(Від приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї по сьогодення)

З моменту прийняття Україною рішення про відмову від ядерного арсеналу та приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (далі – ДНЯЗ) у 1994 році Китай робив різні заяви щодо гарантій безпеки для України. Будапештському меморандуму про гарантії безпеки, підписаному 5 грудня 1994 року, передувала заява агентства «Сіньхуа» про надання гарантій з боку КНР. Надання гарантій Україні з боку ядерних держав стало центральним пунктом у дискусіях про безпеку України, особливо після російської анексії Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Позиція Китаю, зокрема щодо гарантій для України, має значні геополітичні наслідки. Далі викладено офіційні позиції, наукові інтерпретації та аналітичні оцінки з 1994 по 2025 рік, які показують, як еволюціонувала позиція Китаю у зв’язку зі зміною геополітичних обставин.

ПОЧАТКОВІ ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ (1994)

4 грудня 1994 року, коли Україна готувалася приєднатися до ДНЯЗ як неядерна держава, китайський уряд опублікував офіційну заяву з наданням гарантій безпеки: «Уряд Китаю вітає рішення України знищити всю ядерну зброю на своїй території і високо оцінює схвалення Верховною Радою України 16 листопада приєднання України до ДНЯЗ як без’ядерної держави. Китай повністю розуміє прагнення України до гарантій безпеки. Уряд Китаю завжди стверджував, що за жодних обставин Китай не застосовуватиме й не погрожуватиме застосуванням ядерної зброї проти неядерних держав або без’ядерних зон. Ця принципова позиція стосується і України».

У цій заяві Китай закликав інші ядерні держави взяти на себе аналогічні зобов’язання та висловився проти політичного й економічного тиску в міжнародних відносинах, стверджуючи, що суперечки повинні вирішуватися шляхом мирних консультацій.

На відміну від Будапештського меморандуму, підписаного США, Великою Британією та Росією, заява Китаю була односторонньою і відрізнялася в деяких аспектах. Тоді як Будапештський меморандум закликав до обов’язкових консультацій у разі виникнення проблем, у заяві Китаю йшлося лише про «чесні консультації». Заява Китаю розглядалася як частина ширшого режиму нерозповсюдження, який супроводжував ядерне роззброєння України.

Будапештський меморандум був підписаний переважно Росією, Сполученими Штатами та Великою Британією і передбачав надання гарантій безпеки Білорусі, Казахстану й Україні в обмін на їхнє приєднання до ДНЯЗ. Хоча Китай не був одним із перших підписантів, він надав окремі індивідуальні гарантії разом із Францією. Згідно з документацією ООН, Китай взяв на себе зобов’язання перед Україною у кількох двосторонніх документах:

«Китай у Спільному комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Китайською Народною Республікою від 4 січня 1992 року, Спільному українсько-китайському комюніке від 31 жовтня 1992 року, Спільній (Київській) заяві України та Китайської Народної Республіки від 6 вересня 1994 року та Спільному комюніке України та Китаю від 24 червня 1995 року зобов’язався протидіяти всім проявам і формам сепаратизму на міжнародній арені, виступати проти гегемонізму та силової політики, а також надавати Україні гарантії безпеки».

ПОЧАТКОВІ ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ (1994) 

У грудні 2013 року під час державного візиту Президента України до КНР Китай і Україна підписали двосторонню угоду. Спільна заява містила такі формулювання щодо ядерної безпеки:

«Китай беззастережно зобов’язується не застосовувати і не погрожувати застосуванням ядерної зброї проти без’ядерної України, і Китай також зобов’язується надати Україні гарантії ядерної безпеки, коли Україна зіткнеться з вторгненням із застосуванням ядерної зброї або коли Україна опиниться під загрозою ядерного вторгнення».

Ця заява викликала значну увагу й інтерпретацію у ЗМІ. Деякі ЗМІ, у тому числі офіційні китайські ЗМІ, як-от «Сіньхуа» та Global Times, спочатку використовували заголовки, які припускали, що Китай запропонував Україні «ядерну парасольку»6. Однак незабаром ця характеристика була спростована.

У Дахуей, директор Центру стратегічних досліджень Євразії Університету Цінхуа, прямо назвав інтерпретацію «ядерної парасольки» «чистою і простою помилкою». На думку професора У, обіцянка Китаю була «просто проявом глобальної відповідальності Пекіна за нерозповсюдження».

Згодом газета Global Times опублікувала статтю під назвою «Китай надає Україні ядерну парасольку – це непорозуміння, і не те ж саме, що і США», у якій роз’яснювалося, що негативні і позитивні гарантії безпеки Китаю пов’язані з його зобов’язаннями 1995 року і не становлять систему розширеного стримування.

ПОЗИЦІЯ КИТАЮ ЩОДО ДІЙ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ (2014–2022) 

Після анексії Криму Росією у 2014 році посилилася увага до гарантій безпеки, наданих
Україні.

В аналізі Союзу стурбованих науковців зазначається, що коли китайські делегати мали можливість висловити риторичну підтримку Україні в ООН, вони утрималися, а китайські державні ЗМІ «повторювали і посилювали російські виправдання для погроз і нападів на свого неядерного сусіда».

Згідно зі спільним комюніке між Україною та Китаєм, оприлюдненим МЗС України, під час зустрічі в січні 2017 року на Всесвітньому економічному форумі в Давосі «Сі Цзіньпін підтвердив підтримку Китаєм територіальної цілісності та суверенітету України».

ЗАЯВИ КИТАЮ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2022–2025) 

25 лютого 2022 року член Державної ради та міністр закордонних справ КНР Ван Ї обговорив телефоном з Міністеркою закордонних справ Великої Британії Елізабет Трас, Верховним представником Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозапом Борелем, а також дипломатичним радником Президента Франції Еммануелем Бонною ситуацію в Україні. Ван Ї виклав основну позицію Китаю щодо українського питання в таких п’яти пунктах:

1. Китай непохитно підтримує, поважає і гарантує суверенітет і територіальну цілісність усіх країн і неухильно дотримується цілей та принципів Статуту ООН. Ця позиція є послідовною та чіткою, і стосується України в тому числі.

2. Китай виступає за єдину, всеосяжну, кооперативну та стійку концепцію безпеки. Ми вважаємо, що безпека однієї країни не може бути гарантована ціною порушення безпеки інших країн, а регіональна безпека не може бути гарантована ані посиленням, ані тим більше розширенням військових угруповань. Необхідно поважати зацікавленість кожної держави у гарантуванні власної безпеки. В умовах п’яти хвиль розширення НАТО на схід, справедливі вимоги Росії щодо питання безпеки слід сприймати серйозно та належним чином.

3. Китайська сторона пильно слідкує за розвитком українського питання, і нинішня ситуація – це не те, що хотілося б бачити. По-перше, для того щоб не допустити погіршення ситуації на території Україні чи її виходу з-під контролю, усім сторонам необхідно зберігати стриманість. А для того щоб запобігти виникненню масштабної гуманітарної кризи, потрібно належним чином гарантувати безпеку життя та майна цивільного населення.

4. Китай підтримує та заохочує всі дипломатичні зусилля, які сприятимуть мирному врегулюванню української кризи, а також якнайшвидшої організації прямих перемовин між Росією та Україною. Розвиток українського питання має складне історичне підґрунтя. Україна повинна була стати мостом між Сходом і Заходом, а не передовою протистояння великих держав. Китай також підтримує рівноправний діалог між ЄС і Росією з питань європейської безпеки, за результатами якого буде сформовано збалансований, ефективний і стійкий механізм європейської безпеки.

5. Китайська сторона вважає, що Рада Безпеки ООН має відігравати конструктивну роль у вирішенні українського питання, орієнтуючись на стабільність регіонального миру та загальну безпеку всіх країн. Дії Ради Безпеки повинні знижувати напругу, а не підвищувати її, а також сприяти дипломатичному вирішенню, а не подальшій ескалації. У зв’язку з цим, Китай ніколи не схвалював рішення Ради Безпеки, прийняті на підставі сьомої глави Статуту ООН, яка надає право на застосування зброї чи накладання санкцій.

Ван Ї також сказав, що як постійний член Ради Безпеки та відповідальна держава Китай завжди сумлінно виконує свої міжнародні зобов’язання та відіграє конструктивну роль у підтримці миру та стабільності у всьому світі. У питаннях, що стосуються миру та безпеки, Китай завжди демонстрував найкращі показники. Ми ніколи не вторгалися в інші країни, ніколи не брали участі в проксі-війнах, ніколи не шукали сфер впливу й ніколи не брали участі в протистояннях військових блоків. Китай дотримується мирного шляху розвитку і прагне побудувати спільноту єдиної долі людства. Ми продовжимо рішуче протистояти всім гегемоністським силам і твердо захищатимемо законні права й інтереси країн, що розвиваються, особливо малих і середніх.

28 лютого 2022 року офіційний речник МЗС КНР Ван Веньбінь провів чергову пресконференцію. Один із репортерів запитав: «Китай раніше казав, що Україна є суверенною державою, тому чи вважає Китай, що український уряд також є легітимним урядом? Якщо так, то чи маємо ми закликати Росію поважати таку державу, що зробила такий демократичний вибір?» Ван Веньбінь заявив, що потрібно поважати та захищати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн, а також спільно захищати цілі та принципи Статуту ООН. Це принцип, якого китайська сторона дотримується незмінно, а також основна норма міжнародних відносин, якої всі країни світу також повинні додержуватися. Водночас Китай так само незмінно вважає, що безпека однієї країни не може будуватися на підриві безпеки інших країн, ба більше, не може завдавати шкоди суверенітету та безпеці інших країн, виходячи з власного прагнення до абсолютної військової переваги й абсолютної безпеки. Слід шанувати законні інтереси безпеки всіх країн.

