Денис МЕРЗЛЮК, другий секретар з економічних питань Посольства України в КНР, член Правління Української асоціації китаєзнавців

У вересні 2023 року під час інспекційної поїздки до провінції Хейлунцзян голова КНР Сі Цзіньпін закликав до «прискорення формування нових продуктивних сил через інтегрування ресурсів науково-технічних інновацій та розвиток стратегічних нових індустрій та індустрій майбутнього». Представлена ним концепція «нових продуктивних сил» стала одним з наріжних каменів сучасної стратегії економічного та науково-технічного розвитку КНР, що знаменувала перехід від моделі, орієнтованої на максимальне економічне зростання, до моделі, пріоритетом у якій виступає технологічний прогрес, а на перший план виходить якісний розвиток. Крім того, в умовах економічного протистояння із США нова концепція покликана забезпечити Китаю як лідерство в галузі нових технологій, так і незалежність у просуванні науково-технічних інновацій.

Концепція «нових продуктивних сил» розглядається керівництвом Китаю як подальший розвиток та внесок в економічну теорію марксизму. Сі Цзіньпін визначав її сутність таким чином: «Нові продуктивні сили – це передовий якісний стан продуктивних сил, що відповідає концепції нового розвитку, провідну роль у якому відіграють інновації, який позбавлений традиційних способів економічного зростання та шляхів розвитку продуктивних сил, характерними рисами яких є висока технологічність, висока ефективність та висока якість».

Нові продуктивні сили подаються як рушійна сила реалізації курсу на високоякісний розвиток, закладеного на 19-му з’їзді Комуністичної партії Китаю. Це головний елемент стратегії індустріального та технологічного розвитку КНР на сучасному етапі, в умовах «небачених протягом століття змін», що закріплений у партійних і державних документах.

Поняття «продуктивні сили» закладено в економічній теорії марксизму і визначається як «фактори, що забезпечують перетворення речовини природи відповідно до потреб людей, створюють матеріальні й духовні блага, визначають зростання продуктивності спільної праці». Концепція «нових продуктивних сил» розглядається керівництвом КНР як подальше вдосконалення марксистської теорії в умовах швидких змін у світі, що допоможе КНР скористатися «можливостями, які надає нова хвиля технологічної революції та промислової трансформації», сприятиме «досягненню високоякісного розвитку в нову епоху».

Нові продуктивні сили знаменують подальше зрушення індустріальної та технологічної політики уряду Китайської Народної Республіки, що спрямована на розбудову самодостатності й опори на власні сили в ключових галузях і технологіях. Під час Центральної конференції з економічної роботи у грудні 2023 року серед ключових завдань економічного розвитку на 2024 рік було визначено розбудову модернізованої індустріальної системи, керівну роль у якій відіграють науково-технічні інновації. Для реалізації цього завдання ключовим факторами визначалися державне сприяння промисловим інноваціям через науково-технічні інновації, стимулювання появи нових індустрій, нових моделей, нових драйверів за допомогою проривних і передових технологій, розвиток нових продуктивних сил. Як зазначив голова КНР Сі Цзіньпін, «науково-технічні інновації та промислові інновації є основним, фундаментальним шляхом розвитку нових продуктивних сил».

Основними структурними елементами концепції «нових продуктивних сил» є технології та інновації, нові індустрії та індустрії майбутнього, а також промислові ланцюжки. Власне, поява концепції «нових продуктивних сил» ґрунтується на значних наукових, технологічних та інноваційних здобутках Китаю протягом останніх 10 років. Підґрунтя для стрімкого розвитку передових технологій та технологічних інновацій заклала стратегія «Зроблено в Китаї – 2025», реалізація якої стартувала у 2015 році. Це передбачало трансформацію китайської виробничої галузі, центром якої була глибока інтеграція інформаційних технологій нового покоління зі сферою промислового виробництва з метою просування інноваційного розвитку. Головні завдання розвитку, визначені цією стратегією у 2015 році, передбачали:

– підвищення інноваційного потенціалу виробничої галузі;
– просування поглибленої інтеграції інформатизації та індустріалізації;
– посилення потенціалу промислової бази, що передбачало зосередження зусиль на вирішенні проблем, які стримують розвиток ключових індустрій;
– розбудову та просування китайських брендів;
– сприяння досягненню проривів у ключових галузях;
– поглиблення структурної перебудови виробничої сфери.

