С. А. Кошовий, головний спеціаліст відділу проблем зовнішньої політики та міжнародної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, голова правління Української асоціації китаєзнавців

На початку ХХІ століття в українсько-китайських відносинах з’явилися нові чинники, що мають вплив на їх динаміку і структуру. До цих факторів потенційно можна віднести: процеси, пов’язані з глобалізацією світової економіки на сучасному етапі, зміну політико-економічної ситуації в Україні, економічні досягнення у розвитку КНР за останні десятиліття, ініціативу китайського керівництва «Один пояс, один шлях».

Останній зі згаданих чинників – ініціатива Китаю «Один пояс, один шлях» (далі – «Пояс і шлях») – це намагання об’єднати все регіональне розмаїття КНР на економічній платформі і зблизити його з Євро-пою та світом. Україна вже підтримала цю вкрай важливу геоекономічну ініціативу і готова до активного її впровадження, однієї з найбільшої на сьогодні у світі програм економічної дипломатії, очолюваної Китаєм. Наша країна не може залишати без уваги глобальний проект «Пояс і шлях» – вона територіально і геоекономічно є невід’ємною частиною цього значущого проекту, будучи надійним і передбачуваним партнером для тих, хто поважає цілісність, суверенітет країни, її історію, традиції, культуру. Незважаючи на існуючу думку про те, що є ціла низка перешкод, які роблять малоймовірним масштабне входження України у даний проект, стає очевидним, що Україна може стати його частиною і це істотно підвищить її економічний потенціал, збільшить роль у регіоні. Так склалося історично, що саме тут сходяться і перетинаються вузлові шляхи зі Сходу на Захід, з Півночі на Південь. Цей проект також може дати альтернативу та зменшити негативні наслідки від розриву економічних відносин з Росією та подолати заборону РФ на транзит українських товарів до Азії та Китаю зокрема.

У стратегічному контексті, ініціатива «Пояс і шлях» поступово перетворюється з концепції на дію, переходячи від етапу задуму до реальності. Вона є головним напрямом зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної політики КНР. А цьогорічна доповідь Голови КНР Сі Цзіньпіна на Економічному форумі в Давосі привернула увагу світу до КНР як до нової глобальної держави, яка готова взяти на себе роль «локомотива світової економіки». У глобальному вимірі ініціатива «Пояс і шлях» передбачає торговельне, інвестиційне та економічне співробітництво, зростання і покращення економічних показників, посилення економічних зв’язків і безперешкодну торгівлю між країнами-учасницями. Стає все більш очевидною потреба у нових інноваційних та нестандартних форматах співпраці, спрямованих на формування сприятливих умов для розвитку та взаємодії в економічній, торговельній та інвестиційній сферах. Ініціатива КНР має три магістральні напрями – інфраструктура, торгівля та інвестиції, співпраця у сфері виробничої кооперації.

У рамках реалізації ініціативи «Пояс і шлях» керівництво КНР дотримується послідовної політики з поглиблення торговельно-економічних зв’язків з країнами-партнерами.

З об’єктивної точки зору наша країна вітає спроби Китаю встановити і слідувати чесним, добропорядним правилам у сфері торговельних операцій, вільні від протекціонізму і проявів надмірного захисту власних ринків, які без сумніву, не сприяють розвитку та стримують глобальне зростання економіки.

Важливо звернути увагу на приклад безчесних дій та намагання використати свої транспортні і логістичні переваги – заборону у січні 2016 р. керівництвом Російської Федерації проходження товарів українського походження через свою територію. У свою чергу, для самої РФ реалізація даного проекту та участь у ньому має особливе значення. Адже це відкриває для неї нові можливості в регіоні, у тому числі у таких напрямах як інвестиції у залізничну сферу і логістику на фоні кризових явищ власної економіки у зв’язку з діями санкцій проти неї у відповідь на анексію Росією Криму і політики, що проводиться нею проти Української держави. Україна не єдина, яка відчуває, що вирішення вищезазначених питань співпраці в рамках ініціативи «Пояс і шлях» слід приділяти більше уваги. Очевидним є факт, що такі дії завдають шкоди не лише економіці нашої країни, а й інтересам ініціатора проекту – Китаю та іншим рівноправним учасникам ініціативи і фактично знищують дух чесної і взаємовигідної торгівлі, який закладений КНР та його партнерами у цей глобальний проект, що знайшов своє відображення у заключній декларації Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який пройшов у середині травня ц.р. у Пекіні. Як нещодавно зазначив Міністр закордонних справ КНР Ван Ї, «ініціатива «Пояс і шлях» стала найважливішим суспільним благом, запропонованим Китаєм усьому світу. Хоча спочатку ініціатива була висунута Китаєм, зараз вона належить усьому світу».