1 березня 2022 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Китайської Народної Республіки Ван Ї. Глава української дипломатії детально поінформував свого китайського колегу про розвиток збройної агресії Російської Федерації проти України, обстріли цивільної інфраструктури та вбивства мирного населення. Дмитро Кулеба звернувся з проханням до Ван Ї використати рівень відносин між Пекіном і Москвою, щоб змусити Росію припинити збройну агресію проти українського народу. Китайський міністр підтвердив непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України з боку КНР, відзначив стратегічний характер двосторонніх відносин. Він запевнив Дмитра Кулебу в готовності Китаю докладати всі зусилля для припинення війни на українській землі дипломатичним шляхом, зокрема як постійний член Ради Безпеки ООН. Дмитро Кулеба особливо відзначив дистанціювання Китаю від рішення Путіна привести сили стримування російської армії в особливий режим бойового чергування. Глави МЗС також обговорили питання безпеки китайської громади в Україні. У цьому контексті Дмитро Кулеба наголосив, що найкращою гарантією безпеки китайських громадян, а також інших іноземних громадян в Україні є тиск їхніх урядів на Росію, щоб вона припинила збройну агресію проти нашої держави, насамперед варварські обстріли мирних українських міст.

7 березня 2022 року о третій годині дня п’ятий з’їзд Всекитайських зборів народних представників 13-го скликання провів пресконференцію у Домі народних зібрань, член Держради і міністр закордонних справ КНР Ван Ї відповів на питання китайських та іноземних журналістів щодо зовнішньої політики і міжнародних відносин Китаю.

Репортер Reuters: Дії російської армії в Україні поширилися на невійськові об’єкти, що призвело до чисельних втрат серед мирного населення і змусило 1,5 мільйони людей стати біженцями. Чи відчуває Китай розчарування з цього приводу? Чому Китай досі не називає це вторгненням? Чи не боїтеся ви, що через відмову засудити дії Росії китайська сторона може погіршити власну міжнародну позицію? Чи не може Китай докласти більше зусиль, зокрема використати партнерські відносини з Росією та президентом Путіним, щоби допомогти вирішити конфлікт?

Ван Ї: Ситуація в Україні викликає найбільше занепокоєння міжнародного суспільства. Китайська сторона вже неодноразово роз’яснювала свою позицію. Ми завжди були за об’єктивний і справедливий підхід, ми приймаємо рішення та висловлюємо свою позицію, виходячи із сутності проблеми. Слід мати на увазі, що «крига товщиною в метр намерзає не за одну ніч» – причини сьогоднішнього розвитку подій в Україні складні й заплутані. Вирішувати складні проблеми слід зі спокоєм і раціональністю, а не доливати масла у вогонь, загострювати конфлікт. Китайська сторона вважає, що для вирішення поточної кризи потрібно дотримуватися цілей і принципів Уставу ООН, поважати та захищати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн. Ми маємо дотримуватися принципу невіддільності безпеки і враховувати справедливі безпекові інтереси зацікавлених сторін. Ми маємо наполягати на веденні діалогу та перемовин для мирного врегулювання конфлікту.
Сьогодні міжнародне суспільство має зосередитися на двох основних питаннях і продовжити докладати зусилля.

По-перше, треба говорити про примирення та стимулювати проведенню переговорів. Китайська сторона вже проводить роботу в цьому напрямі, постійно підтримуючи тісний зв’язок з усіма сторонами. На другий день конфлікту, коли голова КНР Сі Цзіньпін провів переговори з президентом Путіним, він сказав, що ми хочемо, щоб Росія та Україна якнайшвидше розпочали мирні переговори. Росія та Україна вже провели два раунди переговорів. Ми сподіваємося, що третій раунд, що розпочнеться найближчим часом, зможе досягти нового прогресу. Китайська сторона вважає, що чим напруженіша ситуація, тим важливіше не припиняти проводити мирні перемовини, чим більші суперечності, тим необхідніше сідати за стіл переговорів. Китай готовий продовжувати відігравати конструктивну роль у стимулюванні примирення та мирних перемовин, а також прагне співпрацювати з міжнародним суспільством для забезпечення необхідного посередництва.

По-друге, не можна допускати масштабних гуманітарних криз. Китай готовий висунути шість пропозицій із цього приводу: 1) гуманітарна діяльність повинна відповідати принципам нейтралітету, неупередженості та запобігати політизації гуманітарних питань; 2) приділити належну увагу внутрішнім переміщеним особам в Україні та належним чином допомогти їм з розселенням; 3) здійснювати ефективний захист цивільного населення та запобігання вторинним гуманітарним катастрофам в Україні; 4) забезпечити безперебійний і безпечний розвиток діяльності з надання гуманітарної допомоги, включно із забезпеченням швидкого, безпечного та безперешкодного гуманітарного доступу; 5) гарантувати безпеку іноземців в Україні, дозволити їм безпечно покинути Україну та надати допомогу для їх повернення; 6) підтримати Організацію Об’єднаних Націй у тому, щоб вона відігравала координаційну роль у гуманітарній допомозі Україні та виконувала роботу кризового координатора ООН в Україні.

Під час пресконференції Ван Ї також підкреслив: «Китай готовий продовжувати докладати власні зусилля для подолання гуманітарної кризи. Я також оголошую, що Китайське товариство Червоного Хреста якнайшвидше надасть Україні партію екстреної гуманітарної допомоги.

8 березня 2022 року в режимі відеоконференції відбулася зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна з лідерами Франції та Німеччини. Сі Цзіньпін заявив, що світ переживає небачені за останнє століття колосальні зміни. Голова КНР висловив занепокоєння щодо ситуації в Україні та війни на Європейському континенті. Він підкреслив, що Китай та Європа єдині у своїх спільних прагненнях до миру, розвитку та співпраці. Китай і надалі наголошуватиме на вирішенні питання шляхом мирних переговорів і допомагатиме у вирішенні гуманітарної кризи в Україні. Сі Цзіньпін підкреслив, що Китай готовий відігравати активну роль і разом з міжнародною спільнотою підтримуватиме всі зусилля, які сприяють мирному врегулюванню кризи, щоб не допустити подальшої ескалації ситуації та втрати контролю над нею. Водночас Китай позитивно ставиться до «рівноправного діалогу між Європою, Росією, США та НАТО». Китайська економіка, яка глибоко інтегрована у світову, зазнає удару від нестабільності на світових ринках. У зв’язку із цим голова КНР підкреслив, що «санкції вплинуть на стабільність глобальних фінансів, енергетики, транспорту та ланцюгів поставок, а також затягнуть світову економіку, яка перебуває під важким тягарем пандемії, і зашкодять всім сторонам».

8 березня 2022 року. Мало хто звернув увагу, що під час відеоконференції з лідерами Франції та Німеччини 8 березня лідер КНР Сі Цзіньпін назвав війну війною. Застосував вираз «пожежа війни» (战火 чжаньхо).

18 березня 2022 року Сі Цзіньпін здійснив відеодзвінок із президентом США Джо Байденом, під час розмови, зокрема, висловився і щодо ситуації в Україні. Крім уже відомих заяв Пекіна про підтримку мирних переговорів, ведення діалогу, дотримання принципів ООН, Сі Цзіньпін чітко зазначив, чому Китай активно прикладатиме зусилля в деескалації конфлікту:

«…серйозні кризи у світовій економіці, торгівлі, фінансах, енергетиці, харчуванні, промислових ланцюгах та ланцюгах поставок погіршать і без того слабку світову економіку та завдадуть непоправних втрат… китайським ринкам, а отже, матимуть суттєвий вплив на добробут китайського населення», «Китай робить все можливе для миру і продовжуватиме відігравати конструктивну роль». У кінці публікації на сайті МЗС Китаю зазначено, що створені робочі групи з обох боків активно працюватимуть у напрямі стабілізації американо-китайських відносин, а також сприятимуть врегулюванню кризи в Україні.

20 березня 2022 року міністр закордонних справ КНР Ван Ї висловився про ситуацію в Україні. Базові месседжі залишаються незмінними – слід дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН, міжнародні суперечки повинні вирішуватися мирними засобами, сторони повинні якнайшвидше припинити вогонь. Ван Ї пояснює, чому на Генеральній Асамблеї ООН Китай утримався під час голосування українського питання. «Утримуватися – це також позиція, яка означає дати шанс миру. Ми проти вирішення суперечок за допомогою війни та санкцій. Це відповідальне ставлення. Водночас ми всі вважаємо, що українське питання не випадкове, воно є результатом сукупності факторів і конфліктів, які накопичувалися роками, першопричиною яких є питання безпеки в Європі». Ван Ї озвучив чотири тези для роздумів:

1. У вирішенні міжнародних і регіональних проблем у гарячих точках є не лише два варіанти – війна та санкції. Діалог і переговори є фундаментальними рішеннями. За нинішньої ситуації ми повинні дотримуватися цього напряму.

2. Не слід підривати темпи відновлення світової економіки. У контексті впливу епідемії ескалація односторонніх санкцій призведе до розриву світових промислових ланцюгів і ланцюгів постачання, що вплине на життя людей у різних країнах. Народи світу не повинні оплачувати рахунки геополітичних конфліктів та ігор великих держав.

3. Усі країни мають право самостійно визначати власну зовнішню політику, і не потрібно примушувати обирати ту чи іншу сторону. Вирішуючи складні питання, ми не повинні спрощено ставитися, бути ворогом чи другом, чорним чи білим. Ми повинні протистояти менталітету холодної війни.

4. Потрібно поважати суверенну незалежність і територіальну цілісність усіх країн. Цей принцип має застосовуватися до всіх країн і регіонів без винятку, без будь-яких подвійних стандартів.
Позиція КНР стала та зрозуміла, влаштовує вона нас чи ні. Питання відновлення миру, територіальної цілісності, запобігання ескалації конфлікту, гуманітарної катастрофи, активізації переговорного процесу – на цьому мають базуватися офіційні звернення Києва до китайської сторони. Китай є важливим учасником забезпечення глобальної безпеки. У 2013 році між Україною та КНР підписано Договір про дружбу і співробітництво:

«Стаття 7. У разі ускладнення міжнародної та регіональної ситуації або виникнення кризи, що може становити загрозу миру, суверенітету, єдності або територіальній цілісності будь-якій з Договірних Сторін, Договірні Сторони проведуть невідкладні консультації з метою вироблення заходів щодо усунення цієї загрози».

