Уна Олександра БЕРЗИНЯ-ЧЕРЕНКОВА, PhD,
керівниця Центру китайських досліджень та директор аспірантської програми з політології в Ризькому університеті імені Страдіня

Окрім демонстрації повної зневаги до міжнародних норм та людського життя, повномасштабне вторгнення росії в Україну 24-го лютого 2022 р. cпричинило нестабільність у ядерній сфері, зокрема погрози ядерних ударів та захоплення Запорізької АЕС. Стаття має на меті проаналізувати офіційну комунікацію уряду КНР щодо питання нерозповсюдження ядерної зброї та ядерної війни після російського вторгнення, а також провести огляд аналітичних дебатів щодо цієї проблеми в Китаї. У цій статті робиться висновок, що Китай, у порівнянні до іншої політики рф, відреагував на її ядерний підхід найсильніше, зробивши цю тему відкритим предметом суперечок між Китаєм та росією.

1. ВСТУП: ВИТОКИ ПОЗИЦІЇ КИТАЮ

Офіційний підхід Китайської Народної Республіки (далі – Китай, КНР) до війни росії в Україні є досить нейтральним, причому вище керівництво та чиновники в Міністерстві закордонних справ особливо наголошують на послідовності цієї позиції, можливо, для врівноваження критики того, що підхід не був чітко визначений: «Позиція Китаю щодо політичного врегулювання кризи в Україні є чіткою, послідовною та зосереджена на просуванні мирних переговорів».

Проте з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року було зазначено, що Китай виступає у ролі посередника в деяких випадках, включно з активністю китайського уряду, який має вплив на конфлікт в Україні; спроби Китаю підірвати міжнародні санкції проти росії; заяви китайських урядовців щодо українського конфлікту; а також історія китайських медіа, що відображають офіційну російську риторику та відповідають російській цензурі.

Ба більше, хоч російське вторгнення і суперечить сімдесятирічній формулі китайської зовнішньої політики, що називається «П’ять принципів мирного співіснування» і що виступає за «взаємоповагу до суверенітету та територіальної цілісності, взаємний ненапад, невтручання у внутрішні справи один одного, рівність і взаємовигоди та мирне співіснування», Китай ніяк не реагує на порушення цих принципів росією. Замість цього, Китай лише наголошував на тому, що «взаємоповага до суверенітету та територіальної цілісності – це політична основа китайсько-українських відносин» та що «Китай не створив цю кризу та не є учасником конфлікту».

Така мовчазна підтримка та відсутність критики з боку Китаю щодо порушення росією суверенітету України і, в той самий час, небажання повністю підтримувати російську риторику описується як «проросійський нейтралітет» або двозначність «додому до темряви», що полягає у віддаленні від золотої середини в бік росії та відображення риторичної підтримки росії, в той же час вживання контрзаходів, щоб не позиціонувати себе як постійного союзника росії.

З іншого боку, російське вторгнення у 2022 році зашкодило інтересам КНР у декількох аспектах. По-перше, воно поставило під загрозу двосторонні економічні відносини Китаю та України, а також багатосторонні проєкти Пекіну – найбільш відому ініціативу КНР «Один пояс, один шлях», що залежала від участі України. По-друге, вторгнення поставило під загрозу стан понад 10 тисяч громадян Китаю, які проживали в Україні на момент нападу. По-третє, Китай, як основний покупець експорту українського зерна, значно постраждав від закриття коридору під час блокади трьох портів у Чорному морі росією, яку зняли лише після підписання «Ініціативи з безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів» у липні 2022 року. Кейтлін Велш, директор програми глобальної продовольчої безпеки Центру стратегічних міжнародних досліджень, зазначила, що «Китай, безперечно, є найбільшим споживачем будь-якого, експортованого за угодою з України, зерна» та «сильно зацікавлений у продовженні Чорноморської зернової ініціативи». Проте з моменту підписання угоди, зерновий коридор все ще залишався важелем тиску росії та предметом постійних погроз Кремля щодо припинення дії ініціативи, що й, власне, сталося на момент написання статті, що сигналізує Китаю про низьку стабільність. Тому й не дивно, що «сприяння експорту зерна» є одним із пунктів китайської позиції по політичному врегулюванню української кризи: «Усі сторони мають повністю та ефективно реалізовувати Чорноморську зернову ініціативу, підписану росією, Турцією, Україною та ООН і сприяти відіграванню ООН важливої ролі у цьому питанні». Останній аспект, однак, може бути другорядним,
оскільки Китай використовував цю ситуацію для просування власної «ініціативи співпраці щодо глобальної продовольчої безпеки». Ініціатива містить аргументи на користь сприяння «надходженню російської, української та білоруської сільськогосподарської продукції та матеріалів на міжнародний ринок16 – звертаючись саме до скарг владіміра путіна на те, що Захід нечесним шляхом утримував доступ російської сільськогосподарської продукції до світових ринків.

