А. З. Гончарук 
головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, радник Правління Асоціації китаєзнавців України

На початку 2019 р. міжнародна компанія Deep Knowledge Analytics представила широкому загалу аналіз ринку у сфері штучного інтелекту. За даними звіту Artificial Intelligence Industry in Eastern Europe 2018, за кількістю компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, Україна увійшла до трійки лідерів серед країн Східної Європи.

Над розвитком і використанням штучного інтелекту працюють у багатьох країнах світу. На міжнародних наукових конференціях дискутують про етичні засади, перспективи й ризики використання штучного інтелекту. На бізнес-форумах обговорюють його можливості для збільшення прибутку, а дослідження у цій галузі публікують не лише в наукових виданнях, а й у популярних  журналах. Штучний інтелект стрімко й невпинно розвивається, і ця тема поступово стає топовою.

Технології штучного інтелекту вбудовані у смартфони, вони вже керують найсучаснішими потягами і автомобілями, допомагають лікарям у діагностиці хвороб, шукають у всесвіті позаземне життя. За прогнозами західних аналітиків, застосування автоматизації та технологій штучного інтелекту у критично важливих бізнес-процесах найближчим часом може зрости більше, ніж втричі. Ця тенденція відображає зростання впевненості людства щодо  технологій штучного інтелекту. Недалеко той день, коли штучний інтелект опанує науку, промисловість, виробництво,  медицину та освіту.

Нині політики, бізнесмени, науковці й фахівці у різних галузях намагаються зрозуміти, до чого призведе розвиток штучного інтелекту: хто виграє від цього, чи адаптується людина до керованого машинами світу, як позначаться технології штучного інтелекту на майбутніх професіях людей і яким чином він буде з ними взаємодіяти. Зрозуміло одне: розвиток штучного інтелекту несе в собі безліч нових можливостей для прогресу людства. В той же час експерти висловлюють небезпідставні застереження з приводу його необдуманого застосування. Отже, нам потрібно вчасно та ґрунтовно підготуватися.

На це, зокрема, вказує активність ключових гравців на ринку інновацій: США, Китаю, Японії, Німеччини, Франції та Великої Британії. Спільно вони вже сьогодні формують технологічне майбутнє світу. Експерти Всесвітнього економічного форуму у Давосі ще в 2016 р. указали на чинники, які до 2020 р. впливатимуть на ринок праці в усьому світі. У 2016 р. Інститут інженерів електротехніки та електроніки (IEEE) презентував свої пропозиції у документі Ethically Aligned Design, що містить стандарти для розробок, виробництва та розвитку роботів і штучного інтелекту.

З 2018 р. вплив роботизації посилився завдяки автономному транспорту, а також машинному навчанню. У 2018 р. вийшов доопрацьований документ IEEE, розроблений за сприяння понад 250 світових експертів у сфері штучного інтелекту, правників, філософів та політиків. Навесні 2018 р. Єврокомісія представила стратегію розвитку штучного інтелекту, яка визначила головні цілі розвитку: посилення технологічних і виробничих можливостей ЄС із застосуванням штучного інтелекту у різних сферах економіки, забезпечення «належних етичних і юридичних рамок», а також підготовку до соціально-економічних змін.

У стратегії наголошується, що штучний інтелект має поважати цінності і фундаментальні права в ЄС, європейські етичні принципи, такі як відповідальність та прозорість. Палата Лордів Великобританії рекомендувала урядові організувати глобальний саміт зі штучного інтелекту у Лондоні до кінця 2019 р., маючи намір стати лідером у процесі формування етичних підходів до нової технології.

Минулого року Массачусетський технологічний інститут (США) відкрив шостий факультет під назвою College of Computing. Його вже встигли назвати факультетом штучного інтелекту, адже саме таким планується основний фокус його діяльності. Університет взяв на себе зобов’язання віднайти на відкриття нового факультету один мільярд доларів (перші $350 млн. пожертвував співзасновник інвестиційного фонду Blackstone Стівен Шварцман).

