О. Дроботюк
к. е. н., директор Інституту досліджень сучасного Китаю ім. Б. Курца, доцент кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»

В. Осадчук
стажерка Інституту досліджень сучасного Китаю ім. Б. Курца, студентка 3-го курсу факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»

В. Шайдецька
стажерка Інституту досліджень сучасного Китаю ім. Б. Курца, студентка 3-го курсу факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»

Глобальні кліматичні зміни, дефіцит природних ресурсів та загальносвітовий тренд сталого розвитку обумовили трансформацію енергетичної галузі. Тому збалансоване управління природними ресурсами є одним із ключових викликів для урядів країн світу. Шляхом подолання дефіциту традиційних джерел енергії й зменшення викидів вуглекислого газу в навколишнє середовище є альтернативна енергетика. Саме її розвиток і забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких, сучасних джерел енергії належить до сімнадцяти цілей сталого розвитку, ухвалених ООН у 2015 році.

Задля досягнення такої мети, освоєння відновлюваних джерел енергії повинно збільшитися щонайменше в шість разів порівняно з поточними планами. Так, за прогнозними оцінками Міжнародного агентства відновлювальної енергетики (International Renewable Energy Agency – IRENA), частка виробництва електроенергії з нетрадиційних джерел зросте з 25% у 2019 році до 86% у 2050-му. Зокрема, 60% генерації електроенергії припадатиме на сонячні та вітрові електростанції. До 2050-го сонячна енергія зі встановленою потужністю 8 500 ГВт і вітрова зі 6 000 ГВт становитимуть три п’ятих світової електроенергії. Такий приріст виробництва альтернативної енергетики потребує збільшення щорічних інвестицій удвічі – з $330 млрд до $750 млрд¹.

На шляху трансформації енергетичної галузі відбулися суттєві зрушення в напрямку зменшення викидів СО2. Зокрема, у 1997 році одним із перших кроків була міжнародна угода про обмеження викидів СО2 в атмосферу – Кіотський протокол, згодом, у 2015 році, уклалили Паризьку угоду. За 18 років загальна частка відновлювальних джерел електроенергії збільшилася з 18% у 2000 році до 25% у 2018-му (рис. 1).

У цілому, експерти IRENA відзначають, що ключовими перевагами трансформації енергетичної системи є менші витрати на відновлювальну енергетику; зниження рівня забруднення довкілля; підвищення добробуту населення; розширення доступу до енергії. За даними Світового банку, нині доступ до електроенергії не мають 11,2% населення світу, що мешкає переважно в країнах Африки².

Рис. 1. Основні віхи розвитку альтернативної енергетики та цифровізації 1999–2019 рр.

Джерело: Global energy transformation: A roadmap to 2050, IRENA

Стрімкий економічний розвиток Китаю, який розпочався 40 років тому разом із всеохопною політикою реформ, зумовив зростання попиту на енергетику. Від 1978 року китайський уряд запровадив низку заходів щодо залучення інвестицій, реструктуризації енергетичної галузі. У 2018-му, за оцінками міжнародної організації Enerdata, Китай посідав перші позиції з видобутку, продажу й споживання енергії, випереджаючи США та Японію (табл. 1). Однак і за рівнем викидів CO2, які утворюються від згорання палива, КНР утримує першість – 9 467 метрич. т СО2 на рік (у 2016-му – 8 796 метрич. т СО2), що становить майже 30% світових обсягів. Наприклад, у США цей показник зафіксовано на рівні 5 118, Індії – 2 277, Німеччині – 733, Норвегії – 39, а в Україні – 175 метрич. т СО2.

Таблиця 1. ТОП-10 країн у глобальній енергетиці, 2018 р.

