20 грудня 2022 року відбувся міжнародний круглий стіл Української платформи з сучасного Китаю «Китайське глобальне лідерство після 2022 року: можливості та перепони». Його організаторами виступили Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Українська асоціація китаєзнавців, видавничий дім «Гельветика» (інформаційна підтримка).

Захід проводився з метою обміну експертних думок щодо чотирьох питань:

• Які ключові месседжі Сі Цзіньпін надіслав світові на 20-му партійному з’їзді щодо глобальних амбіцій Китаю?
• Які цінності та можливості може дати Китай світові як глобальний лідер?
• Як російське вторгнення в Україну вплинуло на економіку та міжнародні відносини Китаю після 10 місяців війни?
• Чи можуть США підштовхнути Китай до більш активної позиції щодо війни в Україні?

У роботі круглого столу брали участь:

– Керрі Браун, професор китаєзнавства, директор Китайського Інституту Лау при Королівському коледжі Лондона;

– Скотт Кеннеді, старший радник і довірена особа з китайського бізнесу та економіки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS);

– Дмитро Єфремов, член правління Української асоціації китаєзнавців, доцент кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії;

– Лю Явей, директор китайської програми Центру Картера;

– Сюй Ціньдо, політолог, дослідник зовнішньої політики Китаю в Інституті Пангоал, Пекін;

– Олексій Коваль, член правління Української асоціації китаєзнавців, журналіст-міжнародник.

Модератором заходу виступила Ізабель Хілтон, засновниця платформи China Dialogue.

Лю Явей розпочав вебінар із згадки про історичні моменти радянсько-китайського конфлікту 1969 року, коли була загроза застосування ядерної зброї радянським урядом проти КНР, та візит Річарда Ніксона до Китаю 1972 року, що призвело до розвитку американо-китайських відносин. Експерт зазначив, що зараз ситуація змінилась корінним чином, коли Китай зблизився з росією та протистоїть колективному Заходу. Серед основних месседжей з промови Сі Цзіньпіна на 20-му з’їзді партії, вчений відмітив те, що Китай проти однополярного світу та гегемонії, за мирний розвиток світу, та висловив сподівання, що Китай буде усіляко намагатися покращити свої відносини з США.

На думку Скотта Кеннеді Китай має вплив не тільки на сусідів, але й на увесь глобальний світ. Тому треба вивчати Китай, щоб його краще розуміти. І навпаки, Китаю варто звертати більше уваги на те, що відбувається в світі. Американський вчений поділився своїми враженнями від нещодавньої поїздки до Китаю, де зробив висновок, що політика КПК стала непередбачуваною та важко прогнозованою для експертів навіть всередині Китаю. Серед основний висновків із промови Сі Цзіньпіна, вчений відмітив незмінність та послідовність у політиці та риториці, а саме просування ідеї спільноти єдиної долі людства, мультиполярного світу та бажання збільшити свій вплив на глобальний світ, який змінюється та має багато викликів. Кеннеді зазначив, що відсутність активного прямого спілкування з китайськими колегами, як це було до 2019 року, значно вплинула на рівень американської експертизи щодо Китаю. Саме тому, на думку вченого, в США обговорюються негативні сценарії розвитку американо-китайських відносин, що означає, що будуть їх притримуватись. Щодо китайського бачення світового порядку, експерт зазначив, що китайські високопосадовці неодноразово підкреслювали необхідність посилення ролі держави та міжнародних організацій.

Сю Ціньдо у своєму виступі зазначив, що основним висновком із 20-го з’їзду КПК можна зробити незмінність курсу на розвиток, модернізацію економіки, глобалізацію та політику відкритості. Китайський вчений підкреслив, що Китай більше за інші країни зацікавлений у збереженні існуючого світопорядку, бо вже отримав від нього багато бонусів, перш за все від торгівлі, та відноситься з великою повагою до усіх міжнародних організацій.

Олексій Коваль, який особисто був присутній та висвітлював 16-й, 17-й та 18-й з’їзд КПК з Пекіну, зазначив, що 20-й з’їзд не відзначився чимось новим у риториці лідера Китаю. Українські медіа з великим інтересом слідкували за перебігом 20-го з’їзду КПК. Коваль звернув увагу, що Сі Цзіньпін у своїй промові говорив про глобальну кризу, яка очевидно частково спричинена війною в Україні і яка турбує Китай, а також про міцність партії та бажання зробити свій внесок у підтримання стабільності в світі. Експерт підкреслив, що Китай, голосуючи в ООН проти України, лише псує свою репутацію потенційного глобального лідера, відповідальної країни.

Британський китаєзнавець Керрі Браун звернув увагу на 4 важливі моменти  у промові Сі Цзіньпіна на 20-му з’їзду КПК: орієнтація на добробут населення; необхідність підвищення рівня інновацій та наукових розробок, що важливо для конкуренції з США; посилення ефективності державного управління; омолодження нації. Вчений підкреслив, що внутрішня політика КНР зазнає значного зовнішнього впливу. Китай перебуває під тиском низки економічних проблем, але його міцна політична система надає варіативні переваги для їх врегулювання.