Відкриття нового факультету – найбільша організаційна зміна в інституті за останні 70 років. Причина такого безпрецедентного рішення є досить простою: вже зараз усі усвідомлюють, що штучний інтелект має всі шанси стати новою базовою технологією XXI століття. Массачусетський технологічний інститут вирішив зіграти на випередження й змінитися, аби найпершим пристосуватися до тектонічних змін, які вже відбуваються в світі. В інтерв’ю Стівен Шварцман висловив сподівання, що його щедра пожертва стане чітким сигналом для уряду США вкладати більше коштів у фундаментальні дослідження штучного інтелекту.

У лютому 2019 р. президент США Д. Трамп підписав розпорядження, яким федеральним урядовим органам запропоновано виділяти більше ресурсів та інвестицій на дослідження, просування і навчання штучного інтелекту. Передбачається, що ініціатива дозволить США зберегти перевагу у розвитку штучного інтелекту й суміжних галузях, включаючи передове виробництво і квантові обчислення. За допомогою «Американської ініціативи у сфері штучного інтелекту» адміністрація орієнтує федеральні агентства розширювати доступ до федеральних даних та моделей для цих досліджень, готувати працівників до приходу ери штучного інтелекту. Багато американських науковців та бізнес-лідерів висловлюють стурбованість тим, що американський уряд займає пасивну позицію, тоді  як Китай активно інвестує у власні дослідження штучного інтелекту.

У сучасному світі всі країни прагнуть стати частиною економіки штучного інтелекту, яка зароджується просто на наших очах. Сьогодні в дослідженнях штучного інтелекту визначають декілька великих гравців: американські компанії Google, Facebook, Amazon, Microsoft і китайські Baidu, Alibaba, Tencent. Вони оперують величезними масивами даних, працюють над створенням обчислювальних мереж, які впроваджують машинне навчання в окремі сектори економіки. Хтось хоче допомогти власним компаніям розробляти продукти, хтось має намір залучити чужі компанії до праці на кращих умовах, а ще хтось пропонує дозволити іноземцям працювати за спрощеною схемою з місцевими цифровими даними в обмін на надання доступу до останніх розробок штучного інтелекту.

До того ж всі розуміють, що ширше впровадження штучного інтелекту вимагає й надали вимагатиме державної підтримки.

До певного часу вивчення штучного інтелекту йшло в теоретичній площині, але прискорення технічного прогресу зробило можливим використання його на практиці. У КНР саме практичне освоєння можливостей штучного інтелекту робить впевнені кроки. Лідерство Китаю у царині мобільних платіжних систем та електронної торгівлі безпосередньо сприяє розвиткові розробок в галузі штучного інтелекту. Саме в роботі трьох найзнаменитіших китайських технологічних компаній (Baidu-Alibaba-Tencent) в найближчому майбутньому очікують перехід до використання штучного інтелекту. Колишній глави Google China Лі Кайфу у своїй книзі «Суперсила штучного інтелекту», розповідає про його можливості, його вплив на наше майбутнє, про конкуренцію Кремнієвої долини і Китаю.

Лідери китайського ринку в сфері надання споживчих послуг насамперед сконцентровані на аналізі поведінки та індивідуальних особливостях цільових груп населення. Штучному інтелекту вдається проаналізувати ці дані швидше, ніж із застосуванням людських зусиль, крім того, це сприяє значній економії коштів.  Свої напрацювання компанії перевіряють і вдосконалюють. Наприклад, провідна китайська пошукова компанія Baidu створила притулок для кішок в Пекіні, який використовує штучний інтелект. Система штучного інтелекту здатна розпізнавати 174 різних видів кішок. Камери також оснащені нічним баченням. Система може розпізнавати чотири найпоширеніші види хвороб кішок, включаючи стоматит, шкірні захворювання і зовнішні травми.

Проте у Піднебесній добре розуміють, що не все так безневинно і  пов’язують гонитву у сфері штучного інтелекту із розвитком військових технологій. Всесвітньо відомий китайський мільярдер Джек Ма припускає, що технологічний прогрес здатний спровокувати війни.