З іншого боку, російське вторгнення мало чіткий антиамериканський наратив, що могло б бути вигідним для інтересів Китаю. «США розвинули гегемонічний сценарій щодо організації “кольорових революцій”, розпалюють регіональні сутички та навіть безпосередньо розв’язують війни під виглядом просування демократії, свободи та прав людини»18, – говориться у документі під назвою «Гегемонія США та її загрози», опублікованому Міністерством іноземних справ КНР в лютому 2023 року. Якщо росія зазнає поразки, для Китаю це означитиме прогрес американської архітектури безпеки – тієї самої архітектури, яку Китай намагається відсунути. За теперішніх обставин, повна перемога України означає, що «Не може бути жодного миру за рахунок територіальних компромісів. Територіальна цілісність України має бути відновлена в межах 1991 року»19, – наголосив президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з президентом КНР, Генсеком КПК Сі Цзіньпіном 26-го квітня 2023 р. Як вказує Чжан Цзянь з Китайського інституту сучасних міжнародних досліджень (CICIR), просування США в Європу на тлі «української кризи» вже триває: «[Країни Європи] безсилі перед росією, і майже всі Європейські країни повернулися до НАТО та США з питань безпеки. Після початку української кризи так зване військове стримування росії здебільшого залежало від Сполучених Штатів, які збільшили свою військову присутність у Європі». Український тріумф може лише зміцнити цю присутність.

За допомогою цих документів Китай виражає в якійсь мірі однаковий з росією наратив, що війна в Україні – це результат санкцій США і ведеться не на користь Суверенної України. «Як винуватець та головний ініціатор Української кризи, США протягом двох десятиліть провели 5 раундів розширення блоку НАТО на схід, починаючи з 1999 року»21. Згідно з цією логікою, перемога України автоматично означатиме перемогу Сполучених Штатів, що повністю суперечить стратегічним цілям Китаю. В зв’язку з цим, китайський підхід, хоч і не повністю підтримує рф, все ж ближче до російського світогляду, ніж до Західного.

Саміт G-20 у Балі – 17-та зустріч глав держав Групи двадцяти (G20) та держав-партнерів,
що відбулася 15–16 листопада 2022 року в Індонезії, на острові Балі

За такого припущення, стає дуже важливим шукати ймовірні аспекти дій та риторики росії, які б підштовхнули Пекін вийти із зони комфорту. Наступний розділ наводить аргументи, що ядерні погрози президента росії добре підходять на цю роль.

2. «У ЯДЕРНІЙ ВІЙНІ НЕ МОЖЕ БУТИ ПЕРЕМОЖЦІВ»: ПРОБЛИСК РОЗБРАТУ МІЖ РФ ТА КНР? 

Як зазначив канцлер Німеччини Олаф Шольц після свого візиту до Пекіну на початку листопада 2022 року: «путінська війна кинула виклик світовому порядку. Під час нашої зустрічі у Пекіні я попросив голову КНР, секретаря КПК Сі Цзіньпіна скористатися своїм впливом на росію». Відразу після зустрічі Шольц висловився ще сильніше: «Голова КНР Сі Цзіньпін та я погодилися: “Погрози ядерних ударів безвідповідальні та небезпечні”. […] Застосовуючи ядерну зброю, росія перетне межу, яку провела спільнота держав».

Хоча в китайській версії розмови немає слів «безвідповідально» та «небезпечно», там все одно приділяється значна увага ядерному питанню: «Обидва лідери обмінялися поглядами на Українську кризу. Президент Сі запевнив підтримку Німеччини та Європи Китаєм у сприянні мирним переговорам та побудові збалансованої, ефективної та стійкої архітектури в Європі. За нинішніх обставин міжнародне співтовариство повинно протистояти загрозі або використанню ядерної зброї, наголошувати, що ядерна зброя не може бути використана і що ядерні війни не повинні вестися, а також докладати зусилля на запобігання ядерній кризі в Євразії.

Доктор Юй Цзє, старший дослідник Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) в Лондоні, підкреслила важливість цих заяв та їх можливості змінити правила гри для Китаю: «Якщо і є одна річ, що може змусити Сі Цзіньпіна змінити своє ставлення до російського вторгнення в Україну, то це могло б бути застосування москвою ядерної зброї».

