Бартош КОВАЛЬСЬКИЙ, доктор філософії, доцент кафедри азійських студій Лодзинського університету (Польща), науковий співробітник Центру азійських досліджень.

Напруженість у відносинах між Польщею та Китаєм зростала задовго до початку війни в Україні, переважно в контексті китайсько-американського суперництва. Про це свідчить арешт у січні 2019 року співробітника компанії Huawei у Польщі за звинуваченням у шпигунстві на користь Китаю. Агресія росії проти України ще більше загострила стратегічні питання, безпосередньо пов’язані з безпекою національних кордонів Польщі, і привернула увагу до ролі, яку відіграє в них Китай. Однак, незважаючи на все більш проамериканську риторику з боку Варшави, економічна співпраця між Польщею та Китаєм залишилася майже непорушною після початку повномасштабного вторгнення.

ДВА ОСНОВНИХ ЗАВДАННЯ

До лютого 2022 року можна було спостерігати двовекторність польської влади щодо Китаю. До цього часу існував поділ між президентським офісом Анджея Дуди – безкомромісного прихильника взаємодії Польщі з Китаєм – та урядом прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, який виступав за рішучу політику стримування Китаю. Однак дихотомічний поділ на «активних діячів» і «консерваторів» є надто узагальненим, оскільки ці два основні напрями час від часу переплітаються, в тому числі на персональному рівні, оскільки обидва центри влади походять із однієї політичної коаліції на чолі з партією «Право і справедливість» (PiS), яку очолює уряд з 2015 року. Зокрема, у вересні 2023 року Якуб Кумох, близький соратник президента Дуди і колишній голова президентського офісу з питань міжнародної політики, був призначений Послом Польщі в Китаї.

Показово, що менш ніж за три тижні до початку війни в Україні президент Дуда був єдиним лідером країни ЄС, який відвідав церемонію відкриття зимових Олімпійських ігор у Пекіні. Візит відбувся, незважаючи на те, що багато західних партнерів Польщі дипломатично бойкотували цей захід через порушення прав людини в Китаї, передусім у зв’язку з репресіями Пекіна проти представників національних меншин – уйгурів.

Перед поїздкою президента Дуди до Пекіна його зовнішньополітичний радник Якуб Кумох пояснював, що Польща має суверенне право проводити «власну політику щодо Китаю», стверджуючи, що «дуже дружні відносини» не суперечать союзу Польщі зі Сполученими Штатами. Рік потому, вже не обіймаючи посаду в офісі президента, Кумох пояснив, що візит до Пекіна мав на меті привернути увагу Голови КНР пана Сі Цзіньпіна до того, що напад росії на Україну завдасть шкоди комерційним інтересам Китаю, і був «відчайдушною спробою домогтися китайського посередництва в українсько-російських переговорах». Хоча президент Дуда став більш стриманим у вираженні своїх симпатій до Сі Цзіньпіна на тлі тривалої підтримки Китаєм росії під час війни, він ніколи публічно не критикував Китай.

На противагу цьому, прем’єр-міністр Моравецький займає скептичну позицію щодо китайсько-російської співпраці після початку війни в Україні, про що він публічно заявив у червні 2022 року в газеті Politico. Більше того, з огляду на підтримку Китаєм росії, китайська делегація на чолі зі спеціальним посланцем з питань формату 16+1 (14+1) Хуо Юженем не була прийнята польським Міністерством закордонних справ у травні 2022 року під час її візиту до регіону. Однак, незважаючи на своє невдоволення позицією Китаю, Польща запевнила Пекін, що залишиться в очолюваній Китаєм організації, але лише вибірково братиме участь у її діяльності. Зрештою, в листопаді того ж року польське МЗС прийняло наступницю пана Хуо Южень – пані Цзян Юй, коли вона відвідала Польщу.

Війна, і зокрема підтримка Китаєм росії, спочатку посилила узгодженість зовнішньополітичних заяв уряду (МЗС) і президента Дуди. У червні 2022 року міністр закордонних справ Збігнєв Рау розмовляв зі своїм китайським колегою Ван Ї, опосередковано привертаючи увагу до підтримки Китаєм росії в ООН і закликаючи, хоча й опосередковано, Китай засудити агресію росії проти України. Місяцем пізніше Анджей Дуда розмовляв із Сі Цзіньпіном, зазначивши, що російська агресія ускладнює торговельні відносини між Китаєм і країнами Центральної та Східної Європи. Польський президент також зазначив, що Китай може допомогти стримати спроби росії спровокувати глобальну продовольчу кризу.

Однак польський прем’єр-міністр висловив набагато жорсткіші погляди на роль Китаю у війні. Промова Матеуша Моравецького, виголошена в Атлантичній раді у Вашингтоні в квітні 2023 року, викликала різку критику з боку посольства Китаю в Польщі. Оцінивши, що крах України підштовхне Китай до вторгнення на Тайвань, прем’єр-міністр висловив сподівання, що Китай не перетне червоні лінії, постачаючи зброю до росії.

