Володимир УРУСОВ, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член правління ГО «Українська асоціація китаєзнавців»

Останнім часом у Китаї багато говорять про роль ідей Конфуція у створенні гармонійного суспільства, формуванні людської особистості. Конфуціанський ідеал людини містить принципи, які були в основному визначені Конфуцієм.

Насамперед, це моральні принципи. Фактично, це питання обов’язку та вигоди. Тут можна навести
висловлювання Конфуція:

君子义以为上。( 论语·阳货) «Для благородного мужа обов’язок понад усе».

У подальшому Сюнь-цзи пояснив:

君子可以有势辱，而不可以有义辱( 荀子·正 论) «Благородний муж може бути ображений становищем, але не може бути ображений обов’язком».

Таким чином, моральні принципи важливі, причому Конфуцій без перебільшення каже:

朝闻道， 夕死可矣( 论语· 里仁) «Вранці, пізнавши Дао, до вечора можна вмирати».

Конфуцій вважав, що слід цінувати обов’язок і нехтувати вигодою. А ставити обов’язок на перше місце – значить ставити вигоду на друге місце. Як говорив Конфуцій:

见利思义( 宪问) «Коли бачу вигоду, то думаю про обов’язок». 不义而富且贵，于我如浮云 述而) «Без належного багатство та знатність для мене не мають сенсу». А Мен-цзи стверджував:

何必曰利，亦有仁义而已矣( 孟子·梁惠王上 «Навіщо говорити про вигоду, достатньо, якщо є гуманність і належне (справедливість)».

Людина неминуче потрапляє в скрутне становище. Як у такому випадку вчиняє благородний муж? Конфуцій підкреслював:

富与贵，是人之所欲也;不以其道得之，不处也。贫 与贱，是人之所恶也;不以其道得之，不去也。君子去 仁，恶乎成名?君子无终食之间违仁，造 次必于是，颠 沛必于是( 里仁)

«Багатство і знатність – те, до чого прагне людина; але вона не повинна користуватися ними, якщо це досягнуто аморально. Бідність і низький стан – це те, до чого людина відчуває відразу, але вона не повинна відмовлятися від них, якщо це шлях моральності. Якщо благородний муж відкидає гуманність, як він може назватися благородним? Благородний муж не може відкидати гуманність навіть під час їжі, перед обличчям небезпеки, навіть коли він бездомний».

Конфуцій як приклад наводить свого учня Янь Хуея:

贤哉，回也!一箪食，一瓢饮，在陋巷，人不堪其忧， 回也不改其乐。贤哉，回也! ( 雍也) «Який доброчесний Янь Хуей! Їсть із бамбукового короба, п’є з гарбуза, живе в глухому провулку. Коли інші турбують його, він не змінює своєї добродушності. Янь Хуей такий доброчесний!»

Крім того, конфуціанство відрізняє благородних мужів від малих людей.

Найважливішим принципом ідеальної людини в конфуціанстві є самовдосконалення. Якщо принцип «Задовольнятися бідністю, радіти Дао» означає вибір між бідністю та багатством, то «самовдосконалення» означає вибір між добром і злом. Конфуцій говорив:

天下有道则见，无道则隐( 泰伯) «Якщо в Піднебесній є Дао, то будь на виду, якщо немає Дао, то переховуйся».“道不行，乘桴浮于海( 公冶长) «Коли немає Дао, то сідай на пліт і плавай по морю».

Мен-цзи також говорив:

«穷则独善其身， 达则兼善天下( 尽心上) «У бідності самовдосконалюйся; коли справи на підйомі, вдосконалюй Піднебесну».

Одна з важливих якостей – стояти на смерть за добру справу, що означає безстрашно відстоювати правду. Конфуцій говорив:

当仁，不让于师。( 卫灵公) «У гуманності не поступатися вчителю».

笃信好学，守死善道。( 泰伯) «Усім серцем бути відданим чесності, вченню, чеснотам».

Благородний муж повинен зберігати твердість духу. Конфуцій сказав:

三军可夺帅也，匹夫不可夺志也( 子罕) «Можна на деякий час позбавити армію командування, але не можна відняти волю в простого народу».

Ідеал людської поведінки – жертвувати своїм життям заради Дао. Конфуцій казав:

志士仁人，无求生以害仁，有杀身以成仁( 卫灵 公) «Людина з ідеалами краще пожертвує своїм життям заради чеснот і гуманності, ніж буде рятуватися».

Мен-цзи говорив:

志士不忘在沟壑，勇士不忘丧其元( 滕文公下) «Людина з ідеалами не боїться диких місць, людина з доблестю не боїться бути вбитою». 天下无道，以身殉道( 尽心上) «Якщо в Піднебесній немає Дао, то віддай своє життя за Дао».

Цей принцип піднімає конфуціанську мораль на найвищий рівень, тому що немає нічого дорожчого за життя, а вища моральність – віддати своє життя за моральні ідеали.

Досконала людина має слідувати трьом правилам.

По-перше, бути чесною та великодушною. Це конкретне втілення духу гуманності, що означає вихідним пунктом вважати інших людей. Це правило включає в себе дві сторони: 己所不欲，勿施 于人。( 卫灵公) «Чого не бажаєш собі, не роби іншому». 己欲立而立人，己欲达而达人。( 雍也) «Той, хто прихильний до інших, отримає прихильність від інших; той, хто великодушний до інших, отримає великодушне ставлення від інших».

