Китайські та американські приклади застосування ШІ у державному управлінні: уроки та наслідки для України (політичний коментар)
Китайські та американські приклади застосування ШІ у державному управлінні: уроки та наслідки для України (політичний коментар)
Дмитро ЄФРЕМОВ, к.е.н., член правління Української асоціації китаєзнавців
Подяка
Цей політичний коментар ґрунтується на ідеях і поглядах, висловлених під час міжнародного круглого столу: Дмитро Єфремов, член Правління Української асоціації китаєзнавців, доцент кафедри міжнародних відносин НАУКМА, Карман Лусеро, науковий співробітник та старший науковий співробітник Центру Китаю Пола Цая, Єльський університет, Ґуань Ван, голова компанії із впровадження штучного інтелекту Learnable.ai, Китай, Кайзер Ґо, модератор, Sinica Podcast.
Виконавче резюме
- Китай і США пропонують контрастні моделі врядування у сфері ШІ, які можуть стати джерелом уроків для України. Китай робить акцент на масштабі та інтеграції (наприклад, розумні міста, гарячі лінії для громадян на основі ШІ), тоді як США надають пріоритет регуляторному нагляду та підзвітності громадянам. Українська стратегія знизу-вгору — під керівництвом Міністерства цифрової трансформації — зосереджується на адаптації міжнародних найкращих практик для управління в умовах воєнного часу та інтеграції до ЄС.
- ШІ може забезпечити швидкі результати в освіті, бюрократії та охороні здоров’я, але потребує етичних запобіжників. Україна має застосовувати ШІ для стандартизованого тестування, платформ обслуговування громадян і дистанційної діагностики, водночас забезпечуючи прозорість, людський нагляд і захист від алгоритмічних упереджень.
- Геополітичні та регуляторні ризики мають визначати процес закупівель рішень на ШІ для державного управління. Хоча китайські інструменти ШІ є економічно вигідними, занепокоєння щодо безпеки даних, ідеологічного впливу, сумісності з ЄС вимагають проведення незалежних аудитів, диверсифікації постачальників і правового узгодження зі стандартами ЄС для збереження суверенітету та громадської довіри.
- Започаткування елементів ШІ в державному секторі: досвід Китаю і США та його значення для України
Проблема. Штучний інтелект трансформує державне управління у всьому світі, і Китай та Сполучені Штати демонструють значну кількість найбільш помітних його застосувань. Обидві країни впровадили ШІ для підвищення ефективності, оптимізації державних послуг і посилення прозорості, хоча роблять це в різних інституційних та регуляторних умовах. У Китаї масштабні програми «розумних міст» і платформи обслуговування громадян продемонстрували вражаючі результати, тоді як у США ШІ інтегровано в соціальні послуги та законодавчий аналіз, хоча результати є змішаними. Для України, яка нині зосереджена як на управлінні в умовах війни, так і на післявоєнній відбудові, розуміння ключових досягнень і уроків цих двох моделей має критичне значення. Виклик полягає у визначенні найкращих практик, які можна адаптувати до інституційного контексту України, враховуючи водночас регуляторне узгодження з Європейським Союзом та управління геополітичними ризиками, пов’язаними із закупівлею технологій.
Аналіз. Український уряд розглядає ШІ як стратегічний інструмент модернізації держави, зниження витрат і надання більш орієнтованих на громадян послуг попри обмежені ресурси, як наголошує Дмитро Єфремов. Міністерство цифрової трансформації очолює ці зусилля, застосовуючи свідомо «знизу-вгору» підхід, заохочуючи діалог між бізнесом, громадянським суспільством і державою. Така партисипативна стратегія дає змогу експериментувати до того, як будуть запроваджені жорсткі регуляторні рамки. Україна видала «Білу книгу ШІ», яка позиціонує країну як «цифрову націю» з амбіціями впроваджувати інноваційні рішення швидше, ніж багато її партнерів. Важливо, що підхід українського уряду полягає у вибірковому вивченні досвіду світових лідерів, таких як Китай і США, особливо в таких сферах, як розумні платформи, предиктивна аналітика та автоматизовані адміністративні процедури. Мета України — не просто копіювати, а адаптувати перевірені рішення до власного унікального середовища.