Беззаперечним фактом є те, що всі разом повинні послідовно протидіяти подібним крокам, які є абсолютно нелогічними з точки зору економіки і вкрай заполітизованим викликам сьогодення, які штучно постають на шляхах сполучення між країнами. У такий спосіб зменшуючи глобальні процеси в межах власної держави за вибірковим принципом.

Вихідним моментом концепції участі України в проекті «Пояс і шлях» закладено фактори взаємозалежності, взаємодоповнюваності, взаємовигоди економік партнерів, які є найважливішими у сучасному світі для повноцінної і ефективної взаємодії держав за принципом «win-win». Критичного значення набуває посилення взаємодії в умовах, коли економіка стає все мобільнішою у процесі інтенсифікації відносин між країнами та суспільствами.

Перші позитивні результати почала приносити тимчасова дія Глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема відбулися зміни в питаннях митно-тарифного регулювання, включаючи механізми поетапного зниження митних ставок обома сторонами і адміністрування походження товарів, а також тарифних квот. За результатами 2016 р. ЄС став найбільшим торговельним партнером України. Його частка склала 37,1% загального експорту українських товарів, а також 43,7% – імпорту. На ринок ЄС поступово почали виходити, чи то просто проявляти зацікавленість, нові українські компанії, які раніше на спільний європейський ринок не експортували, у тому числі мова йде про малі та середні підприємства. Для прикладу, у 2016 р. для вітчизняних виробників відкрився європейський ринок молочної продукції. За перший квартал 2017 р. експорт продукції українського виробництва зріс на 24,5% порівнянно з аналогічним періодом 2016 року. Крім цього, основними пріоритетами на 2017 р. залишається узгодження з Європейським Союзом дорожніх карт повного відкриття ринків ЄС у таких сферах як ІТ, телекомунікації, фінанси, послуги міжнародних морських перевезень, які стануть частиною Угоди про асоціацію. Уряд України очікує на підписання у найближчій перспективі Угоди про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності промислової продукції, що планується оформити протоколом до існуючої Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та є досить переконливою констатацією прихильності зовнішньополітичного нашого вибору.

У результаті укладання вищезазначеної угоди ринок ЄС стане відкритим для промислових товарів з України, а торгівля буде здійснюватися на тих же умовах, які є чинними у торгівлі між країнами-членами ЄС. На першому етапі мова йде про електромагнітну сумісність, низьковольтне обладнання і безпеку машин та агрегатів.

Таким чином, Україна на етапі реалізації ЗВТ з ЄС перетворюється на «ворота» до Європи. Це вкрай важливо для українсько-китайських відносин, особливо у контексті реалізації ініціативи «Пояс і шлях».

З огляду на це, з метою розбудови «української ділянки» «Поясу і шляху», Уряд України прагне налагодити співпрацю між підприємствами України і КНР з подальшою реалізацією виробленої продукції на ринках Європейського Союзу, стимулювати співробітництво з метою модернізації українських промислових потужностей та розбудови існуючої нестачі виробничих об’єктів з огляду на втрати частини «промислового серця» Донбасу, зважаючи на триваючу російську агресію.

З метою покращення умов, збільшення пропускної спроможності і швидкості руху, підвищення конкурентоспроможності мультимодальних  контейнерних  перевезень за маршрутом «КНР-Європа-КНР» транзитом через територію нашої країни, український Уряд і профільні міністерства та відомства докладають і готові надалі докладати зусиль для розвитку і модернізації транспортної інфраструктури України, утвердженню держави у статусі транзитної країни. Це цілком можливо реалізувати на основі такої прийнятної і широко поширеної на сьогодні форми співпраці як державно-приватне партнерство.