Зростаюче невдоволення політикою Китаю щодо України знайшло відображення у позиції польського МЗС після розмови заступника міністра Войцеха Гервеля зі спеціальним посланцем китайського уряду Лі Хуеєм у травні 2023 року. Назвавши позитивним початок діалогу Пекіна з Києвом, який тривалий час відкладався, польський уряд підкреслив, що прирівнювання Китаєм обох сторін як жертв агресії є неприйнятним. Більше того, Польща висловила свою непохитну підтримку мирних пропозицій України. Вона закликала Китай – члена Ради Безпеки ООН і головного поборника п’яти принципів мирного співіснування – засудити російську агресію і стримати дії москви.

Хоча озвучена тоді позиція МЗС була дуже актуальною, бо вказувала не лише на ігнорування Пекіном міжнародно-правової складової в умовах війни, але й на вибіркове дотримання Китаєм власних зовнішньополітичних норм, вона була висловлена на відносно низькому адміністративному рівні, що зменшило потенційну відповідь з боку Китаю.

Тому можна було б очікувати, що політична, економічна і, можливо, також військова підтримка Китаєм росії, що різною мірою критикується польською владою, призведе до скорочення обсягів співпраці між Варшавою і Пекіном, особливо в тих сферах, що можуть становити загрозу для польської національної безпеки. Однак, що стосується безпосередньої співпраці на місцевому рівні, війна, по суті, нічого не змінила.

БІЗНЕС ПРАЦЮЄ У ЗВИЧНОМУ РЕЖИМІ

Попри тривалі дискусії щодо шпигунства, присутність компанії Huawei у польській мережі 5G все ще залишається цілком імовірним сценарієм. У вересні 2023 року уряд Моравецького вкотре відкликав поправку до закону про Національну систему кібербезпеки, без якої неможливо провести аукціон на 5G. Робота над цим правовим документом триває вже три роки. Досі незрозуміло, які компанії зрештою будуть включені до переліку провайдерів із високим ступенем ризику і чи будуть допущені до тендера на польському ринку 5G китайські постачальники.

Незважаючи на те, що в минулому і прем’єрміністр Моравецький, і глава Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Маріуш Камінський називали Huawei потенційною загрозою національній безпеці10, польська влада гальмує запровадження законодавства, що б обмежило сферу діяльності китайського телекомунікаційного гіганта в Польщі. Схоже, що обмеження на використання TikTok на урядових пристроях опинилися в аналогічній підвішеній ситуації. І хоча про дії польського уряду проти китайського додатка говорять ще з 2020 року, рішення досі не прийнято.

Справа Huawei уособлює специфіку польської зовнішньої політики стосовно Китаю. З точки зору ідеології, підхід Варшави значною мірою характеризується традиційним антикомунізмом і заявами про необхідність захисту Польщі та «вільного світу» від загрози з боку Китаю, що висловлюють як прем’єр-міністр Моравецький, так і очільники польських міністерств оборони та внутрішньої безпеки. Однак ця риторика, як правило, лунає у ЗМІ чи на експертних форумах, а не через офіційні канали. Натомість на офіційному рівні зростаюче незадоволення позицією Китаю щодо України передається здебільшого через нижчі державні структури. Більш того, незважаючи на загальну настороженість, в уряді існує значна кількість «ангажованих» осіб, переважно пов’язаних з агропродовольчим, залізничним та гірничодобувним секторами, які змагаються за прихильність з боку китайської адміністрації.

Польща також залишається членом китайського формату «14+1», хоча це не принесло їй жодних економічних вигод і дало Китаю підстави вважати, що ця держава і формат «14+1» можуть певною мірою слугувати своєрідною противагою ЄС. Втім, слід зазначити, що навіть керівництво Чехії, що відкрито дистанціювалося від «14+1», поки що не наважилося вийти з китайської ініціативи.

Інтерес Польщі до перспектив китайського фінансового ринку, який посилився під час дискусії з Єврокомісією щодо виділення значних коштів із Національного фонду реконструкції, схоже, також підпорядковується цій логіці. І випуск польських облігацій, деномінованих у юанях, на китайському ринку (бл. 450 млн дол. США), і кредити від китайських банків, взяті у лютому – вже після початку війни в Україні – та серпні 2022 року державною газовою компанією PGNiG (загалом на суму бл. 1,77 млрд злотих), відбулися в той час, коли Варшава все ще чекала на можливість розблокування основних європейських фондів.

