Загородній А. Г. Перспективи співробітництва Національної академії наук України з КНР в науково-технічній сфері

А. Г. Загородній
віце-президент НАН України академік НАН України
 

Розбудова відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону і передусім з провідною країною регіону КНР, які набу­вають на сучасному етапі принципово нових рис прагматичної багатовимірної співпраці, є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України.

Високий рівень взаєморозуміння і довіри у політичній, торговельно-економічній, військово-технічній та гуманітарній сферах завше були притаманними для розвитку українсько-китайських зв’язків. Однак чи не основним пріоритетним напрямом зовнішньої політики України на сучасному етапі є науково-технічна співпраця з КНР.

Науково-технічне співробітництво з КНР було і залишається також одним з пріоритетних і перспективних напрямів міжнародної діяльності Національної академії наук України.

Перший віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець і Посол КНР в Україні Ду Вей обговорили питання співпраці

На сьогодні понад 30% всіх установ НАН України активно співпрацюють з китайськими партнерами як в межах двосторонніх угод НАН України, так і прямих контактів наукових установ та організацій – безпосередніх учасників науково-технічного співробітництва, щорічно розширюючи коло спільних інтересів і беручи участь у спільних наукових заходах.

Наявність значного науково-технічного потенціалу двосторонньої співпраці створює необхідні передумови для її прогресивного, поступального розвитку.

Українська академічна наука, попри всі проблеми, посідає гідне місце на міжнародній арені, а вітчизняні вчені продовжують демонструвати свою конкурентоспроможність, формуючи тим самим позитивний імідж України в світовому науковому співтоваристві як високорозвиненої наукової держави. Академічні установи залишаються сьогодні осередками наукових, насамперед фундаментальних, досліджень і продовжують зберігати ще досить високі позиції української науки у науці світовій.

Позиції китайських вчених у світовій науці останнім часом також значно посилилися. Вражаючі темпи зростання науково-технічного потенціалу Китаю свідчать про значні успіхи у науковій сфері, що стали можливими передусім завдяки цілеспрямованій державній політиці.

Переговори віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г.Загороднього з ректором Цзіліньського університету професором Лю Юаньюань 24 жовтня 2016 р. м. Чанчунь

Голова КНР Сі Цзіньпін у травні 2016 р. проголосив, що Китай повинен стати найбільш інноваційною державою світу в 2030 р. та світовим лідером у науковій сфері до 2049 року. Очільники держави свідомі того, що досягти таких амбітних цілей можна за рахунок більш широкої кооперації із представниками науки з інших країн, зокрема з Україною. Керівництво Китаю високо оцінює наявний в НАН України рівень передових технологій і відзначає плідність двостороннього співробітництва в численних галузях науки, техніки і промисловості та заявляє про готовність його розширення і поглиблення.

Українсько-китайська зустріч у Цзіліньському університеті, жовтень 2016 р.

Наприкінці жовтня 2016 року делегація Національної академії наук України відвідала Цзіліньський університет

З огляду на це українські вчені можуть скористатися ситуацією, що складається, задля розширення і поглиблення взаємовигідних контактів з Китаєм в інтересах забезпечення інноваційного розвитку обох держав.

Ґрунтовна договірна база двостороннього співробітництва, яка існує на сьогоднішній день і має тенденції до розширення, надає науково-технічним зв’язкам планомірного і довгострокового характеру.

Із 36 угод про науково-технічну спів­працю НАН України з науковими установами і організаціями країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону більше половини припадає на Китай. Наявність такої договірно-правової бази дозволяє найбільш повно використовувати усі форми міжнародного співробітництва.

Разом з тим актуальною вимогою часу для України стає необхідність інституалізації науково-технічного співробітництва з Китаєм шляхом створення для нього взаємовигідних правових рамок, що передбачатимуть компромісні форми, взаємовигідні для обох сторін.