30 березня 2022 року брифінг офіційного представника МЗС КНР Ван Веньбіня відбувся після зустрічі міністра закордонний справ Китаю Ван Ї та Лаврова. Кореспондент ТАСС запитав, чи може Китай виступити гарантом російсько-української мирної угоди як постійний член Ради Безпеки ООН, на що Ван Веньбінь відповів: «Китай підтримує та заохочує усі дипломатичні зусилля, які сприяють мирному врегулюванню української кризи, та радий, що Росія та Україна ведуть діалог. Китай завжди виступав за те, що треба приділяти особливу увагу законним побоюванням усіх країн у сфері безпеки, і готовий співробітничати з міжнародною спільнотою у відстоюванні спільної, всеосяжної, основаної на співробітництві, стійкої концепції безпеки. Китай підтримує створення збалансованого, ефективного та стійкого механізму європейської безпеки. Китай робить усе можливе для миру та продовжуватиме по-своєму грати конструктивну роль у сприянні деескалації ситуації в Україні, а також працювати зі всіма сторонами в загальному напрямі пошуку якнайшвидшого врегулювання російсько-українського конфлікту та скорішого відновлення миру в Європі».

Звернули увагу на запитання журналіста Reuters: «Як повідомляє «Інтерфакс», МЗС Росії сьогодні заявило, що Росія і Китай домовилися розширити співпрацю в умовах складної міжнародної ситуації. У яких сферах співпрацюватимуть Росія та Китай? Чи охоплює вона військову сферу? Відповідь Ван Веньбіня: «Як постійні члени Ради Безпеки ООН, Китай і Росія завжди дотримувалися принципу неприєднання, неконфронтації та ненаціленості третіх країн для розвитку двосторонніх відносин. Обидві сторони продовжуватимуть практикувати справжній мультилатералізм, працювати над просуванням багатополярності у світі та демократизації міжнародних відносин».

1 квітня 2022 року в режимі відеоконференції відбувся саміт Китай – ЄС. З китайської сторони в саміті взяли участь голова КНР Сі Цзіньпін та прем‘єр Держради Лі Кецян. З європейської – голова Європейської ради Шарль Мішель та очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. «Китай та Європа повинні бути двома основними силами, які підтримують мир на планеті… Ми повинні взяти на себе провідну роль в збереженні міжнародної системи, де ядром виступає ООН», – зазначив Сі Цзіньпін. Інші тези саміту:

• Стабільні взаємовідносини між КНР та ЄС мають вирішальне значення для миру, стабільності та розвитку всієї планети.

• Політика реформ та відкритості – основна державна політика Китаю. Відкриті двері КНР відкриватимуться ще ширше для європейських компаній. Сподіваємось, що для китайських компаній у Європі також будуть створені сприятливі умови.

• Китай разом з міжнародною спільнотою сприятиме відновленню миру та деескалації ситуації в Україні.

• Китай та Європа повинні стати двома крупними ринками, які сприятимуть загальному процвітанню; двома цивілізаціями, які рушать людський прогрес і вирішують глобальні проблеми.

• Сі Цзіньпін наголосив, що Китай глибоко шкодує про те, що ситуація в Україні дійшла до цієї точки. Позиція Китаю щодо українського питання є послідовною та чіткою. Китай завжди стояв на боці миру, аналізував правильне і неправильне, ухвалював незалежні рішення, виступав за дотримання міжнародного права та загальновизнаних основних норм міжнародних відносин, дотримувався цілей і принципів Статуту ООН і виступав за спільну, всеосяжну, стійку безпеку.

Сі Цзіньпін озвучив чотири пропозиції щодо врегулювання української кризи:

1. Ми повинні наполягати на примиренні та стимулюванні проведення переговорів. Китай підтримує зусилля європейської сторони в досягненні політичного рішення українського питання та грає в цьому свою роль. Мирні переговори – це єдиний правильний спосіб запобігти ескалації. Міжнародна спільнота повинна продовжувати створювати умови й середовище для переговорного процесу між Росією та Україною та відкривати простір для політичного рішення, не підливаючи олію у вогонь та не загострюючи протиріччя.

2. Ми повинні запобігти виникненню більш масштабної гуманітарної кризи. Китай висунув ініціативу із шести пунктів щодо гуманітарної ситуації в Україні та вже надав декілька партій гуманітарної допомоги українській стороні та європейським країнам, які прийняли велику кількість біженців. Китай готовий підтримувати зв‘язок з європейською стороною та працювати разом для запобігання більш масштабної гуманітарної кризи.

3. Ми повинні побудувати тривалий мир у Європі та Євразії. Першопричина української кризи полягає у давніх протиріччях у сфері регіональної безпеки в Європі, і фундаментальне рішення полягає у врахуванні законних інтересів усіх сторін. Сьогодні менталітет холодної війни вже не може бути використаний для побудови основ світової та регіональної безпеки. Китай підтримує провідну роль Європи, особливо Європейського Союзу, підтримує діалог між Європою, Росією, США та НАТО з метою подолання накопичених роками протиріч, пошуку вирішення проблем і сприяння побудові збалансованої, ефективної та стійкої структури європейської безпеки.

4. Ми повинні запобігти поширенню локальних конфліктів. З українською кризою треба правильно боротися, не будь-якою ціною. Чим критичніша ситуація, тим тверезіше і спокійніше треба діяти. Сучасна структура світового господарства – це каркас, сформований багаторічними зусиллями всіх країн світу, і є органічним цілим. Усі сторони повинні цінувати це досягнення й не допускати нанесення непродуманих ударів по існуючій світовій економічній системі, не кажучи вже про політизацію, інструменталізацію та воєнізацію світової економіки, викликаючи серйозні кризи у сферах світових фінансів, торгівлі, енергетики, науки і техніки, харчової, промислової галузей і ланцюгів постачання. Багато людей дуже стурбовані тим, що нинішня ситуація може зруйнувати досягнення десятиліть міжнародного економічного співробітництва. Якщо ситуація продовжуватиме погіршуватися, то для відновлення можуть знадобитися роки, десятиліття або навіть декілька десятиліть. Китай і ЄС мають працювати над тим, щоб ситуація була контрольованою, та над запобіганням поширенню кризи, зокрема, підтримувати стабільність світової економічної системи, її правил та основ, а також для підвищення довіри людей. Обидві сторони можуть координувати та співпрацювати в цьому напрямі.

4 квітня 2022 року міністр закордонних справ КНР Ван Ї провів телефонні переговори з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Дмитро Кулеба представив ситуа-
цію щодо російсько-українського конфлікту, зазначивши, що Китай є великою країною, яка відстоює і практикує п’ять принципів мирного співіснування та є ключовою позитивною силою у підтримці миру. Україна надає великого значення міжнародному впливу та престижу Китаю і готова підтримувати зв’язок із Китаєм. Сподіваємося, що Китай і надалі відіграватиме важливу роль у припиненні вогню.

Ван Ї спочатку подякував уряду України за зусилля щодо сприяння безпечній евакуації китайських громадян з Україні та висловив надію, що українська сторона продовжуватиме вживати активних і дієвих заходів для забезпечення безпеки невеликої кількості громадян Китаю, які добровільно залишилися в Україні. Кулеба зазначив, що українська сторона докладе для цього максимум зусиль.
Ван Ї сказав, що основне ставлення Китаю до українського питання – відновлення миру через переговори. Президент Сі Цзіньпін неодноразово озвучував цю позицію та надавав пропозиції, які є важливим орієнтиром для нас у боротьбі з нинішніми викликами. Підтримка миру та протидія війні лежать в історичній та культурній традиціях Китаю і відображають його послідовну зовнішню політику. Щодо українського питання, то Китай не переслідує жодних геополітичних інтересів, не має за звичку спостерігати зі сторони за вогнем і не буде робити речей, які підливають олії до вогню. Є лише одна ціль, якої ми щиро прагнемо, – це мир. Китайська сторона вітає мирні переговори між Росією та Україною. Незалежно від того, наскільки складними вони є чи наскільки багато розбіжностей, ми повинні дотримуватися загального напряму мирних переговорів доти, доки не буде досягнуто результату про припинення вогню заради миру.

Ван Ї сказав, що війни завжди закінчуються, а ключ у тому, як подолати біль і зберегти тривалу безпеку в Європі. Китайська сторона вважає, що збалансований, ефективний і стійкий механізм європейської безпеки має бути дійсно створений шляхом рівноправного діалогу на основі принципу неподільності безпеки. Китай готовий відстоювати об’єктивну і справедливу позицію і продовжувати відігравати конструктивну роль у цьому по-своєму. За словами Ван Ї, українська сторона має достатньо мудрості, щоб самостійно робити вибір, який відповідає корінним інтересам її власного народу.

Кулеба погодився з думкою Китаю та подякував за гуманітарну допомогу Україні, зазначивши, що Україна продовжить вести мирні переговори з Росією для пошуку довготривалого рішення. Україна прагне стати дверима Європи.

Ван Ї сказав: «Я сподіваюся, що ці двері приведуть до миру в Європі, розвитку України та співпраці між Китаєм і Європою.

11 квітня 2022 року на брифінгу офіційну позицію МЗС КНР висловлював Чжао Ліцзянь.
CCTV: Ми помітили, що з моменту загострення конфлікту між Росією та Україною США ввели проти Росії всеосяжні економічні санкції, які не лише завдали шкоди російській економіці та життєдіяльності людей, але й серйозно вплинули на світову енергетику, продовольство і фінансові ринки. Першими відчувають тиск європейські країни, які сильно залежать від Росії в імпорті енергоносіїв. Який коментар Китаю?

Чжао Ліцзянь: Я також бачив багато подібних звітів. З моменту початку кризи в Україні Сполучені Штати часто тиснули на країни, щоб вони ввели санкції проти Росії, інакше їм доведеться заплатити «ціну». Однак посилення санкцій не допомогло полегшити ситуацію, а принесло світові нові проблеми поряд з епідемією. Наприклад, ціни на енергоносії у Європі нещодавно зросли до рекордно високих показників, витрати на електроенергію, опалення та транспортування для жителів багатьох країн зросли, а також підвищилися ціни на продукти харчування та деякі предмети першої необхідності. Найсерйознішими жертвами стають країни, що розвиваються, зі слабкими економічними підвалинами, чиї економічний розвиток і соціальна стабільність перебувають під серйозною загрозою, та існує імовірність політичних потрясінь.

