Антонюк Л. Л., Хоменко О. В. Стратегічні вектори міжнародних економічних відносин України та КНР

Л. Л. Антонюк, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки, директор Інституту вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», проректор з наукової роботи

О. В. Хоменко, к.е.н., ст. викладач кафедри міжнародної економіки, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»

 

Упродовж останніх семи років, Китай став локомотивом світової економіки. Сьогодні КНР на провідних позиціях у світовій торгівлі, є найбільшим донором і реципієнтом інвестицій. Разом з цим, посилюється вплив Китаю на світову політику та економіку швидкими темпами (табл. 1).

Таблиця 1. Позиції КНР та України у світових рейтингах, 2016-2017 рр.

Джерело: складено автором на основі звітів міжнародних організацій

З метою посилення своїх позицій у світовій політиці та економіці, уряд КНР запроваджує низку масштабних проектів та програм, які мають глобальний ефект та поглиблюють міждержавну співпрацю. Серед таких проектів «Один пояс, один шлях» («One belt. One road») – відродження Великого Шовкового шляху, мета якого створити новий глобальний порядок за китайських правил та очолити глобалізацію 2.0.У рамках проекту КНР заплановано інвестувати від 10 до 50 млрд дол. у розвиток інфраструктури країн-учасниць Нового Шовкового шляху.

Україна не залишилася осторонь цього проекту, підписавши меморандум про порозуміння з китайською стороною. Однак на сьогоднішній день, участь України є лише декларативною у проекті «Один пояс, один шлях» і це уповільнює прогрес в економічній співпраці України та КНР, що відображається у торговельних, інвестиційних відносинах та науково-технологічному обміні. 

Торговельне співробітництво

У 2016 р. Китай посів третє місце у географічній структурі українського імпорту (11,9%) та сьоме – у структурі експорту (5%). В цілому 4,2% всієї зовнішньої торгівлі України припадає на КНР. Вже за результатами І кв. 2017 р. Китай посідає сьоме місце у зовнішній торгівлі з Україною з часткою 3% (рис.1).

Рис. 1. Динаміка зовнішньої торгівлі України з КНР, 1995-2017, млрд

Джерело: UNCTAD, Державна слуюба статистики України

Однак, частка України у структурі торгівлі КНР є незначною та становить 0,2% від зовнішньоторговельного обігу. Це і обумовлює від’ємне сальдо торговельного балансу між Україною та КНР (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка торговельного сальдо між Україною та КНР 1995-2017, млрд дол.

Джерело: складено автором на основі даних UNCTAD, Державна служба статистики України

Досліджуючи ретроспективу українсько-китайських торговельних відносин, слід зазначити, що в період з 1995 по 2004 рр. сальдо було позитивним. Однак, у структурі українського експорту в КНР переважала продукція з низькою доданою вартістю та низькотехнологічна, тобто сировинна продукція та металобрухт. Пік високотехнологічного експорту України в Китай припадав на 2007 р. – телекомунікаційне обладнання, продукція машинобудування, літаки та компоненти. Починаючи з 2013 р. переважає експорт середньотехнологічної продукції (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка технологічного експорту України в КНР, %

Джерело: UNCTAD

Найбільшу переваги китайський імпортер надає продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) та АПК. Так майже 94,1% експорту в КНР припадає на сировинні товари, а 5,6% – на готову продукцію. Зростаючий попит китайських партнерів зберігається на металомісткі руди та металобрухт – 40,2%, зернові культури, зокрема кукурудза та соя – 28,9%, рослинні олії – 22,2%, деревина та енергетичне обладнання майже по 2% (рис. 4).

Рис. 4. Топ-5 продуктів українського експорту в КНР у 2015 р., %

Джерело: UNCTAD

На відміну від українського середньо- та низькотехнологічного експорту, імпорт з КНР є переважно високотехнологічним – 37% від загального обсягу. Частки середньо- та низькотехнологічного експорту становлять 26% та 9,9% (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка технологічного імпорту України з КНР, %

Джерело: UNCTAD

Серед високотехнологічної продукції 11,9% – телекомунікаційні пристрої; 10,9% – електричні машини та устаткування; 7,3% – офісні машини та машини автоматичної обробки даних (рис. 6).