В контексті поглиблення співпраці з КНР у галузі науки і техніки, перспективним, економічно доцільним та обнадійливим напрямком міжнародного науково-технічного співробітництва НАН України є подальший розвиток академічних контактів через встановлення прямих, безпосередніх зв’язків між науковими установами та організаціями обох країн.

Церемонія підписання Угоди про співробітництво між Народним урядом провінції Цзілінь, Цзіліньським університетом і Національною академією наук України 24 жовтня 2016 р., м. Чанчунь

Станом на сьогодні установами НАН України реалізується більше 40 двосторонніх документів про співробітництво з науковими установами, організаціями та компаніями КНР.

Виступ віце-президента НАН України академіка НАН України А. Загороднього під час міністерського діалогу «Співпраця виробничих потужностей та інноваційного розвитку» в рамках Міжнародного форуму «Гуандун 2016 – морський шовковий шлях 21-го століття» 28 жовтня 2016 р.

Учасники Міжнародного форуму «Гуандун 2016 – морський шовковий шлях 21-го століття» 27-30 жовтня 2016 р.

Виступ першого віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г. Наумовця на відкритті міжнародного науково-технологічного форуму «2014 China (Dongguan) International Scientific and Technological Cooperation Week» 2 грудня 2014 р., м. Дунгуань

Як показує досвід двосторонньої спів­праці, прямі, безпосередні зв’язки між науковими установами є найефективнішою формою міжнародного співробітництва у галузі науки і техніки, що дозволяє не тільки обмінюватися знаннями, технологіями та інноваціями, а й забезпечувати підготовку висококваліфікованих, конкурентоспроможних спеціалістів-професіоналів нової генерації.

Водночас доводиться констатувати, що наукові обміни між Україною та КНР, котрі тривають з початку 90-х років, здійснюються переважно на кошти китайського уряду. Відповідні програми фінансуються Міністерством науки і техніки КНР, Академією наук Китаю та Китайською академією суспільних наук, Державним управлінням у справах іноземних спеціалістів, Народними урядами провінцій, спеціальними програмами для іноземних спеціалістів, коштом державних та приватних компаній, а також реалізуються через низку китайських недержавних організацій.

Перспективними сферами українсько-китайського науково-технічного співробітництва є матеріалознавство, аерокосмічні, інформаційні, комунікаційні та енергозберігаючі технології, альтернативна енергетика, фізика і теплофізика, хімія і біохімія.

Новою особливістю сьогоднішнього двостороннього співробітництва є спільні дії, спрямовані на довгострокову співпрацю в сфері трансферу технологій і комерціалізації наукових розробок.

Результатом багаторічної наукової спів­праці Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України з Інститутом біології Шандуньської академії наук стало одержання в 2014 р. спільних патентів на препарати на основі фосфоліпідів з морських молюсків «Молюфіл», «Кальмофіл» і «Молюстерон».

У 2015 р. представники Інституту проблем реєстрації інформації НАН України та Чжецзянського технологічного університету налагодили на базі Центру високих технологій провінції Чжецзян виробництво мікропризмових окулярів для лікування косоокості, що створюються на унікальному технологічному обладнанні, наданому китайською стороною.

З 2011 р. в Китаї успішно працює спільний Китайсько-український інститут зварювання ім. Є.О.Патона, створений на основі науково-технічної платформи, яка є новою інноваційної формою міжнародного науково-технічного співробітництва. Для обох країн це був новий і досить потрібний досвід. Варто зазначити, що ЮНІДО визнає технологічні платформи однією з найбільш ефективних форм міжнародної взаємодії у сфері високих технологій.

Церемонія підписання Угоди про співробітництво між Народним урядом міста Гуанчжоу і Національною академією наук України. 27 жовтня 2016 р.

У стінах інституту його співробітники сконцентрували не лише найпрогресивніші знання та обладнання в галузі електрозварювання та матеріалознавства. З часу заснування інститут сфокусувався на створенні інновацій одразу для кількох галузей. Це технології та обладнання для контактного зварювання трубопроводів та арматури, які відкривають нові можливості у будівництві залізобетонних мостів, шляхопроводів та автобанів. Крім того, це засоби з’єднання алюмінієвих сплавів, що застосовуються у суднобудуванні. Також це технології відновлення деталей шляхом швидкісного плазмового напилення, що знайдуть застосування у текстильній промисловості, поліграфії тощо.

