлн китайських юанів, приріст середньодобового споживання становив 4,9% порівняно з попереднім періодом 2019 року.

Рис. 11. Відновлення Китаю впродовж канікул з нагоди Дня утворення КНР

Джерело: Global Times

ТОРГІВЛЯ

З метою активізувати сферу споживання Міністерством комерції КНР та Медіакорпорацією Китаю був започаткований місяць заохочення споживання у період з 9 вересня по 8 жовтня. Акція пройшла всією країною, у ній взяли участь понад 100 тис. компаній і понад 2 млн онлайн та офлайн-магазинів. Роздрібні продажі найбільше постраждали від епідемії й відновлюються набагато повільніше, ніж сектор послуг і виробництво²⁰. Тому саме вони і потребують більш активної підтримки як з боку держави, так і з боку споживача.

За підсумками ІІІ кварталу поточного року обсяг зовнішньої торгівлі товарами Китаю виріс на 7,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, експорт збільшився на 10,2%, а імпорт – на 4,3%. За підсумками І–ІІІ кварталів цього року зовнішньоторговельний обіг країни виріс на 0,7% порівняно з минулим роком (до 23,12 трлн юанів – 3,44 трлн доларів США). Через спалах епідемії COVID-19 у I–ІІ кварталах у країні спостерігався спад цього показника. АСЕАН залишилася найбільшим за величиною торговим партнером Китаю за І–ІІІ квартали, друге та третє місце посіли Євросоюз і США відповідно.

Додатково зовнішньоторговельний обіг Китаю з країнами –учасницями ініціативи «Один пояс, один шлях» виріс на 1,5%. Примітно, що приватні підприємства зіграли більшу роль у стимулюванні зростання зовнішньої торгівлі Китаю: за січень–вересень їхня експортно-імпортна торгівля зросла на 10,2%²¹.

ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ТА СФЕРА ПОСЛУГ

Розвиток цифрової економіки Китаю пришвидшився під час пандемії. Команда WeBank AI Moonshot (WeBank – перший онлайн-банк Китаю – прим. автора) розробила індекс громадської думки щодо онлайн-додатків і галузей на основі даних основних платформ мобільного Інтернету, які можуть відображати їхній розвиток та тенденції. Вони виявили, що громадська думка зросла позитивно щодо онлайн-роботи, онлайн-освіти та онлайн-ігор на 537%, 169% та 124% відповідно²². Додана вартість сфери послуг зросла на 4,3%, збільшившись на 2,4 базисних пункти швидше, ніж у ІІ кварталі. Серед них – додана вартість сучасних галузей послуг, таких як передача інформації, програмне забезпечення та сфера послуг з інформаційних технологій, фінанси зросла відповідно на 15,9% та 7,0%, збільшившись на 1,4 та 0,4 пункти порівняно з першим півріччям.

Також поступово відновлюється електронна комерція. Як уже ми зауважували, завдяки досягнутим успіхам у боротьбі з епідемією та у період «подвійного свята» споживання зростало. Серед основних показників – роздрібна торгівля в Інтернеті становила 39,24 млрд китайських юанів, впавши на 10,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року; обсяг продажів продуктів харчування в Інтернеті становив 34,35 млрд китайських юанів, що на 8,1% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року; продажі товарів повсякденного використання становили 5,12 млрд китайських юанів, збільшившись на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року²³.

Справді, система онлайн-платежів у Китаї переживає значний розвиток впродовж декількох останніх років. Станом на червень 2020 р. кількість користувачів систем онлайн-платежів у Китаї сягнула 805 млн, збільшившись з березня на 37 млн. У першій половині 2020 року загальний обсяг онлайн-платежів збільшився на 18,61% порівняно з аналогічним періодом минулого року до майже 197 трлн юанів (приблизно 29 трлн доларів США). Такий приріст має величезний потенціал для розвитку ринку онлайн-платежів у країні²⁴.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Додана вартість галузі великої промисловості (понад встановлену норму) зростала протягом шести місяців поспіль, за перші три квартали зросла на 1,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Що стосується виходу продукції, то за перші три квартали обсяги виробництва вантажних автомобілів, землерийних машин, промислових роботів та інтегральних мікросхем зросли на 23,4%, 20,2%, 18,2% та 14,7% відповідно порівняно з аналогічним періодом минулого року²⁵.