Перше твердження означає, що не слід вимагати від інших і бажати того, чого не можеш домогтися та не можеш прийняти сам. Цей принцип по-різному виражений у різних релігіях і етичних системах, але однаковий за змістом.

Друге твердження означає поширення моралі у своїх діях на інших. Насправді чесність і великодушність також означають наступне: суворо ставитися до себе й терпимо до інших, ставити себе на місце іншого, ставитися до інших, як до самого себе.

Говорячи про якості ідеальної особистості, Конфуцій підкреслював:

中庸之为德也，其至矣乎!(同上) «Дотримуватися середини – найбільша чеснота!»

Дотримуватися середини – це одна з чеснот, вищий рівень виховання моральності. Конфуцій наводив приклад:

不得中行而与之，必也狂狷乎!狂者进取，狷者有所不 为也( 子路) «Я змушений знайомитися з тими,
хто виявляє непокору та впертість, коли не можу знайти того, хто дотримується середини. Непокірний робить усе, що він хоче, упертий відмовляється робити будь-що».

Конфуцій також вказує, що на практиці дуже легко сплутати моральну людину, яка дотримується середини, і того, хто під прикриттям моральності скоює злочини.

По-друге, досконала людина має бути зрілою. Це означає єдність істини, добра та краси або знань, відчуттів і волі. Конфуцій говорив:

兴于诗，立于礼，成于乐( 泰伯) «Виховання починається з вивчення поезії, встановлюється в навчанні обрядам, завершується в навчанні музики».

Сюнь-цзи на цій основі дав таке тлумачення:

君子知夫不全不粹不足以为美也( 劝学) «Благородний муж бачить, що його знання не повні, не точні, не достатні, не досконалі».

По-третє, слід виявляти самодисципліну. Для конфуціанців моральність не може бути встановлена законом або силою. Конфуцій і Мен-цзи говорили:

为仁由己，而由人乎哉?( 颜渊) «Чи можна чекати гуманності від інших, якщо сам не дотримуєшся гуманності?»

由仁义行，非行仁义也。( 离娄下) «Краще діяти відповідно до гуманності, ніж практикувати гуманність заради гуманності».

Принцип самодисципліни включає в себе чотири правила.

1. Вимогливість до себе. Це означає пред’являти до себе вимоги добродіяння. Конфуцій сказав:

君子求诸己，小人求诸人( 卫灵公) «Благородний муж вимогливий до себе, мала людина вимоглива до інших».

Мен-цзи сказав: 仁者如射，射者正己而后发;发而 不中，不怨胜己者，反求诸己而已矣( 公孙丑上 «Гуманність як стрільба з лука. Перед стрільбою слід зайняти правильне положення. Якщо не зміг влучити в ціль, то повинен спитати з себе, а не скаржитися на того, хто переміг».

2. Самоперевірка. Це означає вивчати себе. Конфуцій сказав:

见贤思齐焉，见不贤而内自省也( 里仁) «Коли бачиш гідну людину, то думай про те, щоб зрівнятися з нею; коли бачиш недостойну людину, то зверни увагу на себе».

Учень Конфуція Цзен Сен сказав:

吾日三省吾身——为人谋而不忠乎?与朋友交而不信 乎?传不习乎?”( 学而) «Тричі на день я запитую себе: “Чи був я точний, даючи поради іншим? Чи був я чесний із друзями? Чи повторював я те, що вичав?”»

3. Виправлення помилок. Людина неминуче робить помилки. Питання не в тому, що помилка допущена, а в тому, що вона усвідомлена та виправлена. Конфуцій говорив:

过，则勿惮改(同上) «Якщо помилка допущена, то не будеш боятися її виправити». “过而不改 是谓过矣( 卫灵公) «Помилитися та не виправити помилку і буде помилкою».

4. Досконала людина повинна бути обачною на самоті. Це означає, що, перебуваючи на самоті, слід суворо дотримуватися норм моралі. У трактаті《中庸》«Чжун юн» записано:

君子戒慎乎其所不睹，恐惧乎其所不闻，莫见乎隐 莫显乎微，故君子慎其独也 «Благородний муж повинен бути обачним, коли інші не бачать і не чують його. Немає нічого приватного, що б не було відкрито, немає ніякої дрібниці, яка б не вийшла назовні. Тому благородний муж обачний на самоті».

Виховання такої особистості перетворюється на виховання почуття відповідальності перед суспільством та історією. Фактично багато великих мислителів брали на себе таку відповідальність. Наприклад, Мен-цзи говорив:

如欲平治天下，当今之世，舍我其谁也?”( 公孙 丑下) «Сьогодні хто, крім мене, може навести порядок у Піднебесній?» Чжан Цзай говорив:

为天地立心，为生民立道，为去圣继绝学，为万世 开太平( 张子语录) «Я хотів би все знати, щоб служити людям, щоб успадкувати думки мудреців і затвердити спокій у світі».

Це є втіленням ідеалу доброчесного мудрецяправителя. Також слід зазначити, що ідеал конфуціанської особистості містить найкращі якості благородного мужа.