Джерело: Global Energy Statistical Yearbook 2019

Нині з нарощенням виробництва альтернативної енергетики (26,3% – частка електроенергії з відновлювальних джерел у 2018 р.) зберігається тенденція до переважання традиційних джерел енергії в структурі енергетичної галузі Китаю. Найбільша частка виробленої енергії припадає на вугілля – 72% у 2018 році (у 2016-му – 70%). Також КНР є найбільшим споживачем первинної енергії на міжнародній арені (48% від світового обсягу споживання вугілля та лігніту, 61% – від національного).

Рис. 2. Розподіл у КНР виробництва енергії за енергоносіями станом на 2016 р., %

Джерело: Global Energy Statistical Yearbook 2017

Рис. 3. Розподіл у КНР виробництва енергії за енергоносіями станом на 2018 р., %

Джерело: Global Energy Statistical Yearbook 2019

Відповідно до сучасної політики китайського уряду в енергетичній сфері зростає роль альтернативних джерел енергії (рис. 2–4). Це обумовлено, по-перше, вичерпаністю традиційних ресурсів, по-друге, загостренням екологічної кризи в КНР та світі в цілому, по-третє, відносно низькою вартістю експлуатації.

Необхідно зазначити, що Піднебесна має надзвичайно великий потенціал у розвитку альтернативної енергетики. Про це свідчать оцінки міжнародної консалтингової компанії EY, які опубліковано у звіті Renewable Energy Country Attractiveness Index 2019. За рівнем привабливості в галузі відновлювальних джерел енергії лідерство закріпилося за Китаєм, який зумів випередити Індію, США та Німеччину³. Ключовою передумовою цього стала комплексна енергетична політика. Одним із перших важливих кроків у розвитку альтернативної енергетики був 10-й П’ятирічний план енергозбереження та комплексного використання ресурсів, затверджений у 2000 році. Така тенденція зберігається й у наступних Планах соціально-економічного розвитку КНР.

Рис. 4. Динаміка виробництва альтернативної електроенергії КНР, % загального виробництва електроенергії

Джерело: складено автором на основі Global Energy Statistical Yearbook 2019

Значних успіхів у розвитку альтернативної енергетики досягнув Китай, зокрема є безумовним лідером за обсягом інвестицій, потужністю ГЕС, СЕС та ВЕС (табл. 2).

Успіхи Китаю в розвитку альтернативної енергетики (табл. 2) також підтверджують обсяги інвестицій, потужності ГЕС, СЕС і ВЕС.

Відповідно до статистичного звіту Renewable capacity statistics 2019, за встановленою потужністю альтернативної енергетики Китай посідає перше місце (696,87 ГВт), обігнавши США (245,25 ГВт), Бразилію (135,67 ГВт), Німеччину (120,01 ГВт), Індію (117,92 ГВт)⁴.

За даними International Energy Agency, КНР є найбільшим виробником сонячних фотомодулів – 73% глобального ринку припадає на китайських виробників (6% – Південну Корею, 5% – Малайзію, 3% – країни ЄС)⁵. Як результат – тут розміщені найпотужніші СЕС: Golmud Desert Solar Park (потужність 4,5 ГВт), Haixi Delingha Solar Park (2 ГВт), Pavagada Solar Park (2 ГВт), Tengger Desert Solar Park (1,5 ГВт), Jinchuan, Gansu (1 ГВт)⁶.

Згідно з інформацією, яку подає Bloomberg New Energy Finance, до найбільших (за введеною потужністю) світових виробників вітрогенераторів у 2018 році належали Goldwind (6,66 ГВт) – друга позиція після Vestas (10,09 ГВт, Данія), Envision – п’ята (3,28 ГВт), Ming Yang – сьома (2,44 ГВт), Nordex – восьма (2,43 ГВт), Guodian UP – дев’ята (1,29 ГВт), Windey – десята (0,94 ГВт)⁷.

