С. А. Кошовий
к. і. н., голова правління Української асоціації китаєзнавців

Взаємовідносини України і Китаю відрізняються різноманітністю, багатоплановістю, насиченістю подій у гуманітарній сфері, особливо за останній період. Доказом плідного та успішного співробітництва двох країн у цій сфері може слугувати створення і відкриття в українських вищих навчальних закладах у вересні-жовтні 2018 р. одночасно декількох центрів з дослідження Китаю, вивчення та поглиблення знань з китайської мови і культури (Одеський національний морський університет, Київський університет імені Бориса Грінченка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), проведення тематичних лекцій та навчальних курсів, організація наукових семінарів і конференцій з питань двосторонньої взаємодії, «круглих столів», зустрічей та експертних обговорень.

Ясна річ, двосторонні відносини у гуманітарній сфері мають позитивні наслідки для розвитку українсько-китайського співробітництва і безпосередньо мають суттєве значення для дальшої розбудови дружби, поглиблення взаєморозуміння представників двох народів та є прекрасним прикладом культурно-гуманітарної дипломатії в дії, корисним обміном інформацією та налагодженням безпосередніх контактів, засобом розбудови зв’язків і якісно нової присутності нашої держави у світовому співтоваристві. Так, зокрема, 22 липня 2018 р. голова правління Української асоціації китаєзнавців Сергій Кошовий взяв участь у роботі Круглого столу «Україна-Китай», який відбувся у Китайському інституті прикордонних і морських досліджень Уханьського університету (провінція Хубей, КНР) за участі китайських науковців. Зазначимо, що м. Ухань є адміністративним центром провінції Хубей, одним із провідних та визнаних у світі економічних центрів країни.

Мета заходу полягала у переведенні в практичний вимір численних ідей і щодо політичного діалогу, і в інвестиційній площині, і в питаннях культурної та експертної взаємодії та у виведенні українсько-китайських відносин на потенційно новий рівень. Засідання Круглого столу тривало у двох форматах – доповідей та експертної дискусії.

Учасники високо оцінили наявні можливості, проаналізували динаміку політичних, економічних, гуманітарних двосторонніх відносин, погодилися докладати зусилля для інтенсифікації всебічного діалогу.

Модератором Круглого столу виступив професор Китайського інституту прикордонних і морських досліджень Уханьського університету, директор Центру досліджень Росії та країн Євразії, заступник головного редактора журналу «Прикордонні і морські дослідження» пан Куан Цзенцзюнь (匡增军).

У рамках цього заходу С. Кошовий виступив із доповіддю «Подальші перспективи стратегічного співробітництва між Україною і КНР». Зокрема, було наголошено, що наші економіки багато у чому взаємнодоповнювані – і це дуже добрий майданчик для дальшого розвитку співпраці у найрізноманітніших напрямках. Насамперед такі перспективи проглядаються у аграрному секторі, адже торгівля сільськогосподарською продукцією відіграє на сьогодні провідну роль у процесі товарообігу між двома країнами і може створити підґрунтя для подальшого розширення взаємозв’язків між нами, у тому числі у постачанні нових видів продукції на китайський ринок, у переробці сільгосппродуктів, у виробництві продуктів харчування, у спільному сільгоспмашинобудуванні, у реалізації нових спільних проектів.

Вид на Уханьський університет та на озеро Дунху

Інший перспективний напрямок співпраці з Китаєм – це машинобудування (важке машинобудування, продукція авіапрому, космічні технології, військова техніка тощо). Також перспективними і багатообіцяючими напрямками з широкими можливостями взаємовигідної співпраці є галузі високих технологій та проекти в українському енергосекторі (особливо у сфері енергоефективності, в «зеленій» енергетиці, проекти з виробництва біогазу та переробки сміття).

ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ – транспорт (дорога, залізниця, авіація) і логістика. Однією з найперспективніших сфер є участь України у транспортних та інфраструктурних проектах у рамках ініціативи «Поясу і шляху», що надає широкі можливості для взаємовигідного співробітництва. При цьому було наголошено, що Україна перебуває на перехресті трансєвропейської транспортної логістики і потоків вантажів між КНР та країнами Європи, і має хороші передумови для того, щоб стати частиною транспортного коридору для доставки товарів з країн ЄС до азіатських країн і держав Північно-Східної Азії.

ОКРЕМУ УВАГУ ЗАСЛУГОВУЄ СПІВПРАЦЯ СТОРІН У ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ.