З огляду на багаторічну «історію санкцій» США, можна навести незліченну кількість таких прикладів. Санкції США проти Куби, Ірану, Венесуели, Афганістану й інших країн завдали серйозної шкоди життєдіяльності людей, економічному та соціальному розвитку цих країн, спричинивши гуманітарні катастрофи. Як зазначають ЗМІ, США є єдиною «санкційною імперією» у світі. Сполучені Штати використовували санкції як інструмент для підтримки своєї гегемонії та пошуку незаконних зисків.
Сполучені Штати не мають права змушувати людей усіх країн платити за свої стратегічні інтереси. Якщо США дійсно хочуть сприяти деескалації ситуації в Україні, вони повинні припинити використовувати хаос у своїх інтересах, щиро переконувати в мирному шляху розв’язання конфлікту, сприяти переговорам, а також вживати практичних дій для просування миру.
Shenzhen Satellite TV: Ми помітили, що нещодавно стратегічні експерти з багатьох європейських країн писали або висловлювалися про роль США і Заходу в російсько-українському конфлікті, вважаючи, що Сполучені Штати і Захід несуть за це відповідальність. Який коментар Китаю?
Чжао Ліцзянь: Протягом останнього часу ми все більше чуємо раціональні думки від міжнародних експертів щодо ситуації в Росії та Україні. Заслуговують на увагу їхні роздуми про історичне підґрунтя українського питання та про першопричину сучасної ситуації.

Я помітив, що європейські стратеги вважають США «палієм номер один» у російсько-українському конфлікті. Російсько-український конфлікт значною мірою є гірким плодом західної зарозумілості та послідовних помилок за останні 30 років, а розширення НАТО на схід є першопричиною російсько-українського конфлікту. Можна сказати, що ці погляди збігаються із застереженнями таких американських стратегів, як Джордж Кеннан і Генрі Кіссінджер. Тридцять років тому Сполучені Штати вірили, що вони виграли холодну війну і можуть панувати у світі та робити все, що забажають. Протягом останніх 30 років вони ігнорували безпекові занепокоєння Росії, розширюючи НАТО на схід п’ятьма етапами. Проте реальність, представлена світові, така, що розширення НАТО на схід приносить не безпеку, а серйозну шкоду взаємній довірі, регіональні потрясіння та напруженість і навіть некеровану ситуацію.

За нинішніх обставин люди прагнуть миру, а діалог – загальноприйнятий шлях. Імпульсивність неприпустима, а підливати олії до вогню небажано. Міжнародна спільнота повинна спробувати відкрити вікно можливостей ширше й дозволити світанку миру розвіяти темні хмари війни. Але ми бачимо, що Америка все ще ставить перешкоди на шляху до миру. Це лише погіршить ситуацію, змусить Україну страждати, суперечить початковій меті в досягненні миру.

Після початку української кризи Китай був відданий просуванню мирних переговорів, докладаючи активних зусиль для охолодження ситуації, і відстоював спільну, всеосяжну, стійку концепцію безпеки. Ми вважаємо, що мислення блокового протистояння та логіка односторонніх санкцій застаріли. Сторона США повинна взяти на себе відповідні обов’язки та серйозно задуматися про свою ганебну роль у російсько-українській кризі. Як спадок холодної війни, НАТО має змінюватися в ногу з часом, слідувати тенденціям, йти в ногу з тенденціями часу для миру, розвитку та співпраці, а також підтримувати практичними діями регіональний та світовий мир і стабільність.

Reuters: Ви щойно згадали про необхідність діалогу. Коли Китай проведе діалог на високому рівні з президентом України Володимиром Зеленським?

Чжао Ліцзянь: Китай неодноразово висловлював свою позицію щодо українського питання. Китай завжди вважає, що українську кризу можна вирішити лише шляхом діалогу та переговорів у кінцевому підсумку. Китай підтримує всі зусилля, які сприяють деескалації та політичному врегулюванню. Китай виступає проти будь-яких дій, які не сприяють досягненню дипломатичного рішення, а натомість розпалюють вогонь і погіршують ситуацію. З моменту початку української кризи Китай активно просуває мирні переговори, виступає за мир і робить все можливе для мирних переговорів. Думаю, всі бачили, що член Державної ради та міністр закордонних справ Ван Ї розмовляв телефоном з міністром закордонних справ України. Щодо конкретного питання, яке Ви поставили, якщо у нас буде додаткова інформація, її буде оприлюднено. Наразі в мене немає, що озвучити.

Reuters: Щодо питання діалогу, чи запрошує Китай президента Путіна до прямого діалогу з президентом Зеленським?

Чжао Ліцзянь: Китай і Росія підтримують контакти на високому рівні, включно з телефонними розмовами президента Сі Цзіньпіна з президентом Путіним, переговорами члена Державної ради Ван Ї з міністром закордонних справ Лавровим і багато зустрічей між Китаєм і Росією. Китай завжди закликав Росію та Україну вирішити проблему шляхом діалогу та переговорів. Китай завжди вважав, що лише через діалог і переговори можна остаточно вирішити українське питання.
AFP: Щодо атаки в Краматорську. І Росія, і Україна висунули взаємні звинувачення. Сполучені Штати, Європейський Союз і Велика Британія звинувачують Росію. Китай також вважає, що Росія спричинила атаку?

Чжао Ліцзянь: Ми також помітили, що Росія та Україна мають різні погляди на ситуацію, і є великі розбіжності. Зокрема, ми повинні робити висновки на основі фактів, враховуючи те, що відбувалося раніше в таких місцях, як Сирія. Китай підтримує справедливе, незалежне та прозоре розслідування відповідного інциденту. До цього часу всі сторони повинні проявляти стриманість і уникати безпідставних звинувачень і ескалації ситуації.

AFP: Дозвольте мені ще раз запитати, Ви маєте на увазі, що українські чиновники, можливо, брешуть про напад Росії чи що ці українські чиновники напали на власних цивільних?

Чжао Ліцзянь: Я зараз дуже чітко висловив позицію Китаю. Росія та Україна мають різні версії, я думаю, що лише після незалежного та неупередженого розслідування ми зможемо з’ясувати факти.
The Paper: Кілька днів тому американська газета The Hill опублікувала статтю, у якій говорилося, що з початку конфлікту між Росією та Україною економічна залежність Росії від Китаю зросла. Китай використовує стратегію «гри в довгу» проти Росії, очікуючи, що Росія може «здати в оренду» або навіть «продати» більшу частину своєї території на Далекому Сході Китаю після завершення конфлікту. Який коментар Китаю? Чи використовує Китай цю стратегію?

Чжао Ліцзянь: Ми взяли до відома цю інформацію. Фактично це повторення «теорії китайської загрози», і її фундаментальна мета – зіпсувати китайсько-російські відносини. Пропоную відповідним ЗМІ уважно прочитати китайсько-російський договір про добросусідство, дружбу і співробітництво, який був пролонгований минулого року. Сторони чітко дали зрозуміти, що питання історичних кордонів повністю вирішено, що немає жодних територіальних претензій сторін і що спільний кордон слугуватиме двом країнам основою стабільного миру та дружби для багатьох поколінь. Понад 20 років ми це говоримо і робимо. Хочу повторити, що Китай і Росія не шукають «малих об’єднань», де сторони притримуються однобокого мислення… Китайсько-російські відносини можуть витримати нове випробування мінливою міжнародною обстановкою. Ми радимо деяким людям припинити спекуляції на так званій холодній рисовій каші (повторення відомих фактів) територіального питання Китаю та Росії. У Китаї та Росії немає місця для таких чуток, і вони ніколи не досягнуть успіху.

Reuters: Ви щойно сказали, що Китай активно просуває мирні переговори, а Росія вказала, що зосередить свої дії на сході України, де, здається, очікуються запеклі бої. Чи вимагає Китай від Росії проявити стриманість, щоб уникнути нових жертв?

Чжао Ліцзянь: Я щойно повністю виклав позицію Китаю щодо українського питання. Китай завжди вважає, що діалог і переговори є єдиним правильним шляхом для вирішення української кризи. Китай підтримує Росію та Україну в подоланні труднощів і продовженні мирних переговорів, а також вітає спільні дії міжнародного співтовариства… у прагненні до миру. Китай продовжить відігравати конструктивну роль у просуванні мирних переговорів по-своєму.

26 квітня 2022 року речник МЗС КНР Ван Веньбінь провів чергову пресконференцію.

Кореспондент AFP: Після вторгнення Росії в Україну міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що світ стоїть перед реальною загрозою початку третьої світової війни. Чи погоджується Китай із позицією Лаврова? Що вже зроблено Китаєм, щоб підготуватися до цього, якщо масштаби війни збільшаться?

Ван Веньбінь: Ніхто не хоче, щоб почалася «третя світова війна». Сподіваємося, що всі зацікавлені сторони зберігатимуть спокій і проявлятимуть стриманість, не допустять ескалації ситуації, досягнуть миру якнайшвидше, щоб Європа та світ не платили високу ціну. За нинішніх обставин усі сторони повинні насамперед підтримувати діалог і переговори, щоб не допустити розширення та затягування конфлікту. Водночас ми також повинні подумати про те, чому Європа знову потрапила у вир геополітичних конфліктів через понад 30 років після закінчення холодної війни. Сторонам варто задуматись, як побудувати збалансовану, ефективну та стійку архітектуру європейської безпеки та як зміцнити систему управління глобальною безпекою.

28 квітня 2022 року речник МЗС КНР Ван Веньбінь провів чергову прес-конференцію.
Журналіст Bloomberg: Президент України Володимир Зеленський повідомив, що його запросили на саміт G20 в Індонезію. Раніше Сполучені Штати заявили, що хочуть, щоб Росія була виключена з G20 через війну в Україні. Який коментар Китаю із цього приводу?

Ван Веньбінь: G20 – головний форум міжнародного економічного та фінансового співробітництва. Нинішня міжнародна ситуація провокує нестабільність та невизначеність, і існує нагальна потреба в тому, щоб міжнародне співтовариство об’єдналося та співпрацювало. Країни повинні підтримувати діалог, а не провокувати конфронтацію, співпрацювати, а не вносити розкол, працювати разом для підтримки світової стабільності замість подальшого розширення наслідків конфліктів. G20 має зосередитися на своїх основних обов’язках, уникати політизації та «озброєння» міжнародного економічного та фінансового співробітництва, а також робити позитивний внесок у сприяння стабільному відновленню світової економіки та покращенню глобального економічного управління.

