12 Тра 2022

Експосол Китаю в Україні пан Ґао Юйшен: Росія вже програла! Післявоєнні зміни…

Нещодавно, China International Finance 30 Forum спільно з Відділом міжнародних досліджень Китайської академії суспільних наук провели відеоконференцію, де обговорювалась низка питань: яких змін зазнає світова фінансова система внаслідок російсько-української кризи? Який вплив це матиме на Китай? Як Китай мусить реагувати?

Участь у конференції взяв експосол КНР в Україні пан Ґао Юйшен. Основні тези його виступу: позиція Росії у цій війні стає все більш пасивною та несприятливою, вже помітні ознаки невдачі. Причинами потенційної поразки є:

Перше, з моменту розпаду СРСР Росія перебуває у безперервному історичному занепаді, що, перш за все, є продовженням регресу СРСР ще до подій 1991 року, а також пов’язаний з невдачами російської еліти у внутрішній та зовнішній політиці. Західні санкції ще більше загострюють цей процес. Так зване відродження або підйом Росії під керівництвом Путіна – позбавлена сенсу думка, цього просто не існує. Росія деградує в економічній, військовій, науково-технічній, політичній, суспільній тощо сферах – це вкрай негативно впливає на російську армію та її боєздатність.

Друге, провал російського бліцкригу. Нездатність до швидких бойових дій означає початок поразки Росії. Економічних та фінансових ресурсів країни, що не відповідають її статусу так званої супердержави у військовому плані, не вистачає для ведення високотехнологічної війни, яка потребує сотень мільйонів доларів щодня. Поразки російської армії через її бідність є повсюдним явищем цієї війни. Кожен новий день війни є важким тягарем для Росії.

Третє, переваги Росії над Україною у військовому та економічному плані були знівельовані рішучим та завзятим опором України та величезною, постійною та ефективною допомогою західних країн Україні. Різниця в поколіннях озброєння та технологій, військових концепцій та операційних моделей Росії й США та інших країн НАТО ще більш увиразнила положення переваг та недоліків двох сторін.

Четверте, сучасна війна – це неодмінно гібридна війна. Вона охоплює різні сфери, такі як військова, економічна, політична, дипломатична, а також громадську думку, пропаганду, розвідку та інформацію. Росія не лише займає пасивну позицію на полі бою, в інших сферах вона вже програла. Це все і визначило, що остаточна поразка Росії – лише питання часу.

П’яте, питання коли та яким чином закінчиться війна вже не залежить від Росії. Прагнення Росії якнайшвидше закінчити війну за умов забезпечення ключових, раніше досягнутих успіхів пішли прахом. У цьому сенсі Росія втратила стратегічне домінування та ініціативу.

Ґао Юйшен вважає, що динаміка та інтенсивність протистояння на наступному етапі цієї війни може дедалі посилюватися. Не можна виключати можливість розширення та ескалації. Все тому, що цілі сторін діаметрально протилежні. Очевидно, що для Росії завданням мінімум є забезпечення підпорядкування Криму та окупація Сходу України. Україна, зі свого боку, не піде на поступки Росії в питаннях суверенітету та територіальної цілісності й рішуче налаштована повернути український Схід і Крим воєнним шляхом. Сполучені Штати, НАТО та Європейський Союз неодноразово заявляли про свою рішучість перемогти Путіна.

Радник Президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван нещодавно наголосив на трьох цілях, яких Сполучені Штати повинні досягти у російсько-українській війні: по-перше, незалежна і вільна Україна; по-друге, ослаблена та ізольована Росія; по-третє, сильний, об’єднаний і непохитний Захід.

Для досягнення цих цілей США та країни НАТО і ЄС не лише значно збільшили обсяги допомоги, США вперше після Другої світової війни прийняли закон про ленд-ліз для України. Сполучені Штати інтернаціоналізували та інституціоналізували допомогу Україні шляхом проведення наради міністрів оборони 41 країни. Але ще важливішим є те, що рівень прямої участі США, Великобританії та інших країн у війні поглиблюється, а межі розширюються. Разом це говорить про те, що ця війна триватиме допоки Росія не буде переможена і не понесе покарання.