Наразі є очевидним, що Україна зосередилася на транспортно-логістичних проектах, хоча потенціал проекту «Пояс і шлях» є значно ширшим. Для формування додаткових можливостей для транзитних потоків вантажів у рамках китайської ініціативи, яка, як ми вже зазначали, після проведення Форуму міжнародного співробітництва є міжнародною ініціативою, на наш погляд, можлива шляхом реалізації низки логістичних проектів, таких, як будівництво портових терміналів, елеваторів, рухомого складу для транспортування аграрної продукції, сховищ холодного зберігання, складів тощо.

Одним із ключових елементів «Поясу і шляху» є транзит вантажів через території різних країн. На наш погляд, важливим компонентом співробітництва у рамках цієї стратегічної ініціативи є створення Підкомісії з питань транспорту і логістики і у такому форматі почати інтенсивний, предметний діалог з питань будівництва та модернізації інфраструктурних об’єктів (дорожнього господарства, розвитку портової інфраструктури, аеропортів) за участю китайського капіталу і китайських підрядників, фахівців транспортної та логістичної галузі. Активно співпрацювати з метою формування умов відкриття (започаткування) регулярних транспортних маршрутів та залучення транзитних вантажів із Китаю у напрямку європейських ринків, формування та нарощування вантажної бази у напрямку Європа-Китай та у більш ширшому географічному охопленні і сенсі Азії. У зв’язку з цим актуальним є проведення переговорів і з’ясування позицій сторін у питанні можливого створення спільної українсько-китайської залізничної транспортно-логістичної компанії.

Перевагою України серед усіх інших країн у регіоні Центрально-Східної Європи є те, що через порти України можна здійснювати доставку вантажів у два боки: із Китаю до Європи і з Європи до Китаю, адже великою проблемою для китайців є те, що потяги, які йдуть із Китаю до Європи з товарами, повертаються назад напівпорожніми.

Україна розраховує скористатися майданчиком китайської ініціативи «Пояс і шлях» для зміцнення співпраці у транспортно-логістичній, інфраструктурній та виробничій сферах. Як ми вже зазначали, цьому сприяють вигідне географічне положення України на перехресті основних транзитних шляхів між Європою і Азією, наявність 18 (п’ять з яких на тимчасово окупованій території) незамерзаючих портів Чорного моря, розгалуженої мережі залізничних і автомобільних доріг. Особливо це питання є актуальним у зв’язку з підписаною Угодою про асоціацію з ЄС, яка повністю вступить в дію з 1 вересня 2017 р., і подальшою інтеграцією України у транспортну систему коридору «Європа-Азія-Європа». Найбільшим портом в Україні є Одеський морський порт, який одночасно є і вузловим пунктом ІХ Транс’європейського коридору. Також варто згадати про реконструкцію стратегічного, з точки зору доставки транзитних вантажів у напрямку європейських країн, Бескидського тунелю, який є частиною V Пан’європейського транспортного коридору (Італія-Словенія-Угорщина-Словаччина-Україна). Завершення робіт по ньому заплановане до кінця поточного року. Маючи всі вищеперераховані можливості і потенціал для цього, Україна прагне стати своєрідним мостом між Азією і Європою, перетворивши існуючий потенціал в можливості для бізнесу і розвитку країни, що є однією із основ розвитку світових торговельно-економічних зв’язків.

