Луніна І. О., Степанова О. В. Сучасні фіскальні реформи України у світлі глобальних інвестиційних пріоритетів КНP

І. О. Луніна
д.е.н., проф., завідувач відділу державних фінансів ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

О. В. Степанова
к. е. н., с.н.с., старший науковий співробітник відділу державних фінансів ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

В умовах загострення конкурентної боротьби за домінування на світових ринках потреби залучати інвестиційні ресурси до різних галузей економіки та шукати нові ринки збуту перетворюються на ключовий фундаментальний фактор забезпечення конкурентоздатності країни та її прискореного економічного зростання. Однією з провідних тенденцій останніх двох десятиліть стало формування нової моделі залучення інвестиційних ресурсів в межах різноманітних інтеграційних об’єднань та партнерств, які еволюціонують і набувають транснаціональних, транскордонних ознак, а також змінюють сьогодні глобальні ланцюги формування вартості. Об’єднання економічних потенціалів різних країн на певних засадах сприяють залученню інвестиційних капіталів до економіки країни-реципієнта, прискоренню економічного розвитку країни-донора, приросту глобальної вартості за рахунок існування переваг кожного з партнерів. Таким сучасним глобальним інтеграційним проектом стала стратегічна Ініціатива КНР «Один пояс, один шлях» (з англ..: The One Belt, One Road, далі – OBOR).

Сьогодні Китай має один із найбільших у світі інвестиційний потенціал та є найбільш очікуваним світовим інвестором на найближчі декілька років1. Аналіз динаміки обсягу та потоку прямих іноземних інвестицій з КНР до інших країн світу свідчить про стале їх зростання впродовж останнього десятиліття, незважаючи на зменшення у 2017 р. (рис.1).

Рис.1. Динаміка прямих іноземних інвестицій з КНР за період 2007-2017 рр.
Джерело: Foreign direct investment: Inward and outward flows and stock, annual, 1970-2016 http://unctadstat.unctad.org/wds/TableViewer/tableView.aspx

*за даними Міністерства комерції КНР: MOFCOM Department of Outward Investment and Economic Cooperation Comments on China’s Outward Investment Cooperation in 2017 [Електронний ресурс] – http://english.mofcom.gov.cn/article/newsrelease/policyreleasing/201801/20180102706193.shtml

Китайські підприємства, як державні, так і приватні, суттєво розширили свою зовнішню інвестиційну діяльність після глобальної фінансово-економічної кризи2. Так, нефінансові прямі іноземні інвестиції з КНР до 6236 підприємств у 174 країнах світу лише у 2017 р. становили 120,08 млрд. дол. США, що на 29, 4% менше, ніж у 2016 р. Разом з тим, у 2017 р. вартість нових підписаних китайськими підприємствами контрактів за інвестиційними угодами, що склало 265,28 млрд. дол. США. Загальна вартість фактичних угод «злиття та поглинання» (M&A), укладених китайськими підприємствами на зовнішніх ринках у 2017 р. досягла 96,2 млрд. дол. США3.

Феномен стрімкого зростання глобальної інвестиційної активності китайських підприємств впродовж останнього десятиріччя та прогнозування подальших векторів їх руху на сьогодні залишається предметом гострих дискусій як серед провідних світо-вих наукових та експертних груп, так і серед бізнес-середовища. Зокрема, аналітики з McKinsey стверджують, що, незважаючи на «паузу» у 2017 р. у реалізації китайських іноземних інвестицій, у 2018 р. передбачається, що прискорене їх зростання, триватиме. Це буде обумовлене, окрім іншого, сталою динамікою економічного зростання КНР4. Відповідно до даних Державної Ради КНР у 2017 р. валовий внутрішній продукт збільшився на 6,9 % та матиме схожі темпи економічної динаміки у 2018 р. Так, за останнім прогнозом МВФ, ВВП Китаю цього року збільшиться на 6,6 %5, а за прогнозом Китайської міжнародної інвестиційної фінансової корпорації (China International Capital Corporation) у 2018 році ВВП зросте на 6,9 %6. Отже, таке зростання та державна підтримка глобальної інвестиційної активності китайських підприємств за визначеними траєкторіями створюють передумови для нових структурних зрушень у світовій економіці.