Таблиця 2. ТОП-5 країн в альтернативній енергетиці у 2018 році

Джерело: Renewables 2019 Global Status Report

Невід’ємною передумовою збільшення частки альтернативної енергетики в структурі енергетики Китаю є інвестиції. За відомостями Bloomberg New Energy Finance, у 2019 році глобальні інвестиції в альтернативну енергетику становили $282,2 млрд⁸. Понад чверть сукупного обсягу інвестицій припадала на КНР, 19,9% – США та 5,8% – Японію. Наприклад, торік Китай інвестував $83,4 млрд у відновлювальну енергетику, однак це майже на 9% менше, аніж у попередньому році (рис. 5). Водночас на 10% збільшилися китайські інвестиції у вітрову генерацію – до $55 млрд, проте на 33% зменшилися в сонячну – до $25,7 млрд.

Рис. 5. Інвестиції в альтернативну енергетику КНР, млрд дол.

Джерело: складено автором на основі International Renewable Energy Agency, UNCTAD

Одним із ключових напрямів зарубіжних інвестицій КНР є альтернативна енергетика. Так, у 2019 році КНР інвестувала $5,1 млрд у такі країни, як:

• Бразилія ($1,81 млрд);
• Пакистан ($1,31 млрд);
• Саудівська Аравія ($0,96 млрд);
• Сінгапур ($0,30 млрд);
• Австралія ($0,22 млрд);
• Аргентина (0,14 млрд);
• Малайзія ($0,14 млрд);
• Гвінея ($0,12 млрд);
• Угорщина ($0,11 млрд).

До того ж Китай підписав угоди на будівництво об’єктів у секторі альтернативної енергетики на суму $11,44 млрд, включаючи два контракти в Україні загальною вартістю $1,27 млрд (у березні 2019-го China Energy Engineering погодилася вкласти 0,15 млрд, а в жовтні того ж року State Grid Corporation of China зголосилася інвестувати $1,12 млрд).

З 2000 по 2017 рр. найбільші інвестиційні проєкти, які фінансувалися зовнішніми кредиторами, були в секторах гідро- ($682,2 млн), сонячної ($602,4 млн), біоенергетики ($521,5 млн). Ключовими кредиторами стали міжнародні фінансові організації: Група Світового банку ($1365 млн), Азіатський банк розвитку ($651,3 млн), Європейський інвестиційний банк ($563,9 млн), Експортно-імпортний банк Японії ($480,6 млн), Французька агенція з розвитку ($202,5 млн). Усього за сімнадцять років розмір кредитів на розвиток альтернативної енергетики в КНР становив $3,6 млрд (табл. 3).

Таблиця 3. Найбільш масштабні інвестиційні проєкти в альтернативній енергетиці КНР

Джерело: Renewable Energy Finance Flows, IRENA

Інвестиції в альтернативну енергетику КНР забезпечили створення нових робочих місць. Піднебесна є безперечним лідером за чисельністю зайнятих у цій галузі – 4,1 млн осіб, що становить понад 37% від працівників відновлювальної енергетики у світі. Тоді як у ЄС в цьому сегменті задіяно 1,2 млн осіб, у Бразилії – 1,1 млн, США – 855 тис., Індії – 719 (немає одиниць «виміру» млн/тис.). У розрізі секторів альтернативної енергетики в Китаї найбільша частка зайнятих сконцентрована в сонячній енергетиці (70%), зокрема на сонячні електростанції припадає 2,2 млн робочих місць (рис. 6).

Рис. 6. Розподіл зайнятих у галузі альтернативної енергетики за секторами станом на 2018 рік, тис. осіб

Джерело: International Renewable Energy Agency

Експерти Statista Research Department прогнозують зростання чисельності зайнятих у галузі альтернативної енергетики до 3,95 млн осіб у 2030 році та 9,85 млн осіб у 2050-му.

Крім цього, Китай станом на 2016 рік мав понад 150 тис. патентів на відновлювані джерела енергії, а це 29% від світової кількості. До слова, частка США – 18% (майже 100 тис. патентів), ЄС та Японії – по 14% (73 тис.), Південної Кореї – 9% (47 тис.)⁹.

