09 Лют 2021

Промова Сі Цзіньпіна в Давосі: коментарі

Ольга Дроботюк,

кандидат економічних наук, директор Інституту досліджень сучасного Китаю імені Бориса Курца, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», член правління Української асоціації китаєзнавців

В умовах посилення взаємозв’язку між країнами та одночасною поляризацією світу перед урядами країн виникає все більше соціально-економічних, політичних, екологічних проблем. Тому одним із шляхів розв’язання, вважає Клаус Шваб, засновник Всесвітнього економічного форуму, об’єднання зусиль країн. До таких дій, протягом 2020 року, закликав і уряд КНР. Підтвердженням цьому є ряд китайських урядових та приватних ініціатив, які були спрямовані на подолання коронавірусу в світі, а також активна кооперація КНР з міжнародними організаціями і консультації держав світу у боротьбі з пандемією.

У виступі Сі Цзіньпін зазначив, що людство стикнулося з двома кризами: тотальна неготовність системи охорони здоров’я та глибока економічна рецесія. Окрім цього, голова КНР акцентує увагу на чотирьох головних викликах, які стоять перед урядами країн: координація макроекономічної політики задля досягнення сталого та інклюзивного розвитку; забезпечення взаємовигідного співробітництва та мирного співіснування; скорочення розриву між розвинутими країнами і економіками, що розвиваються; спільне вирішення глобальних проблем людства.

Ключовим завданням для урядів країн світу є розбудова спільноти єдиної долі людства (концепція мирного та гармонійного розвитку, яка була запропонована Сі Цзіньпіном у 2012 році). Розбудова спільноти єдиної долі людства повинна базуватися на політиці відкритості та інклюзивному розвитку, принципах і нормах міжнародного права, рівноправному міжнародному співробітництві, а також стратегічному плануванні і відновленні ролі наднаціональних організацій. Варто зазначити, що саме ці складові є основою останніх двох п’ятирічних планів соціально-економічного розвитку КНР, а також китайських середньо- та довгострокових стратегій. Реалізація політики відкритості у нову епоху і орієнтація на інклюзивний розвиток дозволяють КНР досягати стратегічних цілей, зокрема таких як: подолання бідності в країні та розбудова середньозаможного суспільства, стимулювання внутрішніх драйверів економічного розвитку, а також розширювати Ініціативу «Один пояс, один шлях».

Сі Цзіньпін наголосив на тому, що Китай буде дотримуватиметься політики відкритості на паритетних умовах і розбудовувати міжнародні відносини нового типу – брати активну участь в управлінні глобальною економікою і сприяти просуванню економічної глобалізації  на основі відкритості, толерантності, взаємовигоді і спільних преференцій, а також збалансованості.  Уряд КНР сприятиме сталому розвитку на основі нової моделі розвитку – стратегії «подвійної циркуляції», використовуючи міжнародні та внутрішні рушії економічного розвитку. Також для досягнення стратегічної мети – розбудова інноваційної нації, китайський уряд буде і надалі просувати науково-технологічний та інноваційний розвиток.

Таким чиним, головним посланням вступного слова Клауса Шваба та промови Сі Цзіньпіна є консолідація зусиль всіх країн світу для досягнення сталого розвитку та розбудова глобалізації 2.0 на основі мультилатералізму.

 

Олексій Коваль

журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців

Спеціальна промова голови КНР Сі Цзіньпіна на Давоському форумі 2021 року (в режимі он-лайн) під заголовком  «Хай факел мультилатералізму освітить шлях до майбутнього людства», мною розглядається, як продовження зусиль китайського керманича виступити на захист глобалізації та заклик до подальшої трансформації глобальної системи урядування. Якщо у своїй промові 2017 року він говорив саме про економічну глобалізацію (на тлі зростання економічного протекціонізму та націоналізму), то тепер він більшою міру присвятив виступ світовій політиці та міжнародним відносинам. Сі Цзіньпін надалі просуває власний концепт побудови «суспільства спільної долі». «Виходячи з концепції спільноти єдиної долі людства, важливо стояти на сторожі спільних цінностей людства, таких як мир, розвиток, неупередженість, справедливість, демократія і свобода» – зазначив пан Сі. Для досягнення цього важливо «співіснування різних країн, здатність вчитися один у одного на основі взаємної поваги і прагнення до загального при збереженні відмінностей, щоб надати нового стимулу розвитку людської цивілізації». Треба вирішувати конфлікти шляхом діалогу, відмовитися від тиску та війни. Від так стане можливість спільно протистояти викликам, які постали перед цілим людством, з якими жодна країна самотужки і без допомоги інших не впорається (пандемія, боротьба з бідність, екологічні проблеми тощо). В цьому полягає суть багатосторонніх відносин нового зразку. В новій глобальній системі повинні домінувати міжнародні норми і принципи (Устав ООН), а не право виключності для деяких країн.