Основними векторами, за якими в майбутньому відбуватиметься державна підтримка та стимулювання руху іноземних інвестицій Китаю, є мережа країн, що залучені до OBOR.

Лише у 2017 р. іноземні інвестиції з КНР за маршрутами OBOR склали 14,36 млрд. дол. США та збільшилися порівняно з 2016 р. на 3,6 %. Вартість підписаних нових інвестиційних проектів у 61 країні OBOR у 2017 р. становила 144,32 млрд. дол. США, що складає 54,4% загальної вартості усіх підписаних нових зовнішніх інвестиційних проектів КНР7.

Поширеним сучасним механізмом залучення вихідних іноземних інвестицій з КНР стає створення зарубіжних зон економічного та торговельного співробітництва. У 2018 р. між КНР та іншими країнами функціонує 17 зон вільної торгівлі, 11 таких угод перебувають на стадії підписання та ще 11 – на стадії техніко-економічного обґрунтування8. В цілому, станом на кінець 2017 р. між Китаєм та 44 країнами світу функціонувало 99 зарубіжних зон економічного та торговельного співробітництва, загальний обсяг інвестицій до яких становив 30,7 млрд.дол. США, що обумовило податкові надходження – 2,42 млрд. дол. США у країнах-реципієнтах, а також дозволило створити в цих країнах 258 тис. нових робочих місць9.

Часткове зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій з КНР у 2017 р. (рис.1) обумовлене впровадженням нових регуляторних правил для здійснення таких інвестицій. Державна Рада КНР оприлюднила Рекомендації для здійснення іноземних інвестицій з КНР (08.2017), які розроблені чотирма регуляторними органами – Національною комісією з розвитку та реформ, Міністерством комерції КНР, Народним банком КНР та Міністерством закордонних справ КНР. Окрім цього, в лютому 2018 р. Національна Комісія з розвитку та реформ оприлюднила новий «Перелік «чуттєвих» секторів для іноземних інвестицій з КНР (версія 2018)». Окреслені нормативно-правові вимоги набудуть чинності з 1.03.2018 р. та змінюватимуть організаційний механізм здійснення іноземних інвестицій з КНР.

В цілому така нова система стимулів та обмежень для іноземних інвестицій з КНР спрямована на:

  • обмеження та заборону «ірраціональних» потоків прямих іноземних інвестицій з КНР;
  • оптимізацію структури та спряму вання потоків прямих іноземних інвестицій з КНР за означеними векторами;
  • посилення моніторингу, а також попереднього, проміжного та пост-інвестиційного контролю та нагляду за іноземними інвестиціями, які можуть бути «чуттєвими» для КНР;
  • запобігання потенційних організаційних та фінансових ризиків у тривалій перспективі для китайських державних і приватних підприємств та країни в цілому;
  • «ребрендінг» та перезаватнтаження стратегічної Ініціативи «Один пояс, один шлях»10;
  • стимулювання екологічного та соціально-відповідального інвестування з метою підтримувати позитивний імідж китайських інвесторів у світі;
  • зменшення адміністративного навантаження для китайських вихідних інвесторів з метою заохочення інновацій, сприяння розвитку співробітництва у виробничій та науково-технічній сфері тощо.

Усі вихідні іноземні інвестиції з КНР відповідно до Рекомендацій поділяють на три переліки (табл. 1):

1) інвестиції, які заохочуються;
2) інвестиції, які обмежуються;
3) інвестиції, які підлягають забороні.

Таким чином, починаючи з 2018 р., китайські підприємства проводитимуть ретельніший аналіз проектів іноземних інвестицій.

Таблиця 1. Організаційні умови та сфери залучення іноземних інвестицій з КНР (актуалізовано станом на 02.2018 р.)

ЗАОХОЧЕННЯ іноземних інвестицій з КНР ОБМЕЖЕННЯ іноземних інвестицій з КНР ЗАБОРОНА іноземних інвестицій з КНР

Для кваліфікованих державних та приватних підприємств розроблено систему стимулів для здійснення іноземних інвестицій.

Іноземні інвестиції у проекти, які спрямовані на реалізацію стратегічної Ініціативи OBOR. Інвестиції, які спрямовані на експорт якісних виробничих потужностей, обладнання та відповідають найкращій практиці технічних стандартів та регулювання в КНР.

