Віра Чжен

— завідувач кафедри східних мов Київської гімназії східних мов №1, з 1993 по 2012 — заступник директора з іноземних мов. Автор і співавтор програм вивчення китайської мови. Організатор і член журі відбіркового українського туру міжнародного конкурсу «Китайський міст». Ініціатор створення шкіл мовних стажувань учнів у Харбіні (1989 г.), Шанхаї (2002 г.), Чанчуні (2012, 2013, 2014 р.р.).

У загальноосвітній системі України вивчення китайської мови має певну історію. 1956 року в школі-інтернаті № 1 м. Києва (школу відкрили для дітей іспанських комуністів у 1936 р.) було запроваджено поглиблене вивчення китайської мови.

У загальноосвітній системі України вивчення китайської мови має певну історію. 1956 року в школі-інтернаті № 1 м. Києва (школу відкрили для дітей іспанських комуністів у 1936 р.) було запроваджено поглиблене вивчення китайської мови. Першими викладачами були І. К. Чирко, М. І. Литвиненко. І. К. Чирко був добре відомий як перекладач з китайської на українську мову творів Лу Сіня та Мао Дуня. Прекрасний знавець китайської культури, завдяки йому українці ознайомилися з класичною та сучасною китайською літературою, відома його дружба з Ге Баоцюанем, який переклав твори Т. Г. Шевченка китайською мовою. І. К. Чир­ко здійснив велику організаційну та методичну роботу, пов’я­­зану з вивченням китайської мови. Він був першим заступником директора з китайської мови в цій школі.

Упродовж багатьох років у школі працював М. І. Литви­нен­ко, випускник Харбінського політехнічного інституту, що блискуче знав не тільки китайську, а й японську мови. Написані М. І. Литвиненком навчальні матеріали для старших класів (видані 1972 р.) тривалий час використовувались у школах з поглибленим вивченням китайської мови. Ве­ликий практичний досвід підказував йому вибір лексико-граматичного матеріалу для успішного оволодіння основами китайської граматики.

Серед перших київських учителів китайської мови були ви­­пускники Ленінградського, Ташкентського держав­них уні­вер­­ситетів: Ф. С. Зінгер, Г. М. Минка. Сьогодні в гімназії успішно працюють випускники англо-китайського відділення факультету іноземних мов Читинського педагогічного інсти­туту (Забайкальський державний гуманітарно-педа­гогічний уні­верситет): Н. О. Орчинська, О. Мінко, Л. Г. Сократова, К. С. Мілюк, В. А. Чжен, Т. В. Павленок.

Звертаючись до історії школи, необхідно сказати, що вона була однією з базових при Міністерстві освіти колишнього СРСР, тому в Києві не один раз проводились семінари викладачів китайської, в роботі яких брали участь відомі вчені-китаєзнавці Москви, Ленінграда. На цих семінарах обговорювали програми з китайської мови, проводили дискусії, пов’язані з написанням та апробацією підручників. Комісію вченої методичної ради з китайської мови при Міністерстві освіти СРСР очолював доктор філологічних наук, професор В. І. Горєлов, який був почесним членом багатьох навчальних закладів Китаю. У той час він очолював кафедру китайської мови та мов Індокитаю і Південно-Східної Азії Міжнародного державного інституту міжнародних відносин.

Комісія в 1979–1991 роках затвердила і видала підручники та посібники (редактор С. О. Коршикова) для 1–9-х класів. Це був досвід плідного співробітництва вчених та педагогів-практиків. Серед них К. В. Тин (Чита, Санкт-Петербург), Є. І. Молчанова, М. В. Соколов, Чжао Нюлань, Н. А. Деміна (Москва), Ф. С. Зінгер, М. І. Литвиненко (Київ), Ю. В. Рюнін (Санкт-Петербург) та ін.

Завдяки такій організації роботи в школах з поглибленим вивченням китайської мови, яку провадило Міністерство освіти СРСР (куратор-методист Л. Ф. Веліканова), було досягнуто відповідного рівня викладання китайської мо­ви. Зазначимо, що до 90-х рр. минулого століття шкіл з поглибленим вивченням китайської мови було небагато: Мос­­ква, Ленінград, Київ, Владивосток, Хабаровськ, Чита, Ташкент, Наманган, Забайкальськ. Отже, можна було опе­­­ра­тив­но прий­мати всі необхідні рішення.