Китай інвестує в успішний розвиток штучного інтелекту мільярди доларів, які розподіляються поміж великими компаніями, стартапами і університетами. Ще до 2017 р. частка китайських інвесторів серед світових інвестицій у штучний інтелект склала 48%, що перевищує частку США.

В 2017 р. Держрада КНР оприлюднила «План розвитку штучного інтелекту наступного покоління». Згідно з приписами і заходами з боку уряду до 2030 р. Китай прагне стати світовим лідером щодо технологій штучного інтелекту.   Виділено кошти для таких організацій, як Інститут автоматизації Китайської Академії наук та Пекінський консорціум компаній і університетів, які працюють над дослідженнями в галузі штучного інтелекту.

Окремо реалізується Програма грантового фінансування приватних китайських компаній, які здійснюють проекти з використанням штучного інтелекту. Як наслідок, уряд КНР очікує отримати від ринку штучного інтелекту подолання показника у 150 млрд. юанів в оцінці акцій до 2020 р., 400 млрд. юанів – до 2025 р. та 1 трильйон юанів – до 2030 р.

Уже сьогодні китайці, завдяки тому, що автомобілі скеровує штучний інтелект, який забезпечує інтелектуальну маршрутизацію кращих способів доставки, скорочують витрати на сервіси перевезення й доставки. Вони цілеспрямовано розширюють можливості штучного інтелекту у транспортно-логістичній сфері, освіті, медицині, на важких для виконання людиною роботах, або там, де наявність людської праці необов’язкова. Окремий успішний напрям – штучний інтелект у прогнозуванні та запобіганні злочинів.

Міжнародні експерти зазначають, що Китай досягає успіху у перетворенні абстрактного наукового прориву на тисячі корисних та комерційно життєздатних продуктів. Цей процес, який є набагато складнішим, ніж визнає більшість дослідників, призвів до успішної ринкової капіталізації багатьох китайських технічних компаній. Саме в цьому вони вже сьогодні випереджають своїх колег з інших розвинутих країн.

Комп’ютерну систему Zero Trust було розроблено та розгорнуто у 2012 р. Академією наук Китаю і внутрішніми наглядовими органами Комуністичної партії Китаю. Створена на базі штучного інтелекту система Zero Trust призначена для моніторингу, оцінки,  а за необхідності – для втручання у працю й особисте життя держслужбовців, тобто для боротьби з корупцією серед чиновників. Незважаючи на те, що її застосовували лише у 30 округах і містах, тобто на 1% території Китаю, за час своєї роботи штучний інтелект допоміг виявити серед держслужбовців 8721 корупціонера. Деякі з них отримали терміни ув’язнення, однак більшість залишилася на своїх постах, відбувшись попередженням або незначним покаранням. Автори проекту наголошують, що система призначена не стільки для покарання корупціонерів, скільки для того, щоб повернути на шлях виправлення чиновників, які перебувають на ранніх стадіях корупції. У Zero Trust є доступ до понад 150 захищених баз даних у центральному урядовому апараті та у регіонах, що дозволяє робити перехресні посилання. Система відстежує підозрілі випадки передання майна, будівництва інфраструктури, придбання землі або знесення житла. Якщо чиновник підробив певні дані, Zero Trust може порівняти інформацію з декількох джерел і виявити розбіжність, може навіть запросити зображення з супутника. Наприклад, щоб з’ясувати, чи була в селі насправді побудована дорога, або виділені на це кошти пішли кудись ще. Система миттєво фіксує зростання балансу на банківському рахунку чиновника і швидко встановлює факт придбання ним нової машини. Крім того, штучний інтелект аналізує держзакупівлі і виявляє випадки, коли чиновники або їхні друзі та родичі беруть участь в тендерах. Після цього система оцінює, наскільки великою є ймовірність того, що та чи інша дія є наслідком корупції.