Україна спільно з партнерами опрацьовує максимально прийнятні умови для контейнерних перевезень через морські порти країни, зокрема через Чорноморськ (колишній Іллічівськ) у тому числі у складі поїзда «Вікінг» (VIKING Train) і «Зубр» (ZUBR Train) за участю паромних переправ, інвестуючи значні бюджетні кошти в ремонт українських залізничних паромів. До слова, контейнерний потяг «Вікінг» є прикладом зв’язку між морськими контейнерними лініями Балтійського регіону з аналогічними регіонами Середземного, Чорного і Каспійського морів. На сьогоднішній день, існує предметний інтерес низки компаній, включно з китайською компанією щодо концесії Чорноморського залізнично-паромного комплексу по обслуговуванню морських транспортних маршрутів регіону Чорного моря, мова йде про китайську багатопрофільну компанію Sinohydro corporation (中国水电建设集团国际工程有限公司). Реалізація цього проекту суттєво розширить можливості порту як «морських воріт» України. За оцінками залізничного відомства України, перевезення контейнерів у рамках нового міжнародного транспортного коридору (по лінії ЄС – Чорноморськ-Поромна (Україна) – Поті/ Батумі (Грузія) – Беюк-Кясик-Алят (Азербайджан) – Актау-Достик (Казахстан) – КНР) займає до 15 діб у разі синхронізації роботи морських (залізнично-паромних) і залізничних ділянок маршруту. Проте вже зараз слід ставити амбітніші завдання та долати цей маршрут за більш короткі терміни, виходячи із застосування реалістичних, ефективних, оптимальних рішень при організації перевізного процесу у сполученні «Європа-Азія-Європа» та формування єдиних транспортно-логістичних систем уздовж усього маршруту.

Україна разом з партнерами сфокусована на формуванні конкурентної тарифної політики, нових логістичних з’єднань і інтеграції національних транспортних мереж у глобальну мережу міжнародних перевезень на просторі Євразії, але в значно ширшому контексті, аніж частина пострадянського простору, як це уявляється в Москві та її партнерами по Євразійському економічному союзу.

Ми очікуємо активної і предметної дискусії з широкого спектру питань до кінця поточного року, в рамках проведення профільних підкомісій і Третього засідання Міжурядової комісії зі співробітництва на чолі з Віце-прем’єр-міністром України паном Геннадієм Зубком та Віце-прем’єр-міністром Держради КНР паном Ма Каєм у відповідності з домовленостями, яких було досягнуто під час участі урядової української делегації в середині травня ц.р. в китайській столиці. Висловлюємо сподівання, що зустрічі та майбутні переговори дозволять визначити формат участі України в реалізації проектів, активізувати торговельно-економічну, інвестиційну та транспортно-логістичне співробітництво між нами.

Китай, без сумніву, зацікавлений в участі України в цій важливій стратегії і про це неодноразово зазначалося, особливо в реалізації національної програми з розвитку вітчизняного АПК з наміром інвестувати в модернізацію логістики експорту зернових. Зміцнення позицій на основних ринках збуту безпосередньо залежить від модернізації і розширення транспортної інфраструктури. Це одна з важливих галузей, де Україна і Китай мають прекрасні перспективи для тісної і практичної взаємодії.

Важливим позитивом у співпраці між Україною та КНР в рамках ініціативи «Пояс і шлях» є залучення до участі представників китайського бізнесу в розвиток української інфраструктури. Так, зокрема 18 травня ц.р. між Адміністрацією морських портів України і китайською компанією Harbour Engineering Company Ltd (СНЕС, 中国港湾工程有限责任公司) підписано контракт на проведення робіт з поглиблення дна в порту «Південний» в Одеській області. Реалізація цього проекту істотно розширить можливості порту як «морських воріт» України. Планується, що роботи будуть завершенні до березня 2018 року. Через тиждень, 25 травня ц.р. був підписаний другий контракт з вищезгаданою китайською компанією на проведення реконструкції морського підхідного каналу в морському порту «Південний». Цей проект планується реалізувати в 2019 році. Безумовно, це суттєвий і важливий крок з боку підрядних підприємств КНР. Але і тут слід зазначити, що ми доволі сильно відстаємо від наших сусідів – Білорусії і Грузії, які вже мають кілька мільярдів доларів китайських інвестицій в різні інфраструктурні проекти і не зупиняються на цьому шляху. Здійснення намічених проектів, безумовно, буде сприяти реалізації величезного потенціалу з метою розширення співпраці між Україною і Китаєм.