29 квітня 2022 року речник МЗС Чжао Ліцзянь провів чергову прес-конференцію.
Журналіст The Paper: Кілька днів тому Росію та Україну відвідав Генеральний секретар ООН Гутерріш. Він зазначив, що ООН прагне створити умови для ефективного діалогу між Росією та Україною, якнайшвидшого припинення вогню та мирної угоди, і закликав обидві сторони припинити конфлікт і досягти миру відповідно до принципів Статуту ООН та принципів міжнародного права. Який може бути коментар Китаю?

Чжао Ліцзянь: Ми вітаємо зусилля Генерального секретаря Гутерріша в напрямі полегшення ситуації між Росією та Україною. Китай завжди підтримував Росію та Україну в подоланні труднощів і продовженні переговорів і вітає всі зусилля міжнародного співтовариства в досягненні миру та сприянні переговорам.

Минуло понад два місяці від початку російсько-українського конфлікту, і наслідки конфлікту стають все більш очевидними, що викликає занепокоєння. Ми помітили, що останнім часом збільшилися заклики європейців припинити конфлікт шляхом діалогу та миру. Затягування війни та санкції проти Росії спричинили зростання цін на енергоносії в ЄС на 44,7 % у річному обчисленні, інфляція продовжує зростати, а життя простих людей погіршується. Навпаки, американські трейдери зброї та зерна заробляють на цьому.

За нинішніх обставин міжнародне співтовариство має наполягати на єдності, а не на конфронтації, на демократії, а не на гегемонії, на діалозі та консультаціях, а не на односторонніх санкціях, на незалежності в прийнятті рішень, а не на тиску прийняти чиюсь сторону. Китай готовий співпрацювати з усіма сторонами, щоб продовжувати відігравати конструктивну роль у цьому напрямі.

Журналіст Bloomberg: Питання про Україну. Сьогоднішній звіт Bloomberg підкреслює, що війна Росії проти України викликала глибоку переоцінку європейськими урядами своїх відносин із Китаєм, а також колективних відносин Європи з Китаєм. Яке ставлення до цього в МЗС?

Чжао Ліцзянь: ЄС і Китай є відповідно найбільшим союзом розвинутих країн і найбільшою країною, що розвивається, обидві сторони мають широкі спільні інтереси та міцну основу для співпраці. Стабільні відносини між Китаєм та ЄС мають вирішальне значення для миру, стабільності та розвитку у всьому світі. Китай завжди розглядав відносини між Китаєм і ЄС зі стратегічної та довгострокової перспективи і готовий співпрацювати з ЄС над створенням чотирьох основних принципів партнерства: мир, зростання, реформи і просвітництво. Європейській стороні дійсно варто переосмислити російсько-український конфлікт. Ми з колегами неодноразово зазначали, що російсько-український конфлікт лише видається конфліктом між Росією та Україною, але насправді сторонами конфлікту є Росія та НАТО в особі Сполучених Штатів. ЄС має замислитись над тим, хто є реальним бенефіціаром цієї війни, де розташоване поле бою і хто найбільше втратить у цій війні. Що стосується Китаю, то ми сподіваємося, що ЄС зможе сформулювати незалежне бачення щодо Китаю, проводити самостійну політику щодо Китаю і працювати з китайською стороною заради стабільного та довгострокового розвитку відносин, роблячи внесок у підтримку миру і процвітання у всьому світі.

Журналіст Phoenix TV: Ми звернули увагу на те, що Аквіліно, голова Індо-Тихоокеанського командування армії США, 27-го числа під час конференції Raisina Dialogue в Індії сказав, що «необмежене» співробітництво між Китаєм і Росією викликає занепокоєння і що країни-однодумці в усьому світі повинні використовувати різні технології для створення сил стримування. Які коментарі Китаю із цього приводу?

Чжао Ліцзянь: Основною причиною успішного досвіду китайсько-російських відносин є те, що обидві сторони «переросли» модель військово-­політичного союзу епохи холодної війни і завжди дотримувалися принципу неприєднання, неконфронтації та ненаціленості проти третіх країн. Це принципово відрізняється від менталітету часів холодної війни, коли країни наполягають на створенні «малих груп» і просуванні ігор з нульовою сумою.

Сполучені Штати порушили своє слово й послідовно сприяли розширенню НАТО на схід, а тому несуть відповідальність за українську кризу. Російсько-український конфлікт спровокував хвилю в понад 5 мільйонів українців у сусідні європейські країни, створивши безпрецедентну кризу біженців, при цьому США приймають біженців «для галочки». У березні лише 12 українських біженців потрапили до США через програму для біженців. Тоді як ООН і міжнародне співтовариство закликають до якнайшвидшого припинення конфлікту, Сполучені Штати продовжують підливати олію до вогню, вимагаючи «боротися до останнього українця». Сполучені Штати також продовжують надавати Україні гроші та зброю. Справжня мета Сполучених Штатів – не мир, а підтримання конфлікту. Як заявляли самі США, їхня мета – послабити Росію.

Америка привнесла мир чи війну? Це безпека чи безлад? Я вірю, що люди світу все бачать.
5 травня 2022 року речник МЗС Чжао Ліцзянь провів чергову прес-конференцію.

Журналіст Phoenix TV: Згідно з повідомленнями, міністр оборони США Остін на слуханнях у Сенаті 3 квітня заявив, що Китай є викликом для США, а Росія представляє загрозу. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Міллі заявив, що США стикаються з двома великими державами, Китаєм і Росією, обидві з яких мають потужний військовий потенціал і намагаються докорінно змінити заснований на правилах міжнародний порядок; імовірність серйозних конфліктів між великими державами постійно зростає. Який коментар Китаю?

Чжао Ліцзянь: Високопоставлені чиновники США останнім часом говорили, що Китай є «неминучим викликом», і часто звинувачували Китай у спробах змінити «міжнародний порядок, заснований на правилах». Їх турбує те, що це вплине на американський «гегемонічний порядок» і що «сімейні закони», які встановлені самими Сполученими Штатами, упаковані як міжнародні правила та використовуються для стримування та придушення інших країн, будуть заперечені та піддані сумніву.

Китай завжди був будівником миру в усьому світі, робив внесок у глобальний розвиток і захищав міжнародний порядок. Китай завжди проводив оборонну політику національної безпеки та притримувався стратегії активної оборони. Військовий розвиток Китаю спрямований на захист національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку і не націлений проти жодної країни. Зростання військової могутності Китаю є посиленням світової сили миру.

Репортер Reuters: Ви щойно сказали, що Китай є будівником миру в усьому світі. Що останнім часом зробив Китай, щоб переконати Росію припинити війну в Україні? Чи були останнім часом переговори на високому рівні між Китаєм та Україною?

Чжао Ліцзянь: Позиція Китаю щодо українського питання є послідовною та чіткою. Я думаю, ви також помітили, що агентство «Сіньхуа» нещодавно взяло інтерв’ю у міністрів закордонних справ Росії та України, і повний текст інтерв’ю опубліковано. І Росія, і Україна цінують справедливу й об’єктивну позицію Китаю щодо українського питання. Китай і надалі відіграватиме конструктивну роль в українському питанні. Сподіваємося, що конфлікт скоро закінчиться. Ми також сподіваємося, що зацікавлені сторони, до яких належить і Китай, припинять підливати олію до вогню щодо українського питання. Сторони конфлікту мають сісти й вирішити проблему шляхом діалогу
та переговорів.

Журналіст Beijing Daily: Кілька днів тому на офіційному сайті Держдепартаменту США опублікували статтю про те, що китайські чиновники та ЗМІ поширюють російську «пропаганду, теорії змови та неправдиву інформацію» щодо війни в України. Який коментар на це дасть офіційний представник?
Чжао Ліцзянь: Я помітив, що китайське посольство в США вже відреагувало на це. США звинувачують «Китай у допомозі Росії в поширенні дезінформації», що само по собі є типовою дезінформацією…

Китай постійно є жертвою американської кампанії з дезінформації, від так званого геноциду до «Уханьського вірусу», від «хакерських атак» до «закордонних військових баз». Сполучені Штати вилили занадто багато «брудної води» на Китай. Що стосується питання України, то з моменту початку конфлікту США продовжують дезінформаційну атаку на Китай. Усі пам’ятають, як спочатку високопоставлений чиновник Ради національної безпеки Білого дому виступив перед ЗМІ із заявою про так звану теорію попередньої обізнаності Китаю, а потім анонімний високопосадовець сказав, що «Росія просить Китай надати допомоги зброєю та технікою». Ці офіційні «сенсації» здавалися переконливими, але не підтвердилися фактами. Кілька днів тому інформаційне агентство «Сіньхуа» опублікувало статтю «США в омані щодо Китаю в українському питанні», яка доступна як китайською, так і англійською мовою. Ця стаття містить факти та достовірні дані, що проясняють ситуацію. Пропоную всім серйозно ознайомитись… Я вірю, що кожен, хто прочитає цей матеріал, отримає чітку відповідь.

Наприкінці я хочу наголосити, що, як ініціатор і найбільший промоутер кризи в Україні, уряд США має поглянути на власну відповідальність у конфлікті між Росією та Україною, а також працювати з міжнародною спільнотою для знаходження політичного вирішення української кризи.
Журналіст Reuters: Ви щойно сказали, що Китай сподівається, що конфлікт між Росією та Україною завершиться якнайшвидше. Чи означає це, що Китай хоче, щоб Росія повернула території, які належали Україні до війни?

Чжао Ліцзянь: Китай неодноразово висловлював свою позицію щодо українського питання. Китай стверджує, що слід поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн, а також поважати та враховувати законні безпекові занепокоєння відповідних сторін.

