Що думає Китай про війну в Україні? В Університеті Північної Кароліни викладають унікальний курс
У весняному семестрі 2025 року Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл (США) запропонував студентам новий міждисциплінарний курс, що досліджує дипломатичні підходи Китаю до глобальних конфліктів крізь призму російсько-української війни. Курс під назвою «Китай і глобальне врегулювання конфліктів: кейс-дослідження російсько-української війни» викладає українська китаєзнавиця, гостьова дослідниця, а також молодша наукова співробітниця Інституту сходознавства імені А. Кримського НАН України Віта Голод.
Курс складається з трьох модулів, що поєднують важливі події з історії КНР із її сучасною дипломатією. Він охоплює зовнішню політику Китаю, її ключові принципи, трансформацію дипломатичної поведінки та роль КНР як потенційного посередника в глобальних конфліктах. Особливий акцент зроблено на війні в Україні як кейсі для аналізу політики «стратегічного нейтралітету» Пекіна, а також його взаємодії з Росією, США, ЄС та країнами Глобального Півдня.
«Ми розглядаємо війну в Україні як кейс, через який можна зрозуміти, як Китай діє на міжнародній арені. Але також аналізуємо, як бачать це самі українці і чи взагалі така позиція Китаю може допомогти миру», – пояснює д-р Голод.
Хоча курс базується на історичних, політичних та економічних дисциплінах, саме практична спрямованість робить його унікальним.
Практична складова курсу – це участь запрошених науковців, експертів і журналістів, які віртуально або особисто діляться зі студентами своєю експертизою. Серед гостьових спікерів – Кайзер Ґо, співзасновник і ведучий подкасту Sinica; Сюй Ціньдо, політичний експерт пекінського аналітичного центру Pangoal; Дін Каралекас, дослідник Тайванського центру безпекових студій; Фінбар Бермінгем, кореспондент South China Morning Post; Ерік Орландер, журналіст і співзасновник платформи China-Global South Project, Девід Файрстайн, президент і виконавчий директор Bush China Foundation, а також Наталя Бондаренко, координаторка зовнішніх зв’язків Центру славістики, євразійських і східноєвропейських досліджень. Студенти мали унікальну можливість спілкуватись із цими експертами наживо й застосовувати отримані знання у власних дослідницьких проєктах.
Курс триває 13 тижнів і охоплює теми наративів Китаю щодо війни в Україні, ролі Пекіна в міжнародних організаціях, порівняльного аналізу зовнішньої політики КНР у період Холодної війни та в сучасності, політики щодо Близького Сходу, Африки, Тайваню тощо. Навчальні матеріали курсу містять наукові й медійні статті, аналітику, статистику, документальні фільми, відеоконференції та записи круглих столів, зокрема на Українській платформі сучасного Китаю.
«З початку повномасштабного вторгнення я дала близько сотні інтерв’ю й коментарів українським і міжнародним медіа, вела численні діалоги з науковцями та журналістами в Пекіні й США, опублікувала понад 20 аналітичних статей, а також – у співавторстві з колегою Олею Дроботюк – наукову статтю в авторитетному виданні Journal of Contemporary China про еволюцію українсько-китайських відносин від 1990-х до сьогодення. Усі ці напрацювання стали основою цього курсу. Я фактично ділилася власним досвідом, експертизою і прогнозами. Але найважливіше – говорила правду про цю війну. Саме тому серед рекомендованої літератури і «Російсько-українська війна» Сергія Плохія, і «Шоумен» Саймона Шустера», – розповідає д-р Голод.
Курс був відкритий як для студентів бакалаврату, так і для магістрантів із різних напрямів: від політичних студій до журналістики, програми з миру, війни й оборони (Peace, War and Defense), європейських і славістичних студій, а також трансатлантичної магістерської програми.
Щотижневі дописи, презентації та фінальний дослідницький проєкт із власною гіпотезою про роль Китаю у врегулюванні конфліктів – такими є академічні завдання для кожного учасника.
Цей курс унікальний навіть за американськими мірками. Він об’єднує досвід української дослідниці-китаєзнавиці з американською академічною традицією викладання міжнародних відносин.
Чи здатен Китай бути чесним посередником? Чи його «нейтралітет» – лише тактична гра на свою користь? І чи може саме Пекін стати архітектором нового миру – в Україні або у світі?
Ці питання стали не лише предметом політичної дискусії – тепер вони стали частиною навчального процесу в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл.

Передрук дозволено з письмового дозволу редакції.