Анатолій Загородній

— віце-президент НАН України, директор і завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів Інституту теоретичної фізики НАНУ, академік Національної академії наук України, професор, доктор фізико-математичних наук, головний редактор «Українського фізичного журналу», член редколегій «Вісника НАН України» і міжнародного журналу «Condensed Matter Physics», професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського. Галузь наукових інтересів: теоретична фізика, фізика плазмових процесів.

Важливе місце в міжнародному науково-технічному співробітництві Національної академії наук України займають наукові організації, промислові підприємства і комерційні структури Китайської Народної Республіки.

Співробітництво НАН України з науковими уста­новами і організаціями КНР є одним з пріоритетних напрямів міжнародної науково-технічної діяльності Ака­демії, яке сприяє не тільки взаємному ознайомленню з напрямками і рівнем наукових досліджень, а й подаль­шому розвитку плідних прямих контактів між науковими та промисловими організаціями.
Науково-технічне співробітництво НАН України з установа­ми КНР розвивається як в межах двосторонніх угод НАН Украї­ни так і прямих контактів наукових установ та організацій – безпосередніх учасників науково-техніч­ного співробітництва.

На сьогоднішній день існує ґрунтовна договірна база двостороннього науково-технічного співробітництва, яка надає цим зв’язкам планомірного і довгострокового характеру.

Основними партнерами НАН України є Академія наук Китаю, Китайська академія суспільних наук, регіональні та галузеві академії наук КНР. Окрім того Академією укладені угоди про співробітництво з Державним Фондом природничих наук Китаю, Державним управлінням у справах іноземних спеціалістів КНР, Пекінською асоціацією нау­ки і техніки. НАН України підтримує тісні відносини з Депар­таментами науки і техніки провінцій Чжецзян, Хейлунцзян, Шандунь, Гуандун, Юньнань і ряду інших.

Практичні кроки, які здійснюються сьогодні щодо втілення в життя положень двосторонніх документів про співробітництво і конкретних пропозицій, можна вва­жати досить успішними і такими, що відповідають взаємним інтересам.

Українсько-китайські наукові зв’язки постійно зміц­ню­ються, перетворюються в постійну співпрацю зав­дяки традицій­ним формам міжнародного наукового спів­робітництва, які давно підтвердили свою ефективність: інформаційний об­мін, обмін делегаціями, стажування нау­­кових працівників, ви­конання спільних досліджень, проведення наукових фо­румів, здійснення експедицій, участь у конференціях, ство­­­рен­ня спільних підприємств, лабораторій, науково-виробничих центрів, виконання уста­новами НАН України контрактних замовлень китай­ських фірм та компаній. Під­­три­мувати високий рівень співпраці дозволяє також участь у діяльності міжнародних наукових організацій і у координованих ними міжнародних програмах і проектах, спіль­ні дослідження в рамках міжурядових, міжакадемічних і прямих міжінститутських угод.

Напрями і обсяги українсько-китайського наукового співробітництва, участі вітчизняних і китайських вчених у світовому науково-технологічному просторі зазнають якісних змін, набувають нових форм.

Останнім часом стала помітною активізація в науково-технічному співробітництві між науковими та промисловими установами НАН України та окремими провінціями КНР. Сьогодні така форма співпраці має всі підстави перейти від реалізації короткострокових і середньомасштабних проектів до реалізації великомасштабних довгострокових проектів.

У НАН України переконані, що основний акцент у розвитку українсько-китайського науково-технічного співробітництва повинен бути зроблений на впровадженні інноваційних підходів і високих технологій.

Численні візити високопосадовців КНР до НАН України свідчать про зацікавленість не лише наукових, але й політичних кіл китайської сторони в поглибленому розвитку науково-технічних зв’язків з українськими колегами.

Свідченням тісних українсько-китайських наукових зв’язків є той факт, що п’ять китайських учених стали іноземними членами НАН України.

Реалізація завдань, які стоять сьогодні перед українськими та китайськими вченими і спеціалістами, з урахуванням їх авторитету і значення у світовому співтоваристві, обумовлює необхідність удосконалення і застосування нових підходів до організації міжнародного науково-технічного співробітництва та впровадження сучасного ефективного менеджменту, під­вищення суспільної значущості науки.

З основних напрямів плідної наукової співпраці не­обхідно зазначити практичну взаємодію з провідними нау­ковими установами Академії.