Ключовим елементом стратегії «Зроблено в Китаї – 2025» було стимулювання проривів у ключових галузях, як-от нові інформаційні технології, автоматизовані верстати та робототехніка, аерокосмічна й авіаційна техніка, морське обладнання та високотехнологічні перевезення, сучасні залізничні транспортні засоби, енергозбереження й нове енергетичне обладнання, електротехнічне обладнання, сільськогосподарська техніка, нові матеріали, біофармакологія та перспективні лікарські препарати. За десять років реалізації цієї програми можна стверджувати, що Китайська Народна Республіка фактично досягла тих цілей, що ставило керівництво держави. Найбільш яскраво прогрес Китаю відображає стрімкий розвиток так званих трьох нових продуктів: електромобілів, акумуляторних батарей і сонячних панелей. За 2024 рік у Китаї було виготовлено 13 млн автомобілів на альтернативних джерелах енергії, при цьому китайські електромобілі займають 62 % світового ринку. Китай виробляє понад 75 % акумуляторів на світовому ринку, зокрема 70 % акумуляторів для електромобілів, а також домінує у виробництві сонячних панелей, займаючи частку ринку в 77,8 % (станом на 2022 рік).

У доповіді на 19-му з’їзді КПК у 2017 році Сі Цзіньпін зазначав, що одним із завдань розбудови сучасної економічної системи є прискорення розбудови держави інноваційного типу, а інновації – це головна рушійна сила економічного розвитку. Курс держави передбачав досягнення значних науково-технічних проривів у фундаментальних дослідженнях, головний акцент було зроблено на розбудові науково-технічної могутньої держави, зокрема в таких галузях, як космонавтика, інтернет, транспорт, цифрові технології, смарт-технології. Також наголошувалося на розбудові системи науково-технічних інновацій, головну роль у якій відіграватимуть підприємства та ринок.

14-й п’ятирічний план (2021–2025 рр.) уже на офіційному рівні передбачав у плануванні економічного розвитку нові технологічні галузі нарівні з традиційними сферами, де пріоритетами були визначені наукові прориви у ключових галузях і досягнення технологічної самодостатності. А в доповіді 20-го з’їзду КПК було закріплено стратегію опори на власні сили в науково-технічній галузі, висунуту ще під час 5-го Пленуму ЦК КПК 19-го скликання, у реалізації якої центральне місце відводиться інноваціям. Крім того, одним із головних завдань роботи партії та уряду на наступні п’ять років було визначено подальшу розбудову сучасної системи промислового виробництва, що передбачає як перетворення Китаю на провідну світову державу за рівнем розвитку виробничої галузі, цифрових технологій, транспорту тощо, так і інтеграцію нових стратегічних галузей, створення нових драйверів економічного зростання, зокрема просування розвитку інформаційних технологій нового покоління, штучного інтелекту, біотехнологій, нових джерел енергії, нових матеріалів, високотехнологічного обладнання тощо.

За десять років з початку реалізації програми «Зроблено в Китаї – 2025» у галузі інновацій і науково-технічних досягнень Китайська Народна Республіка здійснила неймовірний стрибок, стрімко увірвавшись до кола передових технологічних та інноваційних держав. Це і програми дослідження й освоєння космосу, як-от наукова місія з дослідження Місяця «Чан’е», реалізація програм в галузі військової та цивільної авіації, а ще більше – розвиток галузі БПЛА й «економіки малих висот», домінування у сфері сонячної енергетики, величезний прорив у галузі електромобілів, досягнення в розробці та створенні роботизованого обладнання та людиноподібних роботів, розбудова екосистеми електронних платежів та електронної комерції як усередині КНР, так і в глобальних масштабах, успіхі в розробці ядерних технологій тощо. Згідно з доповіддю Information Technology and Innovation Foundation (ITIF) Китай є беззаперечним світовим лідером у сфері ядерної енергетики й галузі нових електромобілів та акумуляторних батарей, впритул підійшов до рівня провідних країн у таких галузях, як робототехніка, штучний інтелект, квантові та дисплейні технології. Однак КНР поки ще відстає від передових країн у таких галузях, як хімічна, біотехнології, верстати та напівпровідники. Усі ці досягнення й успіхи – результат надзвичайної уваги керівництва держави до розвитку науково-технологічної сфери, втіленням якого є концепція «нових продуктивних сил». Їхній розвиток передбачає комплекс економічних, політичних та ідеологічних заходів, спрямованих на реалізацію головного завдання – просування високоякісного розвитку з курсом на економічний розвиток з опорою на технології та інновації.

