Геєць В. М. Перспективи співробітництва України і Китаю у сфері енергетики, формування зони вільної торгівлі та інфраструктурного розвитку у світлі реалізації проекту «Один пояс, один шлях»

В.М. Геєць
директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України

Після успішної реалізації проекту «Один пояс, один шлях» Україна матиме принципово новий геополітичний стан «першої європейської країни на Шовковому шляху», оскільки сьогодні Китай входить до топ-3 торгових партнерів України.

Китай є другою економікою у світі і другою державою за обсягами імпорту та споживання, тому його ринок є перспективним для українського експорту.

7 листопада 2016 р. на форумі у Києві, присвяченому розвитку інфраструктурного проекту «Шовковий шлях» в Україні, посол КНР в Україні пан Ду Вей на робочому рівні запропонував амбітну мету – створення українсько-китайської зони вільної торгівлі, що вимагає активізації дослідження цього питання з українського боку. Відповідно до цього, Інститут економіки та прогнозування НАН України пропонує низку проектів, серед них і проекти, які стосуються оцінок переваг і ризиків від створення ЗВТ з Китаєм.

І. ОЦІНКА ОЧІКУВАНИХ ПЕРЕВАГ І РИЗИКІВ ДЛЯ КЛЮЧОВИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ВІД СТВОРЕННЯ ЗВТ З КИТАЄМ

Завдання проекту:

  1. Оцінка поточного стану і динаміки торгівлі товарами та послугами між Україною і Китаєм. Порівняльний аналіз чинних торговельних режимів Китаю і України та рекомендації щодо лібералізації торговельного режиму України в ЗВТ з Китаєм.
  2. Перспективи торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Китаєм.
  3. Перспективи залучення китайських інвестицій до економіки України.
  4. Оцінка наслідків створення ЗВТ з Китаєм для окремих галузей промисловості України. Зокрема, наприклад, для розвитку співробітництва з КНР при створенні технопарків в Україні.

Результати досліджень можуть бути використані для обґрунтування доцільності розпочати переговори про створення ЗВТ між Україною та КНР і при проведенні переговорів.

Іще одним з перспективних напрямків спільних досліджень науковців Інституту економіки і прогнозування НАН України та китайських вчених може бути проект і в галузі енергетики.

ІІ. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ І КИТАЮ У ГАЛУЗІ ЕНЕРГЕТИКИ

Зокрема, для обох країн важливо спільно здійснити розробку модельного інструментарію для прогнозування та стратегічного планування декарбонізації енергетики і низьковуглецевого розвитку економіки наших країн.

Завдання:

  1. Розробка (удосконалення) методів, моделей та інструментів для довгострокового прогнозування та планування розвитку енергетики (включаючи сектори видобутку, трансформації, імпорту / експорту, споживання енергоресурсів); для макроекономічної оцінки модернізації і декарбонізації енергетики та економіки України і Китаю.
  2. Визначення технічного та економічного потенціалу підвищення енергоефективності, розвитку відновлюваної та інноваційної ядерної енергетики, розвитку традиційних «чистих» технологій.
  3. Визначення потенційної ролі Китаю в інвестиційному і технологічному забезпеченні модернізації та декарбонізації енергетики та економіки України. Розробка пропозицій для урядів України і Китаю щодо вдосконалення та посилення співробітництва між країнами в енергетичній, екологічній та кліматичній сферах.

Не менш важливим питанням для майбутнього економіки наших країн є проведення дослідження щодо можливого співробітництва у галузі відновлюваної енергетики та у виробництві електромобілів.

Зокрема, оцінка потенціалу співробітництва:

  • виробництво сонячних електростанцій і устаткування (матеріалів) для них з метою постачання на світові ринки;
  • участь девелоперів з Китаю у будівництві «Чорнобиль Солар»;
  • будівництво на території України випробувального заводу з виробництва моторного біопалива другого покоління;
  • спільне виробництво електромобілів і зарядних станцій.