Так Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона спіль­но з китайськими установами виконує такі проекти:

• розробка перспективних плазмових та лазерних технологій та їх застосування в промисловості;
• розробка устаткування та передових технологій інженерії поверхні та їх застосування в промисловості;
• розробка технологій виробництва нових типів порошкових дротів для напилення на наплавки;
• розробка передових технологій і устаткування для контактного стикового зварювання оплавленням та їх застосування в промисловості.

Зараз проводяться попередні роботи з групою компаній «Tangshan Kaiyuan Specific Welding Equipment Co.,Ltd.», «Guangzhou Iron & Steel Enterprises Group Co., Ltd.» та ін. підприємствами КНР з питань довгострокового співробітництва та спільного виробництва устаткування для плазмового різання виробів завищенних товщин, для нанесення антикорозійних покриттів на великогабаритні стальні металоконструкції, та інших типів плазмового устаткування.

Сьогодні завершуються роботи за контрактом «Підводне зварювання та різання» з Інститутом океанографічних при­борів і інструментів Шандунської Академії наук КНР.

Виконана поставка металургійному комбінату АНГАН обладнання для електронно-променевого зварювання (ЕПЗ) слябів, проводиться його наладка та запуск в експлуатацію.

В 2013 р. підписано контракт з Пекінським інститутом авіаційних технологій на поставку енергоблока 60\30.

Проводяться роботи з питань модернізації обладнання для ЕПЗ, яке за минулі роки було поставлено ІЕЗ до КНР: КЛ-111 в м.Ухань та КЛ-106 в Пекінський інститут авіаційних технологій.

ІЕЗ виконує ряд контрактів з китайською міжнародною холдинговою компанією авіаційних технологій (AVIC International Holding Corporation).

Для Інституту прикладної фізики Академії наук провінції Цзяньси інститут виконує контракт по темі «Підвищення зносостійкості поверхні металевих виробів та інструментів, які зостосовуються в промисловості Китаю з використанням імпульсно-плазмової обробки».

В МУАЦ ІЕЗ проводиться навчання двох груп китайських спеціалістів – заводу «Супутник» та заводу «Столиця».

В спільному китайсько-українському інституті зва­рювання ім.Є.О.Патона створеному в 2011 р. на базі ІЕЗ та Генерального науково-дослідного інституту промислових технологій провінції Гуандун організовано дослідно-промислову дільницю надзвукового плазмового напилення з устаткуванням PLAZER 180-PL-S, який розроблений та виготовлений за участю співробітників ІЕЗ.

В рамках спільних робіт з китайсько-українським ін­ститутом зварювання ім. Є.О. Патона розроблено лабо­раторні технології і спеціалізоване устаткування для їх подальшої реалізації в КНР. Зокрема, виготовлено та впроваджено в КУІЗ універсальну лабораторну машину MCO-606Ch і лабораторну контактну стикову трубозварювальну машину К584Ch. Ці розробки впроваджено в Генеральному науково-дослідному інституті промислових технологій про­вінції Гуандун.

В рамках спільної програми зі зварювання живих тка­нин (ЗЖТ) за окремим контрактом в Китай поставлена пілотна партія апаратів для зварювання живих тканин марки ЕКВЗ-300.
У 2013 році досягнуто домовленості про співпрацю Інститут прикладної фізики НАН України та Інституту сучасної фізики Академії наук КНР (Institute of Modern Physics, CAS), який знаходиться в м. Ланьчжоу за напрямами: радіаційна біофізика та космічна радіобіологія. Тема проек­ту стосується проблеми втрати кісткового мінералу у стані невагомості і при знерухомленні біологічного об’єкту, що має пряме відношення як до космічної медицини, так і до біомедичних наук загалом.

НАН України в січні 2014 р. надіслала запит до Китайської академії наук про включення даного проекту до переліку проектів, які будуть реалізовуватись в рамках Угоди між Національною академією наук України і Академією наук Китаю.

Інститут продовжує реалізацію підписаного у 2012 р. протоколу про наукове співробітництво з Інститутом хімічної фізики АН КНР (м. Ланьчжоу, КНР) про співробітництво за напрямками: ультраструктура, хімія кристалів та морфо­логічні трансформації наноструктурованих біологічних та біометричних фосфатів кальцію; дослідження та розробка біоматеріалів, включаючи зелену хімію, основану на біома­теріалах; багаторівневе комп’ютерне моделювання та екс­периментальна валідація властивостей нових матеріалів; ядерно-фізичні методи у вивченні переносу маси в умовах тертя; розробка аналітичного обладнання для наукових досліджень та освіти.