Рис. 6. Топ-10 продуктів українського імпорту з КНР у 2015 р.,%

Джерело: UNCTAD

Отже, на сьогоднішній день, у контексті розвитку Нового Шовкового шляху, міжнародна торгівля є пріоритетом як для КНР, так і для України. У проведеному нами опитуванні експертів-китаєзнавців, визначено найбільш пріоритетні товарні групи зовнішньої торгівлі між Україною та КНР (рис. 7).

Рис. 7. Пріоритетні товарні групи зовнішньої торгівлі України та КНР

Джерело: складено автором на основі опитування

В опитуванні визначено, що стримує зовнішню торгівлю між Україною та КНР, а саме вхідні бар’єри. Для українського експортера в Китаї – висока конкуренція на внутрішньому ринку (80% респондентів), квоти та ліцензування (по 50%), технічні бар’єри (40%). Для китайського експортера в Україні – високі ставки мита (70%), ліцензування (60%); технічні бар’єри (30%), квоти (20%). Одним із рішень у подоланні цих бар’єрів є угода про вільну торгівлю. В кінці 2016 р., Послом КНР в Україні було оголошено про наміри укладання угоди про вільну торгівлю. Зона вільної торгівлі стане наступним логічним кроком після Угоди про торговельно-економічне співробітництво, укладеної ще у 1992 р. та якою встановлено режими найбільшого сприяння у міжнародній торгівлі.

Інвестиційне співробітництво

Реалізація проекту «Один пояс, один шлях» призвела до зростання економічного та інвестиційного інтересу до українських енергетичних, інфраструктурних, фінансових об’єктів. Однак, частка України у структурі китайських інвестицій є незначною та становить 0,004%, проте обсяги інвестицій щорічно зростають. Станом на кінець 2016 р. інвестиції з Китаю становили 33,6 млн дол., з них 16,4 млн дол – прямі іноземні інвестиції в акціонерний капітал та 17,2 млн дол. – у боргові інструменти (рис. 8).

Рис. 8. Інвестиції КНР в економіку України, 2010-2016 рр., млн дол.

Джерело: Державна служба статистики

Як і в інших країнах світу, куди КНР здійснює інвестиційну експансію, інвестиційно привабливим є сектор сільського господарства. Це обумовлено однією із цілей КПК – забезпечення продовольчої безпеки. У цьому контексті Україна не стала винятком, на кінець 2016 р. інвестиції у сільськогосподарську галузь становили 6,42 млн дол. Другим інвестиційним пріоритетом КНР є промисловість, в яку інвестовано 3,3 млн дол. Найбільша частка інвестицій в акціонерний капітал припадає на переробну промисловість (рис. 9). Інвестиції України в економіку Китаю не перевищують 1,5 млн дол., та сконцентровані переважно у переробній промисловості – понад 40% (рис. 10).

Рис. 9. Галузевий розріз китайських інвестицій в Україну у 2016 р.,%

Джерело: Державна служба статистики

Відповідно до довгострокових пріоритетів КНР, серед яких відродження Нового Шовкового шляху, розвиток альтернативної енергетики і забезпечення продовольчої безпеки, китайська сторона зацікавлена в інвестиціях в інфраструктурні, сільськогосподарські, енергетичні проекти. У цьому контексті Україна має значний потенціал. За даними The American Enterprise Institute та The Heritage Foundation китайськими компаніями було інвестовано 4,3 млрд дол. в енергетику.  Уже у першому півріччі китайська сторона анонсувала низку інфраструктурних проектів, а також інвестувала 7 млрд дол. в облігації. Основне завдання даних інвестицій полягає в модернізації сільськогосподарської, енергетичної сфер та інфраструктури, а також інші галузі економіки, що в свою чергу забезпечить створення нових робочих місць, зростання доходів від оподаткування і збільшення торговельних потоків. Варто зазначити, що Китай має надзвичайно великий інвестиційний потенціал, але в Україні він використовує на рівні менше 1%. Як зазначив посол КНР в Україні Ду Вей, причиною низької активності є відсутність гарантії безпеки інвестицій: «Насамперед необхідно гарантувати безпеку: як отримати після інвестування прибуток».2

Рис. 10. Українські інвестиції в КНР, млн дол.