Ґао Юйшен проаналізував декілька можливих ключових пунктів зміни світового порядку після російсько-української війни:

  1. Росія буде значно ослаблена, ізольована й покарана на політичному, економічному, військовому та дипломатичному рівнях. Міць російської держави ще більше ослабне. Можливо, її буде виключено з низки важливих міжнародних організацій, а її міжнародний статус значно знизиться.
  2. Україна залишить російську орбіту та сферу впливу (якщо Росія все ще матиме сферу впливу) і стане членом великої Європейської сім’ї, тобто складовою Заходу.
  3. В інших країнах колишнього Радянського Союзу може виникнути тенденція до дерусифікації різного рівня, деякі з них активніше наближатимуться до Заходу.
  4. Японія та Німеччина, коли повністю позбавляться обмежень країн, переможених у Другій світовій війні, і прискорять нарощування свого озброєння, водночас будуть активніше прагнути досягти статусу великих держав. Але вони не будуть полишати Західний блок або повністю відмовитися від політики мирного розвитку.
  5. Сполучені Штати та інші країни Заходу щосили просуватимуть істотне реформування ООН та інших важливих міжнародних організацій. Якщо така реформа буде заблокована, можливо, її буде розпочато в інший спосіб. Обидві сторони зможуть провести межу так званої демократії та свободи та виключити Росію й деякі інші країни.

Ґао Юйшен — висококваліфікований кар’єрний дипломат. Завдяки більш ніж 20-річній дипломатичній кар’єрі має сильне почуття професійної гордості, а також глибоке мислення і розуміння. Його професійне переконання полягає у наступній тезі: “Май більше друзів і менше ворогів”.

24 грудня 1984 року 35-річний Ґао Юйшен почав працювати у посольстві Китаю в Радянському Союзі – так почалася його 30-річна дипломатична кар’єра. У 2010 році Ґао Юйшен пішов у відставку з посади заступника Генерального секретаря Шанхайської організації співробітництва (ШОС).

Ґао Юйшен пережив важливий період регулювання і розвитку зовнішньої політики Китаю у 1980-х роках, і він вважає, що це був новий період дипломатії Нового Китаю. “Слово “новий” має дуже важливі особливості, що означає, що ми взяли на себе ініціативу дипломатичного регулювання, створюючи надзвичайно сприятливе зовнішнє середовище для політики реформ і відкритості та модернізації”, – зазначив Ґао Юйшен.

Тоді Китай перебував на ранній стадії політики реформ і відкритості. У той час існували розбіжності і суперечки щодо шляху та напрямку реформ. Дехто вважав, що ще багато чому треба було вчитися у Радянського Союзу – потрібно було вивчати та переймати досвід економічних реформ у Радянського Союзу. Ґао Юйшен згадує: “Коли я почав працювати у посольстві, то написав незліченну кількість звітів для Китаю, здебільшого зосереджуючись на радянській системі, зокрема на недоліках економічної системи та непереборних труднощах та кризах радянської економіки, наголошуючи на тому, що радянська модель була безпорадною. У той час у мене була чітка місія – я хотів зробити щось корисне для своєї країни і нації, аби Китай не повторив помилок радянської моделі.”

[Професійний досвід Ґао Юйшена] Народився 1947 року народження. З 1984 по 1988 рік він був третім секретарем і другим секретарем посольства Китаю в СРСР. Потім працював в Управлінні дослідження політики МЗС Китаю. З 1992 по 1996 рік — перший секретар і радник Посольства Китаю у РФ. З 1996 по 2000 рік — радник Департаменту Східної Європи і Центральної Азії МЗС Китаю. З 2000 по 2007 рік він послідовно обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Китаю у Туркменістані, Узбекистані та Україні. З 2007 по 2010 рік обіймав посаду заступника Генерального секретаря Шанхайської організації співробітництва (ШОС).

Переклад з кит.: Українська асоціація китаєзнавців

https://www.wenxuecity.com/news/2022/05/10/11550693.html