Сю Ціньдо пояснив, що Китай посилює взаємозв’язки з рф у відповідь на агресивну політику США у впровадженні анти-китайських санкцій, а також через стратегічний безпековий та енергетичний інтерес. В той же час, КНР завжди виступала за збереження територіальної цілісності та суверенітету України, неодноразово висловлювала занепокоєння щодо російського вторгнення. Експерт підкреслив, що Китай виступає проти війни та має гарні стосунки з Україною, а після візиту Канцлера Німеччини Шольца до КНР публічно застеріг рф від застосування ядерної зброї.

У відповідь на друге питання вебінару щодо змін у зовнішній політиці КНР під впливом ройсійської війни проти України, Скотт Кеннеді поділився своїми спостереженнями, що більшість ділових кіл КНР вважає підтримку рф необачною та такою, що діє проти економічних інтересів Китаю. Кеннеді висловив припущення, що декларація про новий рівень російсько-китайського партнерства від 4 лютого 2022 року, була ухвалена вищим керівництвом Китаю без консультацій з китайськими вченими, які вивчають рф. Вплив війни в Україні на економіку КНР незначний, поки провідні китайські компанії утримуються від кроків по обходженню західних санкцій, накладених на росію. Вчений зазначив, що у міжнародному бізнес-середовищі китайська позиція щодо війни в Україні обговорюється як ще один ризик для інвестицій, поруч із політикою нульової терпимості до COVID та ймовірною війною з Тайванем.

На думку Лю Явея, Китай має діяти більш активно, ніж просто висловлювати занепокоєння щодо українського питання, бо порушений суверенітет незалежної країни. Для Китаю модернізація економіки є пріоритетом, тому зовнішня політика повинна враховувати цей фактор.

Дмитро Єфремов звернув увагу, що Китай запропонував світові нові ініціативи, а саме Глобальну безпекову ініціативу та Глобальну ініціативу розвитку, які поки що рамкові та не мають суттєвого наповнення. Щодо війни в Україні, заклик Китаю до мирних переговорів, який базується на необхідності врахування безпекових інтересів рф, не приносить бажаного результату. Вчений вважає, що КНР і надалі буде демонструвати латеральний підхід до міжнародних відносин.

Керрі Браун погодився, що російсько-українська війна тим чи іншим чином впливає на економіку КНР, але проблеми з COVID та глобальна криза хвилюють уряд більше. Керрі висловив впевненість, що міжнародний бізнес продовжуватиме працювати в Китаї, хоча вже не знаходиться в привілейованому положенні.  Поведінку КНР щодо України експерт назвав безпомічною. Для Китаю це був шанс виступити конструктивним та сильним глобальним лідером у вирішенні конфлікту, але не було зроблено нічого суттєвого.

Сю Ціньдо нагадав, що Китай не визнав Крим та окупований схід України російською територією. Аналітик впевнений, що поведінка Піднебесної щодо війни в Україні не створює ризик для іноземних інвестицій в Китай. Сю Ціньдо погодився, що Китай має бути більш проактивним у питаннях врегулювання ситуації в Україні та підтримки стабільності в ЄС.

Дмитро Єфремов підкреслив, що політичні  інтереси Китай ставить вище цінностей гуманності, застосовує вибірковість правди та релятивізує власні оцінки в залежності від ситуації. Експертом наведені приклади, коли офіційними особами КНР висловлювалось прямі співчуття у зв’язку з людськими трагедіями в Індонезії та Туреччині, але воєнні дії в Україні Піднебесною подавалися спрощено як гуманітарна криза. 

Керрі Браун вважає, що Китай буде діяти проактивно в напрямку врегулювання української кризи лише у випадку, коли з’являться серйозні загрози його економіці. Вчений висловив припущення, що чим впливовішою буде позиція Китаю на глобальній арені, тим менше в нього буде автономії у виборі рішень, тим менше простору він матиме для свободи політичного маневру.

Скотт Кеннеді назвав дві умови, за яких посередницька роль Китаю могла б бути конструктивною: серія прямих зустрічей між високопосадовцями КНР та України, включаючи лідерів країн, а також заключення економічних договорів, направлених на лібералізацію торгівлі України з східно-азійськими країнами. Американський експерт впевнений, що США може вплинути на позицію Китаю щодо війни, доклавши зусиль до покращення поточних американо-китайських відносин, що дозволить синхронізувати інтереси щодо ситуації в Україні, або навпаки, посиливши тиск на Китай з метою перемінити поведінку.

Сю Ціньдо зазначив, що позиція Китаю щодо України може змінитися не з метою покращення американо-китайських відносин, а задля власної користі.

Дмитро Єфремов наголосив, що Китай вбачає жертвою цього конфлікту рф, а не Україну, а Сполучені Штати подаються як основний винуватець кризи. Перегляд такого підходу ускладнений тим, що Китай розглядає рівновіддаленість від сторін конфлікту та невтручання у внутрішні справи третіх країн як елементи зразкової моделі поведінки на міжнародній арені, яку мають наслідувати інші країни. Олексій Коваль додав, що Україна має план врегулювання ситуації, який був озвучений президентом Зеленським на Саміті «Великої Двадцятки» на о. Балі, Індонезія. Усі світові лідери, включаючи Сі Цзіньпіна, були поінформовані про цей план з 10-ти пунктів. Кожна країна може зіграти свою конструктивну роль, долучившись до його реалізації.