Іноземні інвестиції, що посилюють співпрацю із зарубіжними високотехнологічними та високорозвиненими виробничими компаніями, також китайським державним та приватним підприємствам рекомендовано створювати зарубіжні науково-дослідні центри.

Іноземні інвестиції у проекти з розвідки та розробки закордонних нафтових, газових, мінеральних та інших енергетичних ресурсів на основі проведення ретельної оцінки економічних вигід.

Розширення співробітництва в аграрній сфері шляхом здійснення взаємовигідних та беззбиткових іноземних інвестицій з КНР у сільському господарстві, лісовому господарстві, тваринництві, рибальстві, супутніх секторах економіки.

Іноземні інвестиції в комерційну, логістичну. культурну та інші сфери послуг за певним регуляторним порядком.

Кваліфіковані фінансові установи можуть здійснювати інвестиції з метою створення філіалів та сервісних мереж за кордоном.

Китайські державні та приватні підприємства обмежуються у здійсненні іноземних інвестицій, які не узгоджені зі стратегічним курсом національного розвитку КНР, у тому числі суперечать макроекономічним засадам розвитку, визначеним принципам міжнародного співробітництва та зовнішньої політики КНР.

Іноземні інвестиції у нерухомість, готельний бізнес, кіностудії, «індустрію розваг», спортивні клуби та ін.

Створення китайськими інвесторами інвестиційних фондів або інвестиційних платформ за кордоном без певних спеціалізованих промислових проектів. Здійснення іноземних інвестицій із використанням застарілого виробничого обладнання, яке не відповідає технічним вимогам країни призначення.

Іноземні інвестиції, які не відповідають вимогам охорони навколишнього середовища, енергоспоживання та стандартів безпеки країни призначення. Іноземні інвестиції у розробку, виробництво та технічне обслуговування різних видів озброєння.

Іноземні інвестиції у розвиток та використання транскордонних водних ресурсів.

Іноземні інвестиції у створення нових засобів масової інформації. Іноземні інвестиції в «чутливі» країни/регіони, які не мають дипломатичних відносин з КНР або які перебувають у стані війни або хаосу.

Іноземні інвестиції, які попередньо підпадають під обмеження раніше укладених двосторонніх та багатосторонніх угод між КНР та відповідною країною.

Китайським державним та приватним підприємствам заборонено здійснювати іноземні інвестиції за певних умов.

Іноземні інвестиції, пов’язані з експортом ключових військово- промислових технологій та виробів без схвалення Державної Ради КНР. Іноземні інвестиції, пов’язані з експортом техніки та виробів, які КНР заборонені для експорту.

Іноземні інвестиції в галузі, які можуть бути пов’язані із гральним та іншим нелегальним бізнесом.

Іноземні інвестиції, заборонені міжнародними угодами, стороною яких є КНР.

Іноземні інвестиції, які загрожують або можуть поставити під загрозу національні інтереси КНР та її національну безпеку.

Джерело: складено на основі: 11,12,13

Рис. 2. Україна в «Рейтингу країн за рівнем ризику іноземного інвестування з КНР, 2018» за основними складовими.
Пояснення: Рейтинг для всіх країн: 1- найвище місце в рейтингу, 57 – найнижче місце.
Рейтинг для країн OBOR: 1 – найвище місце в рейтингу, 35 – найнижче місце.
Джерело: побудовано на основі14.

Рис. 3. Бенчмаркінг профілів ризику іноземного інвестування з КНР до України, Польщі та Білорусі (серед усіх досліджуваних країн).
Джерело: побудовано на основі15.

Аналіз основних складових в рейтингу ризику вихідних іноземних інвестицій КНР дозволяє визначити, що в Україні найменшими є політичний та соціальний ризики, а найвищим є потенційний ризик несплати за борговими зобов’язаннями.

Рис. 4. Бенчмаркінг профілів ризику іноземного інвестування з КНР до України, Польщі та Білорусі (серед країн OBOR).
Джерело: побудовано на основі16.

