Для китайської цивілізації з часів Конфуція була характерною висока соціальна активність кожної людини, спрямована на досягнення щастя та благополуччя саме у земному житті. Доля залежала від власних зусиль. Висока суспільна мобільність стала фактором становлення потужної нині держави.

Серед численних винаходів китайської цивілізації, які часто змінювали історію всього людства, особливе місце посідає культура вживання алкогольних напоїв. Горілка «Маотай» – візитна картка Китаю, трунок, що здобув величезну популярність в усьому світі завдяки своїм смаковим якостям та суворому дотриманню вікових традицій виробництва, частина з яких і донині є державною таємницею. Про прихід китайського напою в Україну ми говоримо з Ольгою Джафаровою.

– Пані Ольго, завдяки Вашій невтомній енергії та плідній діяльності ми отримали дійсно історичну реліквію. Розкажіть про «Маотай».

– «Маотай» – підвид традиційної китайської горілки (байцзю), міцність якої становить 40-60 градусів. Напій входить до колекції найдорожчих алкогольних світу. «Маотай» по праву вважають національним спиртним напоєм, це справжня реліквія, котру виробники виготовляють із дотриманням усіх традицій навіть за наявності новітніх технологій. А почну з історії винаходу напою.

Перший «Маотай» китайці скуштували понад 2000 років тому. Селяни північної частини Китаю, які щоденно по коліна в холодній воді обробляли рисові плантації, не мали іншого виходу, окрім, як винайти міцний напій, щоб  зігрітися. Китайський літопис II ст. до н.е. «Ши цзі», складений вченим-істориком Сима Цянь (династія Хань) в 135 році до нашої ери, свідчить, що імператор династії Хань У-ді відвідав князівство Елан, де скуштував  місцеву горілку Гоцзян. Напій так припав до смаку монарху, що той відразу  наказав налагодити його виробництво у своїй провінції, бо більша частина Піднебесної ще споживала легкі браги. Однак навіть неухильне дотримання технології в будь-якому іншому місці не давало потрібного ефекту. Зазначу, що справжній «Маотай» може виготовлятися лише у цьому селищі – характерний смак трунку зумовлений поєднанням місцевих кліматичних умов і води з річки Чішуйхе. Мешканці містечка Маотай взяли за основу рецепт гоцзян, але з часом удосконалили його, додавши до сорго (гаолян) пшеницю, що й змінило смак напою. Додам, що запах від бродіння сорго настільки специфічний, що ним буквально пропахло усе місто, у чому ми переконалися, коли відвідали його. На виробництві працює левова частина жителів цього населеного пункту, а бренд став першим китайським алкоголем, випуск якого нині сягає 30 тисяч тонн!

– Частина традиційного виробництва складає державну таємницю, а в Китаї з цим суворо, проте Ви посвячені в основні етапи виготовлення «Маотай». Відкрийте їх і нам.     

– Із задоволенням. Унікальний смаковий букет залежить від середовища, сировини та технології виробництва, а таке поєднання можливе лише в Маотай. Температура локації, вологість, опади, стан ґрунту, рослини та мікроорганізми також впливають на процес. За основу виробництва китайського національного бренду беруть невелику пропорцію місцевої пшениці й основну – сорго. Злаки піддають бродінню на спеціальній заквасці цзю Цуй, яка містить цвілеві грибки (переробляють крохмаль у зерні на цукор) та звичайні дріжджі. Один місяць воно бродить, потім субстанцію дистилюють. Перша стадія приготування триває близько 8–9 місяців. Після кількох перегонок дистилят витримують у керамічних ємностях не менше 3-х років і лише потім фільтрують. Увесь процес триває майже 5 років. Зверніть увагу, «Маотай» витримують не в бочках, а в спеціальних керамічних посудинах. Завдяки такій тривалій технології виготовлення смак горілки стає м’якшим та гармонійним.

Молодий «Маотай» купажують зі «старшими» зразками, витримка окремих спиртів може тривати до 50 років!

Отриманий напій розливають у пляшки і поставляють на споживчий ринок. Горілку продають у двох варіаціях: 35 і 53 градуси – китайський байцзю м’який і легко п’ється навіть без закуски. Справжні гурмани та фахівці нарахували в ньому 155 ноток!