Як переконливо доводить існуючий досвід і практика інших країн щодо співпраці з Китаєм, офіційний Пекін цікавиться цілісними і комплексними проектами.

Для прикладу, будівництво/реконструкція порту і залізничної чи автомобільної дороги до нього, розвиток декількох ділянок залізничної мережі і т.д. Напевно, саме цього цілісного підходу і не вистачає нашій країні. Порти самі по собі Китаю не надто цікаві, а ось у поєднанні з логістичними хабами або іншими супутніми логістичними об’єктами вітаються і всіляко розглядаються.

На сьогодні, весь вантажопотік, що йде з Китаю до Європи залізницею, обходить Україну стороною. Зараз усталений маршрут «Поясу і шляху» проходить через Казахстан, РФ, Республіку Білорусь і обслуговує, за оцінками експертів, приблизно 1,6% між Китаєм і Європою.

У січні 2016 р. з Чорноморська (Одеська область) в КНР був запущений тестовий потяг по так званому Транскаспійському міжнародному транспортному маршруту (ТМТМ, Trans-Caspian International Transport Route, TITR). Незважаючи на проблеми, а саме: вартість перевезення, швидкість переміщення, яка поступалася іншим маршрутам, пропускна спроможність на Каспії і низка інших організаційних питань та «вузьких» місць – іспит, на наш погляд, був пройдений – альтернатива довела своє право на існування. Необхідно особливо зазначити, що Україна зацікавлена в інтенсивнішому переміщенні товарів Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом, у тому числі залученні нового вантажопотоку Китаєм в той же Чорноморськ. Тепер залишилася справа за власниками вантажів. Останні, у тому числі із Китаю, не поспішають заходити на новий напрямок. Українська сторона сподівається, що повноправне членство у Міжнародній асоціації «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут» з квітня 2017 р. Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» – українського залізничного транспортного оператора сприятиме збільшенню вантажів, зростанню обсягів вантажопотоку й інші позитивні на слідки уніфікації логістичного процесу від кордону КНР до західного кордону України з ЄС, у тому числі у формуванні стратегії розвитку цього транспортного коридору. Але, якщо звернутися до історії, то нинішній маршрут від китайського Чунціна до німецького Дуйсбурга був запущений шість років тому багатопрофільною ІТ-компанією Hewlett-Packard з метою доставляти потягом мільйони ноутбуків, принтерів та іншої сучасної електроніки європейським споживачам, оскільки у Чунціні зосереджена майже третина глобального виробництва цієї оргтехніки. А сьогодні транспортно-логістична компанія «Yuxinou Logistics» (渝新欧（重庆）物流有限公司) або «China-Europe Railway Express» (中欧班列) є великим міжнародним оператором, яка розширює географію і мережу своїх постачань на європейський ринок. За цей час було відкрито 51 маршрут, що пов’язав 27 китайських міст з 28 європейськими містами 11 зарубіжних країн. Напередодні проведення Форуму високого рівня у середині травня ц.р. з китайського порту Паньцзінь (провінція Ляонін) відправився вантажний символічний «тисячний потяг в Європу». А всього до нині по всіх маршрутах залізничних вантажних перевезень між Китаєм і Європою, які розпочалися шість років тому, було відправлено понад 4000 потягів. Крім цього, Державний комітет з розвитку і реформ КНР, який відповідає за планування і реалізацію стратегії сталого розвитку національної економіки, прогнозує, що у 2020 р. за маршрутом, який поєднує Китай і Європу буде відправлено 5 тис. вантажних потягів у порівнянні з 1800 у 2016 році. Для забезпечення таких темпів прискорення необхідно не тільки збільшити обсяги експорту в Європу, а й докладати зусиль з розвитку торгівлі та наростити темпи співпраці з країнами, розташованими уздовж «Поясу і шляху».