Важливим перспективним аспектом розширення українсько-китайського співробітництва у науково-технічній та інноваційній сферах є створення спільних наукових лабораторій, центрів, науково-освітніх та науково-виробничих інтегрованих структур.

Директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України академік НАН України В.В. Петров і завідувач дитячого відділення Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» М.В. Шевколенко з учасниками майстер-класу, під час якого було представлено створені в ІПРІ НАН України набори компенсаторів і лінійки для діагностування й лікування косоокості, а також зразки окулярів із комбінованими призмосфероциліндричними лінзами (м. Йіву, провінція Чжецзян, 17 квітня 2016 р.)

Наразі така форма співпраці обговорюється між НАН України та Харбінським технологічним інститутом – одним з провідних освітніх та наукових закладів Китаю.

У м. Циндао провінції Шандунь зараз ведуться роботи по створенню спільного українсько-китайського науково-дослідного інституту із зняття з експлуатації атомних електростанцій, співзасновниками якого є Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України та підприємство «Qingdao Xianchu Mechanical Equipment Co. Ltd» за підтримки Міністерства науки і техніки КНР.

У провінції Гуандун сьогодні досягнуто домовленостей про започаткування робіт зі створення ряду спільних лабораторій та центрів, зокрема спільного центру з інновацій та індустріалізації і спільного виробництва виробів з аморфних сплавів за участю Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України та Інституту нових матеріалів провінції Гуандун. Хіміки працюють над створенням спільної лабораторії функціональних полімерів та розбудовою Українсько-китайського інституту прикладної полімерної хімії «Ванлі» на базі групи компаній хімічного профілю «Ванлі» та Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України.

У жовтні 2016 р. була укладена Угода про співробітництво між Народним урядом провінції Цзілінь, Цзіліньським університетом і Національною академією наук України, яка передбачає створення на базі Цзіліньського університету Міжнародного наукового центру з розвитку фундаментальних і прикладних досліджень та сучасних технологій. Центру буде надано найсучасніше наукове обладнання для досліджень у галузі матеріалознавства, фізики твердого тіла, радіоелектроніки, низьких температур, магнетизму, тощо.

Делегація Народного уряду м. Гуанчжоу на чолі з віце-мером Гон Ержен в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. 29 червня 2011 р.

Керівництво Китайської Народної Республіки високо цінує зусилля вчених і фахівців НАН України, спрямовані на розвиток двостороннього науково-технічного співробітництва. Багато вчених НАН України є лауреатами почесних китайських нагород та відзнак. Так, найвищої нагороди Уряду КНР «Ордену Дружби», який присуджується іноземним спеціалістам за значний внесок у соціально-економічний розвиток Китаю, удостоєні президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон, директор Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України академік НАН України С.В. Комісаренко та провідний науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України член-кореспондент НАН України В.М. Огенко.

За вагомий внесок у розвиток науково-технічного співробітництва між Україною та КНР високих державних нагород та почесних звань удостоєні директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України академік НАН України В.В. Петров, директор Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України академік НАН України О.М. Івасишин, заступник директора з наукової роботи Радіоастрономічного інституту НАН України академік НАН України В.М. Шульга, начальник відділу міжнародних зв’язків НАН України к.і.н. А. С. Мирончук, завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, директор Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є.О. Патона д.т.н. В.М. Коржик.

11 листопада 2016 року у Посольстві КНР в Україні відбулася зустріч першого віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г. Наумовця з Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Ду Вей.

Перспективною формою українсько-китайської науково-технічної співпраці є такі організаційні її форми як «інкубатори», технополіси та технопарки. Наразі склалися передумови до активізації трансферу технологій між нашою країною та Китаєм. На даному напрямі Україна здатна допомогти КНР наростити присутність китайських компаній на європейських ринках і з такої точки зору успішна європейська інтеграція нашої держави є вигідною для китайської сторони.