Порівняльний аналіз профілів оцінки китайськими експертами ризику іноземного інвестування з КНР до України, Білорусі та Польщі (рис. 3, рис. 4) доводить,що найкраще інвестиційне середовище створене на сьогодні саме в Польщі. Як видно з наведених діаграм, позиції України для прискорення залучення інвестицій з КНР, на жаль, залишаються все ще досить слабкими як порівняно із країнами OBOR, так і країнами-сусідами, з якими сьогодні доводиться конкурувати не лише за інвестиційний капітал, а й за робочу силу та за можливість залучати нові технології.

В інших світових рейтингах, які оцінюють умови ведення бізнесу як фактор залучення іноземних інвестицій, Україна також покращила позиції впродовж останніх років. Так, у міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business (2018), який складає Світовий банк, Україна піднялася на 4 позиції та посіла 76 місце серед 190 країн світу17. Окреслені зміни були обумовлені фіскальними та регуляторними реформами, які дозволили полегшити отримання дозволів на будівництво, підключення до системи електропостачання, а також зменшенням фіскального навантаження.

Як було зазначено вище, в умовах очікування нових трансформацій глобальної економіки, викликаних «глобальними податковими реформами», особливо значущим стає для багатьох країн підвищення конкурентоздатності власних фіскальних систем. Україна впродовж останніх декількох років здійснює реформування податкової системи, спрямоване на зменшення негативного впливу податків на умови конкуренції та на ефективність використання ресурсів економіки.

Зокрема, в Україні за допомогою зниження податкових ставок держава проводить політику зниження податкового навантаження на бізнес та стимулювання економічної діяльності, а саме:

  • зменшено ставку податку на при буток підприємств до 18% (2014 р.) порівняно з 25% у 2005-2010 рр., яка є значно нижчою, ніж у багатьох країнах Європи (рис. 5);
  • впроваджено, починаючи з 2017 р., прискорену амортизацію машин та обладнання (за 2 роки), що забезпечує зменшення доходу, з якого стягується податок на прибуток (бази оподаткування), а отже – додаткове зменшення рівня фактичного (ефективного) податкового навантаження на підприємства;
  • звільнено від податку на прибуток підприємства літакобудування до 1.01.2025 р.;
  • встановлено ставку податку на прибуток 0% для підприємств, створених після 1.01.2017, у яких дохід не перевищує 3 млн. грн., а також на яких зайнято від 5 до 20 працівників із зарплатою не менше 2-х мінімальних (до 31.12.2021 р).;
  • знижено з 2016 р. ставку внесків з обов’язкового соціального страхування (єдиного соціального внеску) до 22%.

Рис. 5. Ставки податку на прибуток підприємств в Україні та у деяких країнах Європи, %

Покращенню фінансово-економічних умов ведення бізнесу в Україні сприяє надання системи пільг з податку на додану вартість, зокрема, звільнення від ПДВ

  • імпорту обладнання та комплектуючих для створення космічної техніки (до 1.01.2023 р.);
  • поставок програмної продукції (ІТ) (до 1.01.2023 р.);
  • ввезення транспортних засобів, оснащених електродвигунами (до 31.12.2018 р.);
  • ввезення обладнання для альтернативних видів палива (до 1.01.2019 р.) імпорту обладнання, а також результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для літакобудування (до 1.01.2025 р.).

Останнім часом в Україні обговорюється питання заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, що передбачатиме оподаткування лише розподіленого прибутку, у т.ч. при виплаті доходу нерезидентам за ставкою 15%. При цьому реінвестований прибуток звільнятиметься від оподаткування. Отже, у процесі бюджетно-податкових реформ в Україні створюються важливі економічні передумови для успішного залучення іноземних інвестицій з КНР.