9 травня 2022 року Сі Цзіньпін провів відеозустріч із канцлером Німеччини Шольцом. Лідери двох країн обмінялися думками щодо ситуації в Україні. Сі Цзіньпін підкреслив, що Китай завжди стояв на стороні миру, приймав незалежні рішення, виходячи із суті самого питання, по-своєму сприяє мирним переговорам із метою деескалації ситуації: «Українська криза знову поставила європейську безпеку в критичне положення. Ми повинні зробити все можливе, щоб уникнути загострення та розширення конфлікту, що призведе до некерованої ситуації. Європейська сторона має продемонструвати свою історичну відповідальність і політичну мудрість, зосередитися на довгостроковому мирі в Європі та відповідально ставитися до вирішення проблеми. Європейська безпека має бути в руках самих європейців. Китай підтримує активну роль ЄС у процесі встановлення миру та стимулюванні переговорного процесу, а також у сприянні остаточній побудові збалансованої, ефективної та стійкої системи європейської безпеки. Китай вітає всі зусилля міжнародного співтовариства, які сприяють встановленню миру та просуванню переговорів, і всі зацікавлені сторони повинні підтримувати Росію та Україну в досягненні миру шляхом переговорів.
10 травня 2022 року Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануєлем Макроном.

Лідери двох країн обмінялися думками щодо ситуації в Україні та домовилися, що всі зацікавлені сторони мають підтримати Росію та Україну у відновленні миру шляхом переговорів.
Сі Цзіньпін підкреслив, що Китай по-своєму сприяє мирним переговорам і підтримує європейські країни в прагненні взяти європейську безпеку у свої руки. Ми повинні з пересторогою слідкувати за формуванням блокової конфронтації, яка становитиме більшу і тривалішу загрозу глобальній безпеці та стабільності.

Макрон зазначив, що стосовно подій в Україні французька сторона має консенсус із китайською стороною. Французька сторона готова до більш тісної координації та співпраці з китайською стороною на двосторонньому та багатосторонньому рівнях. Франція та ЄС дотримуються стратегії незалежності й автономії, не підтримують і не беруть участі у блоковій конфронтації.
13 травня 2022 року речник МЗС Чжао Ліцзянь провів чергову пресконференцію.

Журналіст AFP: Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо розслідування звинувачень у скоєнні російськими військовими злочинів в Україні. Чому Китай проголосував проти?
Чжао Ліцзянь: Постійний представник Китаю при ООН у Женеві Чень Сюй висловив позицію Китаю на засіданні Ради з прав людини. Китай стверджує, що суверенітет і територіальна цілісність усіх країн, включно з Україною, слід поважати, дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН, серйозно ставитися до законних безпекових занепокоєнь усіх країн, а також докладати всіх зусиль для вирішення кризи мирним шляхом. Сприяння достроковому припиненню вогню та закінченню війни є невідкладним очікуванням міжнародної спільноти, а також напрямом зусиль Китаю. Водночас Китай вважає, що міжнародне співтовариство має створити позитивні умови для російсько-українських переговорів і робити більше для сприяння політичному врегулюванню замість того, щоб створювати перешкоди та посилювати супротив, не кажучи вже про підливання олії до вогню та загострення протирічь.

Безпека жодної країни не може бути побудована на небезпеці інших країн. Ми повинні побудувати збалансовану, ефективну та стійку архітектуру глобальної та регіональної безпеки на основі спільної, всеосяжної та стійкої концепції безпеки.

За останні роки посилилася політизація та протистояння в Раді з прав людини, зростають випадки застосування подвійних стандартів і вибіркової практики. Хоча Рада з прав людини часто проводила спеціальні сесії проти деяких країн, їй не вдавалося приймати ефективні рішення щодо прав людини в інших країнах, проти країн, які ведуть загарбницькі війни, де без розбору вбивають мирних жителів у закордонних військових операціях, застосовують вибіркові односторонні примусові заходи, проявляють расизм, насильство з використанням вогнепальної зброї, жорстоко поводяться з біженцями та іммігрантами. Це серйозно похитнуло впевненість усіх сторін у неупередженості й об’єктивності Ради з прав людини, серйозно підірвало її авторитет і спричинило розкол у Раді з прав людини. Тому Китай проголосував проти резолюції. Ми закликаємо всі сторони повернутися до початкової мети, з якою було створено Раду з прав людини, дотримуватися справжнього мультилатералізму та спільно сприяти здоровому розвитку міжнародної справи прав людини.

13 червня 2022 року речник МЗС КНР Ван Веньбін відповів на запитання кореспондента Beijing Daily.

Beijing Daily: Як повідомляють, 11 червня президент України Володимир Зеленський взяв участь у саміті «Діалог Шангрі-Ла» у режимі відеоконференції. На запитання, якою має бути відповідь Тайваню, якщо Китай намагатиметься захопити його силою, Зеленський сказав, що вважає, що сьогодні приклад України є прикладом для всього світу, що нікому не виграти від війни, світ має задіювати активну дипломатію для запобігання ескалації, бо коли війна почнеться, вже буде пізно. Який коментар Китаю?

Ван Веньбін: Зауважу, що президент Зеленський не згадав у своєму виступі тайванське питання. Деякі ЗМІ також зазначали, що це хтось використовує тайванську проблему, щоб «доторкнутися до порцеляни» (вчинити провокацію). Питання Тайваню принципово відрізняється від українського. Тайвань є невід’ємною частиною Китаю, і питання Тайваню є суто внутрішніми справами Китаю, який не допускає стороннього втручання. Ми прибігатимемо до рішучих заходів, щоб твердо захистити національний суверенітет і територіальну цілісність від будь-яких спроб розколоти Китай через «незалежність Тайваню».

15 червня 2022 року, за повідомленням «Сіньхуа», голова КНР Сі Цзіньпін провів телефону розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.

Сі Цзіньпін зазначив, що за цей рік в умовах глобальної нестабільності та змін китайсько-російські відносини зберегли позитивну динаміку розвитку. Торгово-економічна співпраця між двома країнами поступово розвивається, було введено у дію міст Хейхе – Благовєщенськ, відкривши новий канал для взаємного зв’язку та сполучення між країнами. Китай прагне разом із російською стороною сприяти сталій і довготривалій діловій співпраці.

Китай готовий разом із російською стороною надавати взаємну підтримку у таких ключових інтересах і питаннях, що становлять серйозне занепокоєння, як суверенітет та безпека, зближати стратегічну взаємодію, зміцнювати зв’язок та координацію у роботі таких важливих міжнародних і регіональних організаціях, як ООН, БРІКС та ШОС, сприяти солідарності та співпраці між країнами, ринок яких розвивається, та країнами, що розвиваються, а також просувати міжнародний порядок і глобальне управління у більш справедливому та раціональному напрямі.

Путін зазначив, що за міцного керівництва голови КНР Сі Цзіньпіна Китай досяг видатних успіхів у розвитку, та висловив із цього приводу вітання. За цей рік ділова співпраця між Росією та Китаєм поступово розвивається. Росія підтримує запропоновану Китаєм ініціативу глобальної безпеки, виступає проти втручання у внутрішні справи Китаю будь-яких сил під приводом так званих сіньцзянського, гонконгського та тайванського питань, прагне зміцнювати багатосторонню співпрацю з Китаєм, докладати конструктивних зусиль для сприяння багатополярності у світі та розбудови більш справедливого та раціонального міжнародного порядку.

Глави двох держав обмінялися думками щодо українського питання. Сі Цзіньпін наголосив, що Китай завжди, виходячи з історичних коренів і принципу правильності та неправильності щодо українського питання, самостійно виносить судження, активно сприяє миру у всьому світі та стабільності світового економічного порядку. Усі сторони мають у відповідальний спосіб сприяти належному регулюванню кризи в Україні. Китай прагне і надалі відігравати належну роль у цьому процесі.

10 жовтня 2022 року

Reuters: Сьогодні вранці в багатьох містах, включно з Києвом, сталися сильні вибухи, очевидно, це відповідь Росії (на руйнування Кримського мосту). Раніше президент Росії Путін назвав підрив Кримському мосту терактом. Який коментар Китаю?

Мао Нін: Ми взяли до відома ці заяви. Сподіваюся на якнайшвидше покращення ситуації.
Reuters: Чи дійсно Китай стурбований поточною ситуацією в Україні? Особливо зважаючи на вибухи, які сьогодні лунають в багатьох містах України.

Мао Нін: Китай неодноразово повторював свою позицію щодо українського питання. Ми завжди стверджуємо про необхідність поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн, дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН, серйозно ставитися до законних безпекових занепокоєнь всіх країн і докладати всіх зусиль, спрямованих на мирне вирішення конфлікту. Ми сподіваємося, що всі сторони зможуть належним чином вирішити розбіжності шляхом діалогу та переговорів. Китай також готовий продовжувати відігравати конструктивну роль у деескалації ситуації.

11 жовтня 2022 року

Reuters: Згідно з повідомленнями, щонайменше 19 людей загинули і 105 отримали поранення внаслідок вибуху російської ракети по Україні. Який коментар Китаю? Чи стурбовані Ви жертвами в Україні?

Мао Нін: Учора я представила позицію Китаю щодо українського питання, і я не буду її повторювати. Ми стурбовані розвитком поточної ситуації та закликаємо сторони належним чином вирішити розбіжності шляхом діалогу та переговорів. Китай готовий співпрацювати з міжнародним товариством, щоб продовжувати відігравати конструктивну роль у деескалації ситуації32.

18 жовтня 2022 року

Reuters: За повідомленням мера Києва, кілька людей загинули внаслідок удару безпілотника в понеділок. Який коментар Китаю?

Ван Веньбінь: Я не ознайомлений із ситуацією. Наша позиція щодо України завжди була чіткою. За нинішніх обставин усі зацікавлені сторони повинні зберігати спокій і стриманість, заохочувати та підтримувати всі дипломатичні зусилля, які сприяють мирному вирішенню української кризи, та спільно сприяти деескалації ситуації.

Лідер Китаю неодноразово пропонував світові, і зокрема самій Україні, цілу низку ініціатив – це «чотири необхідні кроки» (四个应该 сиґе їнґай), «чотири принципи спільної роботи» (四个共同
сиґе ґунтун) та «три моменти до міркувань»

(三个思考 саньґе сикао). Ба більше, 24 лютого 2023 року МЗС Китаю опубліковало «позиційний документ щодо політичного врегулювання української кризи» («关于政治解决乌克兰危机的中国立场», «Ґуаньюй чженчжи цзєцзюе Укелань вейцзі де чжунґо лічан»), що викликав неабияку реакцію зі сторони України та міжнародної спільноти.