Ці заходи передбачають:
– встановлення та впровадження державних програм, спрямованих на розвиток стратегічних ключових галузей, а саме це згадані вище стратегія «Зроблено в Китаї – 2025», 14-й п’ятирічний план (2021–2025), а також «Пропозиції Міністерства промисловості щодо просування інноваційного розвитку індустрій майбутнього» (2024 рік), Програма стандартизації нових індустрій (2023–2035) тощо;
– державну підтримку науково-дослідної діяльності, зокрема у сфері фундаментальних досліджень, підтримку роботи видатних учених, повернення вчених до роботи над науковими проєктами в КНР;
– державну підтримку та заохочення інноваційних і технологічних підприємств, як уже існуючих технологічних гігантів, так і нових підприємств, зокрема, велика увага приділяється розвитку стартапів і появі компаній-єдинорогів;
– активізацію міжнародного науково-технічного діалогу й обміну дослідницькою інформацією тощо.

Ядром концепції «нових продуктивних сил» є розвиток нових індустрій та індустрій майбутнього. Нові індустрії – це ті галузі, що розвиваються завдяки застосуванню нових технологій. Такі галузі мають значну інноваційну активність, велику технологічну місткість і великі перспективи розвитку. До таких індустрій китайський уряд відносить інформаційні технології нового покоління, нові джерела енергії, нові матеріали, високотехнологічне обладнання, автомобілі на альтернативних джерелах енергії, екологію та охорону навколишнього середовища, цивільну авіацію, суднобудування й обладнання для дослідження океанів і морів.

Згідно з Програмою стандартизації нових індустрій (2023–2035) галузі майбутнього – це ті сфери та галузі, технології яких перебувають лише на стадії зародження або ж на ранньому етапі формування, сфери, у яких існують стратегічні, проривні та невизначені перспективи. Серед галузей майбутнього, на які робить фокус уряд КНР, – метавсесвіт, нейрокомп’ютерний інтерфейс, квантова інформація, людиноподібні роботи, генеративний штучний інтелект, виробнича промисловість на основі біотехнологій, дисплеї майбутнього, інтернет майбутнього, нові засоби накопичення енергії.

На сучасному етапі розвитку «нових продуктивних сил» головна увага уряду КНР зосереджена на розвитку технологій штучного інтелекту та робототехніки, оскільки саме ці галузі мають стати фундаментом для розбудови інноваційної передової держави, що буде займати провідні позиції у світовій науці та технологіях. Великого прогресу китайські виробники досягли в дослідженнях, розробці та застосуванні роботів, зокрема людиноподібних роботів. Так, серед 100 публічних компаній світу, що пов’язані з розробкою людиноподібних роботів, 56 базуються в Китаї. А виступ роботів від компанії Unitree Robotics з танцювальним номером під час гала-концерту до Свята Весни став яскравою демонстрацією успіхів китайських компаній.

Штучний інтелект розглядається китайською владою як один із головних рушіїв економічного та технологічного розвитку. Як зазначив голова КНР, «той, хто опанує технології великих даних, штучний інтелект та інші можливості нового економічного розвитку, той опанує пульс епохи». Китай величезні зусилля скеровує на розвиток технологій ШІ, на державному реалізується програма «Штучний інтелект +», стимулюється вивчення цих технологій та підготовка фахівців зі штучного інтелекту в університетах. У Китаї було створено найбільшу кількість великих мовних моделей, які, щоправда, до останнього часу поступилися своїм західних конкурентам. Але поява та стрімке піднесення чатбота DeepSeek-R1, що відразу став могутнім конкурентом ChatGPT від OpenAi, на початку 2025 року розглядається китайськими чиновниками як визначне досягнення та прорив у сфері штучного інтелекту. Китайські дослідники в галузі ШІ продемонстрували свої можливості й амбіції до світового лідерства, а в самому Китаї розпочалося активне впровадження DeepSeek у різних сферах, зокрема в органах державного управління, освіті, соціальних мережах тощо.

