Пойта Ю. Давос-2018: китайські перспективи та висновки для України

Юрій Пойта
журналіст-міжнародник, член Української асоціації китаєзнавців

Наприкінці січня швейцарський Давос традиційно прийняв Всесвітній економічний форум – неформальну зустріч «вершків» світової політики і економіки. Після свого дебюту минулого року на форумі як світового драйвера глобалізації, лідер КНР Сі Цзіньпін вирішив пропустити щорічну зустріч, але меседжі, озвучені ним в 2017 році, стали лейтмотивом не лише для китайської економіки й політики, а й для інших країн. Відкритим залишається питання, яке місце посідатиме Україна у так званому «роздрібненому світові».

У січні минулого року Сі Цзіньпін став першим головою КНР, що був присутній на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, під час якого він фактично проголосив Китай драйвером вільної торгівлі і глобалізації. Тоді, у своїй промові, за допомогою західних і китайських висловлювань, він намагався протистояти зростанню протекціоністських настроїв, втілених у результаті виборів президента США Дональда Трампа. За словами лідера КНР, протекціонізм схожий на замикання самого себе в темній кімнаті – здається, так можна захиститися від вітру і дощу, але насправді відрізаєш собі світло й повітря, і ніхто не стане переможцем у торговельній війні. Цього року китайський лідер відправив на форум свого радника з економіки та члена Політбюро ЦК КПК – Лю Хе, який мав просувати ідею вільної торгівлі й інвестицій та пояснити світовій еліті економічну політику Китаю.

ЛЮ ХЕ – ВІД НАУКОВЦЯ ДО ПРАВОЇ РУКИ СІ ЦЗІНЬПІНА

За версією гонконгського видання South China Morning Post, 66-річного випускника Гарварду, керівника секретаріату провідної малої групи з фінансів та економіки вважають правою рукою голови КНР у всьому, що стосується економіки. Він також є заступником директора Державного комітету з розвитку і реформ КНР, а з жовтня 2017 року входить до Політбюро Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю, що  налічує лише 25 членів. Китайські та західні аналітики вважають, що рішення відправити Лю Хе в Давос демонструє високу довіру до нього з боку Голови КНР, і може свідчити про майбутнє його призначення, наприклад, на посаду віце-прем’єра з економіки. Призначення на цю та інші посади в Держраді КНР будуть анонсовані у березні, на щорічній сесії Всекитайських зборів народних представників (така офіційна назва найвищого законодавчого органу країни). За окремими даними, Сі Цзіньпін і Лю Хе знайомі з дитинства і мало не виросли разом, хоча кар’єру будували по-різному. Із самого початку кар’єри Лю Хе працював по науковій лінії, водночас брав безпосередню участь у розробці державної політики. У його послужному списку понад 200 статей і чотири монографії, при цьому його праці тричі отримували державні нагороди.

фото: Лю Хе – права рука Сі Цзіньпіна з питань економіки та фінансів, під час виступу на форумі в Давосі в 2018 році

Форумом у швейцарських Альпах чиновника тяжко здивувати – вперше він відвідав його ще 1993 року, коли був молодшим науковим співробітником. Після цього він багато разів брав участь у дискусіях форуму за круглим столом на тему майбутнього світової економіки. «Я був найдрібнішим чиновником, але отримав більше за усіх запитань», – розповів Лю Хе в одному з своїх інтерв’ю.

Про професійну компетенцію Лю Хе свідчать не лише магістерський ступінь з державного управління в Школі управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету та ступінь бакалавра і магістра економіки Пекінського університету. Ця людина стала ключовим чиновником, коли справа стосується економічної політики, і Вашингтон неодноразово вів діалог з Пекіном саме через нього.

Цікаво, що під час візиту до Пекіна радника з національної безпеки США Томаса Донілона в 2013 році, Сі Цзіньпін відрекомендував Лю Хе як людину, «яка дуже важлива для мене». Пізніше Лю Хе як керівник секретаріату провідної малої групи з фінансів та економіки належав до найближчого оточення Сі Цзіньпіна та супроводжував його під час більшості закордонних візитів. «Лю Хе – це людина, яка може думати про проблему Китаю в глобальному контексті», – розповів один з його підлеглих, – «Якщо він ввімкне телевізор, то це завжди будуть центральні англомовні канали новин». Блумберг-термінал (прим. – система, яка надає закритий доступ до новин фінансового ринку) завжди лежить на його робочому столі.

КИТАЙ ВІДКРИВАЄ ВНУТРІШНІЙ РИНОК. ДЛЯ КОГО?