Показовим позитивним результатом розвитку співпраці між Україною і КНР є стійке зростання обсягів двосторонньої торгівлі за останні кілька років. Так, у першому кварталі поточного року цей показник склав близько 2 млрд. дол. США з приростом 18,7% у порівняно з аналогічним періодом минулого року. В цілому впродовж 2017 року загальний обсяг товарообігу між КНР і Україною склав 7,7 млрд. дол. США. Дослідження торговельного співробітництва між регіонами України та КНР за 10 років (2006-2016 рр.) дозволило виділити певні тенденції. Так, майже усім регіонам України не вдалося забезпечити зростання обсягів експорту товарів до Китаю (крім Дніпропетровської, Полтавської, Вінницької та Миколаївської областей). Було наголошено, що подальшому розширенню китайсько-української торгівлі сприятиме участь України та її представників у Першій міжнародній виставці China International Import Expo 2018 (2018首届中国国际进口博览会), яка відбудеться у листопаді ц. р. у місті Шанхай.

Під час виступу С. Кошовий також поділився своїм баченням політичних, економічних та суспільних трансформацій у нашій країні. Головний наголос було зроблено на двосторонньому співробітництві, пріоритетах та завданнях зовнішньої і внутрішньої політики України, на особливостях політичної системи, перспективах економічного розвитку, питаннях культури та історії.

Серед спікерів на Круглому столі виступили доцент Інституту іноземних мов Уханьського університету, заступник директора Центру українознавства пані ТЯНЬ Юань (田园), професор Інституту марксизму Центрально-Китайського університету економіки та права пан Цзен Сяньхун (曾宪洪), професор Кафедри стародавньої літератури філологічного Інституту Уханьського університету пані Чен Юнь (程芸), професор Інституту інформаційного менеджменту Уханьського університету Сяо Цюхуей (肖秋会), доцент Інституту іноземних мов Уханьського університету пані Лі Хунцін (李红青) та інші фахівці. У роботі Круглого столу також взяли участь студенти, аспіранти та науковці Уханьського університету.

Після представлення презентацій та виступів відбулася жвава та насичена дискусія серед учасників заходу. Наприкінці зустрічі присутні мали змогу поставити один одному запитання, обмінятися думками та обговорити широкий спектр питань двостороннього порядку денного, сфер можливого співробітництва, у тому числі в частині взаємодії експертних та наукових кіл двох країн щодо можливості запровадження практики стажування студентів і обміну викладачами, проведення спільних науково-практичних заходів, аналізу роботи та подальші перспективи дослідницького центру України при Уханьському університеті іноземних мов (武汉大学外国语言文学学院, 乌克兰（问题）研究中心), удосконалення регіональної політики (з розробки концепцій, програм та заходів), з розвитку зовнішньоекономічного співробітництва областей України з центральним урядом та провінціями КНР тощо. Слід згадати, що столична Київська область має побратимські стосунки з провінцією Хубей (правовою основою є Угода про дружбу та співробітництво між Київською обласною державною адміністрацією та провінцією Хубей, КНР, яку було підписано у 1994 р.), а місто Київ є містом-побратимом адміністративного центру зазначеної провінції – міста Ухань («Угода про встановлення дружніх зв’язків м. Києва з містом Ухань провінція Хубей, КНР», дата підписання документу – 19 жовтня 1990 р.).

Доречно зауважити, що образ України змінюється – до речі, на краще, а щоб висловитися точніше, про неї «більш інформовані» місцеві мешканці. Але відверто слід сказати, що було і залишається багато прогалин щодо знань про Україну в КНР. І наше спільне завдання полягає в тому, щоб виправити цю ситуацію, закрити ці прогалини, сприяти кращому розумінню одне одного та підтримувати інтенсивніші обміни.

Отже, такі експертні зустрічі вкотре переконують у тому, що Україна і Китай мають значний невикористаний сповна потенціал співпраці, що здатний суттєво збагатити та підсилити обидві країни, особливо з огляду на те, що проектів гуманітарного співробітництва очевидно не вистачає.

ДОВІДКОВО ПРО МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ:

Уханьський університет (武汉大学) є провідним національним університетом Китаю та одним із найстаріших ВНЗ країни, який перебуває під безпосереднім управлінням Міністерства освіти КНР. Навчальний заклад входить до десяти найбільш славетних університетів Китаю, а його кампус вважають одним з найкрасивіших у Піднебесній. Навчальні та адміністративні корпуси університету розташовані в лісистій мальовничій місцевості на горах Лоцзя (珞珈山), оточені традиційними китайськими пейзажами, тропічним південним лісом і безліччю історичних будівель, що підносяться на 118,5 метрів над рівнем моря, на західному березі озера Дунху (东湖, «Східне озеро») – найбільшого озера в Китаї в межах міста.