Таким чином, темпи зростання та розміри китайської економіки потребують суттєвих енерговитрат, тому зі збереженням традиційних Китай активно нарощує генерацію електроенергії з відновлювальних джерел. Статистика свідчать, що Піднебесна посідає провідні позиції в галузі відновлювальної енергетики, найбільше інвестує в цю сферу. КНР належить найвища частка споживання сонячної енергії у світі, а вітроенергетика є другою найважливішою відновлювальною енергією в країні. Саме в згаданих секторах альтернативної енергетики зайнято найбільше фахівців. Китай має значний інвестиційний ресурс для подальшого розвитку альтернативної енергетики, що відповідає загальнонаціональній меті.

«Розвиток енергії з низьким умістом вуглецю стосується майбутнього людства… Китай надає великого значення розвитку енергії з низьким умістом вуглецю, активно сприяє енергоспоживанню, постачанню, технологіям та трансформації інституцій. Країна готова співпрацювати з міжнародною спільнотою, щоб зміцнювати енергетичне співробітництво в усіх аспектах, захищати енергетичну безпеку, боротися зі змінами клімату, захищати екологію та довкілля, сприяти сталому розвитку й приносити більше користі людям у всьому світі».

Голова КНР Сі Цзіньпін
вітальний лист до Форуму розвитку енергетики з низьким умістом вуглецю Тайюань
18 жовтня 2019 року¹⁰

¹ IRENA (2019), Global energy transformation: A roadmap to 2050 (2019 edition), International Renewable Energy Agency, Abu Dhabi. https://www.irena.org/DigitalArticles/2019/Apr/-/media/652AE07BBAAC407ABD1D45F6BBA8494B.ashx, та обсяг інвестицій: https://www.pv-magazine.com/2020/01/16/renewables-mustgrow-four-times-faster-to-ensure-sustainable-future/

² World Bank. Access to electricity (% of population) [Електронний ресурс] / World Bank – Режим доступу до ресурсу: https://data.worldbank.org/indicator/EG.ELC.ACCS.ZS.

³ Renewable energy country attractiveness index 2019 [Електронний ресурс] // EY. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://assets.ey.com/content/dam/ey-sites/ey-com/en_uk/topics/power-and-utilities/how-to-match-capital-with-capacity-in-the-low-carbon-transition/recai-country-index-and-chart.pdf.

⁴ IRENA (2019), Renewable capacity statistics 2019, International Renewable Energy Agency (IRENA), Abu Dhabi https://www.irena.org/publications/2019/Mar/Renewable-Capacity-Statistics-2019.

⁵ IEA-PVPS – Trends in Photovoltaic Applications 2019 [Електронний ресурс] // IEA. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.dropbox.com/s/t6j1vw8dmd05kv6/Iea-pvps_report_2019.pdf.

⁶ Станом на червень 2019: https://www.statista.com/statistics/217265/largest-solar-pv-power-plants-in-operation-worldwide/

⁷ Vestas Leads Break-Away Group of Big Four Turbine Makers [Електронний ресурс] // Bloomberg New Energy Finance. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://about.bnef.com/blog/vestas-leads-break-away-group-big-four-turbine-makers/.

⁸ Bloomberg New Energy Finance. Late Surge in Offshore Wind Financings Helps 2019 Renewables Investment to Overtake 2018 [Електронний ресурс] /Bloomberg New Energy Finance // 2019 – Режим доступу до ресурсу: https://about.bnef.com/blog/late-surge-in-offshore-wind-financings-helps-2019-renewables-investment-to-overtake-2018/.

⁹ Distribution of cumulative renewable energy patents worldwide as of the end of 2016, by country [Електронний ресурс] // IRENA. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.statista.com/statistics/957485/cumulative-share-renewable-patents-worldwide/.

¹⁰ China Renewable Energy Outlook 2019 [Електронний ресурс] // Energy Research Institute of Academy of Macroeconomic Research/NDRC China National Renewable Energy Centre. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.dena.de/fileadmin/dena/Publikationen/PDFs/2019/CREO2019_-_Executive_Summary_2019.pdf.