Велике значення для викладачів китайської мови мали стажування при Інституті країн Азії та Африки Московського державного університету ім. М. Ломоносова. З 1985 року за сприяння Міністерства освіти СРСР та УРСР почались стажування вчителів китайської мови у КНР (Пекін, Нан­кін, Чунцін, Харбін). Така цілеспрямована науково-орга­нізаційна та науково-методична робота стала основою для зміцнення та розвитку традиції вивчення китайської мови в школах України. Сьогодні в Україні кількість шкіл, де вивчають китайську та інші східні мови, стільки само, скільки їх було в свій час у колишньому СРСР (Львів, Луганськ, Одеса, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Чер­каси, Автономна Республіка Крим).

Як зазначає головний спеціаліст Міністерства освіти і науки О. Я. Коваленко: «Сучасний стан міжнародних зв’язків України в різних сферах багатовекторної діяльності, вихід її на європейський та світовий простір, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують пев­них трансформацій також і на ниві освіти як важливого державного інституту, а також у царині навчання іноземних мов. У світовому співтоваристві іноземна мова дедалі біль­ше відіграє роль засобу міждержавного спілкування». Сучасна суспільно-політична дійсність, отже, нагально потребує розвитку в системі вивчення іноземних мов, зо­крема східних. Невипадково в 1991 році школу-інтернат № 1 перетворено на гімназію східних мов. Нині тут разом із китайською викладають також інші східні мови: японську, арабську, гінді, турецьку, перську, в’єтнамську, корейську. На основі навчальної методології китайської мови, що склалась у гімназії в 1960–1980-ті роки, розвивається система викладання інших східних мов.

У зв’язку з цим виділимо один важливий аспект. Вчені зазначають, що «сходознавство як наукова дисципліна в рамках світового комплексного регіонознавства відрізняється від інших суспільних наук значно більшою комплексністю. При вивченні країн Азії та Африки передбачається необхідним навіть деяке переосмислення загальних теорій. Для спе­ціаліста-сходознавця будь-якого профілю вкрай важливо оволодіти не тільки мовою та літературою, а й культурою, історією, економікою всієї зони Сходу». Йдеться про куль­турологічний підхід у викладанні східних мов.

Досвід роботи гімназії східних мов описав П. П. Анто­нюк, який працював директором більше 20 років. У викладанні східних мов він, насамперед, виділяв куль­турологічну складову. Вивчаючи мову іншої країни, діти мають знати історію і культуру цієї країни. Без бачення цьо­го «навчання дітей мови іншого народу є оманою, не­розумінням основної психологічної технології навчання дітей». Тому обов’язковою умовою є вивчення живопису, музики, хореографії і в цілому культури країн, мови яких вивчають учні в школі. Гімназія постійно підтримує контакти з посольствами КНР, Республіки Корея, Японії, Туреччини, Індонезії та ін., які направляють до закладу своїх спеціалістів, зокрема й хореографів. За їхньої допомоги діти навчаються рухів та ритмів народів Сходу.

Необхідно згадати й інший напрям у роботі. У київській гімназії йде цілеспрямована наукова робота серед учнів старших класів. З 2000 року гімназія разом з університетом «Східний світ», створеним на її базі вченими Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національної академії наук України і Київського державного лінгвістичного уні­верситету, проводять наукові семінари, конференції та олім­піади. У дітей є можливість спілкуватися з українськими вченими-сходознавцями Ю. М. Кочубеєм, В. О. Кіктенком, О. Б. Бубенком, Д. А. Радивіловим, С. В. Капрановим, О. А. Бордиловською, В. А. Рубелем та ін.

Нині гімназія відроджує зв’язки з провідними школами Росії, в яких також поглиблено викладають китайську та інші східні мови. 2006 року у шостій київській олімпіаді східних мов брали участь діти з Москви та Санкт-Петербургу. Хотілося б розширити географію спілкування, залучаючи вчених, авторів програм, підручників та навчальних посібників, учителів-практиків, студентів, аспі­рантів з інших вищих нав­чальних закладів Росії.