Джерело: Державна служба статистики

Угода про зону вільної торгівлі відкриє нові можливості як для китайських виробників, так і для українських, що призведе до поглиблення співпраці у різних галузях економіки:

  • розширення ринків збуту продукції, а для китайських товаровиробників Україна – сполучна ланка між Азією та Європейським союзом, що дозволяє отримати доступ до європейського ринку;
  • інноваційний потенціал КНР та України – розвиток спільних науково-дослідницьких та інноваційних проектів, створення інноваційних кластерів та хабів;
  • можливості для розвитку інфраструктури у межах «Нового Шовкового шляху» – Китай створив фонд Sino-CEEF для фінансування економічної співпраці між країнами Центральної та Східної Азії у розмірі 10 млрд євро саме на розробку спільних інфраструктурних проектів, розвиток високотехнологічного виробництва та індустрії масового споживання;
  • розвиток енергетичної галузі України – Китай планує інвестувати у модернізацію енергогенеруючого обладнання та електрокомунікацій 2 млрд дол. США;
  • поглиблення співпраці у розвитку освіти – освітній та науковий обмін студентами, розвиток інклюзивної освіти, грантова підтримка академічних досліджень.

З метою виявлення ключових факторів такої низької інвестиційної активності, нами було проведено опитування серед експертів-китаєзнавців в Україні та КНР. Це дозволило визначити, що найбільший вплив здійснюють такі фактори:

  • Корупція (90% респондентів).
  • Велике податкове навантаження (70%).
  • Нестабільне та надмірне регулювання (60%).
  • Нечітка правова система (60%).
  • Мінливість політичного середовища (50%).
  • Мінливість економічного середовища (40%).
  • Низький рівень доходів громадян (30%).
  • Відсутність інфраструктури (30%).
  • Труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами (30%).
  • Проблеми щодо встановлення чітких прав власності (20%).

У ході дослідження експертами були запропоновані шляхи вирішення проблем та формування інвестиційної привабливості України. Серед них такі:

  • забезпечення ефективної судової системи, котра б не тільки гарантувала право власності, але й взагалі дотримання законів;
  • демонополізація економіки та створення конкурентного ринку;
  • реформування податкової системи, зниження податкового навантаження та розробка механізму податкових канікул;
  • перегляд законів щодо захисту інтересів інвесторів, а саме: гарантування повернення їхніх вкладів, звільнення від оподаткування доходів іноземних інвесторів;
  • розробка закону про концесію, зменшення рівня корупції, нормалізація регулювання. Наше дослідження підтвердило і оцінки Всесвітнього економічного форуму щодо стримуючих чинників інвестиційної діяльності.

Отже, доки уряд України не здійснить комплексні економічні реформи для подолання «гальмівних» чинників, ключовим мотивом входу іноземних компаній, зокрема китайських, відповідно до нашого опитування, буде вихід на нові ринки зі слабкою конкуренцією (90% респондентів).

Таблиця 2. Найбільші інвестиційні угоди між КНР та Україною

Джерело: China Global Investment Tracker

Економічне середовище та стратегічні вектори співробітництва

У проведеному опитуванні серед експертів-китаєзнавців в Україні та КНР, ми досліджували питання щодо стратегічних пріоритетів співробітництва. Серед переваг в економічній співпраці КНР з Україною респонденти виокремили: геополітичне положення (90%); кваліфікована робоча сила (60%); дешева робоча сила (50%); низькі витрати на ресурси (20%). Разом з тим, ризиками співпраці з Україною респонденти визначили: політичні (80%); фінансові (70%); комерційні та соціальні (по 20%).

Відповідно до опитування, пріоритетними галузями співпраці України та КНР є: альтернативна енергетика (70%), аерокосмічна галузь (70%), наука та освіта (70%), АПК (60%), дорожня інфраструктура (60%), будівництво (30%), фінанси (10%).

