Магалецька В. Україна та Китай: новий вимір співробітництва

Владислава МАГАЛЕЦЬКА,
голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів

У Китаї кажуть: «Той, хто йде швидше – першим досягає цілі». Ще десять років назад доля Китаю в загальному експорті української продукції становила 3 % від його загального об’єму, а доля імпорту – 7,6 %. У 2020 році ці цифри здаються незрівнянно малими. 14,5 % (на суму $7,1 млрд) – від усіх експортованих з України товарів прийшлося на долю Китаю. Частка імпорту становила 15,4 % ($8,3 млрд). Це стало можливо завдяки наполегливій праці Києва та Пекіна на шляху до поглиблення взаємовигідного співробітництва.

Ріст українських поставок до Піднебесної відбувся в основному за рахунок значного збільшення експорту української агропродукції. Китай став беззаперечним лідером по імпорту кукурудзи (28 % всього українського експорту цього продукту), шроту соняшника (41 %), ячменю (54 %), ріпакової олії (59 %), м’яса великої рогатої худоби (28 %), молочної сироватки (60 %). Як бачимо, китайських партнерів цікавить не тільки продукція рослинництва, але й товари галузі тваринництва.

Окрім того, Піднебесна закуповувала великі об’єми соняшникової олії (18 % від усього українського експорту продукту) та соєвої олії (33 %). Лише експорт двох позицій – кукурудзи та соняшникової олії – приніс українським експортерам $2,37 млрд. Це на 30 % більше усього загального експорту до Китаю п’ять років назад!

Такі приголомшливі результати стали можливими завдяки кропіткій праці, яка вилилася в конкретний позитивний результат. Якщо говорити про експорт продукції рослинництва, то тут вдалося досягти найкращих результатів. Право на експорт ячменю на сьогодні мають 51 український виробник, сої – 52, кукурудзи – 273 підприємства. Десять компаній отримали право поставляти до Піднебесної заморожену лохину та чорницю.

Також активно розвивається напрям експорту продукції переробної галузі. Експортувати український соняшниковий шрот сьогодні можуть 36 виробників, ріпаковий шрот – 9, буряковий жом – 2.

Продукція тваринництва також користується попитом. Так, право на експорт української замороженої яловичини мають три, а молочних продуктів – 35 українських підприємств. Наразі триває робота щодо процедури акредитації українських підприємств для експорту меду до КНР, і ми сподіваємося на вирішення цього питання найближчим часом.

Окрім того, спеціалісти Держпродспоживслужби України сьогодні активно працюють над відкриттям Китаю ринку м’яса птиці; борошна; риби та рибних продуктів; яєць та яєчних продуктів; пшениці; ріпака; сорго; шроту соєвого; яблук; лохини; гороху та квасолі; черешні; кормів для домашніх тварин; комбікормів для сільськогосподарських тварин, птиці та ставкових риб; солоду; яловичих колагенових оболонок; замороженої малини. Робота по відкриттю китайського ринку для цих продуктів знаходиться на різних стадіях. Але, переконана, нам вдасться і надалі поглиблювати співпрацю, досягати результатів і ставити нові цілі.

Китайський ринок дуже цікавий для українських виробників майже в будь-якому секторі експорту агропродукції. Однак для його збільшення та розширення потрібні не тільки прямі дії компетентних органів щодо скасування обмежень на доступ до ринків та отримання дозволів. Це до того ж і розширення логістичних можливостей, а також взаємні інвестиції. У цих напрямах і Україна, і Китай, знаходяться поки що на самому початку розвитку взаємовідносин. Але, як писав колись великий філософ Лао-Цзи: «Навіть шлях у тисячу лі починається з першого кроку».

Але головний капітал для будь-яких дружніх та партнерських взаємовідносин – це, звичайно, довіра. Без цього неможлива будь-яка співпраця. Спілкуючись з представниками бізнесу, я завжди наголошую на тому, що недостатньо просто вийти на новий ринок – потрібно тримати високу планку якості продукції, що експортується. Тільки в цьому випадку можна досягти відмінних результатів.

Так само і в міждержавних відносинах важливо дотримуватися принципів взаємоповаги та передбачуваності. У кожних стосунках завжди є різні періоди. Головне, як говориться в одній китайській мудрості, «зберігати в полі зору спільну мету при вирішенні повсякденних завдань». Адже мета і для Китаю, і для України одна: нарощування рівня співпраці на взаємовигідній основі. Переконана, що так і станеться.