Говорячи про перспективи розвитку співробітництва між нашими країнами у сфері транзиту, необхідно зауважити про важливість налагодження партнерства із щойно створеним 26 травня 2017 р. Координаційним комітетом з вантажних перевезень в рамках маршрутів Китай-Європа, ініційований Китайською залізничною корпорацією (中国铁路总公司) спільно з профільними підприємствами Чунці-на, Ченду, Чженчжоу, Уханя, Сучжоу, Іу, Хефея, Чан-ша, Харбіна і Сіаня, міст, які активно налагоджують співробітництво з Європою, започаткували маршрути залізничних сполучень та вантажоперевезень на європейські ринки і досягли на цих напрямках значних практичних результатів. Завдання нового органу – координація дій з організації роботи маршруту «Китай-Європа-Китай», в т.ч. у плані розробки графіків руху потягів, обміну інформацією про вантажі та вагони, стан залізничної мережі та інші супутні логістичні питання.

Крім цього, як ми бачимо, Китай поступово нарощує імпорт з Європи. Коли маршрут щойно запрацював у 2011 р., попиту на такий імпорт практично не існувало. Проте за останні роки стрімко ростуть залізничні відправлення європейських товаровиробників на ринок КНР з Лондона, Мадрида, Дуйсбурга, Гамбурга, Ліона, Варшави, Лодзя та інших міст європейських країн.

Таким чином, завершуючи свою статтю, хотілося б відзначити і підсумувати таке. В умовах сьогоднішньої ситуації у регіоні виникає необхідність подальшого економічного співробітництва, а також поглиблення співпраці між країнами, розташованими вздовж «Поясу і шляху». Ефективна співпраця можлива лише за умови повернення миру і стабільності, а також поваги до міжнародного права всіма учасниками ініціативи. У цьому зв’язку слід активізувати діяльність ОБСЄ як головного форуму для діалогу та відновлення довіри в регіоні. Водночас, КНР за останні роки піднявся на якісно новий рівень перетворюючись на глобальну геополітичну силу світового значення і впливу, не зважати на яку, просто не далекоглядно.

Форум високого рівня, що пройшов у середині травня ц.р. у рамках ініціативи «Пояс і шлях», беззаперечно, надав поштовх процесам зміцнення стосунків між Китаєм та його партнерами, включно з Україною, про що свідчать численні приклади міжнародного співробітництва на багатосторонньому та двосторонньому рівнях.

Важливо звернути увагу, що чим тіснішою буде співпраця України з Китаєм, тим безпечніше будемо почуватися ми від триваючої агресивної політики Російської Федерації, адже у цьому контексті ми матимемо більш диверсифіковані економічні відносини та економічні вигоди, також це відкриває для нас нові можливості, у т.ч. інвестиції в залізничну сферу, розвиток транспортних комунікацій, збільшення торговельно-економічного обороту, просування інформаційних технологій, підвищить наші транзитні можливості, посилить діалог між суспільствами і, врешті-решт, сприятиме створенню нових робочих місць. Ключовими напрямами взаємодії в ініціативі «Пояс і шлях» є логістика та створення нових транспортних транзитних коридорів, перевантажувальних хабів; оновлення моделі промислового спів-робітництва шляхом створення індустріальних парків. Реалізація ініціативи «Пояс і шлях» сприятиме залученню все більшого числа країн до розвитку світової інфраструктури економічних зв’язків – залізниць, портів, прикордонних переходів, інформаційних і фінансових центрів, впровадження спільних логістичних рішень. Українці прекрасно розуміють, що без модернізації залізниць, оновлення рухомого складу і закупівлі сучасних локомотивів участь України в транзитному транспортуванні зіштовхнеться з серйозними проблемами. Враховуючи фактор Китаю, офіційний Київ вітає і запрошує китайські компанії брати участь у державних інфраструктурних програмах, з огляду на те, що український Уряд докладає чимало зусиль для покращення ділового клімату та умов для інвестування.