Рис. 11. Фактори, які стримують інвестиції

Джерело: Global Competitiveness Index, 2016-2017

Альтернативна енергетика. Станом на початок 2017 р., китайськими компаніями в енергетичну галузь України було інвестовано 4,28 млрд дол., понад 90% в альтернативну енергетику. На сьогоднішній день, китайські компанії активізували свою інвестиційну діяльність у цьому секторі. Зокрема, у жовтні 2016 р. китайські компанії CCEC і GCL заявили про готовність інвестувати 1 млрд дол. у будівництво парків сонячної енергії в Чорнобильській зоні. Китайська компанія TBEA International Ltd. планує побудувати вітряну станцію на 500 МВт у Миколаївській області, компанія Shandong Qingneng Power Co. Ltd. має намір інвестувати у будівництво теплоелектростанції на основі «зелених» технологій у Львівській області.3

Аерокосмічна галузь. Нещодавно Україна і Китай розробили спільну космічну програму щодо освоєнню Місяця, та затвердили довгострокову програму співробітництва в космічній сфері 2016 – 2020 рр. Основними положеннями цієї програми є: збереження технологічної та експлуатаційної незалежності у розвитку космічної програми; дотримання мирного використання космічного простору; стимулювання створення розширеної інноваційної системи через здійснення програм космічної науки і техніки; баланс незалежності і самостійності щодо прийняття конструктивного ставлення до міжнародного космічного співробітництва на підставі рівності і взаємної вигоди.

АПК. У лютому 2017 р. Державна корпорація Китаю China Haisum Engineering, яка займається розробкою і впровадженням інфраструктурних проектів, виявила намір протягом наступних двох років інвестувати 515 млн дол. у розвиток української галузі садівництва, що сприятиме розвитку вітчизняного аграрного сектору.4

Дорожня інфраструктура. У березні 2017 р. компанія China Railway International Group зголосилася взяти участь у будівництві четвертої гілки метро та Подільсько-Воскресенського мосту в м. Київ (покриття 85% вартості проекту – 1,1 млрд дол.). З метою розвитку міжміської дорожньої інфраструктури, Державне агентство «Укравтодор» та китайська компанія China Road and Bridge Corporation підписали меморандум про будівництво бетонної автодороги «Одеса – Миколаїв». Ця сама компанія планує кредитувати будівництво Кременчуцького мосту (300 млн дол.).

Фінанси. Окрім інфраструктурних проектів, китайські інвестори зацікавлені в українському фінансовому секторі, зокрема у банківській системі та фондовому ринку. У кінці 2016 р. Bohai Commodity Exchange розпочала активне входження у банківську систему, придбавши Український банк реконструкції та розвитку, а також розпочавши перемовини з українським фондовими біржами щодо придбання однієї з них. У липні 2017 р. Bohai Commodity Exchange виявила намір придбати Українську біржу.

Таким чином, не дивлячись на євроінтеграційне спрямування офіційної політики уряду України, співпраця з КНР є нагальним та стратегічно важливим пріоритетом для нашої країни. Базуючись на проведеному опитуванні, ключові напрями економічного співробітництва України та КНР сконцентровані в агропромисловому секторі, науково-технічному та техніко-економічному, в сфері освіти та культури, аерокосмічній та фінансовій галузях, дорожній інфраструктурі. А також Україна має можливість стати одним з головних партнерів КНР у реалізації масштабного проекту «Шовковий шлях» як хаб у Центрально-Східній Європі.

 

1Bloomberg. Xi’s New Silk Road Forum Sets Chinese Tone for Globalization 2.0 [Електронний ресурс] / Bloomberg – Режим доступу до ресурсу: https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-05-09/xi-s-new-silk-road-forum-sets-chinese-tonefor-globalization-2-0.

2Посол Китаю про інвестиції в Україну [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://ua.censor.net.ua/news/437255/posol_kytayu_pro_investytsiyi_v_ukrayinu_nasampered_neobhidno_garantuvaty_bezpeku_yak_otrymaty_pislya.

3China is building a huge solar park inside the Chernobyl nuclear exclusion zone [Електронний ресурс] // WEF – Режим доступу до ресурсу: https://www.weforum.org/agenda/2017/04/chinais-building-a-huge-solar-park-inside-the-chernobyl-nuclearexclusion-zone.

4Китай має намір інвестувати $515 мільйонів в українське садівництво [Електронний ресурс] // Unian – Режим доступу до ресурсу: https://economics.unian.ua/agro/1800526-kitay-maenamir-investuvati-515-milyoniv-v-ukrajinske-sadivnitstvo.html.