За час реалізації проекту проведено комплексні дос­лідження кількох серій зразків патологічних мінеральних депозитів серцево-судинної системи людини і модельних тварин. Встановлено ряд специфічних морфологічних і кри­стало-хімічних характеристик нано-структурованих крис­та­лів фосфатів кальцію патологічних депозитів. Намічено ме­т­­одологічні шляхи дослідження хімічного стану поверхні кристалів біологічного апатиту мінералізованих тканин.

В рамках договору № М/61- 2013 від 24.05.2013 р. з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України ІПФ НАН України реалізовував у 2013 р. спільний проект з Ланьчжоуським інститутом хімічної фі­зики АН КНР «Механізм формування та структур­ні характеристики кристалів апатиту специфічної морфології, що утворюються при процесах патологічної мінералізації. Ультраструктурна організація, кристалохімічні характе­ристики та морфологічні трансформації нано­струк­турованих кальцій-фосфатів патологічних депозитів сер­цево-судинної системи людини».

В грудні 2013 р. в ході робочого візиту керівника проекту С. М. Данильченка до Ланьчжоуського інституту хімічної фізики (Lanzhou Institute of Chemical Physics) Академії наук КНР на китайській експериментальній базі було проведені електронно-мікроскопічні дослідження зразків кальцифікатів, проаналізовано і обговорено отримані ре­зультати та намічено плани подальших робіт. За темою проекту підготовлено ряд публікацій.

Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля здійснює науково-технічне співробітництво з такими китайськими організаціями: Китайський геологічний університет м. Пекін; Шаньдунська компанія технологій кращого захисту навколишнього середовища; Університет провінції Цзілінь, м. Чанчунь; Алмазна асоціація Китаю, м. Чженьчжоу; Завод абразивів і шліфування м. Чженьчжоу; Науково-дослідний Інститут геології м. Гуйлінь; Університет м. Цзянсу; За­вод алмазного інструменту м. Гуанчжоу; Компанія по впро­вадженню нових розробок «Ноу-Хау» м. Нанкін. Про­тягом 2013 р. виконувалось 2 контракти з китайськими компаніями «Beijing Huayou Guanchang Environment and Energy Sience» та «Shandong Best Environment Technology Co».

Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України протягом 2013 р. співпрацював на основі угод про науково-технічне співробітництво з такими китайськими установами: Інститутом біології провінції Шаньдун; вете­ринарно-фармацевтичною компанією Хешентан з м. Гуанчжоу (Guangzhou Heshengtang Veterinary Pharmaceutical CO., LTD).

Згідно з Угодою (Договір про нерозголошення конфіденційної інформації № 1/10-31 від 03.04.2013 р. та Договором про науково-технічне співробітництво № 1/10-32 від 05.04.2013 р. з фірмою Гуандун Хаід Груп CO., ЛТД. (Guangdong Haid Group CO., LTD), м. Гуанчжоу проведено синтез, очищення, фізико-хімічну характеристику та пере­дано зразок похідного-токоферолу з вкороченим бічним ланцюгом для вивчення його біологічної активності, як добавки для кормів продовольчого виробництва море­продуктів, зокрема креветок та у птахівництві.

Інститут зацікавлений у посиленні міжнародних зв’язків і широкому інвестуванні як вітчизняних, так і іноземних капіталів у наукову та науково-виробничу діяльність. З цих позицій інститут підтримує посилення українсько —китайського партнерства в інноваційній сфері. Але, в зв’язку з тим, що під час виконання спільних проектів, зокрема, українсько-китайських, як правило, відбувається трансфер технологій, ноу-хау та інших об’єктів інтелектуальної вла­сності, які з’являються внаслідок виконання цих проектів або є результатом попередньої науково-технологічної пошу­кової роботи обох сторін, необхідним завданням є розробка системи захисту прав інтелектуальної власності обох сто­рін та дотримання дольових паїв за умов промислового використання розроблених технологій.

Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України, по­чинаючи з 2005 року, має плідні наукові зв’язки з Інститутом біології Шандуньської академії наук, оформлені Договором про наукове та технічне співробітництво, від 10 жовтня 2007 року. Результатом цієї багаторічної наукової співпраці є одержання спільних патентів на розробки препаратів на основі фосфоліпідів з морських молюсків «Молюфіл», «Кальмофіл» і «Молюстерон». На да­ний час сторони узгоджують свої дії щодо впровадження наведених вище спільних розробок на підприємствах КНР з подальшим просуванням їх на світові ринки. Крім того, Інститут має позитивне рішення від 09.09.2013 р. на одержання патенту КНР за заявкою No. 200580040179.2 (міжнародна заявка No. PCT/UA2005/000052) «Средство для профилактики и лечения расстройств репродуктивной системы человека «ФИЛОМЕК» и способ его получения». Патентовласник – Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України. – Заявл. 10.05.2007 р. Після одержання охоронного документа на цей патент КНР Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України буде пропонувати розробку «Средство для профилактики и лечения расстройств репродуктивной си­стемы человека «ФИЛОМЕК» и способ его получения» для впровадження на фармацевтичних підприємствах КНР відповідного профілю.

Інститут здійснює впровадження розробки «Проми­словий синтез і застосування в медицині та ветеринарії натурального метаболіту вітаміну Е» за договорами, з фірмою Гуанчжоу ветеринарно-фармацевтичною ком­па­нією Хешентан м. Гуанчжоу (Guangzhou Heshengtang Veterinary Pharmaceutical CO., LTD), м. Гуанчжоу та з фірмою Гуандун Хаід Груп CO., ЛТД. (Guangdong Haid Group CO., LTD), м. Гуанчжоу.

Наразі ведуться переговори з Пекінським інститутом геноміки (ПІГ) Китайської академії наук, який є най­потужнішими в світі по секвенуванню геномів, та до­мовилася щодо співпраці двох інститутів по визначенню геномів людини та інших організмів. Нещодавно Посоль­ство України в КНР у своєму листі до МОЗ України щодо співпраці вчених України та КНР повідомило про зацікавленість ПІГ у виконанні проекту «Геном населення України» спільно з Інститутом біохімії ім.О.В. Палладіна НАН України.

У 2013 р. сектором з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності від­ділу науково-технічної інформації одержано один патент на винахід КНР (20-річний).

Протягом тривалого часу Інститут активно співпрацює з Пекінською науково-технологічною асоціацією (BAST) в частині науково-дослідницької роботи учнівської та студентської молоді в академічних установах.

Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова працює над підготовкою проекту меморандума про створення китайсько-українського дослідного центру кардіомагнітної діагностики захворювань серця. З 2009 року Інститут є членом міжнародного консорціума з дослідженнь і розробок в галузі надпровідності, заснованого в м. Пекін. У звітному році співробітники Інституту брали участь у міжнародній конференції з біомедичної техніки та тех­нології (ISBE-2013), яка проходила у м. Пекін.

Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я.Усикова в межах двосторонньої угоди співпрацює з Інститутом фізики Китайської академії наук за такими напрямками: дослідження високо температурних надпровідних мате­ріалів та можливостей їх застосування у приладах; мікро­хвильові дослідження нових незвичайних надпровід­ників — халькогенідів на основі заліза, а також підтримує активні наукові контакти з колегами з Цзіліньського універ­ситету (Jilin University).

Інститут реалізує ряд зовнішньоекономічних контрактів з такими китайськими компаніями: Physcience Optoelectronics Co., Ltd, (м. Пекін); експортно-імпортна компанія «Тянь Мін» (м. Уху).

Головний науковий співробітник Радіоастрономічного інституту НАН України академік НАН України В.М. Шульга – професор Цзіліньського університету.

Міжнародний центр «Інститут прикладної оптики» про­довжує співпрацю за темою «Лазерна різка тонкого скла» згідно з Протоколом про наміри з Міжнародним технологічним союзом провінції Гуандун по співробітництву з країнами СНД на період з 2010 по 2015 рр.

Аналіз стану українсько-китайського науково-технічного співробітництва протягом останніх років свідчить про те, що двостороння співпраця вчених та спеціалістів обох країн вже зараз дає плідні взаємовигідні результати – збільшується кількість спільних дослідницьких проектів, їх учасників та масштабів реалізації, з’являються нові та розвиваються вже існуючі форми науково-технічного спів­робітництва. В перспективі така співпраця може стати дієвим фактором прискорення інтеграційних процесів в інших сферах взаємовідносин між українськими та китайськими науковими установами.

Отже, українсько-китайське науково-технічне спів­ро­бітництво у всіх його проявах з кожним роком нарощує обсяги, урізноманітнює свої форми і свідчить про довготермінову сталу співпрацю та розвивається досить динамічно. Пер­спек­тиви входження у світове наукове співтовариство і ут­вердження в ньому українських і китайських вчених стають все більш реалістичними, і це дає всі підстави з оптимізмом дивитися в майбутнє нашої науки.