Кіктенко В. Основні віхи розвитку Академії наук КНР: до 70-річного ювілею

В. Кіктенко
д-р філос. наук., старший науковий співробітник, завідувач відділом Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, президент Української асоціації китаєзнавців, співзасновник і головний редактор журналу «Україна – Китай»

У 2019-му Академії наук КНР1 виповнилося 70 років, стільки ж, як і самій республіці.

Показово, що її створили рівно через місяць після проголошення КНР – 1 листопада 1949 року. За цей час в історії розвитку академії виділяється кілька періодів.

Логотип АН КНР

У ПЕРШИЙ, організаційний період, з 1949 по 1955 рік, ішов процес формування науково-дослідних інститутів2 і структурних підрозділів. Так, у 1950 році запрацювали перші НДІ на базі колишніх інститутів Академії Сініка, яка була створена ще в 1928-му в Нанкіні. У результаті реорганізації відкрилися перші 15 НДІ й підготовчі відділення для трьох інших установ. Крім того, з’явилися абсолютно нові лабораторії відповідно до планів національної реконструкції шляхом запрошення на роботу видатних зарубіжних учених. У 1955 році вже налічувалося 47 НДІ в системі АН КНР. Спираючись на досвід роботи Академії наук СРСР, в АН КНР були створені чотири відділення: фізика, математика та хімія; біологія й науки про Землю; технічні науки; філософія й соціальні науки. Таким чином, завершився процес організації структурних підрозділів та управління ними в системі АН КНР.

Штаб-квартира АН КНР

У ДРУГИЙ ПЕРІОД, з 1956 по 1966 рік, відбулася суттєва активізація діяльності АН КНР, що здебільшого було зумовлено закликом Центрального комітету Комуністичної партії Китаю3 – «рух до науки», озвученим на початку 1956 року. Від імені ЦК КПК Прем’єр Держради КНР Чжоу Еньлай визначив основний принцип прискореного розвитку АН КНР – «об’єднання зусиль» провідних наукових співробітників і студентів університетів для інституційного посилення й перетворення академії на локомотив наукових досліджень Китаю. Розробка та реалізація Національного 12-річного довгострокового плану з науки й техніки стали важливою віхою в розвитку Академії наук КНР. У цей період були створені нові НДІ для поглиблення національної оборони та промислової реконструкції, а також для розбудови різних фундаментальних і прикладних наук. У 1956 році в АН КНР введено систему післядипломної освіти, а з 1958 по 1961 рік під час соціально-економічної кампанії «Великого стрибка» філії та НДІ відкривалися по всій країні й досягли рекордного рівня – 242 одиниці. Однак потім з 1961 по 1962 рік закрили всі провінційні відділення АН КНР, а низка НДІ потрапила або під скасування, або під об’єднання. До 1962 року кількість інститутів АН КНР було скорочено приблизно до 100, що зумовило напрямки подальших наукових досліджень. Також важливо відзначити, що деякі НДІ перенесли з таких великих міст, як Пекін і Шанхай, у внутрішні райони, Шаньсі, Хубей та Сичуань. Це мало важливе значення для створення центрів академічної науки на північному й південному заході Китаю.

Мао Цзедун відвідує виставку в АН КНР у Пекіні в 1958 році. На першому плані, зліва направо: партійний секретар та віцепрезидент АН КНР Чжан Цзіньфу, фізик та віцепрезидент АН КНР У Юсунь, Голова КНР Мао Цзедун, президент АН КНР Го Можо

У цілому ж, У ДРУГИЙ ПЕРІОД були сформульовані три основні завдання в роботі АН КНР, а саме: розвиток

1) передової науки й технологій;
2) напрямків науки й техніки, що стосуються національної економіки;
3) основних наукових питань.

Тоді увага китайських учених зосереджувалася на розробці ядерної зброї та космічної програми, але, крім цього, вдалося досягнути суттєвих результатів у прикладних дослідженнях, що мали значення для сільського господарства, промисловості й освоєння природних ресурсів.

Також відбулися певні зрушення й у фундаментальних дослідженнях.

У ТРЕТІЙ ПЕРІОД, з 1966 по 1976 рік, стався спад роботи АН КНР під час «Культурної революції», бо постраждали деякі її керівники й наукові співробітники, а низка НДІ, які брали участь у розвитку національної оборони, були перепорядковані іншим адміністративним установам. Велику кількість НДІ передали іншим департаментам або місцевим органам влади, а окремі з них навіть розформували. Певний час тільки десять природничих НДІ залишалися в системі АН КНР. Таким чином, значна частка бази академічної науки, створеної в перші десять років існування Китайської Народної Республіки, була зруйнована. Але вже в 1972 році після особистого втручання Прем’єра Держради Чжоу Еньлай фундаментальні наукові дослідження в Китаї певною мірою реанімували. У 1975-му поступово починається процес реабілітації АН КНР, що в подальшому посприяє повному відновленню її діяльності.

У ЧЕТВЕРТИЙ ПЕРІОД, з 1977 по 1980 рік, була повністю відновлена діяльність АН КНР. У кінці травня 1977 року Генеральний секретар ЦК КПК Хуа Гофен скликав Національну наукову конференцію, що стало важливою подією в процесі відродження академічної науки в Китаї. Після того, як у червні 1977-го Ден Сяопін обійняв керівну посаду, він продовжив роботу з відновлення академічної науки, що, зокрема, проявилося в проведенні в березні 1978 року Національної наукової конференції. На цьому етапі досить швидко повернули до життя системне планування наукових досліджень, перезапустили діяльність багатьох НДІ, 12 філій АН КНР в Шанхаї, Ченду, Сіньцзяні, Ланьчжоу, Хефеї, Гуанчжоу, Шеньяні, Чанчуні, Ухані, Сіані й Куньміні. До 1980 року загальна кількість НДІ АН КНР становила 117, де працювало рекордних 84 000 співробітників.