Деякі регіональні уряди, в тому числі автономний округ Маньян, міський округ Хуайхуа і округ Лі в провінції Хунань зупинили роботу Zero Trust на власній території, мотивуючи це тим, що держслужбовці не відчували себе комфортно під час її використання. Багато чиновників, вимагаючи заборони системи, вказували на те, що штучний інтелект не має права доступу до засекречених баз даних, адже це питання жодним чином не врегульоване китайським законодавством. Тим не менш, видання South China Morning Post пов’язало зупинку Zero Trust з її надмірною ефективністю.

У деяких відомствах, наприклад, Комісії КПК з перевірки дисципліни в Нінсяні, систему все ще використовують, але про загальнонаціональний запуск Zero Trust поки що не йдеться. Виявилося, що однією з слабкостей системи є те, що система може швидко вказати на корупціонера, але не завжди може зрозуміло пояснити, чому зробила такі висновки. Фахівці дотримуються думки, що в більшості випадків штучний інтелект виявляється правим, але поки що за його роботою мають ретельно спостерігати люди.

У червні 2018 р. консалтингова компанія Accenture на конференції в Лондоні представила алгоритм для аналізу того, наскільки справедливо виносить вердикти штучний інтелект. Програма «Ревізор» робить три речі: дозволяє провести дослідження показників, які користувач вважає важливими; візуалізує, як на модель вплине «розрив» взаємозв’язку між певними показниками і виносить вердикт про «власне корінь паритету», тобто про частоту хибно позитивних і помилково негативних вердиктів для різних ввідних даних.

Штучний інтелект у США ухвалює рішення про видачу іпотечних кредитів та страховок, про наймання співробітників і навіть про можливості і розміри застави для правопорушників. Розробник Румман Чоудуррі впевнений, що аналізом упередженості штучного інтелекту треба займатися, незважаючи на всі складності і неминучі компроміси. При цьому розробники зізнаються, що вони не знайшли «чарівної кнопки», здатної навчити штучний інтелект справедливості.

Загалом є очевидним, що посилення ролі штучного інтелекту породило два головних питання, які очікують на розв’язання: перше – щодо етичності їх використання у різних сферах, друге – щодо забезпечення об’єктивності рішень, які виносить штучний інтелект. Це проблеми, на які слід реагувати спільно, пропонуючи узгоджені всіма державами рішення, а тому співпраці не уникнути.

На міжнародних заходах експерти і фахівці зауважують, що новітні військові технології створюють ґрунт для ризикованих вчинків. Розвиток штучного інтелекту, безпілотної техніки та систем кіберзламу змінює традиційні тактики ведення війни, а  норми міжнародного права не встигають за цими змінами. Саме цю проблему досліджували аналітики з Центру нової американської безпеки (CNAS).

Оскільки і дрони, і кібератаки проводять у віддаленому режимі і вони не мають загроз людських втрат, на них легше зважитися, вказують експерти. Це призводить до того, що країни починають з більшою легкістю ставитися до певних видів агресії. Однак у випадку із дронами зі штучним інтелектом перевіреної тактики немає. Наприклад, як діяти, якщо безпілотнік вийшов з-під контролю через помилку програми? Як реагувати на появу автономного дрона на території країни, як сприймати його дії, чи слід інтерпретувати це як прояв агресії? Які норми права застосовувати до кіберагресора?

Звіт CNAS порівнює досягнення Китаю та США у галузі штучного інтелекту і розробці чипів. Щодо штучного інтелекту обидві країни посідають приблизно однакові позиції, а от у сфері процесорів КНР поки що поступається США. Однак, як зауважує CNAS, Піднебесна стрімко наздоганяє лідера. У Китаї, наприклад, вже використовують військову техніку з максимальним рівнем автономності. КНР експортує дрони Blowfish A2, які вміють самостійно переслідувати мету та вести атаку.

Аналітики CNAS закликають запровадити нові норми ведення збройного конфлікту в добу штучного інтелекту. Багато активістів виступає за заборону роботів-вбивць, але інші наголошують, що безпілотна техніка знижує втрати серед мирного населення. Сьогодні важливим є те, що досягнення ключових гравців мають бути прозорими і контролюватися світовою спільнотою, а нові норми міжнародного права мають відповідати сучасним викликам і мають бути спрямовані на запобігання конфліктам.