– Давній Китай – досить відособлена держава. Як напій завоював прихильність споживачів? Яку роль він виконує?

– У 1915 році три найбільші виробники горілки провінції Маотай спільно представили унікальний продукт на Тихоокеанській міжнародній виставці-ярмарку. Очевидці подій згадують, що через необережність кілька пляшок алкоголю було розбито. Аромат, який поширився, настільки вразив відвідувачів, що напою була присуджена найвища премія, а всього на рахунку «Маотай» понад 20 перемог на престижних світових конкурсах!

У 1975 році тодішній віце-прем’єр країни Ван Чжень в урочистій промові назвав «Маотай» горілкою державного значення. Окрім того, низка історичних подій, як-то: Женевський конгрес, встановлення дипломатичних відносин між Китаєм та США, Китаєм та Японією, переговори між Китаєм і Великобританією зробили «Маотай» своєрідним мостом міжнародної дружби. Нині цей хмільний напій є неодмінним атрибутом усіх офіційних заходів у Китаї, продається в 100 країнах світу і є суттєвим джерелом доходу, бо компанія-виробник Kweichow Moutai належить державі.

– Пані Ольго, Ви так багато знаєте і про напій, і про сам Китай. Звідки така глибока обізнаність?

– Усе почалося із вивчення китайської мови, згодом – навчання у Пекіні в інституті мов і культури. Загалом 8 років життя та трудової діяльності в Піднебесній. За цей час з’ясувалося, що китайського алкоголю в Україні немає, а зацікавленість і попит – є! Разом із Георгієм Джафаровим (тепер ми подружжя), вивчали ринок, спілкувалися з китайськими рестораторами, туроператорами, готельєрами, словом – провели потужну підготовчу роботу й зупинили вибір саме на цьому бренді, бо на китайському ринку він найкращий. Важливою складовою стала історія напою, про що ми говорили вище, а також усвідомлення надзвичайної ролі, яку він відіграє в житті китайського суспільства  І, звичайно, амбітна мета –  долучити співвітчизників до культури (!) споживання алкоголю. Сподіваюся, нам це вдалося!

– Ви влучно висловилися: «культуру споживання»! Який етикет супроводжує горілку «Маотай»?

– Тривалий час «Маотай» був напоєм еліти, недоступним пересічному споживачеві – насамперед через дорожнечу, зумовлену тривалістю і трудомісткістю виробництва. Нині ситуація дещо змінилася, але вартість китайської горілки все ж висока: ціна пляшки стартує від $130, а верхньої межі немає – відомі випадки, коли напій йшов з аукціону за десятки тисяч доларів.

Не менш церемоніальною залишилася й сама традиція вживання вишуканого напою. У Китаї обсяг чарок для «Маотай» стандартизований, його прийнято пити з невеликих піал із порцеляни або нефриту. Пляшка алкоголю, як правило, комплектується двома-трьома крихітними чарочками по 5 гр. – це не випадково, оскільки саме така порція вважається оптимальною, щоб насолодитися смаком і зберегти голову під час тосту. Людина, яка його виголошує, однією рукою підіймає посудину, а другою притримує її дно. У кінці промови обов’язково лунає: «Ганьбей» («Пий до дна!»). У чоловічій компанії напій повільно смакують, а при дамах кавалери завжди випивають порцію залпом, до дна.

– Чи правда, що «Маотай» має особливий статус?

– Пляшка горілки «Маотай» вважається ідеальним презентом – це доволі солідний і вартісний подарунок, який не соромно вручити офіційним особам. Нерідко люди купують китайський алкоголь як експонат для поповнення власної колекції або зберігають її для слушної нагоди. В Китаї є приказка, що ті, хто купують «Маотай», його не п’ють, а ті, хто п’ють – не купують. Звичайно, сперечатися з китайською мудрістю річ невдячна, проте солідна історія якісного продукту довела, що напій справді смачний, у класичних дозах корисний, створює гарний настрій і лишає приємний післясмак. Тож, користуючись нагодою, рекомендую скуштувати «Маотай», долучившись до кращих традицій Піднебесної!

Бесіду вела Лариса Семака