Гвоздьова О. Складові успіху українського експортера на ринку Китаю

Ольга ГВОЗДЬОВА,
радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту

У 2020 році Китай посів перше місце серед окремих країн світу як за товарообігом, так і за обсягом українського експорту. Протягом 2020 року українсько-китайський товарообіг становив 15,4 млрд дол. США. Експорт товарів до Китаю в 2020 році склав 7,1 млрд дол. США, або 14% всього українського експорту товарів. У порівнянні з 2019 р. зріст відбувся по всіх основних статтях експорту на 97,6%. Імпорт китайської продукції склав 8,3 млрд дол США (- 9,6 % у порівнянні з 2019 р.).

Джерело: Державна служба статистики

5 основних товарних груп складають 92 % від загального обсягу експорту України до Китаю, що свідчить про високу концентрацію та недиверсифікованість експорту. Це руди та концентрати – 35,2 %; зернові (кукурудза та ячмінь) – 26,1 %; олія (передусім соняшникова) – 15,7 %; вироби з чорних металів – 8,6 %; харчові відходи (макуха та інші тверді залишки – 6,9 %. У 2020 році Україна експортувала до Китаю близько 3,6 млрд дол США аграрної та харчової продукції, тобто половину всього українського експорту. Головними експортними товарами наразі є: зернові (кукурудза та ячмінь), які складають 52 % всього аграрного експорту, олія (передусім соняшникова) – 31 %; харчові відходи (макуха та інші тверді залишки) – майже 14 %. Крім того, Україна також експортує соняшникове насіння, яловичину, молочну продукцію, пиво, борошно та крохмаль, плоди та ягоди, кондитерські вироби.

Що ж потрібно зробити для диверсифікації українського експорту до Китаю та чого потребує український підприємець на шляху до виходу на цей ринок? Спробуємо розібратися покроково.

1. ВІДКРИТТЯ РИНКУ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Українські товари при виході на китайський ринок стикаються як з тарифними, так і нетарифними бар’єрами. При відсутності угоди провільну торгівлю українська продукція експортується до Китаю за умовами режиму найбільшого сприяння для країн-членів СОТ. Показник середнього рівня імпортного тарифу Китаю становить близько 7,5 %, при цьому на сільськогосподарську продукцію він вищий (у середньому 13,8 %). Китай також встановив квоти на імпорт окремих категорій сільськогосподарської продукції, зокрема: зернові культури (пшеницю, кукурудзу, рис), продукцію борошномельної і круп’яної промисловості (борошно, крупи, крохмалі), цукор з цукрових буряків, мінеральні і хімічні добрива.

Крім того, доступ на китайський ринок для українських виробників сільськогосподарської та харчової продукції залишається доволі обмеженим, оскільки Україна все ще не має доступу на ринок Китаю для багатьох продуктів рослинного та тваринного походження. Тому першим кроком мають стати переговори на рівні держав щодо зменшення рівня імпортних тарифів, збільшення обсягів безмитних імпортних квот для української продукції та відкриття ринку для української харчової продукції. Наразі українською Держпродспоживслужбою ведеться робота щодо відкриття ринку Китаю для українських експортерів гороху, рибної продукції, пшениці, черешні, яблук.

Виставка China International Import Expo 2018

2. ГОТОВНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ ДО РИНКУ КИТАЮ

Для успішного експорту до будь-якої країни потрібна підготовка. Українські компанії (особливо серед малого та середнього бізнесу) часто не мають необхідних людських та фінансових ресурсів, не приділяють достатню увагу підготовці кадрів та плануванню виходу на обраний ринок. Під час одного з вебінарів для українських експортерів від Офісу з розвитку підприємництва та експорту запрошений китайський консультант озвучив, що одна з головних проблем українських компаній – це нерозуміння особливостей китайського ринку і негнучкість в адаптації своєї продукції. Планування експорту до нової країни має розпочинатися з аналізу зовнішнього ринку, вивчення вимог до продукції на цьому ринку, місцевих особливостей та смакових уподобань і приведення своєї продукції у відповідність до цих вимог.

Для допомоги українським експортерам у цьому процесі Офіс з розвитку підприємництва та експорту разом з партнерами запустили Експортний портал (export.gov.ua), який є єдиним національним веб-ресурсом для українських експортерів, які виходять на нові ринки. Серед корисних інструментів Експортного порталу, які можуть допомогти компаніям при виході на ринок Китаю:

  • оцінка готовності компанії до експорту – онлайн-інструмент, який допоможе розібратися в рівні готовності компанії до зовнішньоекономічної діяльності, визначити компетенції, яких бракує, та дізнатися як  компенсувати відсутність необхідних знань та навичок;
  • гайд для експортерів – покрокова інструкція щодо виходу на новий ринок для експортерів будь-якого рівня готовності;
  • економічний і торговельний огляд ринку Китаю, як однієї з країн у фокусі для українських експортерів;
  • огляд вимог до продукції на ринку Китаю, який допоможе експортерам розібратися в необхідності сертифікації, вимогах до маркування продукції тощо;
  • Центр розвитку компетенцій, який містить низку посібників, гайдів та відеолекцій щодо розбудови експортної діяльності компанії.

Український національний стенд на виставці China International Import Expo 2018

3. ПОШУК ПАРТНЕРІВ І ПРОСУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ НА РИНКУ КИТАЮ

Щотижня до Офісу з розвитку підприємництва та експорту звертаються закордонні імпортери, які шукають українських постачальників різної продукції. Серед таких імпортерів зустрічаються і китайські компанії, які шукають виробників харчової продукції. Для допомоги в пошуку іноземних партнерів Офісом була створена Сорсингова платформа – каталог українських експортерів на англомовній версії Експортного порталу, а також послуга із сорсингу (пошук українських компаній для іноземних партнерів). Долучитися до цього каталогу може будь-яка компанія, яка має сайт чи сторінку іноземною мовою та готова до співпраці з іноземним замовником.

Однак одним з викликів для українських компаній залишається низька обізнаність китайський імпортерів щодо можливостей України та низький рівень іміджу торговельного бренду України. Для підвищення нашого іміджу з 2018 по 2020 рік за організаційної підтримки Офісу з просування експорту України реалізовувався проєкт GoChina. У межах цього проєкту Україна була вперше представлена національним стендом на China International Import Expo 2018 – найбільшій виставці Китаю з імпорту, котра прийняла більш ніж 150 000 учасників з понад 100 країн світу. Також в рамках проєкту була організована серія заходів про особливості внутрішнього ринку Китаю із залученням місцевих консультантів, а також B2B-заходи між українськими експортерами та потенційними китайськими партнерами. Тут варто відмітити, що цей проєкт відбувся не за рахунок державного бюджету, а за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу. Для диверсифікації українського експорту та підтримки виходу українського бізнесу на ринок Китаю такі проєкти мають відбуватися на постійній основі.

І насамкінець варто зазначити, що самостійно покрити запит від партнерів такого великого ринку, як китайський, українським компаніям буде доволі непросто. Тут в нагоді може стати об’єднання українських підприємців у форматі експортних альянсів. Експортний альянс – це добровільне об’єднання декількох експортерів для спільного виходу на обраний зовнішній ринок. Якщо в Україні цей тип співпраці тільки зароджується, то в країнах ЄС він вже довів свою ефективність протягом останніх десятиліть. Прикладом таких об’єднань в Україні є успішний вихід українських меблевих компаній на ринок Ізраїлю, а також діючий проєкт альянсу органічних виробників Organic Ukraine Business Hub CEREALS, які прямують на ринок США.