Натомість на двосторонньому рівні співпраці з Китаєм Польща бореться з величезним торговельним дефіцитом. У період з січня по травень 2023 року польський експорт до Китаю склав 4,6 млрд злотих, тоді як імпорт з Китаю – 72,2 млрд злотих. Окрім обмеженого потенціалу польської економіки, цей дисбаланс посилюється регуляторними бар’єрами, якими Пекін перешкоджає експансії польських підприємців на китайському ринку, а також позицією Польщі у глобальних ланцюгах поставок (як субпостачальник німецьких експортерів).

Тим не менш, польська сторона пропонує Китаю стабільне та відкрите бізнес-середовище. Про це свідчать численні контракти на будівництво автомобільної та залізничної інфраструктури, укладені з великими китайськими державними компаніями. Сюди входить консорціум польської компанії Intercor та китайської Stecol, який у серпні 2023 року підписав вагомий контракт на будівництво магістральної залізничної лінії через Катовіце. Цікаво, що Польська державна залізниця (PKP PLK) передбачала бюджет проєкту в розмірі 920 млн дол. США. Однак під час електронного аукціону консорціум Intercor і Stecol майже вдвічі знизив свою початкову пропозицію до 880 млн дол. США, що, ймовірно, було б неможливим без підтримки китайських державних коштів для останньої.

УЯВІТЬ СОБІ МАЙБУТНЄ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ ЗА УЧАСТЮ КИТАЮ

Про плани широкої співпраці з китайським партнером також заявив Пьотр Заремба, генеральний директор ElectroMobility Poland – компанії, що була заснована для створення першого польського електромобіля Izera, і мажоритарним акціонером якої є польська Державна Скарбниця. Хоча незабаром стало відомо, що Izera буде китайським автомобілем під виглядом польського бренду (на платформі автомобіля, виробленого китайським автовиробником Geely), Заремба припустив, що завод Izera також може бути використаний як підприємство для зборки зразків китайських автомобілів. Водночас Заремба відкинув критику за співпрацю з компанією Geely, що внесена до українського списку спонсорів російської війни, зазначивши, що «сьогодні всі великі гравці співпрацюють з Китаєм». Дійсно, ця аргументація може бути застосована до бізнес-орієнтованого підходу, продемонстрованого у відношенні до Китаю лідерами Німеччини та Франції.

Водночас виробництво автомобілів Geely на заводі в Izera може на практиці відкрити для китайської компанії європейський ринок. Це особливо актуально, оскільки Європейська комісія розпочала перевірку субсидій для китайських та інших виробників електромобілів, з метою зупинити потік дешевих електромобілів. Якщо китайські автомобілі продовжать насичувати європейський ринок, існує ризик того, що «зелений» перехід ЄС замість того, щоб стати стимулом для європейської автомобільної промисловості, може стати останнім цвяхом у труну для цієї галузі.

У конфлікті з Європейською комісією Китай, ймовірно, знайде підтримку в Угорщині, де розташовані заводи китайських виробників акумуляторів для електромобілів (CATL, EVE і Sunwoda), що в першу чергу задовольнятимуть попит німецької автомобільної промисловості. Угорщина також є батьківщиною першого в Європі заводу з виробництва електричних автобусів китайської компанії BYD, хоча перша європейська дочірня компанія була створена в Нідерландах. 27 серпня, всього через кілька днів після того, як ЄС оголосив про початок розслідування щодо китайських електромобілів, міністр закордонних справ Ван Ї звернувся до свого угорського колеги Петера Сіярто зі сподіваннями, що Угорщина «підштовхне ЄС до ведення більш відкритої політики щодо Китаю». У свою чергу, Сіярто не лише заявив, що Угорщина рішуче виступає проти «відокремлення» від Китаю за допомогою будь-яких дій ЄС, несумісних із принципом «чесної конкуренції», але й подякував Пекіну «за його активні зусилля, спрямовані на досягнення миру в Європі». Ця ситуація показує, як економічна участь Китаю може перетворитися на політичний вплив, або, як у випадку з Угорщиною, зміцнити політичну вагу країни.

СТАБІЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЧИ РОЗШИРЕННЯ?

Станом на осінь 2023 року відносини Польщі з Китаєм, схоже, вийшли на довоєнний рівень, принаймні, про це свідчить економічна взаємодія. Останні події, здається, підтверджують, що, незважаючи на економічну та політичну підтримку, надану росії, Китай залишається важливим економічним партнером Польщі. Призначення Якуба Кумоха, близького соратника президента Дуди, який роками був прихильником співпраці з Китаєм, Послом Польщі в КНР, схоже, підтверджує той факт, що ця країна залишається дуже важливим економічним партнером для Польщі. Наразі, однак, важко оцінити, чи свідчать останні тенденції про відлигу в польсько-китайських відносинах і якою мірою діяльність китайських економічних суб’єктів у Польщі призведе до покращення двосторонніх відносин і посилення політичного впливу Китаю.

Переклад з англійської Анастасії ОРЛОВОЇ