Виступаючи на форумі, чиновник сказав, що Китай проводитиме більше реформ, щоб відкрити власну економіку, внаслідок чого «деякі заходи перевищать очікування міжнародного співтовариства». Водночас, у своєму понад півгодинному виступі він не надав жодних подробиць про те, яким чином та кому відкриватиметься доступ на китайський ринок. Натомість майбутній віце-прем’єр Китаю з економічних і фінансових питань в основному повторив те, що сказав минулого року Сі Цзіньпін. А саме: серед пріоритетів другої економіки світу залишатимуться проведення реформ, досягнення високої якості, а не швидкого зростання, перешкоджання фінансовим ризикам, зменшення масштабів бідності й запобігання забрудненню навколишнього середовища.

Лю Хе зосередився на тому, що Китай залишатися так само залишається в авангарді глобалізації з ініціативою “Один пояс, один шлях”: проект, що охоплює приблизно 60 країн з інвестиційним порт-фелем в 900 мільярдів доларів, інакше як глобальним не назвеш. Однак, на думку західних аналітиків, справжнім завданням глави китайської делегації стала необхідність переконати решту світу, що “Один пояс, один шлях” – це не механізм глобальної експансії. Чиновник розповів про стимулювання якісного розвитку, спільне сприяння процвітанню та стабільності глобальної економіки. Він нагадав, що 19-й з’їзд КПК визначив грандіозні цілі щодо побудови середньозаможного суспільства до 2020 року і побудови модернізованої соціалістичної держави до 2050 року, а також визначив проект високого рівня у сфері економічної політики Китаю на найближчі декілька років. «Економіка країни зараз переживає перехід від високих темпів зростання до якісного розвитку. Китай дотримуватиметься структурної реформи у сфері пропозиції та рішуче домагатиметься реалізації трьох важливих сфер боротьби: запобігання й усунення великих ризиків, цільової ліквідації вбогості й попередження та усунення забруднення довкілля», – підкреслив Лю Хе.

В унісон гаслові цьогорічного форуму – «Створення спільного майбутнього в зруйнованому світі», китайці пропонують порівняно новий тренд сучасної зовнішньої політики – «створення спільноти єдиної долі». Після виступу Лю Хе китайські державні ЗМІ активно просували ідею про те, що порядок денний форуму в Давосі в 2018 році був сформований саме Сі Цзіньпіном. «Політичні та бізнес-лідери на зустрічі будуть домагатися консенсусу і співпраці зі спільного майбутнього, – доктрини, співзвучної з запропонованою Китаєм концепцією спільноти єдиної долі для людства», – пише китайське державне агентство «Сіньхуа». Ще один заголовок: «Рік потому, глобальне бачення Сі Цзіньпіна задає тон для мозкового штурму Давосу». Видання підкреслює, що саме ця тема є ключовою у зовнішній політиці сучасного Китаю: «Доки ми дотримуємося мети створення спільноти єдиного майбутнього для людства, виконуємо наші обов’язки і долаємо труднощі, ми зможемо створити кращий світ і забезпечити краще життя для наших народів», – цитує агентство голову КНР.

ЗАХІДНІ КРАЇНИ: ПРОТЕКЦІОНІЗМ ЧИ ГЛОБАЛІЗАЦІЯ?

Лідери США та європейських країн, які є основними торговими партнерами Китаю, не продемонстрували спільного бачення стосовно того, як має розвиватися світ та яким має бути світовий устрій. Президент США, зберігаючи свою генеральну лінію, заявив на форумі, що Америка не відвертається від світу, а всього лише виступає за чеснішу поведінку у міжнародній торгівлі. В цьому контексті Дональд Трамп мав на увазі саме відносини з Китаєм, якого Вашингтон звинувачує у протекціонізмі та захисті власного ринку від іноземних інвесторів. За даними щорічної Доповіді Комісії Конгресу США з огляду економіки та безпеки співробітництва США з КНР (United States-China Economic and Security Review Commission) 2017 року китайський уряд посилював тиск на іноземні компанії на території Китаю, вимагав передачі технологій за можливість працювати на ринку та надавав підтримку вітчизняним компаніям. Несправедливість у відносинах США вбачають у торговому дефіциті з Китаєм, який в 2016 році склав $347 млрд., а в період з січня до серпня 2017 року досяг $239,1 млрд. та було прогнозовано перевищення його показників минулого року.

фото: Канцлер ФРН Ангела Меркель

фото: президент Франції Еммануель Макрон

фото: Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей

Канцлер ФРН Ангела Меркель, навпаки, засуджувала національний егоїзм і протекціонізм та закликала до зміцнення співробітництва, перш за все, між країнами-членами ЄС. У виступі президента Франції Еммануеля Макрона домінувала теза: «Франція знову є центром Європи», при цьому він зазначив, що ніколи не буде «будь-якого французького успіху без європейського успіху». Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей також підтримала світову торгівлю, зазначивши, що незважаючи на Brexit, Лондон активно укладатиме двосторонні з країнами по всьому світу.

