Николишин О. Новий рік – оновлена версія

О. Николишин
журналіст української редакції Міжнародного радіо Китаю

«Наближався Новий рік за старим місячним календарем, перша значна подія за весь рік, і люди, окрім хіба надто заклопотаних службовими справами, готувалися гідно зустріти це чудове свято. Врочистий день прийшов не зненацька. Він наближався поволі, щодня приносячи щось нове. Місто оживало, на вулицях люднішало, скрізь продавали барвисті ліхтарі, іграшки, хлопавки, повсюди лунали звуки ріжків, сопілок».

(Ба Цзінь, роман «Сім’я», переклад Івана Чирка).

Це уривок з роману Ба Цзіня «Сім’я». Хоча він описує події початку ХХ ст., утім, цей уривок про приготування до свята Весни буде актуальним і сьогодні, хіба що за винятком ріжків та сопілок. Та все ж за майже 100 років, що минули з часу написання цих рядків, традиції головного свята країни поповнилися й новим змістом.

Те, що свято наближається, першими відчувають китайські залізничники. За два тижні до Нового року починається період «чуньюнь» (春运 – пасажирські перевезення під час свята Весни). Це час масової внутрішньої міграції, коли мільйони людей залишають міста, де вони працюють і навчаються, та прямують до своїх домівок, щоб разом з рідними зустріти настання весни. Після закінчення свят вони повертаються назад, а залізничники продовжують напружено працювати. Весь «чуньюнь» триває 40 днів, впродовж якого здійснюється майже три млрд. поїздок. Разом з тим, хоча Новий рік – традиційно сімейне свято, останніми роками все більше китайців віддають перевагу тому, щоб провести його не вдома і навіть не у Китаї. За даними Китайської академії туризму та туроператора Ctrip, минулого року під час свята Весни обсяг виїзного туризму в Китаї досяг 6,5 млн. осіб.

Абсолютно непорушним на святковому столі є місце для пельменів, якими охоче ласують у кожному китайському домі на «чусі» (除夕 – переддень Нового року за місячним календарем). Та разом зі зростанням доброту китайського середнього класу у його представників з’являються й деякі нові харчові уподобання. Наприклад, останніми роками до Нового року в продуктових крамницях активно скуповують полуниці та імпортні черешні, переважно з Чилі. До речі, понад 80% експорту чилійської черешні припадає саме на Китай.

Що стосується розваг у новорічний вечір, то тут вже давно безумовним лідером є новорічний гала-концерт «Чуньвань» (春晚) на Центральному телебаченні Китаю (CCTV). Потрапити на нього мріє кожен артист Піднебесної. І хоча щорічна аудиторія цієї програми складає близько 700 млн. осіб, що робить її однією з найпопулярніших у світі, загальна тенденція, насправді, вказує на поступовое зниження глядацької аудиторії програми. Відповідно до статистичних даних останнього десятиліття, опублікованих CCTV, новорічний концерт 2010 р. мав найвищий рейтинг – 38.26%, у 2017 р. цей показник склав уже 30.88%. Частку аудиторії насправді забирає інтернет, адже все більше молоді віддає перевагу планшетам і телефонам перед телевізорами.

Нові технології, захоплення соцмережами і переміщення різних сфер життя до смартфонів відбилися на ще одній традиції – дарування «хунбао» (红包 – конверти червоного кольору з грошима, які дарують на свято Весни). Тепер у китайців, а особливо серед молоді, досить популярним є надсилати друзям та рідним електронні «червоні конвертики» з грошима у соцмережі «Вейсінь».

Незважаючи на обмеження на використання піротехніки, що вводяться останніми роками в Китаї з міркувань протипожежної безпеки та боротьби за чисте повітря у святкові дні, запуск хлопавок та феєрверків все одно, як і раніше, залишається кульмінацією святкування. А ось як це описував Ба Цзінь 100 років тому: «Як тільки стемніло, по всій вулиці затріщали хлопавки. Звичайно тиха вулиця сповнилася гамором. Гуркіт і тріскотнява чулися скрізь, важко було визначити, звідки, зрештою, линуть всі ці звуки, такі гучні й дзвінкі, немов то гасали табуни коней або шаленіли морські хвилі».