Розвиток нових продуктивних сил – центральне завдання урядової роботи. У виступі прем’єра Лі Цяна під час третьої сесії ВЗНП 14-го скликання в березні 2025 року наголошувалося на розвитку «нових продуктивних сил» відповідно до локальних умов, що передбачає активне залучення місцевих урядів до розбудови AI-кластерів, хабів робототехніки, центрів біотехнологій з одночасним збереженням за центральним урядом функції координування. Також у 2025 році буде створено Національний фонд управління венчурним капіталом, який, як планується, акумулює близько 1 трлн юанів (приблизно 137  доларів) для забезпечення венчурних інвестицій.

Провідну роль у просуванні інновацій, реалізації науково-технічних проривів на сучасному етапі китайська влада відводить приватним підприємствам. Хоча економічна стратегія Сі Цзіньпіна тяжіє до надання в багатьох галузях преференцій державним компаніям, проте державні компанії не завжди можуть забезпечити необхідні результати в інноваційній діяльності. Зустріч голови КНР з керівниками великих технологічних приватних корпорацій, як-от Xiaomi Technology, Will Semiconductor Co, BYD Company, Huawei Technologies, New Hope Group, Unitree Robotics, CHINT Group, Tencent, Alibaba Group, CATL, у лютому 2025 року опосередковано підтверджує той факт, що у сфері інноваційного розвитку великі надії покладаються саме на приватні компанії. Як зазначив під час зустрічі очільник Китайської Народної Республіки, закликаючи приватні підприємства, «необхідно рішуче йти шляхом високоякісного розвитку… необхідно робити внесок у просування науково-технічних інновацій, формування нових продуктивних сил та розбудову сучасної промислової системи». Водночас підприємців закликали до ідейної єдності, служіння батьківщині, прагнення до розвитку з метою подальшого просування модернізації за китайським зразком.

Ще одним напрямом активних зусиль китайського уряду є поява технологічних компаній-єдинорогів і компаній-газелей, курс на підтримку яких уперше був зафіксований у «Звіті про роботу уряду» під час відкриття третьої сесії ВЗНП 14-го скликання в березні 2025 року. З більше ніж 91 тисячі стартапів, заснованих у Китаї, вже 244 стали компаніями-єдинорогами, однак кількість таких компаній у США досягає 1019. І хоча Китай посідає друге місце за кількістю єдинорогів, відставання від Сполучених Штатів досі доволі значне. Крім того, уряд КНР однією зі стратегічних цілей визначив розвиток так званих малих гігантів (Little Giant) – малих і середніх high-tech підприємств, що розглядаються як ключові гравці в індустріальній політиці держави. На думку очільників Китаю, такі підприємства мають потенціал зайняти ринкові ніші, стати внутрішніми альтернативами іноземним ресурсам, а отже, забезпечити стабільність індустріальних ланцюжків.

Крім просування технологічних інновацій, важливим є забезпечення стабільності промислових ланцюжків і доступу китайських науково-дослідних і технологічних установ до передових технологій. Інновації та наукові прориви потребують опори у вигляді результатів фундаментальних досліджень і доступу до результатів іноземних досліджень та технологій. Але в сучасних умовах китайські науковці та інженери стикаються з великим перешкодами в доступі до сучасних технологій, зокрема щодо можливостей придбання або використання найбільш передових напівпровідників, що є ключовим для розвитку індустрій майбутнього. З одного боку, успіх DeepSeek продемонстрував, що навіть в умовах обмеженого доступу до сучасних чіпів китайські технологічні компанії здатні створювати якщо не революційні продукти, то продукти, які не поступаються найкращим світовим зразкам. Проте, хоча китайські підприємства, зокрема Huawei, змогли модернізувати виробництво чіпів, цього наразі недостатньо для значних проривів у галузі напівпровідників. Тому в наукових і технологічних колах КНР постійно лунають заклики до світової спільноти щодо відкритості наукових досліджень, вільного обміну результатами наукових досліджень, трансферу технологій. З іншого боку, китайська сторона не надто активно прагне ділитися своїми результатами науково-технічних досліджень, віддаючи перевагу продавати або передавати вже готовий продукт.