Ван Ґуань, голова компанії Learnable.ai, навів конкретні приклади того, як впровадження ШІ в Китаї покращило державне управління. Першим прикладом є гаряча лінія «12345» — широко використовувана служба телефонних звернень для повідомлення про міські проблеми та запити по допомогу. Раніше кол-центри потребували значних людських ресурсів і часто дублювали роботу. Завдяки використанню ШІ для інтелектуального сортування та маршрутизації дзвінків — і автоматичної відповіді на прості запити — муніципалітети Китаю суттєво знизили витрати та покращили час реагування. Це має очевидне значення для України, де подібні платформи обслуговування громадян могли б підвищити оперативність без надмірного навантаження на обмежений адміністративний персонал, особливо під час післявоєнного відновлення.
Другий приклад стосується використання ШІ для перевірки результатів високоставкових іспитів чжункао та ґаокао в Китаї, де штучний інтелект нині обробляє мільярди тестових завдань із більшою швидкістю та точністю, ніж люди. Хоча контексти освіти відрізняються, ширший урок полягає в тому, що ШІ особливо ефективний у високорепетитивних і масштабних адміністративних завданнях. Україна могла б застосувати подібні принципи до таких процесів, як надання цифрових послуг, подання податкової звітності чи адміністрування соціальних виплат. Обидва приклади демонструють, що ШІ, коли його належно тестують і перевіряють, може зміцнювати довіру громадськості, забезпечуючи реальні покращення в справедливості, швидкості та економічній ефективності.
Важливо зазначити, що в китайському випадку довіра не виникла автоматично. Спочатку китайські освітні посадовці скептично ставилися до автоматизованого оцінювання іспитів за допомогою ШІ, доки ретельні пілотні програми не продемонстрували точність і неупередженість, що перевищують людські показники. Такий ітеративний, заснований на доказах підхід пропонує цінний урок для України: впровадження ШІ має відбуватися поступово, із забезпеченням прозорості та можливостей для незалежної верифікації, щоб сприяти формуванню суспільної довіри.
З точки зору врядування Карман Лусеро підкреслив, що інституційний контекст визначає здійсненність і доцільність застосувань ШІ. США та Китай фундаментально відрізняються за своїми регуляторними системами: Китай є централізованою та ієрархічною державою, тоді як США — федеративна країна зі значною роллю судової влади та децентралізованими інноваціями на рівні штатів. Лусеро зазначив, що Україна повинна розробити власний регуляторний підхід, виходячи зі своїх політичних і правових інституцій, оскільки просте копіювання досвіду Китаю чи США буде неефективним.
Це служить важливим застереженням: ШІ може посилити державну спроможність, якщо його впроваджувати обдумано, але він може і послабити її, якщо ним неправильно управляти. Лусеро навів приклад Департаменту з підвищення ефективності уряду DOGE адміністрації Трампа, де заміна досвідчених працівників на програмістів, що володіють навичками роботи з ШІ, не принесла обіцяної економії коштів і знизила ефективність роботи агентства. Висновок полягає в тому, що ШІ має доповнювати інституційні знання, а не замінювати їх. Міністерство цифрової трансформації України, схоже, усвідомлює це, оскільки заявило про спільний кодекс поведінки з бізнесом і громадянським суспільством до формалізації регулювань.
Також було звернуто увагу на державно-приватне партнерство як ключову рису екосистем ШІ у Китаї та США. Державні органи часто не мають достатнього потенціалу для самостійної розробки ШІ та покладаються на приватні компанії у питаннях технологій та експертизи. Це розмиває традиційні межі між державними і приватними акторами, створюючи регуляторні виклики у сферах підзвітності, управління даними та захисту приватності. Для України це означає необхідність розроблення чітких керівних принципів закупівель і механізмів нагляду за постачальниками рішень ШІ — як вітчизняними, так і іноземними.
Успіхи Китаю, зокрема проєкт «City Brain» у Ханчжоу, демонструють потенціал інтеграції ШІ з міською інфраструктурою для оптимізації транспортних потоків та використання ресурсів. Однак, як зазначив Лусеро, не всі впровадження ШІ в Китаї однаково ефективні; деякі місцеві органи влади застосовують ШІ поверхнево, без необхідної інфраструктури чи експертизи, що призводить до неефективності. Це свідчить про те, що Україна повинна надавати пріоритет тим сферам, де є достатня якість даних, інституційна спроможність і чіткі показники ефективності.
