Р. Никітенко
адвокат, індивідуальна практика

Наявність стійких зовнішньоекономічних зв’язків між країнами світу дозволяє стабілізувати стан економіки та надає виняткові можливості розвитку різних галузей виробництва. Імпорт та експорт – це два основних елементи, на яких побудовано здорову економіку кожної країни. На сьогодні Китай є досить важливою фігурою на міжнародному ринку, а тому Україна докладає максимум зусиль для налагодження економічних відносин з КНР. Доцільним буде зупинитися детальніше на основних аспектах цього міжнародного співробітництва.

СТАН ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Відповідно до офіційних даних за 2018 р. в економіку України залучено $18,22 млн. інвестицій з Китаю. При цьому найбільший обсяг залучених коштів спрямований на: сільське, лісове та рибне господарства, промисловість, оптову та роздрібну торгівлі; ремонт автотранспортних засобів тощо.  Обсяг інвестицій з України в економіку Китаю склав $0,6 млн. Основний обсяг цих інвестицій спрямовано до підприємств промисловості. На офіційному сайті Посольства України в Китайській Народній Республіці надано більш розгорнуту інформацію щодо напрямків імпортно-експортних відносин між Україною та Китаєм за 2018 р. Торгівля товарами: за 2018 р. експорт товарів з України до Китаю склав $1,44 млрд. та зменшився на 0,9%, при цьому імпорт китайських товарів в Україну склав $5,23 млрд. та зріс на 29,9%. Торгівля послугами: за 2018 р. експорт послуг з України до Китаю склав $74,23 млн. та зріс на 55,8%, в свою чергу імпорт китайських послуг в Україну склав $155,66 млн. та зріс на 40,9%.

Дуже важливим кроком з налагоджування імпортно-експортних зв’язків між Україною та КНР стала участь України у China International Import Expo 2018 – першій міжнародній виставці з імпорту в Китаї, яка відбулася в Шанхаї. Президент Торгово-промислової палати України Г. Чижиков зазначив: «Першочерговим завданням України як ексклюзивного партнера цього заходу стало утвердження стійкої позиції українського бізнесу на китайському ринку та збільшення вітчизняного експорту. Виставка є «воротами» до багатомільярдного ринку Китаю, який в найближчі 5 років планує імпортувати продукцію на суму $10 трильйонів»

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІМПОРТНО-ЕКСПОРТНИХ ВІДНОСИН: УКРАЇНА ТА КНР

Головною правовою особливістю економічних відносин між Україною та Китаєм є максимальне залучення саме державного, а не приватного сектору економіки обох країн. Тобто нормативно-правова база, що регулює ці питання, включає не лише загальні положення двосторонніх міжнародних угод, а й конкретніші підзаконні та підвідомчі нормативні акти між державними органами України і КНР.

Загалом, чинна договірно-правова база українсько-китайських відносин на сьогодні налічує 246 основних міждержавних, міжурядових і міжвідомчих документів та в цілому відповідає станові двосторонньої взаємодії нині.

Проаналізувавши нормативно-правову базу, що регулює питання експорту та імпорту України – КНР, доцільним буде виділити Угоду між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво, яка була укладена в 1992 р. Це один з перших документів, що був укладений між Україною та КНР і покликаний регулювати економічні аспекти співпраці. Згідно з цією Угодою, між Україною та КНР встановлено режим найбільшого сприяння щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів. Також згодом було укладено Угоду між Урядом України та Урядом КНР про заохочення та взаємний захист інвестицій та Угоду між Урядом України та Урядом КНР про науково-технічне співробітництво для детальнішого зазначення засад співпраці у різних сферах економіки.

Одним з останніх міжнародних документів в цій сфері є Договір про валютний своп для валют китайський юань/українська гривня між Національним банком України та Народним банком Китаю, що був підписаний у 2018 р. і буде чинним впродовж трьох років. Валютний своп являє собою обмін валютами з наступним зворотнім обміном за курсами, узгодженими сторонами, і його використовують центральні банки при наданні ліквідності в національній валюті. Тобто цим договором утверджується обсяг коштів, що підлягають обміну між Україною та КНР за фіксованим курсом.

ПРОБЛЕМАТИКА ПРАВОВИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНА – КНР

Провідні вітчизняні правники та науковці виділяють такі проблеми в економічних відносинах України та Китаю:

• недосконалість законів та недостатнє їх орієнтування на залучення іноземного інвестора;
• кон’юнктурні зміни китайського ринку;
• значна відстань, мовні та культурні бар’єри;
• домінування посередників у зовнішній торгівлі;
• відсутність якісної інформації про можливості та потреби партнерів тощо.

Враховуючи сучасний стан економіки України, на сьогодні головною проблемою у сфері економічного співробітництва України і Китаю є значна «тінізація» економіки українського інвестиційного ринку. Можна виділити такі правові шляхи розв’язання цієї проблеми:

• зниження податкового навантаження на підприємства всіх форм власності;
• захист прав приватної власності;
• запровадження ефективних законодавчих та нормативно-розпорядчих документів, які передбачатимуть не лише посилення каральних заходів, а й підвищення мотивації діяльності суб’єктів господарювання в офіційному секторі економіки;
• розробка та впровадження програми співпраці з правоохоронними органами інших держав;
• залучення до процесу розкриття «тіньових» схем громадських організацій та ЗМІ.

НАПРЯМКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНА – КНР

Головні напрямки зацікавлення Китаю:

1. Участь України в китайській ініціативі «Один пояс, один шлях», яка покликана створити транзитні маршрути та посилити економічне співробітництво між Європою і Азією;
2. Збільшення обсягів запровадження високих технологій, а також закупівель високотехнологічної продукції;
3. Залучення українських науковців до реалізації китайських проектів у сфері розробки та впровадження високих технологій;
4. Використання китайських новітніх технологій.

Головні напрямки зацікавленості України:

1. Широкомасштабне залучення китайських прямих інвестицій для реалізації проектів в Україні;
2. Створення спільних підприємств та виробничих кластерів з випуску високотехнологічної продукції у різних сферах;
3. Створення на території Китаю українсько-китайського інноваційного центру або технопарку;
4. Проведення презентацій економічного, інвестиційного та інноваційного потенціалу регіонів України в КНР;
5. Отримання безоплатної допомоги від Уряду КНР на реалізацію соціальних проектів в Україні.

Враховуючи наведену вище інформацію та статистичні показники, можна зробити такий висновок. Сучасний стан правової бази, покликаної регулювати економічні відносини між Україною і КНР, є задовільним і ці документи постійно вдосконалюються з метою покращення імпортно-експортних відносин України та Китаю.