Ядерне табу Китаю також підхопив президент Сполучених Штатів Джо Байден на саміті G20 на Балі в середині листопада 2022 року, приблизно через десять днів після поїздки Шольца до Китаю. Під час його зустрічі із Сі Цзіньпіном відповідно до запису розмови Білого Дому, «Президент Байден підняв питання жорстокої війни росії проти України та безвідповідальних погроз застосування ядерної зброї». Президент Байден та голова КНР Сі Цзіньпін погодилися, що ядерна війна не повинна вестися та її неможливо виграти, а також підкреслили свою позицію щодо неприпустимості використання та погроз використання ядерної зброї.

Під час саміту на Балі Китай порушив питання ядерної зброї безпосередньо з росією. Ван Ї, член держради та Міністр закордонних справ, дипломатично нагадав своєму російському колезі сергію лаврову, що «Китай пам’ятає про те, що москва нещодавно підтвердила свою давню позицію про неможливість перемоги у ядерній війні та про її неведення, що підтверджує раціональність та відповідальність росії»27. Враховуючи риторику путіна, цю заяву краще сприймати як застереження, а не як комплімент.

Проте поведінка москви продовжила бути анітрохи не «раціональною і відповідальною». Оскільки військові успіхи росії показували неоднозначні результати, президент путін продовжував демонструвати небажання виключати ядерний варіант як один із сценаріїв ескалації війни в Україні. «Щодо загрози ядерної війни, ну, Світлано Геннадіївно, ви маєте рацію. Така загроза зростає. Нічого це приховувати», – сказав він, відповідаючи на запитання під час засідання з членами Ради з питань розвитку громадянського суспільства і прав людини.

Напередодні першої річниці російського вторгнення, 21 лютого 2023 року, росія призупинила участь у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь New START (СНО-III) між нею та Сполученими Штатами, який встановлював обмеження на кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок і систем їх доставки (який, як заявила росія, вона продовжує поважати) і дозволяв взаємні інспекції для перевірки їх дотримання. Путін оголосив про постановку на бойове чергування нових стратегічних систем і заговорив про початок ядерних випробувань29. Саме тоді Глава канцелярії комісії ЦК КПК у закордонних справах Ван Ї прибув до москви з офіційним візитом.
Під час розмови з путіним, а пізніше з міністром закордонних справ лавровим, Ван Ї залишився вірним трифекта китайського визначення двосторонніх відносин: «Китайсько-російське стратегічне партнерство в нову епоху ніколи не було спрямоване на третю сторону, і в нього не буде втручання третьої сторони, не кажучи вже про примус з боку третьої сторони». Питання ядерної зброї не оприлюднювалося в офіційних записах розмови. Однак того самого дня з’явилася «Концепція Ініціативи глобальної безпеки» Китаю, яка містить різкі висловлювання щодо цієї конкретної теми, закликаючи «всі сторони»: «Твердо підтримувати консенсус щодо того, що «ядерну війну неможливо виграти і її ніколи не можна вести». Дотримуватися спільної заяви щодо запобігання ядерній війні та уникнення гонки озброєнь, оголошеної лідерами п’яти ядерних держав у січні 2022 року. Зміцнювати діалог і співпрацю між ядерними державами для зменшення ризику ядерної війни. Захищати міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї на основі Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) і активно підтримувати зусилля країн у відповідних регіонах щодо створення зон, вільних від ядерної зброї. Сприяти міжнародному співробітництву з питань ядерної безпеки, щоб побудувати справедливу, спільну та взаємовигідну міжнародну систему ядерної безпеки».

Через два дні, безпосередньо саме в річницю вторгнення, Китай опублікував свою «Позицію щодо політичного врегулювання української кризи» (далі: позиційний документ). На фоні неконкретних заяв на кшталт «припинення бойових дій» і «відновлення мирних переговорів», а також проросійських заяв, у документі з’явилося невдоволення російською ядерною риторикою та відповідними діями, включно з захопленням Запорізької АЕС. Тут з’являються відносно жорсткі формулювання, оскільки в цих абзацах використовуються два з трьох пунктів «Китай виступає проти» (виділено курсивом автором у наведених нижче цитатах): «Дотримання безпеки атомних електростанцій. Китай виступає проти військових атак на атомні станції або інші мирні ядерні об’єкти, та закликає усі сторони притримуватися міжнародного права включно з конвенцією про ядерну безпеку та рішуче уникати створення техногенних ядерних аварій. Китай підтримує Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у його конструктивній ролі у сприянні безпеці мирних ядерних установок» та «Зниження стратегічних ризиків. Ядерна зброя не має бути використаною, ядерні війни не мають вестися. Слід протистояти загрозі або використанню ядерної зброї. Необхідно запобігти розповсюдженню ядерної зброї та уникнути ядерної кризи. Китай виступає проти досліджень, розробки та використання будь-якою країною хімічної та біологічної зброї за будь-яких обставин».

