Віта Голод

кандидат економічних наук, голова правління Української асоціації китаєзнавців 

Китайська вдавана активність врегулювати кризу в Україні мирним шляхом вже помітно дратує не тільки пересічного українця, але і всю міжнародну спільноту. Увесь китайський істеблішмент, який авторизовано публічно транслювати офіційну позицію уряду, місяцями повторює одну і ту саму мантру про американську деструктивну силу. До речі, за рік війни Китай лише два рази в офіційних промовах «обмовився», що Україна потерпає все ж від війни, а не від конфлікту (冲突) або кризи（危机）. Що ж дійсно ховається за цією китайською специфікою та як має українська влада вибудовувати в подальшому відносини з Піднебесною?

Увесь цей рік війни Китай вміло «бігав між краплями», позиціонуючи себе як миротворця та медіатора між сторонами конфлікту. Посол Китаю в Казахстані  Чжан Сяо назвав Китай єдиним «голубом миру» на Мюнхенському безпековому форумі: коли усі обговорювали постачання Україні зброї, пан Ї говорив про мирні переговори. Також пан Чжао наголосив, що Китай має унікальну позицію стратегічного партнера як України, так і росії, що ідеально підходить для посередника у мирних переговорах. Пан Кулеба не раз підкреслював, що діалог України та Китаю триває, але він складний. Китай, на жаль, не став лідером гуманітарної допомоги, про що говорив Сі Цзіньпін в березні 2022 року. Варто також зазначити, що і Україна, і Захід офіційно не звинувачують китайську владу в підтримці росії, щонайменше у військовій підтримці. Не було пред’явлено жодних доказів передачі летальної зброї на бік рф. Ван Ї мав чудову нагоду поспілкуватися зі світовими лідерами на Мюнхенській безпековій конференції, куди не допустили ні представників росії, ні Ірану.

Ажіотаж щодо «мирного плану» Китаю, а насправді Позиції Китаю щодо політичного вирішення української кризи, який виник напередодні роковини війни в Україні, виявився марним. Позиція Сі Цзіньпіна щодо мирного врегулювання в Україні була вже давно відома, і вона збігалася з формулою миру президента Зеленського лише в частині поваги до суверенітету та територіальної цілісності країн, а також необхідності дотримуватися принципів та цілей Статуту ООН.

Документ вийшов у стилі традиційної китайської дипломатії. Позиція Китаю щодо політичного вирішення української кризи містить 12 пунктів, лише частину з них українська сторона може взяти за основу для подальшої роботи наших політиків та дипломатів. Варто загострити увагу на п’ятьох пунктах, бо вони збігаються з мирним планом президента Зеленського:

• Китай зафіксував повагу до територіальної цілісності та суверенітету України із дотриманням міжнародного права, цілей та статуту ООН, а значить підтвердив територіальну цілісність України в кордонах 1991 року.
• Китай застерігає від використання ядерної зброї та початку ядерної війни.
• Китай закликає підтримувати безпеку атомних електростанцій під контролем МАГАТЕ.

Китай виступає проти озброєних нападів на мирні ядерні об’єкти та закликає до дотримання міжнародного права, а також конвенції про ядерну безпеку, закликає запобігати техногенній ядерній катастрофі.

• Китай наголошує на необхідності захисту цивільних осіб та військовополонених із дотриманням міжнародного гуманітарного права та підтримує обмін військовополоненими між сторонами.
• Китай за припинення вогню, але не зазначає в який спосіб. Тобто, цей пункт має принципове розходження з формулою миру Зеленського, в якій є чітка вимога щодо виведення росією військ з нашої території.

У документі Китай ще раз повторює свій минулорічний заклик до мирних переговорів між сторонами, продовжуючи політику «миротворця». Китай називає це єдиним способом врегулювання кризи в Україні і закликає усі сторони сприяти мирним переговорам, забезпечити платформу для відновлення переговорів. Китай готовий продовжувати відігравати свою конструктивну роль в цьому напрямку. Звичайно, цей пункт не збігається з планом Зеленського. Бо без виведення військ жодні перемовини не можливі.

Три пункти у документі містять економічну складову, де Китай хоче посилити свою роль. Мова йдеться про продовольчу безпеку, вирішення гуманітарної кризи та участь у післявоєнній відбудові України.

Офіційний Пекін вперше в публічній площині заговорив про готовність брати участь у відбудові України. Тобто, варто очікувати на подальше уточнення з їхньої сторони, а Київ має забезпечити прозорі та рівні процедури для усіх інвесторів та благодійних ініціатив.

Продовольча безпека – це питання стратегічної важливості для Китаю. Дивно, що до цього моменту Піднебесна жодним чином не сприяла вирішенню питання експорту продуктів харчування з України, зважаючи на значні обсяги закупівель українського зерна до повномасштабного вторгнення. Очікуємо, що Китай стане ще одним гарантом програми Grain from Ukraine.

У своєму плані президент Зеленський закликав світ об’єднатися заради подолання продовольчої, енергетичної та безпекової криз, і публічно висловлював сподівання, що КНР стане гарантом безпеки України. Китай поки жодним чином не відреагував на це.

У документі містяться три прокитайські позиції, три виклики, які турбують Китай та лише опосередковано пов’язані з Україною. Піднебесна вирішила скористатися моментом та ще раз наголосити на їхній важливості: відмова від політики холодної війни, не застосовування односторонніх санкцій та  забезпечення стабільності промислових ланцюжків постачання.

Китай активний на міжнародній арені. З ним необхідно працювати на усіх рівнях від дипломатичного та інформаційного до культурного. Китай – це та країна, з якою у нас історично склалися успішні стосунки. Наразі посилення нашої позиції через призначення посла та швидке реагування на меседжі китайських дипломатів може щонайменше забезпечити китайський нейтралітет та не перетворити Китай у нашого ворога.