Співробітництво у сфері заміщення діючих енергоблоків АЕС України, у галузі інноваційних технологій вугільної генерації, виробництва синтез-газа, водовугільного палива на нашу думку також є перспективним.

Завдання досліджень в цьому напрямку:

  • альтернативні способи заміщення діючих енергоблоків АЕС України та їх оцінка;
  • оцінка перспектив фінансування будівництва нових енергоблоків АЕС, економічних і кліматичних ефектів від заміщення діючих енергоблоків АЕС новими блоками в рамках українсько-китайського співробітництва;
  • порівняльний аналіз можливостей щодо залучення інвестицій китайського капіталу в інноваційні технології вугільної генерації, виробництва синтез-газу, водовугільного палива, оцінка відповідних економічних і еколого-кліматичних ефектів.

Співробітництво у нафтогазовому комплексі може розвиватися, оскільки відповідно до Концепції розвитку газовидобувної галузі України передбачається, що до 2020 року обсяги видобутку мають збільшитися до 27,6 млрд. м3 (у 2017 році видобуток склав 20,5 млрд. м3). В Україні наявний дефіцит власних бурових установок і обслуговуючих компаній. Тому цей ринок може бути важливим для Китаю. Також перспективними напрямками є освоєння морського шельфу, нетрадиційного газу, збільшення продуктивності старих і законсервованих свердловин.

Перспективно здійснити оцінку участі китайських інвесторів і компаній в модернізації магістральних і розподільних мереж України (85% обладнання газосховищ, 62% свердловин відпрацювали половину свого ресурсу, в розподільному сегменті кожен 100-й км аварійний, в магістральній системі втрати на рівні 3,5% , коли в ЄС цей показник 1–1,5%).

Необхідні також оцінки можливостей залучення китайських компаній до управління транспортним оператором української ГТС і оцінки участі китайських інвесторів у розвитку газотранспортної інфраструктури України, зокрема: економічний аналіз будівництва нових трубопровідних напрямків, LNG-терміналу, модернізація газосховищ.

ІІІ. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ТРАНСПОРТНО-ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ

Проблематику участі України у євразійських трансконтинентальних транспортних проектах включено до порядку денного міжнародних переговорів на вищому рівні. В Україні зберігається стійка тенденція до втрати транзитних вантажопотоків на маршруті Європа – Азія, в тому числі, і в результаті активного розвитку сусідніми державами транспортної інфраструктури. Як результат посилюється конкуренція у сфері надання транспортних послуг та обслуговування основних трансконтинентальних і транснаціональних вантажопотоків і, насамперед, на активному напрямку «Європа – Азія», що також вимагає активізації досліджень в цьому напрямку з нашого боку. Реалізація транспортних проектів буде мати мультиплікаційний ефект, оскільки втягне супутні види діяльності, що відповідно збільшить зайнятість і сприятиме економічному зростанню.

МЕТА ПРОЕКТУ – ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ТРАНСПОРТНО-ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ.

Завдання:

  1. Транспортно-логістичний потенціал України (стан транспортно-логістичної
    інфраструктури).
  2. Вантажопотоки Новим Шовковим Шляхом, динаміка і інтенсивність:
    • Експортно-імпортні вантажопотоки між Україною і Китаєм;
    • Динаміка транзиту через Україну, в т. ч. китайського;
    • Інфраструктура маршрутів Нового Шовкового шляху: виклики і можливості модернізації для України (перелік конкретних проектів на маршрутах).
  3. Проблеми та перспективи залучення України до проектів Нового Шовкового Шляху.
  4. Участь китайських інвесторів у модернізації транспортної інфраструктури України, зокрема: аналіз регуляторного середовища для китайських підприємців.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ можуть бути використані для обґрунтування залучення інвестицій до транспортної інфраструктури України в рамках проекту «Один пояс, один шлях».