Діяльність «інкубаторів», що створюються при наукових установах, може включати такі напрямки, як наукове консультування, попередня експертиза проектів, фінансова підтримка через механізми венчурного фінансування тощо. А що стосується технополісів і технопарків, то їх діяльність не повинна обмежуватися лише інноваційними розробками та впровадженням їх результатів у виробництво, подібні структури можуть бути і центрами міжнародного співробітництва у видавничій сфері, сервісному обслуговуванні, формуванні соціально-культурного середовища інноваційної діяльності.

Накопичений в НАН України досвід роботи показує, що технопарки є важливим механізмом об’єднання науки і виробничої сфери, сприяють розвитку високотехнологічних наукових досліджень і нарощування інноваційного потенціалу виробництва. Саме тому реалізація через технопарки різних спільних проектів може бути реальним і ефективним шляхом інвестування в українські інноваційні розробки.

Перспективним напрямом активізації і поглиблення двостороннього науково-технічного співробітництва, є нарощування обсягів співпраці передусім у високотехнологічній сфері. Для цього вже зараз розпочато роботу з опрацювання середньострокових і довгострокових планів співпраці методом виробничої кооперації та шляхом створення індустріальних парків і зон високотехнологічного розвитку за участі китайського капіталу. Приємно відзначити, що це питання є предметом повсякденної уваги відповідних наукових установ та державних відомств Китаю. Представники науково-технічної сфери України і Китаю чітко усвідомлюють необхідність поглибленого розвитку двостороннього співробітництва в інноваційній і високотехнологічній сферах. Участь вчених і спеціалістів обох країн у реалізації спільних економічних проектів сприятиме пожвавленню українсько-китайського інвестиційного співробітництва, яке поки що не повною мірою відповідає можливостям Китаю і потребам України.

В умовах розвитку глобальної економічної інтеграції збільшуються обсяги міжнародної діяльності і створюються нові форми міжнародних політичних, економічних і науково-технічних відносин. Глобальна інтеграція виступає сьогодні новою формою суспільного розвитку і основним критерієм та принципом розвитку сучасного світу. А бурхливий ріст Китаю є однією з важливих глобальних трансформацій у системі міжнародних економічних відносин.

Саме тому українська наука повинна розглядати як перспективний напрям співпраці та практичну можливість участі наукових установ і їхніх колективів у реалізації глобальних і амбітних економічних проектів Китаю. Передусім йдеться про проголошену головою КНР Сі Цзіньпіном стратегічну політику «Один пояс – один шлях» – ініціатива об’єднаних проектів «Економічного поясу Великого Шовкового шляху» і «Морського Шовкового шляху XXI століття».

Вочевидь, що реалізація цієї багатовимірної стратегії здійснюватиметься, зокрема, через масштабні інфраструктурні проекти, що потребуватиме нових конструкційних матеріалів. І тут НАН України, де досі існує потужна матеріалознавча база і яка має також досвід створення матеріалів для авіаційно-космічних та ядерних проектів, може посісти гідне місце.

Ефективною формою двосторонньої співпраці є проведення спільних науково-технічних форумів. За ініціативи Китайської академії суспільних наук та сприяння Посольства України у Китаї у 2011 р. у Пекіні започатковано Українсько-китайський діалог мозкових центрів, в роботі якого беруть участь представники суспільних та гуманітарних наук обох країн.

Починаючи з 2015 р. українські вчені беруть активу участь у щорічному китайсько-українському науково-технологічному форумі, що проходить на базі Харбінського інституту технологій. У липні 2016 р. відбувся другий науково-технічний форум вчених України та Китаю, в якому взяли участь 80 українських фахівців з науково-дослідних установ НАН та МОН України, Державного космічного агентства України, які презентували перспективні вітчизняні розробки в сферах матеріалознавства, радіолокації, авіаційних і космічних технологій, медицини тощо.