У США впровадження ШІ, як правило, зосереджене на розширенні доступу громадян та аналітичних можливостях, наприклад, через автоматизовану обробку соціальних виплат або дослідження законодавчих ініціатив. Хоча результати є нерівномірними, американський досвід пропонує цінні уроки щодо етичного нагляду, дотримання належної правової процедури та прозорості. Судова система США та адвокаційні групи відіграють важливу роль у забезпеченні того, щоб застосування ШІ не порушувало права людини, що є ключовим аспектом для України з огляду на її євроінтеграційний курс. Зрештою Україні доведеться знайти баланс між гнучкістю — використовуючи наразі м’якші регуляторні підходи для стимулювання інновацій, — та майбутньою відповідністю положенням Акта ЄС про штучний інтелект.
Геополітичні чинники не можна ігнорувати. Як зазначив Кайзер Ґо, суперництво між США та Китаєм дедалі більше формує глобальні ланцюги постачання у сфері ШІ. Україні доведеться обережно маневрувати під час вибору технологій або залучення експертизи з Китаю, гарантуючи відповідність національній безпеці та зобов’язанням перед ЄС. Тому вибіркова адаптація, а не повне копіювання чужого досвіду, є критично важливою.
Нарешті, культурні чинники впливають на суспільне сприйняття ШІ. Було зазначено, що багато китайських громадян позитивно ставляться до ШІ, оскільки їхній матеріальний добробут покращувався разом із впровадженням технологій протягом десятиліть. У західних країнах часто переважає більший скептицизм, особливо щодо заміни людської праці автоматизованою. Україна має передбачати як ентузіазм, так і опір, та управляти очікуваннями через прозоре пояснення ролі ШІ як інструмента для покращення послуг, а не як універсального засобу вирішення всіх проблем.
- ШІ в реформі державного сектору: інституційні, регуляторні та етичні шляхи для України
Проблема. Використання штучного інтелекту в державному управлінні має значний потенціал для підвищення ефективності та прозорості врядування. Для України, яка зосереджена на цифровій трансформації та одночасно вирішує завдання воєнного і післявоєнного відновлення, рішення на основі ШІ можуть стати критично важливими для модернізації державних послуг і зміцнення спроможності держави. В цьому сенсі Китай і Сполучені Штати також пропонують різні підходи до використання ШІ: Китай робить акцент на масштабі та інтеграції між секторами, тоді як підхід США наголошує на регуляторних запобіжниках та підзвітності перед громадянами. Україна досліджує, як адаптувати уроки обох країн, зокрема Китаю, одночасно узгоджуючи свої підходи з майбутнім регулюванням у Європейському Союзі. Основний виклик полягає у поєднанні швидкого впровадження технологій з етичними, правовими та інституційними запобіжниками, які формуватимуть довіру громадськості.
Аналіз. Український уряд уже розглядає штучний інтелект як стратегічний пріоритет. Як пояснив Дмитро Єфремов, Міністерство цифрової трансформації демонструє намір залучати бізнес і експертні спільноти для експериментів із застосуванням ШІ до того, як будуть закріплені жорсткі регуляторні рамки. Досвід України із військовими застосуваннями ШІ, такими як автономне наведення дронів в умовах радіоелектронної боротьби, демонструє як перспективи, так і етичні виклики ШІ. Ці уроки повинні враховуватися при цивільному використанні ШІ, особливо з урахуванням європейських стандартів у сфері прав людини. Такий подвійний досвід створює можливості для «цивільного ефекту переливу», наприклад, застосування бойових алгоритмів, перевірених у кризових умовах, до управління надзвичайними ситуаціями та кібербезпеки у сфері державного управління.
На основі міжнародного досвіду можна запропонувати звернути увагу на три доступні для досягнення швидких результатів напрямки впровадження ШІ в державному секторі України.
По-перше, освіта: Україна вже цифровізує вступні іспити до університетів. Спираючись на китайські практики, на які звернув увагу Ван Гуань, зокрема автоматизовану перевірку робіт під час іспитів Чжункао та Ґаокао, ШІ міг би підвищити справедливість, швидкість і економічну ефективність українських вступних кампаній. Автоматизація перевірки стандартизованих іспитів і використання ШІ для прокторингу можуть знизити адміністративне навантаження та підвищити прозорість.