Час, мова та застосування підкресленого історичного ядерного табу КНР, справді ставало схожим на яблуко розбрату між росією та Китаєм. Щодо першого пункту по безпеці цивільної ядерної інфраструктури, спеціальний представник уряду Китаю з питань корейського півострова Лю Сяомін 9 березня 2023 року написав у Твіттері, що «Китай вирішив надати 200 тис. євро через МАГАТЕ (міжнародне агентство з атомної енергії, наглядач за ядерною безпекою ООН) на технічну допомогу Україні з ядерної безпеки та охорони. Це лише один конкретний крок, зроблений Китаєм для підтримки зусиль МАГАТЕ щодо посилення ядерної безпеки в Україні»34. Хоча суму, надану Китаєм МАГАТЕ, можна вважати суто символічною, саме рішення вказувало на те, що КНР зацікавлена в залученні міжнародної організації, що займається забезпеченням ядерної безпеки, а не у співпраці безпосередньо зі своїм «безмежним» партнером росією.

Запорізька АЕС

Як повідомляється, за закритими дверима сигнали Китаю росії були особливо сильними. Сі Цзіньпін «особисто застеріг володимира путіна від використання ядерної зброї в Україні» під час його візиту до Москви в березні 2023 року, повідомило видання Financial Times, спираючись на джерела в Китаї, росії та США.

Політичні лідери Заходу продовжували давити на ядерну чутливість Китаю. Відносно нещодавно, коли заступник міністра МЗС Польщі Войцех Гервель зустрівся зі спеціальним представником Китаю у справах Євразії Лі Хуеєм для обговорення російської агресії в Україні, або, як це називають в офіційних китайських документах – для обговорення «політичного врегулювання Української кризи», Гервель наголосив на обох ядерних питаннях, згаданих у Китайському позиційному документі. Згідно з Польським офіційним звітом, заступник міністра Гервель засудив погрози застосування ядерної зброї росією. Цей факт створює небезпечний прецедент і може мати небезпечні наслідки для інших частин світу. Польща розраховує на конкретні дії Китаю щодо росії – держави-агресора, що шантажує світ застосуванням цієї зброї. Заступник міністра підкреслив необхідність підтримки Міжнародного агентства з атомної енергії міжнародною спільнотою, в тому числі Китаєм; зокрема має бути забезпечене безпечне функ ціонування Запорізької АЕС.

Це не було випадковістю – польська сторона добре усвідомлювала, що ядерна загроза, висловлена Путіним і неодноразово використовувана в офіційній пропаганді, а також ризики аварій на Запорізькій АЕС були двома питаннями, пов’язаними з вторгненням росії, щодо яких Китай публічно висловлював невдоволення.

Риторика Китаю поки ще не завадила російському лідеру висловлюватися про зміну ядерного статусу-кво. 25-го березня 2023 року, під час інтерв’ю на державному каналі «росія 24», президент путін заявив, що росія «завершить будівництво сховища» для розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі – крок, який, напевно, суперечить позиції Китаю щодо нерозповсюдження, викладеній у стратегічних документах загалом і в аналітичному документі щодо України зокрема.

Варто зазначити, що путін подбав про те, щоб навести аргументи, що цей крок, власне кажучи, не є випадком розповсюдження ядерної зброї, оскільки арсенал буде повністю контролюватися москвою, а не Мінськом. Тим не менш, це не допомагає зменшити занепокоєння Китаю з приводу розповсюдження ядерної зброї, – зрештою, Китай традиційно виступає проти домовленостей про ядерний обмін НАТО та критикує тристоронній оборонний пакт AUKUS, утворений США, Великою Британією та Австралією, що вказує на те, що Китай дотримується ширшого трактування розповсюдження ядерної зброї.

Китай також продовжує виражати занепокоєння через виклики, з якими стикаються атомні станції в зоні бойових дій: «Тривала українська криза становить велику загрозу безпеці та охороні українських ядерних об’єктів. Китай сприймає це досить серйозно», – заявила речниця МЗС Китаю після того, як Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі 30 травня закликав Раду Безпеки ООН вжити всіх заходів для запобігання ядерній аварії.