Джерело: image.baidu.com

ІНВЕСТИЦІЇ

З початку цього року такі великі проєкти, як будівництво коридору Шеньчжень–Чжуншань, залізниця Китай–Лаос та гідроелектростанція Байхетань, стабільно впроваджувались, що прискорило реалізацію інвестицій. Нова інфраструктура, зокрема 5G (нині 500 тис. базових станцій по всій країні – прим. автора), продовжує розширюватись. За І–ІІІ квартали інвестиції в основний капітал зросли на 0,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши вперше з початку року позитивного приросту. Сукупні заплановані інвестиції у нещодавно розпочаті проєкти за І–ІІІ квартали зросли на 14,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а темпи приросту були на 1,1 пункта вище ніж у першому півріччі²⁶.

ВИСТАВКИ ТА КОНФЕРЕНЦІЇ

Після завершення локдауну та поступового відновлення економіки у Китаї було розпочато роботу з організації та проведено десятки виставок та конференцій. З останніх варто згадати 24 вересня 2020 р.: у рамках міжнародного ярмарку “China Innovation and Entrepreneurship Fair 2020” у м. Гуанчжоу відбувся форум «Перспективи та розвиток китайсько-українського науково-технічного співробітництва у постепідемічний період», організований Управлінням науки та техніки мерії м. Гуанчжоу та Китайсько-українським інститутом зварювання ім. Є.О. Патона (м. Гуанчжоу). Зокрема, Надзвичайний та Повноважний Посол України в КНР Сергій Камишев узяв участь у симпозіумі «Китай та решта світу у глобальному контексті, що змінюється» (30 вересня 2020 р.), відвідав Пекінську Міжнародну автомобільну виставку “Auto China 2020” (1 жовтня 2020 р.), узяв участь у церемонії відкриття щорічної міжнародної виставки досягнень галузі вітроенергетики “China Wind Power 2020” (15 жовтня 2020 р.), завітав на Китайську міжнародну виставку телекомунікаційних технологій “PT EXPO CHINA 2020” (16 жовтня 2020 р.) тощо²⁷.

Триває підготовка до ІІІ Китайської міжнародної імпортної ЕКСПО, що має відбуватися з 5 по 10 листопада у Шанхаї. Планується, що масштаб ЕКСПО перевершить попередні. На виставці діятимуть шість спеціалізованих зон: продукти харчування та сільськогосподарська продукція, автомобілі, технічне обладнання, споживчі товари, медична апаратура, лікарські та оздоровчі послуги. Додатково буде створено чотири тематичні відділення, присвячені охороні здоров’я та профілактиці епідемій, енергозбереження та захисту навколишнього середовища, інтелектуальних транспортних систем, а також спорт²⁸. Учасники ЕКСПО будуть звільнені від сплати імпортних мит, податку на додану вартість імпорту та податку на споживання стосовно продажів певної кількості товарів, що належать до п’яти категорій, зокрема машинне обладнання, медичне обладнання та твори мистецтва²⁹.

З 15 по 24 жовтня вже у 128-й раз відбулася Китайська виставка імпортних та експортних товарів (більш відома як Кантонський ярмарок). Цього року він проходив в онлайн-режимі. У виставці взяли участь майже 26 000 вітчизняних та іноземних компаній з більше ніж 200 країн та регіонів світу, було представлено 2,4 млн товарів. За повідомленням Міністерства комерції КНР, ярмарок сприятиме безпечному та безперебійному функціонуванню світового ланцюга поставок промислових товарів, а також має на меті підтримати багатосторонню торговельну систему та економічну глобалізацію³⁰.

11 вересня 2020 р. Державний комітет з розвитку та реформ КНР, Міністерство науки та технологій КНР, Міністерство промисловості та інформатизації КНР та Міністерство фінансів КНР спільно представили документ «Щодо розширення інвестицій у стратегічні галузі, що розвиваються: Керівні думки щодо культивування та розширення нових точок та полюсів зростання». Документом було розроблено стратегічний план щодо розширення інвестицій у стратегічні галузі, що розвиваються, з метою активувати їхню роль як важливого двигуна для пришвидшення побудови сучасної промислової системи та сприяння високоякісному економічному розвитку. Документ закріпив такі сфери як стратегічні: інформаційно-технологічна галузь, інновації в біоіндустрії, виробництво високотехнологічного обладнання, нові матеріали, альтернативні джерела енергії, автомобільне виробництво з технологіями smart та використанням нових джерел енергії, енергоефективність та захист навколишнього середовища, цифрова та креативна індустрія³¹. Надалі саме ці сфери та галузі стануть пріоритетними драйверами подальшого відновлення та зростання китайської економіки. У багатьох сферах Китай ще декілька років тому вже досягнув чималих успіхів, а саме в енергоефективності, використанні нових джерел енергії тощо. На цьому уряд та керівні органи не планують зупинятись, а впроваджувати зміни та генерувати економіку новітніми індустріями і в майбутньому.