По-друге, зменшення бюрократії: інструменти ШІ можуть замінювати рутинні бюрократичні завдання на базовому рівні. Автоматизація простих адміністративних робочих процесів здатна скоротити корупційні ризики та підвищити ефективність. Китайська гаряча лінія «12345», описана Ваном, демонструє, як ШІ може сортувати скарги громадян і ефективно їх маршрутизувати, зменшуючи навантаження на людський персонал і покращуючи час реагування. Подібна платформа обслуговування громадян в Україні могла б забезпечити як негайний приріст ефективності, так і зростання суспільної довіри.
По-третє, охорона здоров’я: діагностичні інструменти на основі ШІ у поєднанні з рішеннями телемедицини мають потенціал у регіонах, що постраждали від війни, або у віддалених районах. Хоча використання ШІ в медицині в Україні перебуває на початковій стадії, досвід інших країн демонструє значний потенціал для таких застосувань, як аналіз медичних зображень, оптимізація логістики медичних постачань та предиктивна аналітика для контролю епідемій.
Однак можливості супроводжуються суттєвими викликами, особливо при адаптації китайських практик ШІ. Ван Ґуань наголосив, що транскордонне впровадження ШІ стикається з класичними проблемами локалізації, знайомими ще з часів розвитку інтернету та мобільних технологій: мовні бар’єри, дотримання законодавчих вимог та управління даними. Навіть якщо платформи ШІ можуть допомогти вирішити мовні бар’єри через автоматичний переклад, застосування повинні бути локалізовані культурно та контекстуально. Регулювання конфіденційності та використання даних відрізняється залежно від юрисдикції, і майбутнє членство України в ЄС потребує узгодження з Загальним регламентом захисту даних (GDPR) та Актом ЄС про штучний інтелект. Компанії на кшталт Learnable.ai інвестують значні ресурси у правову експертизу та місцеві партнерства, щоб успішно долати ці виклики.
Інституційна культура є ще одним викликом. Ван наголосив, що успіх залежить від розуміння потреб і очікувань кінцевих користувачів у цільовій країні. Рішення на основі ШІ не можна просто перенести; вони потребують спільного проєктування разом із місцевими інституціями та громадами. Для України це означає необхідність розвитку власного потенціалу в сфері ШІ та забезпечення обдуманої інтеграції іноземних рішень, уникаючи надмірної залежності від зовнішніх постачальників.
Юридичні та етичні запобіжники мають непересічне значення. Карман Лусеро застеріг, що уряди, які прагнуть скоротити витрати за допомогою ШІ, інколи неправильно застосовують технології, що призводить до суспільного обурення. Приклад із Мічигану, де система ШІ помилково позначила тисячі заявників на отримання допомоги з безробіття як шахраїв без можливості ефективного оскарження, підкреслює важливість дотримання належної правової процедури. Такі збої не лише шкодять громадянам, а й підривають довіру та призводять до дорогих судових процесів. Урок для України полягає в тому, що ШІ має доповнювати людське ухвалення рішень, а не повністю його замінювати. Розумні фахівці, які використовують ШІ для підсилення своєї роботи, досягають кращих результатів, ніж випадки, коли ШІ застосовують як грубий замінник досвідчених працівників.
Лусеро також наголосив, що ШІ у врядуванні — це техно-соціальна система. Технічні заходи безпеки, такі як «red teaming» (стрес-тестування систем для виявлення вразливостей), є необхідними, але недостатніми. Держава повинна підтримувати чітку комунікацію з громадянами про те, як ухвалюються рішення на основі ШІ, і забезпечити наявність механізмів оскарження. Взаємовідносини між державою і громадянами фундаментально не змінюються із впровадженням ШІ; змінюється лише набір інструментів. Якщо ШІ приховує підзвітність або позбавляє людей можливості ставити під сумнів рішення, він підриває, а не зміцнює суспільну довіру. Тому в будь-яку послугу на основі ШІ мають бути закладені механізми прозорості та пояснення.
Ще один виклик пов’язаний із державно-приватним партнерством, яке є незамінним, адже державні органи часто не мають достатнього потенціалу для самостійної розробки рішень на основі ШІ. Це розмиває межу між державними та приватними акторами, ускладнюючи регуляторний нагляд. Україна повинна розробити стандарти закупівель і рамки підзвітності для управління ризиками, особливо при взаємодії з китайськими компаніями ШІ на тлі геополітичної чутливості. Узгодження з регуляторними нормами ЄС при вибірковому запозиченні китайських технічних рішень може дозволити Україні збалансувати інновації з питаннями безпеки та дотриманням норм.
