РОЗДІЛ V
https://oldiplus.ua/zahidni-idei-v-krainah-azii-adaptatsiya-interpretatsiya-sintez/
У п’ятому розділі «Антисемітизм та філосемітизм у Китаї: від історичних наративів до онлайн-дискурсу» розглядається сплеск онлайн-антисемітизму та філосемітизму в Китаї після нещодавніх геополітичних подій, зосереджуючи увагу на ключових чинниках, що формують сприйняття китайцями іудаїзму та євреїв. У китайському суспільстві іудаїзм часто розглядається як фундаментальний компонент західної цивілізації поряд із християнством. Це уявлення закладено в ширшому китайському розумінні Заходу, у якому євреї розглядаються як невід’ємна частина і символ західного впливу. Оскільки антизахідні настрої продовжують зростати під впливом націоналістичних та антиімперіалістичних ідеологій, євреї все частіше асоціюються з негативними образами західної політичної та економічної систем.
Антизахідні погляди в Китаї також формуються під впливом праць Карла Маркса, чиє негативне зображення євреїв як представників капіталістичної експлуатації добре вивчено і поширено. Ця думка сприяє виникненню переплетеної форми антисемітизму і філосемітизму в Китаї, де євреями одночасно захоплюються за їхню уявну ділову хватку і зневажають як символів західного економічного домінування.
Нинішня російсько-українська війна посилила цю динаміку. Україна здебільшого зображується як маріонетка США і НАТО, а китайський націоналістичний дискурс подає конфлікт як війну за посередництвом проти Росії, яка вважається союзником. У цьому контексті серед націоналістично налаштованих китайських користувачів мережі набули поширення теорії змови за участю євреїв і глобальних силових структур. Такі теорії часто зображують євреїв як маніпулятивні сили, що стоять за західною політикою, повторюючи класичні антисемітські тропи.
Попри зростаючу поширеність антисемітських настроїв в Інтернеті, офіційні китайські ЗМІ докладають мало зусиль, щоб стримувати або протидіяти цим наративам. Така відсутність утручання дає змогу антисемітським і конспірологічним поглядам процвітати, особливо на платформах соціальних мереж, де поширена націоналістична й антизахідна риторика. Дослідження висвітлює складну взаємодію між антисемітизмом, філосемітизмом та ширшими геополітичними наративами в китайському суспільстві, розкриваючи нюанси та мінливий ландшафт громадської думки, що відображає глибші занепокоєння щодо місця Китаю в глобальному порядку.
РОЗДІЛ VI
https://oldiplus.ua/zahidni-idei-v-krainah-azii-adaptatsiya-interpretatsiya-sintez/
У шостому розділі «Вплив західних економічних ідей на розвиток економіки КНР: від епохи Мао Цзедуна до нової ери Сі Цзіньпіна» досліджуються еволюція китайської економічної думки та трансформація економічної політики Китаю у другій половині XX — початку XXI ст. під впливом західних економічних теорій. За часів Мао Цзедуна (1953–1976) економічна політика Китаю ґрунтувалася на марксистській економічній теорії. У цей період економічна модель Китаю базувалася на централізованому плануванні та колективній власності, орієнтуючись на радянський підхід. Ключові політики, такі як Великий стрибок і Культурна революція, призвели до значних економічних проблем, зокрема стагнації та системних ризиків. Період 1978–2012 рр. характеризується поступовим прийняття західних економічних ідей щодо ринкових механізмів, цінових реформ, децентралізації економічного контролю, зокрема визначено окремі положення теорії модернізації, неокласичної економічної теорії, австрійської та чиказької економічних шкіл, інституціоналізму, теорій прямих іноземних інвестицій, які знайшли своє відображення у ринковій трансформації та побудові соціалізму з китайською специфікою від Дена Сяопіна до Ху Цзіньтао. Ключові економічні реформи цього періоду охопили деколективізацію сільського господарства, запровадження системи відповідальності домогосподарств, розвиток сільських та міських підприємств, реформування державних підприємств, створення механізмів для залучення прямих іноземних інвестицій та нарощення зовнішньої торгівлі. Політика Сі Цзіньпіна у нову епоху зосереджена на внутрішніх економічних реформах, соціальній справедливості та зміцненні позицій Китаю на світовому ринку. Серед ідей західної економічної думки, які позначилися на формуванні інноваційної економіки та побудові соціалізму з китайською специфікою в нову еру, — теорія світових систем (модель «центр — периферія»), економічного зростання на основі інновацій, національної інноваційної системи, кластерів, відкритих та підривних інновацій, інклюзивного розвитку (з 2012 р.).
У розділі систематизовано ключові положення економістів-реформаторів, науковий доробок яких знайшов своє відображення у трансформації економічної моделі КНР, зокрема: Сюе Муцяо, Юй Ґуанюаня, Ма Хуна, У Цзінляня, Лі Їніна, Ду Жуньшена, Ченя Сівеня, Вана Менкуя, Чжоу Сяочуаня, Ліня Джастіна Їфу, Чжана Вейїна та ін. У розділі проаналізовано розвиток китайської економічної науки та політики у другій половині XX — початку XXI ст. та визначено вплив західної економічної думки на формування соціалізму з китайською специфікою. У ході дослідження застосовано історико-порівняльний підхід та статистичний (ряди динаміки) і загальнонаукові методи дослідження (синтез та аналіз, порівняння, узагальнення, системний підхід). На основі огляду ключових економічних політик, досліджень економістів-китаєзнавців, китайських учених представлено трансформацію економічної моделі Китаю під впливом західних економічних ідей. За допомогою ретроспективних статистичних даних щодо економічного зростання Китаю відображено практичні результати ідеологічних змін.