ТИМ ЧАСОМ У КИТАЇ …

Відсутність Сі Цзіньпіна на форумі жодним чином не означає, що цей захід не перебуває у списку зовнішньополітичних пріоритетів Китаю. У цей час в Пекіні проходило засідання КПК з керівництва економічними і соціальними реформами. На зустрічі було ухвалено низку нових правил, в тому числі ті, які спрямовані на зміцнення впливу Китаю на світовій арені.

Одна частина постанови, прийнята на засіданні, пов’язана із «Поясом, шляхом». Китай планує створити агентство із врегулювання суперечок, яке «рівною мірою захистить законні права та інтереси китайських та іноземних громадян і створить стабільне, справедливе і прозоре бізнес-середовище з верховенством закону», йдеться у доповіді, опублікованій в державних медіа. Це рішення, на думку аналітиків, є дуже доречним, бо раніше і США, і ЄС заявляли про те, що Китай, спонукаючи інші країни відкрити свої ринки і доступ до технологій, насправді захищає свій внутрішній простір від іноземних інвесторів та компаній.

Другою важливою темою на засіданні є реформування та розвиток Інститутів Конфуція, – мережі освітніх установ у цілому світі – інструментів китайської «м’якої сили», яка покликана просувати й популяризувати китайську культуру та демонструвати здобутки Китаю. У новій постанові зазначається, що Інститути Конфуція мають слугувати дипломатичній стратегії Китаю з метою перетворення країни на «соціалістичну» культурну державу. «Пояс і шлях» та Інститути Конфуція – два приклади прагнення Китаю розширити свій вплив в світі, яке зростає, але обидва вони суперечливі, пише South China Morning Post. Запропонована Сі Цзіньпіном у 2013 році ініціатива «Пояса, шляху» як відродження давніх торговельних шляхів Шовкового шляху зіткнулася із побоюванням малих держав Азії та Африки потрапити до фінансової залежності від другої економіки світу. Є приклади, коли країни-учасниці беруть на себе нереалістичні фінансові зобов’язання, які Пекін може використовувати як політичний важіль. Наприклад, Шрі-Ланка передала порт Китаю в оренду на 99 років після того, як не змогла ліквідувати заборгованість з проектів, пов’язаних з «Поясом, шляхом», на суму близько $ 8 млрд.

ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Зустріч на полях економічного форуму в Давосі Президента України Петра Порошенка та лідера КНР Сі Цзіньпіна торік виглядала досить багатообіцяючою. Невисока інтенсивність контактів на найвищому рівні між керівництвом України та КНР впродовж останніх декількох років, на думку багатьох експертів, є однією із найголовніших причин кволих економічних відносин між нашими державами. Незважаючи на певні позитивні кроки в 2017 році, а саме – на участь української делегації на Форумі високого рівня у травні 2017 року в Пекіні, а також на проведення 3-го засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР у грудні 2017 року, наступні кроки можуть бути аналогічними негативним випадкам у минулому, коли на словах (і документально) декларується «стратегічне партнерство», а реально український уряд не прагне до повноцінного та вигідного співробітництва з Китаєм.

Підписаний за результатами засідання План дій Україна – КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», та включення КНР до найважливіших партнерів у Національній експортній стратегії, ухваленій в грудні 2017 року, безумовно, створюють нормативну основу для розвитку відносин. Водночас залишаються питання до реалізації зазначених документів. Українське торговельне сальдо за весь період залишається від’ємним та не має тенденції до зростання. Крім цього, у структурі українського експорту переважає сировинна продукція із низькою доданою вартістю, тоді як з Китаю до України імпортують високотехнологічні товари. Відсутність суттєвих зрушень в економіці не ніякого залишає жодного шансу українській продукції для того, щоб конкурувати на китайському ринку.

Водночас заява Лю Хе щодо про збільшення відкритості китайської економіки може розцінюватися як позитивний сигнал для українських виробників, яким, ймовірно, буде простіше вийти на китайський ринок (було б із чим). З іншого боку, очікується, що частину китайських підприємств у рамках реформи економіки буде перенесено на територію інших держав, числі серед них і України, що сприятиме створенню нових робочих місць. Маркером початку справжнього стратегічного партнерства між Україною та КНР будуть не багатообіцяючі заяви обох сторін, і навіть не обіцяні мільярди кредитів (ганебну кредитну історію ми вже мали нещодавно рядку за низкою проектів). Про перехід до економічних і політичних відносин «нової ери» можна буде казати у разі створення низки українсько-китайських підприємств, на кшталт тих, які побудовано у Білорусі у рамках індустріального парку «Великий камінь». Але такий розвиток подій може відбутися у разі зацікавлення, насамперед, української влади, а також не у прагненні отримати кошти для їх «розподілу», а у намаганні реалізувати стратегію економічного розвитку держави.