Китайська офіційна позиція циклічно повторюється в риториці представників влади, і, на жаль, нам достеменно невідомі ані вибір рішень, ані процес і логіка ухвалення цих рішень керівництвом країни. Думки українських і західних коментарів активно та відкрито циркулюють інтернетом та етерами. А що ж про мирні ініціативи та роль Китаю у цьому процесі говорять представники експертної спільноти Китаю?

Академія суспільних наук КНР має чи не найбільшу кількість наукових співробітників, які охоче публікуються та дають коментарі, тому авторкою використані їхні публікації. Також у цьому тексті проаналізовані публікації представників таких інституцій: Фуданьского університету та Університету Цінхуа, зокрема Центру стратегічних і безпекових досліджень, Євразійського інституту соціального розвитку Центру досліджень розвитку Державної ради (аналітичного та консультативного органу Держради КНР), Китайського інституту міжнародних досліджень і Шанхайського інституту міжнародних досліджень. Звісно, цей перелік не є вичерпним. Матеріал також обмежений у кількості зібраних публікацій, адже частина матеріалів часто видаляється з інтернет-мережі або взагалі замовчується. Однак певна частина опублікованих онлайн-матеріалів є важливою для аналізу.

Чорноморська зернова угода. Китай є постійним покупцем українського зерна. Ще у 2020 році видання «Економічна правда» зауважувало, що протягом останніх п’яти років частка сільськогосподарської та харчової продукції в українському експорті в Китай зростає. За період липень 2022 р. – червень 2023 р. Україна експортувала 48,99 млн тонн зернових і зернобобових культур. Китай увійшов у топ-5 покупців олії, кукурудзи та ячменю.

У рамках дії зернової угоди лише в березні 2023 року з України до Китаю відправили рекордну кількість кораблів – 25. Загальний обсяг українського продовольства на них становив 1,2 млн тонн. За час дії зернової угоди Китай став основним покупцем українського збіжжя, прийнявши майже третину від загальних 26 млн тонн вантажів, що транспортуються морським коридором. Більшість цих вантажів – зерно та кукурудза. У період жовтень 2022 р. – лютий 2023 р. імпорт кукурудзи в Китай становив 9,2 млн тонн, з яких майже 4 млн тонн – українського походження. За цим показником Україна вперше обігнала США, які раніше утримували перше місце, але втратили його, зменшивши постачання. Коли Росія погодилася продовжити дію зернового коридору на 120 днів, вигоду від цього отримав саме Китай. Адже українське зерно, яке йде в Піднебесну, через військові ризики торгується зі значним дисконтом. Ще один важливий нюанс зернової угоди в тому, що вона допомогла зменшити та стабілізувати ціни на продовольство на світовому ринку. Як зауважував в інтерв’ю виданню «Голос Америки» професор із вивчення Китаю у Джорджтаунському університеті Денніс Вайлдер, унаслідок блокування українського експорту, світові ціни на зерно суттєво зросли, зокрема ціни на американські чи австралійські зернові, які Китай закуповує найбільше. Допоки працювала зернова угода, ціни на продовольство були меншими, що здешевлювало імпорт для Китаю.

Інша проблема, яка посилює залежність Китаю від імпорту продовольства, це цьогорічні тайфуни, які накрили північний схід країни, зокрема провінцію Хейлунцзян, яку ще називають «житницею» Китаю, що призвело до втрат врожаю пшениці. Трохи цифр: у 2022 році видання «Женьмінь жибао» писало, що згідно з «Доповіддю про охорону та використання чорнозему на північному сході Китаю», за період 2000–2021 рр. урожайність зернових зросла вдвічі, з 12,74 до 25,36 % частки у загальній врожайності по країні.

Про це, зокрема, говорить науковий співробітник Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук КНР Сяо Бінь: «Китайський уряд вважає продовольчу безпеку основою національного розвитку. Війна в Україні дестабілізувала глобальні ланцюжки постачань продовольства та мала суттєвий негативний вплив на Китай. Разом із підвищеним ризиком зміни клімату Китай також стикається з несприятливою ситуацією з погляду продовольчої безпеки. Нещодавно тайфун «Доксурі» обрушився на північ Китаю, спричинивши хаос на 540 тис. акрів орних земель лише в провінції Хебей». Таким чином, вважає Сяо Бінь, в інтересах Китаю вирішити «українську кризу» мирним шляхом.

Підсумовуючи, можна сказати, що існує як мінімум три причини – потреба в українському продовольстві, стабілізація світових цін і збільшення залежності від імпорту продовольства, що мали б прямо вплинути на Китай щодо його участі або посередництва у продовженні зернової угоди. Китай активно закликав сторони повернутися до угоди. Проте заклики і залишилися закликами, не перетворившись у конкретні дії.

Однак від цього очікувань щодо активної ролі Китаю не поменшало. Як влучно написало видання Politico в одному зі своїх матеріалів, «після виходу Росії з чорноморської зернової угоди всі погляди спрямовані на Китай». Хоча погляди все ж різняться. Одні говорять про те, що Китай, імовірно, наполягатиме на укладенні нової зернової угоди, адже він не допустить, щоб Росія морила голодом світ, і що в його силах зберегти угоду.

Інші ж вважають, що хоч економічно Китай і страждає від виходу Росії із зернової угоди, Китай не тиснутиме на Росію в цьому питанні насамперед тому, що голова КНР має намір продовжувати підтримати Путіна, враховуючи суперництво Пекіна із США та їх західними союзниками, адже він надає більшого значення геополітичним міркуванням і питанням національної безпеки. Водночас видання «Голос Америки» у своєму матеріалі писало, що міжнародні експерти, які спостерігають за міжнародною політикою Китаю, заявляють, що Пекін незадоволений виходом Росії із чорноморської зернової угоди і, можливо, повідомив їй про це приватно.

У липні цього року заступник міністра економіки України Тарас Качка зустрівся в Пекіні з віце-
міністром комерції Китаю Лін Цзі. Це був перший візит українського чиновника до КНР під час повномасштабної війни. Китайський урядовець заявив, що КНР готова розширити імпорт продукції з України та співпрацювати для розвитку двосторонньої економічної та торгової співпраці. Можна припустити, що сторони обговорювали і зернову угоду.

Враховуючи контекст і важливість угоди для Китаю, можна було б очікувати, що ця тема активно обговорюватиметься китайською експертною спільнотою. Можливо, так і є, але суто в офлайн-режимі, адже в інтернет-просторі вона ніяк не висвітлюється.

Інша причина, чому можна було б очікувати більшої активності від Китаю щодо зернової угоди, це посилення його позицій у світі як імовірного посередника між конфліктуючими сторонам, зокрема, на противагу Заходу та США. Ворожіння на картах – це не те, чим би хотілося займатись, проте існує певна вірогідність, що зернова угода вбачається в Пекіні тією основою, що могла б перетворитись у майбутній мирний договір між Україною та Росією.

«Позиційний документ щодо політичного врегулювання української кризи». На противагу зерновій угоді документ є однією з найбільш дискусійних тем. На думку директора Інституту євразійських досліджень Китайської академії сучасних міжнародних відносин Діна Сяосіна, сам документ та виокремлені в ньому пункти не в змозі наразі зменшити напругу, але він ініціює та сприяє спільним роздумам міжнародної спільноти щодо пошуку шляхів вирішення «української кризи».

Директор Інституту міжнародних відносин Фуданьського університету У Сіньбо вважає, що документ було оприлюднено своєчасно (нагадуємо, що документ було оприлюднено через рік від початку повномасштабної війни) і китайська позиція лунає дуже чітко. Документ також містить пункт щодо сприяння повоєнному відновленню, що, на думку У Сіньбо, є індикатором того,
що китайсько-українські відносини також бралися до уваги.

Лунають і більш прагматичні думки. У своїй статті «Не перебільшуйте впливу Китаю [на українську кризу]» професор Інституту міжнародних досліджень Фуданьського університету Чжао Мінхао наголошує на тому, що Пекін має лише обмежений вплив на українську кризу. Вашингтону та НАТО не слід плекати нереалістичні очікування щодо того, що Китай міг би потенційно зробити, так само як і розглядати китайсько-російські відносини через призму України.

Так само і директор Інституту європейських досліджень Академії суспільних наук Китаю Фен Чжунпін, виступаючи на панелі «В пошуках політичного вирішення кризи в Україні» на
11-му Форумі миру, який щорічно проводиться Університетом Цінхуа, зауважив, що Китай не має якого-­небудь рішення, проте він прагне, щоб сторони досягли політичного врегулювання. Китай не має можливостей впливати на Росію, як того хотіли б представники Заходу. Все, що Китай наразі вбачає можливим, не лише для себе, а для усіх країн, що виступили з мирними ініціативами (країни Африки, Бразилія, Індонезія тощо), – це створити такі умови, щоб, коли сторони – Росія та Україна – матимуть бажання вести діалог, вони мали змогу його вести. У цьому контексті вищезгадана ремарка про зернову угоду не вбачається вже такою і нереалістичною. Чжао Бо із Центру стратегічних і безпекових досліджень Університету Цінхуа вважає, що «момент бажання вести діалог» настане тоді, коли сторони не зможуть продовжувати вести бойові дії.

Китайські експерти також вбачають цей «позиційний документ» таким, що демонструє позицію не лише самого Китаю. Директор євразійського інституту соціального розвитку Центру досліджень розвитку Державної ради КНР Лі Юнцюань у коментарі виданню «Сіньхуа» сказав, що «українська криза» вийшла за рамки двох країн і набула глобального характеру, тому цей документ не лише відповідає інтересам двох сторін (України та Росії), а й відображає загальне занепокоєння всіх країн. Директор євразійських досліджень Китайського інституту міжнародних досліджень Лі Цзиґо аналізує цей документ ще глибше. За його словами, «Концептуальний документ ініціативи щодо глобальної безпеки» («全球安全倡议概念文件», «Цюаньцю аньцюань чанʼї ґайнянь веньцзянь», оприлюднений 21.02.2023) і «Позиційний документ щодо політичного врегулювання української кризи» були опубліковані один за одним, таким чином, продемонструвавши світові чітку позицію, що Китай твердо стоїть на позиції миру, на позиції діалогу, на правильній позиції історії та готовий разом із міжнародною спільнотою захищати глобальну безпеку.