Спеціальний представник уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуей застосував інший підхід, вклавши в уста своїх європейських співрозмовників питання, що хвилюють Китай, під час візиту в Україну, Польщу, Францію, Німеччину, штаб-квартиру ЄС у Бельгії та росію у травні 2023 року: «Озираючись на свої поїздки, Лі сказав, що його вразило те, що всі сторони дуже стурбовані потенційними побічними наслідками кризи, особливо ядерною безпекою, гуманітарними питаннями та продовольчою безпекою. Якщо станеться ядерна війна, жодна країна не залишиться у безпеці, зазначив Лі, та закликав усі сторони забезпечити безпеку ядерних установок і вжити конкретних заходів для зниження градусу».

Китайське аналітичне співтовариство також долучилося до розкриття російських ядерних загроз. У Чуньси з Шанхайського інституту міжнародних досліджень коментує «кризу в Україні» як вододіл для ядерних держав і стратегічної стабільності: «… криза в Україні, що вибухнула невдовзі після цього, різко змінила відносини між державами, що володіють ядерною зброєю. Зокрема, у ядерному роззброєнні США та Росії відбулося зворотне зростання … Наразі США та росія звинувачують одне одного у недотриманні угод, росія призупинила дію Нового договору СНО-III, американо-російські переговори щодо стратегічної стабільності стає все важче відновити, а ядерний ризик на полі бою в Україні зберігається».

Цзін Їн, дослідник з Інституту вивчення Японії Академії суспільних наук КНР, під час аналізу мінливих ядерних дебатів в Японії, підкреслює відмінності російського підходу, який вона називає «ядерним залякуванням», від китайського: «Після спалаху російсько-українського конфлікту в Японії була суб’єктивна уява, що Китай піде шляхом ядерного залякування росії “ескалація для деескалації” у вирішенні тайванського питання, щоб стримати США та Японію від втручання». Автор встановлює зв’язок між війною в Україні та погіршенням, з точки зору Китаю, стратегічного та ядерного ландшафту поблизу кордонів Китаю. З цих та інших публікацій очевидно, що російське «ядерне залякування» не розглядається як таке, що відповідає інтересам Китаю, а також не підтримується спільнотою аналітичних центрів КНР.

3. ВИСНОВОК – ЩО БУДЕ ЧЕРВОНОЮ ЛІНІЄЮ ДЛЯ КИТАЮ? 

Очевидно, що навіть якщо з’являться російські дії або заяви, що змусять Пекін сигналізувати про невдоволення, слід все одно мати на увазі, що з точки зору порівняльної стратегічної близькості Пекін залишається набагато ближче до москви, ніж до західних столиць. Ми не повинні недооцінювати відносини Китаю з росією, оскільки антизахідний і антиамериканський фактор вторгнення росії є сильною мотивацією для Китаю, щоб згладити розбіжності.

Тим не менш, цікаво спостерігати за тим, що досі реакції Китаю на інші заяви російського керівництва були м’якими та, навіть поблажливими, то питання ядерного розповсюдження та ядерних ризиків не тільки не дало ніяких сигналів підтримки заяв росії з боку офіційного Китаю, а й взагалі змусило Китай відкрито відштовхнутися від рф. На відміну від інших випадків, Китай навіть продемонстрував певний ступінь проактивного стримування дії рф в ядерній сфері за допомогою таких стратегічних документів, як «Концепція Ініціативи глобальної безпеки», у безпосередньому спілкуванні з МАГАТЕ, в заявах щодо України, включаючи аналітичні документи щодо миру в Україні, на рівні ООН, а також під час двосторонніх зустрічей із російськими і навіть американськими колегами.

Китайський підхід до російської ядерної політики, безумовно, залишатиметься важливим контрафактом у російсько-китайському партнерстві. Китаю не вдалося втримати вище керівництво росії від постійного згадування ядерної ескалації. Проте, чи зможе Китай дійсно стримати дії росії, а не лише говорити про це, це вже інший вектор дослідження. Враховуючи економічний вплив Китаю на росію, який лише посилився після санкцій проти росії з моменту повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, можна навести аргумент, що керівництво Китаю має унікальні можливості впливу на ухвалення росією рішень в ядерній сфері. Непрямі докази справді вказують на те, що риторика Китаю мала ефект; однак залишається невідомим, якою мірою вплив Китаю на дії росії послаблюється обмеженою раціональністю володимира путіна.

Переклад з англійської Сергія ЧЕПУРНОГО