Китайська науково-технічна сфера має багато здобутків, однак її відносно слабким місцем є фундаментальні дослідження. Китайські науковці та дослідники є лідерами щодо кількості отриманих патентів у світі, однак ці патенти стосуються більше вдосконалення готових виробів, ніж безпосередньо оригінальних винаходів. Влада КНР усвідомлює, що для реалізації головного завдання – наукових проривів у ключових галузях – потрібна міцна база фундаментальної теорії. Тому значні зусилля спрямовуються саме на підготовку фахівців у теоретичних галузях, формування відповідного наукового середовища, стимулювання наукових досліджень і пошуків. Так, витрати на наукові дослідження у 2024 році досягли 3,6 трлн юанів (близько 495,83 млрд доларів США), що становить 2,68 % ВВП, збільшившись на 8,3 % порівняно з 2023 роком. На 2025 рік планується, що витрати центрального бюджету на R&D зростуть на 10 %, до 3,9 трлн юанів
(близько 537 млрд доларів США).

Водночас китайська влада активно працює над тим, щоб у рамках програми «Тисяча талантів» (Thousand Talents Program) повернути до країни науковців китайського походження та залучити до роботи в китайських наукових установах учених з інших країн. Лише у 2024 році до КНР приїхали для проведення досліджень 7 видатних світових учених, зокрема:
– провідний дослідник у галузі лікування раку Сунь Чаосун;
– французький фізик, лауреат Нобелівської премії Жерар Муру;
– японський математик Кенджи Фукая;
– відомий математик Ма Сяонань, що працював у європейських наукових установах;
– фізик китайського походження Чжан Юнхао, що працював у Великій Британії;
– експерт з питань клімату Чень Делян;
– китайсько-австралійський математик Ван Сюйцзя.

І це тільки видатні вчені, але ж є ще величезна кількість науковців китайського походження, що вчилися або працювали в університетах і наукових центрах США, Європи, Австралії тощо, які повернулися протягом останніх років до Китаю. Багато в чому такому поверненню сприяє велике фінансування, що його виділяє китайська влада, але не тільки. Підозри в шпигунстві, необґрунтовані звинувачення на адресу науковців китайського походження в американських наукових установах також значно прискорюють цей процес, тим самим посилюючи китайську наукову й інноваційну базу.

Отже, стратегію китайської влади з розвитку «нових продуктивних сил» можна охарактеризувати як оновлений і модернізований курс на забезпечення опори на власні сили в науково-­технологічній сфері як відповідь на глобальні виклики. «Нові продуктивні сили» інтегрують державну підтримку інноваційної діяльності, науково-дослідницьку базу й інноваційні технологічні підприємства у єдиний механізм, що має забезпечити успішну реалізацію високоякісного розвитку, а також конкурентні переваги Китаю не тільки в традиційних галузях виробництва, а й у нових сферах, зокрема тих, що зараз тільки зароджуються. За успішного впровадження відповідних політик та урядових програм нові продуктивні сили стануть могутнім драйвером, що вестиме економічний розвиток КНР. Варто очікувати, що в наступному, 15-му, п’ятирічному плані на 2026–2030 рр. науково-технологічні інновації та відповідні цілі і проєкти посядуть центральне місце. Звісно, у цьому процесі наявний ряд невизначеностей і ризиків, пов’язаних насамперед зі стрімкими змінами глобальної політичної ситуації. Однак ці зовнішні чинники, обмеження, експортний контроль, митні тарифи або інші фактори можуть загальмувати інноваційне просування КНР, проте малоймовірно, що зупинять його.

Передрук дозволено з письмового дозволу редакції.