На тлі зміни глобальних тенденцій та пріоритетів руху інвестиційних ресурсів забезпечення конкурентоздатності інвестиційного середовища України та стимулювання залучення іноземних інвестицій з КНР стають надскладними завданнями і потребують дальшого здійснення економічних, регуляторних та фіскальних реформ з метою сприяти полегшенню умов ведення бізнесу, впровадженню нових організаційних механізмів співробітництва між Україною та КНР, таких як, зокрема:

  • розробка інструментарію цільових податкових пільг для іноземних інвестицій з КНР у певні сектори економіки України з метою стимулювання інвестицій та усунення подвійного оподаткування, запобігання ухиленню від сплати податків та внесків;
  • дослідження потенціалу впровадження Зони вільної торгівлі між Україною та КНР в умовах реалізації чинної «Угоди про асоціацію між Україною та ЄС»;
  • залучення до інвестиційної співпраці в Україну на засадах публічно-приватного партнерства китайських підприємств та міжнародних фінансових організацій з КНР, зокрема Азіатського банку інфраструктурних інвестицій та Інвестиційного фонду Silk Road Company;
  • розробка переліку потенційних спільних інвестиційних проектів України та КНР за видами економічної діяльності, у тому числі для будівництва технопарків в Україні (за прикладом проекту технопарку в Республіці Білорусь «Великий камінь»);
  • створення виробничо-логістичних кластерів в Україні з метою залучення інвестицій та нових технологій КНР, а також використання переваг «Угоди про асоціацію між Україною та ЄС».

 

1The World Investment Report 2017 (UNCTAD) [Електронний ресурс] – http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2017_en.pdf

2McCaffrey C. How Chinese FDI Will Transform the Global Economy [Електронний ресурс] – https://thediplomat.com/2017/12/how-chinese-fdi-willtransform-the-global-economy/

3MOFCOM Department of Outward Investment and Economic Cooperation Comments on China’s Outward Investment Cooperation in 2017 [Електронний ресурс] – http://english.mofcom.gov.cn/article/newsrelease/policyreleasing/201801/20180102706193.shtml

4Orr G.What can we expect in China in 2018? [Електронний ресурс] – https://www.mckinsey.com/global-themes/china/what-can-we-expect-inchina-in-2018

5Brighter Prospects, Optimistic Markets, Challenges Ahead. World Economic Outlook Update, IMF, January 2018 [Електронний ресурс] – http://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2018/01/11/world-economic-outlookupdate-january-2018

6CICC raises China growth forecast for 2018 [Електронний ресурс] – http://english.gov.cn/news/top_news/2017/10/31/content_281475927123762.htm

7MOFCOM Department of Outward Investment and Economic Cooperation Comments on China’s Outward Investment Cooperation in 2017 [Електронний ресурс] – http://english.mofcom.gov.cn/article/newsrelease/policyreleasing/201801/20180102706193.shtml

8China FTA Network http://fta.mofcom.gov.cn/english/index.shtml [Електронний ресурс]

9MOFCOM Department of Outward Investment and Economic Cooperation Comments on China’s Outward Investment Cooperation in 2017 [Електронний ресурс] – http://english.mofcom.gov.cn/article/newsrelease/policyrel easing/201801/20180102706193.shtml

10Orr G.What can we expect in China in 2018? [Електронний ресурс] – https://www.mckinsey.com/global-themes/china/what-can-we-expect-inchina-in-2018

11List of Sensitive Sectors for Outbound Investment (2018) [Електронний ресурс] – https://eng.yidaiyilu.gov.cn/zchj/zcfg/48048.htm

12Fei. A. China issues guidelines on overseas investments [Електронний ресурс] – http://www.kwm.com/en/au/knowledge/insights/china-issuesguidelines-overseas-investments-capital-restricted-prohibited-20170821

13China’s Outbound Investment Regulation Update [Електронний ресурс] – https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=4f0aa47d-95dd-45ba-9ba6-7541b727d5d5

14Country-Risk Rating of Overseas Investment from China (2018): Main Report [Електронний ресурс] – http://en.iwep.org.cn/papers/papers_papers/201801/W020180130339272647312.pdf

15Country-Risk Rating of Overseas Investment from China (2018): Main Report [Електронний ресурс] – http://en.iwep.org.cn/papers/papers_papers/201801/W020180130339272647312.pdf

16Country-Risk Rating of Overseas Investment from China (2018): Main Report [Електронний ресурс] – http://en.iwep.org.cn/papers/papers_papers/201801/W020180130339272647312.pdf

17Economy Profile of Ukraine. Doing Business 2018 Indicators. World Bak. [Електронний ресурс] – http://russian.doingbusiness.org/~/media/WBG/DoingBusiness/Documents/Profiles/Country/UKR.pdf