Орловський М. Китай у Сирецькому парку

М. Орловський
експерт Національного реєстру рекордів України, заслужений діяч мистецтв України, посол по культурі провінції Хунань (КНР)

«Посади сад і будеш щасливий усе життя»
(Китайська мудрість)

Китайські сади й парки враж ають своєю довгою історією й ар хітектурними стилями.

Китайці вважають сади й парки одним із напрямків мистецтва. Плануючи ландшафтні роботи, вони бажають досягти абсолютної гармонії класичних пропорцій і балансу. Мистецтво китайського саду тісно пов’язано з пейзажним живописом, яке є не буквальною імітацією природного ландшафту, а квінтесенцією суті й духу.

Це свого роду пейзаж, написаний у трьох вимірах і створений людською рукою як наслідування божественного творіння.

Класичні китайські сади й парки поєднують національну архітектуру з живописом, каліграфією, поезією, різьбленням, архітектурою, різноманітною флорою й елементами неживої природи, представленої мальовничими ландшафтами й практичними, функціональними будівлями. Вони припускають наявність природного ландшафту, щоб відвідувач зміг повною мірою відчути єднання й гармонію з природою.

Китайські сади зазвичай складаються з пагод, павільйонів, терас й альтанок, різноманітного рельєфу з неодмінною наявністю ставка або озера з мостами.

Розмаїтість прийомів ландшафтного дизайну, накопичених із давніх часів, роблять парк унікальним і неповторним залежно від ракурсу, з якого людина знайомиться із запропонованим ландшафтним рішенням.

У цьому полягає неймовірна художня привабливість китайських садів.

Китайське садово-паркове мистецтво має довгу історію. Уже в ХІ столітті до нашої ери за часів династії Західна Чжоу були міста, в яких імператори й благородні люди могли полювати й відпочивати.

Імператор Хань У-ді, що народився в 156 році до нашої ери, під час свого правління виплекав біля власного імператорського двора озерно-острівний сад із трьома ставками, серед яких височіли рукотворні гори Пенлай, Інчжоу й Фанчжан, символізуючи святі гори в Східно-Китайському морі. З тих пір люди стали захоплюватися усвідомленням рукотворності неймовірних ландшафтів, а вода й каміння стали лейтмотивом китайського садово-паркового ансамблю.

За часів правління династії Цинь, а потім Хань, на стику перших тисячоліть почали з’являтися імператорські парки й мисливські угіддя.

Ландшафтні парки й сади імітують живу природу і виникають у період Південної та Північної династій. Вони продовжують розвиватися за часів династій Тан і Сун, досягши свого апогею і за масштабом, і за архітектурною довершеністю за часів правління династій Мин і Цин. Більшість древніх садів і парків, збережених до наших часів, демонструють неповторні рішення садово-паркового дизайну вказаних періодів.

Насолода пейзажами й відвідування найкрасивіших місць стали невід’ємною частиною життя освіченого люду. Садово-паркове мистецтво цього періоду набуло значного розвитку. Проєктування садів стало поширеним явищем. Приватні сади за своїм художнім задумом не дуже поступалися імператорським.

Одночасно з розвитком буддизму з’явилася нова форма садово-паркового мистецтва, яке являло собою дорогу до храму.

Імператор Вень династії Сун посадив сад у місті Дасин, а імператор Ян створив Західний сад у східній столиці Лоян. У часи династії Тан був справжній бум ландшафтного дизайну. Знать і чиновники могли похвалитися садами в столиці, більшість із яких зосереджувалася в південно-східному районі. У древній книзі «Знамениті сади Лояна» Ли Гефея було описано 24 королівських сади.

Манжурські імператори династії Цин-Кансі й Цяньлун залишили не менш багату спадщину в Пекіні, виплекавши більш ніж 10 імператорських садів, відновивши й доопрацювавши парки династії Мин. Славились своєю красою й міські приватні сади в Янчжоу, Сучжоу, Ханчжоу та дельти річки Чжуцзян.

Згідно зі статистичними даними, на той період налічувалося понад 100 садів різних розмірів.

Китайські сади висловлюють космогонію, засновану на злитті конфуціанських, даоських і буддійських постулатів. Кожна з релігій, що сповідується в Піднебесній, пропонує свої шляхи для досягнення духовної свободи, об’єднує їх загальне шанобливе ставлення до природи. Стародавні китайські сади демонстрували баланс протилежностей, що зустрічаються в навколишньому світі й для даосів виражаються в таких поняттях, як «Їнь» і «Янь». Наприклад, камені символізують чоловічу силу «Їнь», тоді як вода – жіночу «Янь».

Найважливішою відмінною рисою китайського саду є, безумовно, взаємодія компонентів, які перебувають у динамічній гармонії з водою, каменем, рослинами й архітектурою. Вода є кров’ю життя й живим пульсом землі. Камінь уособлює міцність і стійкість, застосовується як рельєфний компонент у вигляді мостів, двориків і доріжок. Кам’яні глиби символізують гори, обитель безсмертних, земну твердиню, яка прагне до небес.

Немає нічого випадкового в китайських садах, оскільки кожна рослина сповнена символами й асоціаціями. Ретельно підбираються дерева, квіти, водорості, щоб відобразити задум творця. Важливо все: структура, витонченість, тонкість, гармонія, глибокий культурний і філософський підтекст.