Нарешті, етичні виклики залишаються вагомими. Досвід України із застосуванням керованих ШІ військових дронів порушує серйозні питання щодо людського контролю та небажаних наслідків. Хоча це стосується військового контексту, подібні етичні проблеми існують і в цивільному управлінні: алгоритмічна упередженість, дискримінація та потенційне зловживання персональними даними. Використання стандартів ЄС у сфері прав людини та найкращих світових практик є життєво важливим для запобігання шкоді.
- Оцінка китайських технологій ШІ в контексті європейської інтеграції України
Проблема. Оскільки штучний інтелект стає невід’ємною складовою врядування, країни повинні ретельно оцінювати не лише його технічні переваги, але й геополітичні наслідки. Китайські рішення на основі ШІ часто є економічно вигідними, масштабованими та технологічно розвиненими, що робить їх привабливими для урядів із обмеженими ресурсами. Водночас залишаються занепокоєння щодо суверенітету даних, технологічної залежності та потенційного політичного впливу з боку китайської держави. Україна, яка прагне інтеграції до ЄС і водночас відбудовує країну після війни, стикається з особливою чутливістю до китайських технологій з огляду на суспільне сприйняття Пекіна як союзника Росії. У цьому контексті постають фундаментальні питання: які стратегічні та геополітичні ризики слід враховувати при оцінюванні китайських систем ШІ та як їх можна пом’якшити, одночасно використовуючи технологічні можливості?
Аналіз. Ключовим стратегічним чинником для України є її курс на європейську інтеграцію. Дмитро Єфремов наголосив, що Україна буде змушена дотримуватися регуляторних рамок Європейського Союзу щодо ШІ, включно з суворими вимогами до захисту даних, кібербезпеки та етичних стандартів. Партнери з ЄС регулярно порушують питання про місце зберігання даних, навчання моделей і ризики потенційного іноземного втручання. Китайські системи ШІ юридично допускають доступ державних органів до даних, що зберігаються в Китаї. Для України чи будь-якої країни, орієнтованої на ЄС, це створює ризик витоку чутливих персональних або стратегічних даних до іноземної держави. Навчання моделей ШІ на вітчизняних наборах даних може опосередковано призводити до витоку стратегічної інформації. Навіть якщо це відбувається ненавмисно, такі ризики мають враховуватися під час будь-якої оцінки при закупівлі технічних рішень.
Ще одне занепокоєння стосується ідеологічної та інформаційної цілісності. Є свідчення, що деякі китайські платформи вбудовують наративи або фільтри, узгоджені з офіційною позицією держави. Якщо такі моделі будуть впроваджені в чутливих сферах — наприклад, в освіті чи публічних комунікаціях — вони можуть непомітно впливати на громадський дискурс або запроваджувати упередження, що не узгоджуються з демократичними нормами. Цей ризик особливо актуальний для України, де громадська думка про Китай уже є переважно негативною через сприйняту підтримку Пекіном Росії. Запровадження китайських технологій ШІ без належних запобіжників може підірвати довіру до державних послуг і самих інструментів ШІ.
Водночас не можна ігнорувати фактори вартості та продуктивності. Як нагадав Кайзер Ґо, існує знайома дилема, що нагадує дискусії навколо мереж Huawei: китайські рішення часто забезпечують високу ефективність за низької вартості, що привабливо для країн із обмеженими бюджетами. Ван Ґуань зазначив, що багато страхів щодо китайського ШІ ґрунтуються на хибних уявленнях. З його точки зору як розробника ШІ, основні технології (моделі на основі трансформерів) є глобально подібними, а відкриті екосистеми з відкритим кодом дозволяють країнам налаштовувати та проводити аудит моделей. Ван наголосив, що ШІ «не має національності» — найважливішими є якість послуг, досвід користувачів і доступність. Уряди повинні тестувати різні рішення та оцінювати їх за технічними параметрами й прозорістю, а не лише за країною походження.