Голова центру стратегічних і безпекових досліджень Університету Цінхуа Да Вей дотримується схожої думки: «Від активного посередництва у відновленні дипломатичних відносин між Саудівською Аравією та Іраном до оприлюднення документа з викладом позиції Китаю щодо Афганістану (опубліковано 12.04.2023) та просування політичного розв’язання афганської проблеми – усе це практичні кроки реалізації Китаєм ініціатив у галузі глобальної безпеки та сприяння побудові спільноти єдиної долі людства». «Позиційний документ щодо політичного врегулювання української кризи», якщо продовжити цю логіку, також так само є одним із практичних кроків реалізації Китаєм ініціативи в галузі глобальної безпеки.

Чжан Лун із Шанхайського інституту міжнародних досліджень висловлює схожу думку, але окремо зазначає, що певні різні моменти в цих двох документах мають різних реципієнтів – окремо США та Європу, окремо Україну та окремо Росію, конкретно (звісно) не розкриваючи змісту.
Варто зауважити, що є і багато інших коментарів щодо цього документа, проте вони не виходять жодним чином за рамки тих, які було «роз’яснено» або керівництвом країни, або представниками МЗС країни, тому авторка не вважає за доцільне їх повторювати.

Візити спецпредставника Китаю у справах Євразії Лі Хуея в Україну, Росію та європейські країни. Не менш активно дискутується тема візитів Лі Хуея – спецпредставника Китаю у справах Євразії – в Україну, Росію та європейські країни.

Науковий співробітник Шанхайського інституту міжнародних досліджень Чжан Яо вважає, що візити Лі Хуея сприяли встановленню фундаменту для політичного врегулювання «української кризи». Цзінь Цаньжун – заступник декана факультету міжнародних відносин Народного університету – наголошує на тому (і це збігається з вищезгаданою думкою Фен Чжунпіна), що окремі візити ситуацію б не змінили. Якщо сторони, тобто Україна та Росія, не готові [до перемовин], ефект від зусиль зовнішніх сил залишатиметься обмеженим.

Директор Інституту європейських досліджень Китайського інституту міжнародних досліджень Цуй Хунцзянь оптимістичний у своїх роздумах. На його думку, зробивши Україну та Росію двома основними цілями свого візиту, Лі Хуей фактично допомагає Росії та Україні спілкуватися одна з одною. Між Росією та Україною немає прямого діалогу, а іншим країнам важко грати роль посередника між двома сторонами, але Китай має можливість і бажання зробити це. Вище-
згаданий Чжао Лун поділяє цю думку, вбачаючи Китай мостом між Україною та Росією. Він очікує, що сприяння з боку Китаю мирним перемовинам зрештою переважатиме над закликами деяких країн до «повної перемоги», ставши основним наративом.

Крім того, здійснивши візити до країн Європи, було продемонстровано, що Китай розглядає Європу як пріоритетного партнера в переконанні миру і просуванні переговорів між Росією та Україною. Вибір трьох європейських країн також, на думку Цуя, був збалансований: Франція та Німеччина – великі країни, що і раніше висловлювали надію, що російсько-український конфлікт може бути вирішений політично і якнайшвидше. Польща ж представниця більш жорсткої позиції.
Важливість здійснення візиту, зокрема до Франції та Німеччини, підкреслює науковий співробітник Інституту досліджень Росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук КНР Ван Сяоцюань: «З кінця 2022 року канцлер Німеччини Шольц і президент Франції Макрон по черзі відвідали Китай, і вже є певна основа для того, щоб Китай, Німеччина та Франція разом домагалися вирішення «української кризи», а візит Лі Хуея, як очікується, ще більше розширить відповідний консенсус».

Науковий співробітник Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук КНР Сяо Бінь на онлайн-сторінках China US Focus таким чином розмірковує про візит Лі Хуея та загалом роль Китаю: «Основою китайського рішення щодо війни є політичне вирішення. І коли Європа критикує Китай, останній прямо говорить, що він підтримує міжнародну спільноту в пропонуванні мирних рішень, прийнятних для всіх сторін, у які Китай може зробити активний внесок». Особливо цікавою є завершувальна думка автора: «Таким чином, Китай повинен зосередитися на більш точному формулюванні власних інтересів, приймати гнучкі та прагматичні кроки та дозволити європейцям відігравати більшу роль у мирному розв’язанні «кризи». Китай повинен уважно прислухатися (до різних сторін) для вдосконалення власного варіанта вирішення «української кризи», що не лише зменшить непотрібний йому тягар, але й дасть змогу уникнути непотрібних ризиків». Тобто, як говорять у Китаї, 事半功倍, менше зусиль – більше результату.
Саміт в Джидді. Саміт про мир в Україні у Джидді також доволі широко дискусійна тема, але з більш узагальненим фокусом і тими самими наративами. Загалом «позиційний документ», візити спецпредставника Китаю та саміт в Джидді, на думку більшості китайських експертів, є послідовними кроками Китаю з демонстрації його відданості саме мирному процесу та політичному вирішенню війни, а також зміцнення власних позицій.

Щодо «позиційного документа» та візиту Лі Хуея в Україну, Росію та європейські країни, перше, що зазначають китайські експерти, це консенсус сторін, більшою мірою України та Заходу, включно із США, щодо конструктивної ролі Китаю у мирному процесі. Так, наприклад, Вань Цінсун, заступник директора Інституту російських та євразійських досліджень Східно-китайського педагогічного університету, говорить, що «рішення Китаю направити на саміт спецпредставника Лі Хуея є, на думку західної громадськості, «серйозним зрушенням» та ознакою того, що дипломатичні зусилля Китаю щодо врегулювання «української кризи» стають більш популярними». Однак, на думку експертів, той факт, що Росію не було запрошено на саміт, підриває спільні дипломатичні зусилля, тому саміт мав лише частковий успіх.

Найбільш влучними та реалістичними, з позиції Китаю, є міркування Сяо Біня та Фен Чжунпіна: Китаю не потрібно бути аж занадто активним у налагодженні миру в Україні. Необхідно більше споглядати за всіма, а менше робити самому, так легше не потрапити в «геополітичну халепу», як би несправедливо для України це не звучало. Китай був би не проти стати стороною-посередником, але для цього мають скластися умови. З позиції вищезгаданих експертів, Китай повинен (і, на їх думку, він це робить), не поспішаючи, на різних платформах та рівнях спілкуватись зі сторонами конфлікту, висувати ініціативи, щоб закласти фундамент, який став би в пригоді в разі припинення
бойових дій.

Дедалі очевиднішими стають геополітичні амбіції Китаю щодо власного бачення глобальної безпеки. Коментар Да Вея є цінним у цьому сенсі. Однак наскільки Китай буде в змозі реалізувати ці ініціативи – відкрите питання.

Найбільш вичерпна нещодавня заява про позицію Китаю пролунала з вуст міністра закордонних справ Китаю Ван Ї під час Мюнхенської конференції з безпеки 17 лютого 2024 року. Відповідаючи на запитання про погляди Китаю на Будапештський меморандум та його позицію щодо російсько-українського конфлікту, Ван Ї зробив кілька ключових висновків:

• Ставлення Китаю до Меморандуму: «Китай не є підписантом Будапештського меморандуму, але підтримав його через урядову заяву».

• Ядерна політика Китаю: «Серед ядерних держав Китай має найбільш чітку і прогресивну ядерну політику, що передбачає зобов’язання не застосовувати ядерну зброю першими і не використовувати ядерну зброю проти неядерних держав, включно з Україною».

• Позиція Китаю щодо української кризи: «Китай не створював українську кризу і не є стороною кризи, але Китай не стояв осторонь і не скористався кризою»36.

• Прихильність суверенітету: Ван Ї процитував позицію голови КНР Сі Цзіньпіна про те, що «слід поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн, дотримуватися цілей і принципів
Статуту ООН, серйозно ставитися до законних інтересів безпеки всіх країн і підтримувати всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню кризи»37.

• Роль Китаю в мирних зусиллях: «Китай залишається відданим справі сприяння мирним переговорам і відіграє позитивну роль у зусиллях з відновлення миру. Китай не здається, поки є проблиск надії. Чим раніше відновляться мирні переговори, тим менше шкоди буде завдано всім сторонам».

ПОГЛЯДИ АНАЛІТИКІВ НА ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ З БОКУ КИТАЮ

Аналітики по-різному інтерпретують гарантії безпеки, надані Китаєм Україні. Аналіз Arms Control Wonk заперечує наявність «ядерної парасольки», зазначаючи, що «те, що Китай запропонував Україні, було негативною гарантією безпеки – обіцянкою не застосовувати проти неї ядерну зброю, а також стандартною позитивною гарантією безпеки, яку всі ядерні держави пропонують відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН № 984, щоб прийти на допомогу державам, які зазнають ядерного нападу». У тому ж аналізі зобов’язання Китаю гумористично охарактеризовано таким чином: «Якщо хтось нападе на Україну з ядерною зброєю, китайці надішлють суворого листа».

З 1994 року і дотепер у заявах Китаю щодо гарантій безпеки для України зберігається послідовна позиція надання негативних гарантій безпеки (зобов’язання не застосовувати ядерну зброю проти України) та певної форми позитивних гарантій (обіцянки надати допомогу, якщо Україна зіткнеться з ядерною загрозою). Однак практична реалізація цих запевнень, особливо після дій Росії в Україні, була обмеженою.

Позиція Китаю еволюціонувала в бік підкреслення своєї дипломатичної позиції із закликом поважати суверенітет і територіальну цілісність, водночас стверджуючи, що він не є безпосередньою стороною конфлікту. Зібрані тут заяви демонструють розрив між формальними гарантіями безпеки та їх практичним застосуванням у міжнародних відносинах, особливо коли великі держави мають конкуруючі інтереси.

Передрук дозволено з письмового дозволу редакції.