ПІДСУМОВУЮЧИ, варто зазначити, що у звіті МВФ «Регіональні економічні перспективи: Азія та Тихий океан, боротьба з пандемією: мультишвидкісне відновлення в Азії» зафіксовано три ключові уроки країн Азії для міжнародної спільноти, де, зокрема, другий з них говорить про те, що вихід з локдауну після придушення вірусу веде до поліпшення стану здоров’я населення та покращення економічних результатів. На додачу, як демонструє досвід Китаю, послідовний підхід, що надає пріоритетність основним секторам (економіки – прим. автора) та відкриває регіони на основі перспективних оцінок ризиків, може зменшити економічні витрати через карантин та мінімізувати ризики для здоров’я людей.

¹ URL: https://blogs.imf.org/2020/06/24/reopening-from-the-great-lockdown-uneven-and-uncertain-recovery/.
² Державне статистичне управління КНР. URL: http://www.gov.cn/xinwen/2020-04/17/content_5503710.htm.
³ Там само.
⁴ United Nations Development Programme in China: Assessment Report on Impact of COVID-19 Pandemic on Chinese Enterprises, April 2020, p.1.
⁵ Там само, p. 11, 13, 14.
⁶ World Economic Forum: The Future of Jobs Repost, October 2020, p. 9.
⁷ World Economic Forum: The Future of Jobs Repost, October 2020, p. 13.
⁸ United Nations Development Programme in China: Assessment Report on Impact of COVID-19 Pandemic on Chinese Enterprises, April 2020, p.16
⁹ Уряд КНР. URL: http://www.gov.cn/xinwen/2020-03/02/content_5485522.htm.
¹⁰ International Monetary Fund, World Economic Outlook: A Long and Difficult Ascent, October 2020, p. xiii.
¹¹ International Monetary Fund, Regional Economic Outlook: Asia and Pacific, Navigating the Pandemic: A Multispeed Recovery in Asia, October 2020, p. 3–4.
¹² Там само.
¹³ URL; https://www.cnbc.com/2020/10/05/chinas-economic-recovery-will-lift-its-neighbors-in-asia-invesco.html.
¹⁴ International Monetary Fund, Regional Economic Outlook: Asia and Pacific, Navigating the Pandemic: A Multispeed Recovery in Asia, October 2020, p. 11.
¹⁵ People’s Daily. URL: http://russian.people.com.cn/n3/2020/1020/c31518-9770664.html.
¹⁶ Всесвітня організація туризму. URL: https://www.unwto.org/news/covid-19-international-tourist-numbers-could-fall-60-80-in-2020.
¹⁷ Міжнародне радіо Китаю. URL: http://ukrainian.cri.cn/news/chinaPic/3434/20201005/556198.html
¹⁸ Xinhua. URL: https://baijiahao.baidu.com/s?id=1679990034584538249&wfr=spider&for=pc.
¹⁹ Управління з питань культури та туризму м. Ухань. URL: http://wlj.wuhan.gov.cn/zwgk_27/zwdt/jdxw/202010/t20201009_1461459.shtml.
²⁰ Міжнародне радіо Китаю. URL: http://ukrainian.cri.cn/news/chinaPic/3434/20200909/540977.html.
²¹ Xinhua. URL: http://russian.news.cn/2020-10/13/c_139437159.htm. Головне митне управління КНР. URL: http://fangtan.customs.gov.cn/tabid/1087/default.aspx.
²² United Nations Development Programme in China: Assessment Report on Impact of COVID-19 Pandemic on Chinese Enterprises, April 2020, p. 10.
²³ Міністерство комерції КНР. URL: http://www.mofcom.gov.cn/xwfbh/20201015.shtml.
²⁴ Xinhua. URL: http://russian.news.cn/2020-10/08/c_139424650.htm.
²⁵ People’s Daily Finance. URL: http://finance.people.com.cn/n1/2020/1021/c1004-31899771.html.
²⁶ People’s Daily Finance. URL: http://finance.people.com.cn/n1/2020/1021/c1004-31899771.html.
²⁷ Офіційна сторінка Посольства України в КНР у Фейсбуці. URL: https://www.facebook.com/ukrembcn.
²⁸ Міжнародне радіо Китаю. URL: http://ukrainian.cri.cn/news/china/3435/20201016/561894.html.
²⁹ Xinhua. URL: http://russian.news.cn/2020-10/15/c_139440573.htm.
³⁰ Міністерство комерції КНР. URL: http://zhongshan.mofcom.gov.cn/article/activityheaders/202010/20201003008027.shtml.
³¹ Державний комітет з розвитку та реформ КНР. URL: https://www.ndrc.gov.cn/xxgk/zcfb/tz/202009/t20200925_1239582.html.