Головний вхід до Уханьського університету.

Портрет засновника Уханьського університету Чжан Чжідуна (张之洞, 1837-1909 рр.)

Пам’ятник Чжан Чжідуну, споруджений у 1979 р. на території кампусу Уханьського університету. Фото автора

Фрагмент історичного документа (《設立自強學堂》) кінця династії Цін про започаткування Уханьського університету. Оригінал документа зберігається в Музеї провінції Хубей

Уханьський університет внесений до переліку китайських національних проектів так звані «Проект 211» («211工程», запроваджений у 1992 р.) і «Проект 985» («985工程», розпочато реалізацію з 1998 р.), які передбачають всеохоплюючу підтримку центрального та провінційного урядів у питаннях подальшої розбудови національної вищої школи, освітнього та наукового потенціалу університету, розвитку та конкурентоспроможності вищих навчальних закладів Китаю на міжнародній арені.

Започаткування цих двох проектів щодо реформування системи вищої освіти Китаю з боку політичного керівництва країни і органів державної влади суттєво сприяли подальшому зростанню і вдосконаленню сучасних китайських науково-навчальних центрів.

Включення університету м. Ухань до переліку вищезазначених проектів означає відповідність найвищим міжнародним вимогам, технічним стандартам підготовки фахівців, наукових кадрів, проведення науково-дослідних та проектних робіт, добору та управління людськими ресурсами. Слід зазначити, що ще у 1981 р. освітня система КНР перейшла на американську систему дипломів, що передбачає присудження ступенів бакалавра, магістра, здобування ступенів доктора філософії та доктора наук («学士－硕士－博士－博士后» 的人才培养体系) у системі підготовки кадрів вищої категорії в аспірантурі та докторантурі, що також полегшило вихід китайських університетів на світовий ринок освітніх послуг. Крім того, було запроваджено низку нових спеціальностей і дисциплін, необхідних для забезпечення потреб власної ринкової економіки. Так, зокрема, студенти почали здобувати магістерські освітні ступені у сфері ділового адміністрування, державного управління, економіки, інших спеціальностей.

Також одним з основних завдань університету на сьогодні є збільшення іноземних публікацій викладачів у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз. Адже наявність публікацій у міжнародних журналах – це неодмінна імперативна умова наукової діяльності поважної науково-освітньої інституції. Крім того, Уханьський університет включений до державної програми «План 111» (《2011计划》), яка покликана сприяти роботі в країні етнічних китайців, що досягли видатних наукових досягнень за кордоном. Йдеться про 1 тис. фахівців із 100 провідних університетів та дослідницьких центрів світу, які мають створити інноваційні дослідницькі групи, інтегровані у китайське наукове співтовариство.

Вид на один із корпусів університету. Фото автора

Уханьський університет приділяє значну увагу розширенню міжнародних зв’язків і співробітництва, спрямовує свою інтеграцію до глобального освітнього простору. Контакти з вищими навчальними закладами інших країн, а таких на сьогодні – 415 університетів із 45 країн і регіонів. Серед українських ВНЗ угоду було підписано з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Це дає можливість не лише проводити активну міжнародну діяльність, а й підвищувати кваліфікацію власних співробітників, збагачувати навчальний і науковий потенціал за допомогою перейняття та використання світового досвіду, організовувати літні школи, міжнародні симпозіуми, семінари, здійснювати регулярний обмін викладачами та студентами, стажування професорсько-викладацького складу, підтримувати сталі, плідні професійні зв’язки з колегами. Історично так склалося, що найщільніша співпраця Уханьського університету припадає на французькі університети. За 125 років своєї історії університет з успіхом пройшов етапи розвитку в різних сферах знань: науці, техніці, медицині, сільському господарстві, в гуманітарній сфері, управлінні, економіці, інформаційних технологіях, в інноваційній сфері тощо. У складі університету – 34 заклади (інститути, школи, коледжі). Тут працює понад 3 тис. 700 штатних викладачів, понад 2 тис. 700 доцентів, 11 членів Китайської академії наук, 7 членів Академії інженерних наук Китаю, 3 академіки Євразійської академії наук. На регулярній основі університет видає 34 професійні тематичні часописи. На кінець 2017 року навчалися понад 58 тис. студентів, аспірантів, докторантів, з яких понад 2 тис. 500 – іноземні студенти. Від заснування закладу, в Уханьському університеті вищу освіту здобули понад 400 тис. осіб на різних навчальних програмах.