ПРОТЯГОМ П’ЯТОГО ПЕРІОДУ, з 1981 по 1997 рік, здійснювалося реформування АН КНР відповідно до загального курсу реформ національної системи науки й техніки. Це стосувалося цілей, завдань, організаційних принципів, фінансування, кадрової політики. Фактично АН КНР очолила реформу національної системи науки й техніки шляхом створення відкритих лабораторій і наукового фонду; введення системи працевлаштування за контрактом для всіх наукових співробітників, а також системи відповідальності директорів на рівні інститутів; ухвалення програми підтримки обдарованої молоді. Тоді найважливішим завданням у роботі АН КНР стало забезпечення технологічного розвитку країни. Кілька сотень високотехнологічних дочірніх компаній були створені в академічній системі, хоча й не всі з них виявилися успішними.

ШОСТИЙ ЕТАП, почався в 1997 році й триває досі, пов’язаний із реалізацією програми з розвитку інновацій у сфері науки й технологій. Протягом 10 років АН КНР здійснила низку заходів із визначення цілей науково-технічного розвитку, реформування системи управління, поліпшення умов досліджень, розширення співробітництва шляхом відкритості зовнішньому світу й розвитку культури інновацій. Після ухвалення у 2011 році програми «Інновація 2020» АН КНР взяла на себе зобов’язання з підготовки молодих фахівців для реалізації цього масштабного проєкту. Останнім часом були відкриті великі наукові центри та лабораторії, отримані істотні результати в галузі фундаментальних досліджень, стратегічного розвитку нових технологій. АН КНР зіграла провідну роль у створенні національної інноваційної системи, що дало поштовх для подальшого здійснення реформування науки й техніки. У цей період значно покращилися позиції АН КНР в міжнародному науково-технічному співтоваристві.

Нині вчені АН КНР проводять дослідження в більшості галузей фундаментальної науки й техніки, а також у сфері розвитку стратегічних передових технологій і ділянок, пов’язаних із громадським добробутом, розвитком нових промислових напрямків.

Сьогодні це найбільша на планеті наукова організація, до складу якої входять 114 НДІ, 3 університети, 12 філій, понад 130 лабораторій та інженерних центрів, багато з яких постійно опиняються серед провідних світових дослідницьких організацій. Усього АН КНР об’єднує більше ніж 1000 різних наукових центрів і лабораторій по всій країні, понад 85% великих наукових об’єктів Китаю (Пекінський електронно-позитронний колайдер, Експериментальний удосконалений надпровідний ТОКАМАК, Шанхайський пристрій синхротронного випромінювання, Великий багатоцільовий спектроскоп для спостереження великих районів неба та ін.). АН КНР видає 267 наукових журналів, а її сховище наукових даних перевищує 150ТБ. У складі АН КНР налічується понад 71000 наукових співробітників і 64 000 аспірантів. Довготривалою стратегією розвитку АН КНР є комбінування досліджень й освіти, а також міждисциплінарного й міжгалузевого співробітництва в царині інновацій. Зараз учені АН КНР реалізують майже 22% ключових наукових проєктів у межах Національної програми фундаментальних досліджень, а також 40% тих задумів, що фінансуються Національним фондом природничих наук Китаю.

Останні досягнення АН КНР пов’язані з вивченням квантової комунікації, надпровідності, стовбурових клітин, регулювання розвитку інтелекту людини, а також із розвитком обчислювальної техніки. Колосальну увагу АН КНР приділяє міжнародному співробітництву, про що свідчить значна кількість продуктивних партнерських відносин із НДІ, університетами й науковими центрами по всьому світу. Цією співпрацею передбачено створення спільних наукових центрів, дослідницьких груп, проєктів, конференцій, навчальних програм та обмін персоналом.

Пекінський електронно-позитронний колайдер

Експериментальний удосконалений надпровідний ТОКАМАК

Шанхайський пристрій синхротронного випромінювання

Великий багатоцільовий спектроскоп для спостереження великих районів неба

Загалом, за 70 років АН КНР зробила значний внесок у розвиток науки й техніки Китаю, забезпечила національні стратегічні потреби та соціально-економічний поступ шляхом проведення наукових досліджень відповідно до завдань модернізації. Завдяки досягнутим результатам була сформована система наукових досліджень, яка дала позитивний імпульс системі промислових технологій, науково-технічній системі національної оборони й регіональній інноваційній системі Китаю. Голова КНР Сі Цзіньпін у вітальному листі відзначив досягнення АН КНР, підкреслив, що інновації є найважливішою рушійною силою сучасного світу. Він висловив надію, що АН КНР і надалі буде головним драйвером для Китаю, який повинен стати світовим лідером наукового і технологічного розвитку.

Прем’єр-міністр КНР Лі Кецян також привітав АН КНР з ювілеєм і закликав китайських учених докласти всіх зусиль для реалізації стратегії розвитку, заснованої на інноваціях, закласти міцну основу для фундаментальних досліджень, не забувати про покращення міжнародного співробітництва, щоб досягти нових науково-технічних рубежів та забезпечити потреби країни в довгостроковому розвитку.

 

1 Далі – АН КНР
2 Далі – НДІ
3 Далі – КПК