Як ми вже наголошували, в цілому залізничні перевезення з КНР до країн Європи дозволяють значно скоротити терміни постачання товарів китайських виробників та спільних підприємств за участю іноземного капіталу на території Китаю за рахунок освоєння європейських транспортних коридорів та нових міжнародних маршрутів, які продовжують формуватися. З точки зору пошуку нових способів транспортування вантажів Україна є привабливим і конкуренто-спроможним партнером для перевезення транзитних вантажів у напрямку «Європа-Азія-Європа», Північ-Південь. Наша країна відіграє важливу роль у налагодженні торгівлі між Азією і Європою. Адже в сучасному світі для повноцінної взаємодії держав закладений фактор взаємозалежності і взаємодоповнюваності економік партнерів, який формує концепцію цього важливого проекту і без сумніву масштабної події у міжнародній політиці. Активна участь України у проекті «Пояс і шлях» сприятиме зростанню торгівлі з усіма країнами-партнерами, активізації двостороннього інвестування, комплексному та сталому розвитку економік країн-учасниць. Важливим позитивом у співробітництві між КНР та Україною в рамках ініціативи «Пояс і шлях» є розширення участі представників китайського бізнесу у розвитку української інфраструктури. Тому очевидно, що діапазон напрямів, в яких доцільно розвивати ділові стосунки між Україною та Китаєм, надзвичайно широкий і включає агросектор, інфраструктуру, енергетику, туризм, освіту та інші сфери. Але, поки що, ця взаємодія є не надто ефективною.

Що ж стосується аргументів про те, що Україна, на відміну від своїх західних сусідів – Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини – не є членом ЄС, у зв’язку з чим суттєво ускладнена процедура проходження кордону, існуючий непрозорий і тривалий механізм оформлення митних вантажів та інші моменти роблять її менш привабливою та конкурентоспроможною порівняно з іншими країнами ЄС. Усі ці питання слід врахувати урядовцям і відповідальним особам у виробленні відповідних заходів, які істотно підвищать сприйняття та привабливість нашої країни, як рівноправного учасника ініціативи «Пояс і шлях».

Слід ще раз зауважити, що Україна,  поки  що,  не  претендує  на масштабну роль у проекті через різні причини, проте стати його невід’ємною частиною вона цілком може і для цього є всі наявні можливості і компоненти. Окремо слід наголосити, що участь у проекті «Пояс і шлях» – це дуже перспективний напрям з огляду на те, що відкриває нові можливості глобального співробітництва в епоху значних світових змін, свідками яких ми є. Ініціатива «Пояс і шлях» за оцінками міжнародних експертів та фахівців-міжнародників вже названа найбільш масштабною та впливовою ініціативою у сфері сучасних міжнародних відносин і вже виходить на один рівень з глобальним співробітництвом провідних країн світу у форматі «Великої двадцятки», формуючи величезну економічну зону тісної взаємодії з країнами «Поясу і шляху».

«…Участь України у проекті «Пояс і шлях» сприятиме зростанню торгівлі з усіма країнами-партнерами, активізації двостороннього інвестування»

Керівництво КНР уважно ставиться до співробітництва з Україною та декларує, що тримає Україну в фокусі уваги і чітко бачить нас на мапі Нового Шовкового шляху.

На підтвердження цього Китай послідовно відкриває свій ринок для продукції з України, раз у раз розширюючи номенклатуру українських товарів та збільшуючи експорт на свій ринок. Більше того, профільні підприємства КНР готові інвестувати в нашу інфраструктуру «Поясу і шляху», але, знову ж таки, питання за нами. Ми повинні продемонструвати, що можемо реалізовувати проекти з Китаєм, вибудовувати прагматичні відносини з чіткими державними критеріями для іноземних інвесторів, тому що ми поки тільки багато обіцяли, заявляли, декларували, брали кредити по інших проектах, а за фактом, практично дуже мало що реалізували. Не сидіти і чекати, а активно діяти та мати більше наполегливості у цьому питанні. Таку пораду можна дати українським чиновникам на тему: як налагоджувати зв’язки з китайськими партнерами у питанні ініціативи «Пояс і шлях», використовуючи великі можливості, що постають у зв’язку з реалізацією та переходом до практичної фази його впровадження. До речі, стародавня китайська мудрість говорить: «Не зробиш маленьких кроків, не пройдеш великий шлях». Про це слід пам’ятати, щоб Новий Шовковий шлях запрацював за участю України і ми могли розраховувати на дещицю з більш 260 млн тон, які складають обсяги торгівлі між Китаєм і ЄС.