З практичних ідей пана Сі цікавими є його заклик до координації макроекономічної політики, заради спільного просувати потужне, стійке, збалансоване і інклюзивне зростання світової економіки. А також, щоб головною платформою глобального  економічного управління стала «Велика 20-ка» (на противагу «Великої сімки»). Також, ціла фінальна частина виступу пана Сі присвячена важливим зобов’язанням, які на себе бере Китай, коли він сам вийшов на фінальний етап модернізації, що звичайно має бути враховано його партнерами. 

 

Дмитро Єфремов

кандидат економічних наук, науковий співробітник Інституту досліджень сучасного Китаю імені Бориса Курца, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», член Української асоціації китаєзнавців

Глобалізація, як процес різноспрямований і хаотичний, повинна викликати неприйняття і відторгнення у країн, головною цінністю для яких є стабільність і впорядкованість світу. Виступаючи на Давоському форумі в 2021 році, китайський лідер Сі Цзіньпін навпаки декларує прихильність глобалізації, відкритості, мультилатералізму, схвалюючи адаптацію до змін, замість заперечення їх. Але і неминучість розвитку в мінливому, високодинамічному світі Китай намагається адаптувати до свого світосприйняття. Для цього Піднебесна вустами своїх лідерів закликає дехаотизувати трансформації, локалізувавши їх в межах визнаних усіма правил і міжнародних інститутів. В більшій частині спектру міжнародних відносин Китай визнає необхідність зміцнення глобального управління: в торгівлі – на основі СОТ, в охороні здоров’я – на основі Світової Організації Охорони Здоров’я, у фінансовій та монетарній системах – на основі МВФ, в питаннях сталого розвитку – на основі ООН, в екології – на основі Паризької угоди по клімату.

Послідовна підтримка сконструйованих раніше американцями інститутів глобалізації, що здійснюється тепер китайцями, як на фінансово-технічному, так і на офіційно-дипломатичному рівнях, аж ніяк не означає їх задоволеності існуючою ситуацією. Вона є відповіддю на вимогу відновлення порядку, втраченого міжнародною системою внаслідок дій американського екс-президента, опортунізму великих регіональних держав і пандемії коронавірусу. Але відновлення глобальної координації і світового порядку має відбутися на оновлених, розширених підставах, які передбачають залучення в систему нових країн, що розвиваються, яким, за словами Сі Цзіньпіна, має бути гарантовано «право на розвиток».

Координуючи за допомогою «консультації і кооперації» зусилля розширеного міжнародного співтовариства, в Піднебесній хотіли б отримати глобалізацію нової якості – більш інклюзивну, більш збалансовану, більш відкриту, вигіднішу для всіх. Можливо, результатом такої глобалізації, «з китайською специфікою», й стане формування «спільноти єдиної долі людства».

 

Віта Голод

кандидат економічних наук, голова правління Української асоціації китаєзнавців

В 2017 році на економічному форумі в Давосі лідер КНР Сі Цзіньпін вперше проголосив свою країну глобалістом. В цьому році генеральний секретар ЦК КПК запевнив в продовженні цього курсу, наголосив на важливості інклюзивного, сталого зростання глобальної економіки, на необхідності більш тісної економічної інтеграції. Серед чотирьох важливих задач сучасності, Сі Цзіньпіном було виділено необхідність координації макроекономічної політики з метою успішного виходу з глибокої рецесії; важливість мирного співіснування різних політичних систем, культур; значення спільних зусиль в подоланні розриву між рівнем розвитку країн; беззаперечну користь від кооперації у боротьбі з глобальними викликами. Неодноразово у своєму виступі китайський лідер нагадував про концепцію суспільства єдиної долі людства, яку було запропоновано ще в 2012 році. Звучить застереження,  що штучна ізоляція, санкції, повернення до принципів «холодної війни» призведуть до розколу та протистояння.

Сі Цзіньпін неодноразово використовує фразеологізми для посилення ефекту від свого виступу. Людство переможе усі виклики, бо «зима не зупинить весну», «ніч не зможе зупинити світанок». У людства одне спільне майбутнє. Застосувавши фразу «ми проти правил джунглів», лідер КПК підкреслив важливість ролі міжнародних організацій, дотримання загальновстановлених правил, беззаперечний авторитет G20.

Варто звернути окрему увагу на амбітні плани Сі Цзіньпіна вдосконалювати світову систему управління, сприяти зростанню світової економіки за встановленими міжнародними правилами, просувати розвиток міжнародної глобалізації.

Декілька разів китайський лідер згадав про провідну роль своєї країни у боротьбі з пандемією COVID-19, про надану гуманітарну допомогу 150 країнам та 13 міжнародним організаціям. Стратегія відкритості Китаю, що працює на користь усіх країн світу, сприяє подальшому розвитку ініціативи «Один пояс, один шлях». Китай закликає до кооперації. Це має бути сигналом до дії для України, яка поки активно не залучена до цієї ініціативи.

Очільник Китаю висловився в черговий раз про зобов’язання скоротити викиди вуглецю до 2030 року. Хоча це буде мати економічні труднощі, однак принесе користь для всього людства. Збільшення фінансування науки та техніки, захист інтелектуальної власності, розвиток інновацій мають стати важливим локомотивом розвитку людства. Роль Китаю в цьому буде провідною.