Китайський інститут прикордонних і морських досліджень Уханьського університету (武汉大学中国边界与海洋研究院) було засновано у 2007 році. Науково-експертна інституція є провідним міждисциплінарним дослідницьким центром та аналітичним центром КНР. Ключовими напрямками досліджень є вивчення питань розмежування територіальних прикордонних суперечок та шляхи налагодження транскордонного співробітництва, морська делімітація, вирішення морських спорів та морське співробітництво, управління полярними регіонами, низка інших дослідницьких тем прикладного характеру. Розробки дослідників Інституту отримали широке висвітлення в численних наукових публікаціях, у низці збірників наукових праць, в авторських і колективних монографіях. У 2016 р. було засновано журнал «Прикордонні і морські дослідження» (《边界与海洋研究》), який на сьогодні видається двічі на місяць та є профільним фаховим виданням із зазначеної тематики.

За період свого існування Китайський інститут прикордонних і морських досліджень Уханьського університету реалізував чимало дослідницьких проектів за дорученням Державної комісії національного розвитку і реформ Китаю, Міністерства закордонних справ КНР, Міністерства водних ресурсів Китаю, Державної океанічної адміністрації КНР, Міністерства комерції КНР та інших відомств та бюро країни.

Серед відомих історичних особистостей, державних та партійних діячів сучасного Китаю та імператорського періоду країни, чиє життя та діяльність певним чином була пов’язана з університетом м.Ухань, слід згадати першого Прем’єр-міністра КНР Чжоу Енлая (周恩来, 1898-1976), одного з засновників КПК, Голови Держради Китаю Дун Біу (董必武, 1886-1975), громадського та китайського партійного діяча Чень Танцю (陈潭秋, 1896-1943), радника губернатора провінцій Хубей і Хунань, засновника Уханьського університету Чжан Чжідуна (张之洞, 1837-1909 рр.), Гу Хунміна (辜鸿铭, 1857-1928), китайського кліматолога і фізико-географа Чжу Кечженя (竺可桢, 1890-1974), геолога Лі Сигуана (李四光, 1889-1971 рр.), поета і публіциста, першого декана факультету літератури Уханьського університету Вень Ідо (闻一多, 1899-1946), поета і новеліста Юй Дафа (郁达夫, 1896-1945), літератора та провідного освітянина Є Шентао (叶圣陶, 1894-1988), філософа-марксиста, перекладача Лі Да (李达, 1890-1966), вченого та ректора Уханьського університету періоду Гоміньдану Ван Шицзє (王世杰, 1891-1981), видатного хіміка, педагога, першого декана хімічного факультету Уханьського університету Ван Сінгуна (王星拱, 1887-1949), провідного економіста, випускника альма-матер, а згодом декана економічного факультету Чжан Пейгана (张培 刚, 1911-2013), професора-економіста, теоретика економічних перетворень сучасного Китаю, випускника Уханьського університету Дун Фужена (董辅礽, 1927-2004), провідного юриста-міжнародника, ректора Уханьського університету в період 1945-1949 років Чжоу Геншена (周鲠生, 1889-1971), декана юридичного факультету Уханьського університету, засновника міжнародної системи теорії приватного права з китайською специфікою Хань Депея (韩德培, 1911-2009), знаного юриста, провідного фахівця з міжнародного економічного права в Китаї ЯО Мейчженя (姚梅镇, 1915 р.н.), видатного математика, засновника декількох профільних інститутів Лі Гопіна (李国平, 1910-1996), плеяди провідних лікарів, зокрема першого декана медичного інституту в період з 1939 до 1957 рр. Чжу Юйбі (朱裕璧, 1903-1986), професора-геодезиста, фундатора геодезичної школи Китаю Є Сюеаня (叶雪安, 1905-1966), картографа, декана інженерно-геодезичного та картографічного інституту Уханьського університету Ся Цзяньбая (夏坚白, 1903-1977) та низку інших відомих постатей вчених та діячів, які зробили значний внесок у розбудову провідного ВНЗ провінції Хубей та у його авторитет на національному рівні.

Більшості із вказаних осіб на території Уханьського університету встановлено пам’ятники або погруддя.