Однак, як застеріг Карман Лусеро, відкритість слід поєднувати з усвідомленням питань безпеки. В умовах дедалі більш конфронтаційного геополітичного середовища інструменти спостереження та шпигунства — апаратні чи програмні — стають усе більш витонченими. Навіть якщо базові технології ШІ подібні в усьому світі, середовище врядування має вирішальне значення. Китайські компанії працюють у правовій системі, яка надає органам влади широкі повноваження доступу до даних, що зберігаються компаніями. Тому іноземні уряди повинні проводити належну перевірку не лише коду, але й правового та інституційного контексту постачальників. Гарний спосіб сформувати довіру суспільства — це прозорість: пояснювати, як алгоритми ухвалюють рішення, надавати громадянам механізми оскарження та забезпечувати підзвітність за результати. Якщо уряд впроваджує іноземні рішення на основі ШІ, необхідними є незалежний аудит і чіткі правові рамки, що регулюють використання даних та моделей.
Існують також стратегічні міркування щодо технологічної залежності. Геополітичні тенденції, ймовірно, призведуть до формування біполярного ландшафту ШІ: недорогі китайські рішення домінуватимуть у значній частині Глобального Півдня, тоді як більш дорогі пропозиції американських та європейських компаній — у Європі. Для України надмірна залежність від будь-якого одного постачальника — китайського, американського чи іншого – несе ризики «ефекту замикання» та знижує гнучкість майбутньої політики. Диверсифікація постачальників, розвиток власного потенціалу та узгодження зі стандартами ЄС можуть допомогти пом’якшити ці ризики.
Ще одним важливим аспектом є суспільна комунікація та довіра. Громадяни повинні бути впевнені, що ШІ в системі врядування працює в їхніх інтересах, а не в інтересах іноземних держав. Це передбачає не лише технічні запобіжники, але й активну роботу з громадськістю щодо пояснення того, як працює ШІ та чому обираються ті чи інші постачальники. Негативне сприйняття Китаю в Україні підсилює важливість прозорості. Громадські консультації та пілотні проєкти з ретельним наглядом можуть допомогти зміцнити довіру перед масштабним впровадженням.
Коментарі Вана Ґуаня також вказують на практичний шлях: ставитися до ШІ так само, як до інших базових технологій (електроенергії, інтернету), і зосереджуватися на потребах користувачів. Багато компонентів ШІ є з відкритим вихідним кодом; уряди можуть локально налаштовувати моделі, знижуючи ризики зовнішнього контролю та водночас користуючись перевагами глобальних інновацій. Рішення з відкритим кодом також дають змогу проводити аудит третіми сторонами, зменшуючи проблему «чорної скриньки». Проте, як підкреслив Лусеро, навіть у випадку відкритих моделей перевірка безпеки та інституційні запобіжники залишаються необхідними.
Нарешті, існує ширший аспект геополітичної сигналізації. Вибір постачальників ШІ надсилає сигнали про альянси та цінності країни. Для України, майбутнє якої пов’язане з ЄС, використання китайських технологій ШІ для ключових функцій врядування без надійних запобіжників може створити тертя з європейськими партнерами. Натомість розвиток власного потенціалу в сфері ШІ та співпраця з ЄС і перевіреними іноземними партнерами сигналізує про стратегічну узгодженість, водночас залишаючи можливість вибіркової співпраці з китайськими компаніями у несуттєвих сферах, де ризики є низькими, а вигоди очевидними.
Рекомендації щодо політики
- Країни, що оцінюють можливість використання китайських технологій ШІ для державного управління, повинні застосовувати диверсифіковану стратегію, яка поєднує суворі заходи безпеки та захисту даних, незалежний аудит і суспільну прозорість, використовуючи економічно вигідні іноземні рішення лише у сферах із низьким рівнем ризику та водночас інвестуючи у власний потенціал ШІ, щоб уникнути стратегічної залежності.
- Україна могла б запровадити поетапну, засновану на доказах стратегію ШІ, яка вибірково спирається на найкращі міжнародні практики, зосереджуючись насамперед на практичних застосуваннях у таких сферах, як освіта, державні послуги та охорона здоров’я.
- Україна має пріоритетно створювати надійні правові та регуляторні запобіжники, формувати ефективні державно-приватні партнерства та узгоджувати всі ініціативи у сфері ШІ зі стандартами ЄС, щоб посилити прозорість, зміцнити довіру громадян і забезпечити довгострокову стійкість своїх державних інституцій.
Примітка
Цей політичний коментар є результатом першої відкритої дискусії, ініційованої Центром слов’янських, євразійських і східноєвропейських студій (CSEEES) Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл, проведеної на Українській платформі сучасного Китаю. Захід було організовано у партнерстві з подкастом Sinica, Українською асоціацією китаєзнавців та Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.