Властивості рослин вигідно підкреслюються завдяки взаємодії з водою, каменем й архітектурними елементами. Багатоповерхові павільйони задають перспективу, невелика відкрита веранда запрошує до роздумів, чайхана вабить освіжитися в її тіні й закликає до неквапливої бесіди. Кожен китайський сад створює атмосферу, в якій природа, мистецтво й люди перебувають у гармонії. Сади Китаю – підтвердження щедрості природи, вони демонструють усі природні багатства країни.

24 травня Європа традиційно відзначає Європейський день парків, який був заснований Федерацією Європарк (EUROPARK FEDERATION) – це організація, що об’єднує природні території в 36 європейських країнах.

Дату святкування вибрано невипадково, бо саме 24 травня 1909 року тут створено перші національні парки – 9 парків засновано в Швеції. З тих пір природні території стали безцінною частиною природної й культурної спадщини Європи. Відтоді цей день символізує міжнародну солідарність у справі охорони природних територій.

Хороші парки є не тільки за кордоном, але і в нашій країні.

Ураховуючи збільшення кількості китайських туристів, які відвідують Україну: 2017 рік – 29530 осіб, 2018 рік – 41000 осіб (дані Прикордонної служби України), багато туристично-готельних комплексів створюють на своїй території куточки китайської садово-паркової архітектури.

Коли вперше потрапляєш у біоготель «Бреч», складається таке відчуття, що ти в мультфільмах Хаяо Миядзаки або в Китаї, як мінімум. І це не диво, на території облаштовані куточки в китайському стилі.

Це і китайський котедж, розташований на пагорбі, над озером, з чудовим краєвидом із вікна, до якого веде «мала китайська стіна», і альтанка, оточена озером та екзотичною архітектурою мінікитайського містечка. Загалом, це один із небагатьох прикладів наслідування китайських парків і садів в Україні.

У Києві є 111 парків, 493 сквери загальною площею 7700 га. 28 вересня 2019 р. в найстарішому в столиці Сирецькому парку, підпорядкованому КО «Київзеленбуд», організували яскраве культурне дійство «Надзвичайна подорож до Китаю», яке було присвячено 70-річчю Китайської Народної Республіки й покликано розповісти відвідувачам парку, киянам та гостям міста, про історію, культуру, життя народу Піднебесної.

Присутні на святі мали змогу помилуватися тематичними локаціями у вигляді ландшафтних композицій «Яскравий Китай». Особливо привернула увагу композиція, яку було створено Kpusn Shevchenko та Віталієм Цимбалюком. Крім того, у парку всіх охочих знайомили з китайською культурою за допомогою низки спеціальних заходів:

  • вражали майстер-класи з китайської каліграфії й вирізання, розмальовки «Маски Пекінської опери» і надзвичайно феєричне шоу Китайських Левів і Дракона, підготовлені вихованцями Київської гімназії східних мов №1;
  • спонукала юних відвідувачів до пізнання Піднебесної виставка малюнків « Китай очима дітей України», представлена митцями з Київської дитячої художньої школи №7;
  • запрошував до інтелектуальних протистоянь шаховий турнір, який провів голова Шахового центру «Товариш», рекордсмен Національного Реєстру Рекордів України Олег Коваль;
  • и вдував тематичний аквагрим, нанесений на сміливців студентами Коледжу КНУТД.

Цього дня в парку побувала китайська делегація, яку очолив Радник-посланець Посольства КНР в Україні пан У Лянь Вень.

Екскурсію по Сирецькому парку для почесних гостей провів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Він познайомив їх з унікальною дитячою залізницею, яка існує тут від дня заснування – 2 серпня 1953 року, та музеєм на Залізничній станції.

Посольство Китаю в Україні підготувало призи та відзнаки для всіх учасників шахового турніру та художньої виставки, а також подарувало автентичні ліхтарики, які будуть прикрашати ландшафтну композицію парку.

Ідею створення в Сирецькому парку локації, присвяченої 70-річчю утворення КНР, і свята «Надзвичайна подорож до Китаю» підтримала Світлана Крупчан, яка очолює Орган самоорганізації населення «Сирець-1», що майже 10 років займається культурним й інфраструктурним розвитком Сирецького парку, пропагує міжкультурні цінності шляхом проведення цікавих заходів. Тому ОСН «Сирець-1» і виступив організатором заходу «Надзвичайна подорож до Китаю».

Світлану Крупчан підтримали в Київській міській державній адміністрації, управлінні міжнародних відносин КМДА, відділі у справах сім’ї, молоді та спорту, загалом понад 12 організацій. Підготовка заходу тривала понад 2 місяці.

В інтерв’ю для ТРК «Київ» заступник голови КМДА Петро Пантелеєв зауважив, що такі події закладають уже з дитинства знання, розуміння китайської культури, цікавість і любов до історії Піднебесної. Відповідаючи на питання представників ЗМІ, пан У Ляньвень сказав: «Я сьогодні бачив багато талановитих дітей. Усі вони щасливі, і я їм заздрю. Багато елементів і композицій створено з любов’ю до Китаю, і я відчуваю себе, ніби в себе вдома».

У свою чергу Світлана Крупчан зазначила, що проєкт «Надзвичайна подорож до Китаю» настільки надихнув учасників та організаторів, що його проведення стане щорічною доброю традицією. «Упевнена, що такі заходи сприяють взаєморозумінню та довірі між обома народами, роблять особливий внесок в активізацію китайськоукраїнських дружніх відносин у межах ініціативи «Один пояс – один шлях» і свідчать, що в Україні з великою повагою ставляться до китайського народу, прагнуть всебічно розвивати плідне широкомасштабне співробітництво», – підсумувала пані Світлана.