Важливим перспективним напрямом науково-технічної співпраці НАН України та Китаю є участь у програмі науково-інноваційного розвитку ЄС «Горизонт 2020», де КНР бере участь як «третя» країна із власним фінансуванням.

Наприкінці 2015 р. в Китаї був оголошений перший конкурс в рамках механізму співфінансування наукової та інноваційної співпраці ЄС і Китаю в програмі «Горизонт 2020». Реалізація цього механізму відкриває широкі можливості для участі українських і китайських учасників спільно з партнерами країн ЄС у проектах програми «Горизонт 2020» за різноманітними тематичними напрямками.

Динаміка участі Китаю у програмі «Горизонт 2020» є свідченням зростання конкурентоспроможності науково-технічної сфери країни у європейському дослідницькому просторі. Так, за даними Європейської Комісії станом на червень 2016 р. 535 китайських установ подали 277 заявок на 241 конкурс «Горизонт 2020», що дозволило Китаю зберегти третє місце серед третіх країн за цим показником. При цьому до фінансування було рекомендовано 47 заявок (92 учасники).

Окрім того, аналіз участі китайських та українських учасників у програмі «Горизонт 2020» свідчить про певний збіг як географічних векторів, так і тематичних напрямів співпраці.

Перспективною формою двосторонньої співпраці є заснування спільних наукових часописів. Так, Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України виступив співзасновником у КНР науково-технічного журналу «Дослідження та використання зварювання», почесним головним редактором якого став президент НАН України академік НАН України Б.Є.Патон.

Сьогодні перед вченими обох країн стоїть завдання розвитку і формування нових форм партнерської взаємодії науки і бізнесу. Першим в Україні таким прикладом державно-приватного партнерства, що дозволив об’єднати науку та бізнес, є створена на базі Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України корпорація «Патон». Залучення приватного капіталу та сильного менеджменту дало змогу брати участь не лише в наукових, а й у комерційних міжнародних проектах, у тому числі створювати спільні підприємства по всьому світу.

Віце-президент НАН України академік НАН України А.Г.Загородній та віце-мер Народного уряду м. Гуанчжоу Ван Дун під час чергового засідання робочої групи Спільної комісії з науково-технічного співробітництва між НАН України та Народним урядом м. Гуанчжоу.

Так, у вересні 2016 р. корпорація «Патон» та муніципальний уряд Харбіна підписали Меморандум про створення на території технопарку в провінції Хейлунцзян спільного підприємства. У планах партнерів не лише заснування Центру компетенції для енергетичних та машинобудівних підприємств Харбіна, а й Центру підготовки спеціалістів, Центру гарантійного обслуговування та ремонту обладнання, і головне – створення так званого «jop-shop» – виробничого майданчика, що виконуватиме зварювальні роботи на замовлення місцевих заводів. Інвестиції у проект складуть близько 7,5 млн доларів США.

Засновники корпорації «Патон» переконані, що таку модель міжнародної спів­праці можна розвивати в різних регіонах Китаю, в різних наукових та промислових напрямках. Економіки обох країн від цього лише виграють.

В цілому українські наукові установи зацікавлені й надалі підтримувати високу динаміку взаємовигідного співробітництва й діалогу з КНР у науково-технологічній сфері, розглядаючи активні двосторонні контакти як потужний фактор економічного зростання та зміцнення міждержавних стосунків.

Аналіз стану і розвитку двостороннього наукового і науково-технічного співробітництва на сучасному етапі свідчить про те, Україна та Китай мають всі можливості реалізувати значний потенціал двостороннього співробітництва в науково-технічній сфері. Активна та дієва позиція, яку займають зараз представники наукових установ обох країн, дає всі підстави сподіватися щодо вирішення нагальних завдань українсько-китайської взаємодії.

Перший віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець і Посол КНР в Україні Ду Вей обговорили питання співпраці

11 листопада 2016 року у Посольстві КНР в Україні відбулася зустріч першого віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г. Наумовця з Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Ду Вей.