У вересні 2018 р. фахівці українського Інституту ім. Горшеніна у співпраці із групою компаній Everest провели соціологічне дослідження «Штучний інтелект: український вимір». Майже 85% опитаних чули термін «штучний інтелект», 74,1%  – так чи інакше відчували вплив штучного інтелекту на власне життя і лише у 23% опитаних думки про штучний інтелект викликають тривогу й страх.

Згідно з представленими міжнародною компанією Deep Knowledge Analytics даними, в Україні у сфері штучного інтелекту працюють 57 підприємств. Більшою кількість компаній, що працюють на ринку штучного інтелекту, є лише в Польщі (110 підприємств) та Росії (133 підприємства). В Україні в цьому сегменті також працюють 11 інвесторів, що є п’ятим показником у Східній Європі.

Україна також є лідером за кількістю аутсорсингових компаній у сфері штучного інтелекту. У всьому світі у сфері штучного інтелекту налічують 226 аутсорсинг-компаній, тоді як в Україні їх функціює 26, що становить 11,5%. Основними напрямками діяльності українських компаній у галузі штучного інтелекту є розробка програмного забезпечення, чатбот, фінтех-рішення, інформаційні технології та розважальні продукти.

 В Україні є Концепція розвитку цифрової економіки і суспільства України на 2018-2020 рр. Впродовж найближчих років Кабмін планує розвивати найрізноманітніші цифрові інфраструктури і використовувати їх у навчальному процесі та наукових дослідженнях, в охороні здоров’я та громадського порядку, туризмі, охороні навколишнього середовища і електронному урядуванні. Йдеться в концепції і про підтримку розвитку штучного інтелекту. Дослідженнями в цій галузі займається, зокрема, Інститут проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.

Однак поки що Україна та державні університети фактично не реагують на початок ери штучного інтелекту, а всі успіхи відбуваються в рамках приватних ініціатив. Водночас, українські фахівці акцентують увагу на тому, що сьогодні алгоритми штучного інтелекту активно розробляють переважно у розвинених, технологічно сучасних країнах. Тому вони можуть недостатньо відображати та враховувати інтереси і пріоритети країн, що розвиваються – таких, як Україна.

Забезпечення належного навчання та адаптації алгоритмів штучного інтелекту в різних контекстах є частиною розв’язання питання глобальної безпеки. Ще більших успіхів у спробі убезпечити себе Україна зможе досягти, розпочавши активніше брати участь у розробці нових технологічних систем ще на їх початковому рівні.

Наша держава потребує національної стратегії розвитку технологій штучного інтелекту, яка забезпечить поетапне «перевтілення» кожної галузі, особливо освітнього сектору, від якого безпосередньо залежить здатність українців конкурувати на ринку технологій вже в найближчому майбутньому. В Україні повинні зрозуміти, що процес консолідації зусиль в цьому напрямку потрібно розпочинати якнайшвидше, залучаючи членів уряду, політиків і громадськість, бізнес та представників науково-дослідницького середовища, як це відбувається, наприклад, у Піднебесній.

На конференції World Artificial Intelligence 2018 у Шанхаї віце-прем’єр Держради КНР Лю Хе зазначив, що штучний інтелект запускає нову еру і міжнаціональне, міждисциплінарне співробітництво у ній неминуче. Звернення Лю Хе до світової спільноти – ще один шанс оцінити ступінь важливості розвитку штучного інтелекту для сучасного і майбутнього поколінь людства, а нашій країні ще й варто сприймати його як можливість і запрошення до співпраці.

Лише за наявності цілісної та продуманої концепції розвитку штучного інтелекту, у кооперації із головними світовими гравцями ми зможемо наблизити очікуваний технологічний стрибок нашої країни. Україна може й повинна стати невід’ємною частиною міжнародної співпраці, орієнтованої на спільний розвиток та безпечний рівень впровадження штучного інтелекту.