2002 року гімназію відвідала делегація Міністерства освіти КНР відділу «Китайська мова як іноземна». Досвід та система роботи Київської гімназії східних мов узагальнювався китайськими спеціалістами і отримав схвалення на рівні Загальнокитайського зібрання На­род­них представників КНР.

Київська гімназія східних мов №1

Київська гімназія східних мов №1 з поглибленим ви­вченням окремих предметів (китайська, японська, арабська, турецька, перська, гінді, корейська мови) є унікальним за історично сформованими технологіями викладання держав­ним закладом у м. Києві, де школярі мають можливість ви­вчати іноземні східні мови, отримуючи разом з тим повну середню освіту.

В 2011 році навчальному закладу виповнилось 75 років, з 1957 року за рішенням українського уряду в Святошино – живописному місці була заснована Київська загальноосвітня школа-інтернат №1 з поглибленим вивченням китайської мови з 1-го класу. В радянські часи єдина в Україні школа-інтернат була підпорядкована Міністерству освіти СРСР. 1986 року відновились, стали розширюватися українсько-китайські освітньо-культурні зв’язки, які були розірвані в 1962 році. 1988 року були налагоджені творчі зв’язки з Харбінською вищого розряду школою №6 (КНР, провінція Хейлунцзян).

В 2002 році зав’язалися творчі зв’язки з Цзядінською школою №2 вищого розряду (м. Шанхай, КНР).

В 2012 році налагоджені контакти зі школою вищого розряду «Світло Китаю – Цивілізація» району Цзядін (м. Шанхай, КНР). Здійснювалось стажування вчителів і учнів в 1989 р., 2002 р., 2007 р., 2008 р., 2012 р., 2013 р.

В 1991 році навчальний заклад отримав статус гім­назії-інтернату східних мов №1. З 1991 року гімназисти вивчають японську мову.

З 1992 року почалось вивчення перської, арабської, гінді.

Турецьку мову вивчають з 1993 року; корейську – з 1996 року. З 1998 року вивчають в’єтнамську мову. З 2004 року – індонезійську мову (факультативно). З 1-го класу викладається англійська мова.

Київська гімназія східних мов №1 працює над реа­лізацією положень «Концепції вивчення східних мов» (2008 р.) і реалізує поставлені навчально-виховні завдання, впроваджуючи в процес прогресивні педагогічні технології.

Навчальні програми, навчальні посібники, зошити, слов­ники, за якими навчаються вихованці гімназії, роз­робляються педагогами гімназії під керівництвом лабораторії ви­вчення іноземних мов Інституту педагогіки Академії пе­дагогічних наук України, в співробітництві з Інститутом Конфуція (КНР).

Випускники Гімназії

Традиційно випускники поповнюють ряди схо­дознавців, працівників Міністерства іноземних справ, цьому немало сприяє хороше знання східних мов.

Викладання іноземних мов на сучасному рівні виходить за філологічні рамки і не обмежується вивченням слів і правил граматики, тому вже в початковій школі діти знайомляться з культурою народів-носіїв мов, які вони вивчають, укладу їх життя, національного характеру, тра­дицій, в гімназії реалізується програма ознайомлення іноземних громадян з культурою і традиціями України.

Програма гімназії східних мов №1 з поглибленим вивченням окремих предметів будується на ідеї освоєння широкого поля гуманітарних і природничо-наукових знань, де тісно переплітаються культури України та Китаю, України й Японії, України та Лівану, України та Туреччини, України та Республіки Корея, України й Індії, України й Ірану, України та В’єтнаму, України й Індонезії.

Крім того, з урахуванням специфіки гімназії східних мов вводяться нетрадиційні для середньої школи пред­мети. Наприклад, країнознавство.

«Подорожуючи» країнами і континентами, учні знайом­ляться з традиціями народної художньої культури, з основними пам’ятками народної творчості, з шедеврами класичного мис­тецтва і формами їх збереження (музеї, театри, виставкові зали; в Китаї це Палац Гугун, Пекінська опера, стадіон «Пта­шине гніздо» в Пекіні, зали ЕКСПО-2010 в Шанхаї), з сучасним мистецтвом і новими формами його поширення за допомогою сучасних інфор­маційних технологій.

Східні країни

Більшість східних країн ідуть попереду світового науково-технічного прогресу. Тому східні мови в Україні користуються великим попитом серед молоді і стають життєво необхідними.
Київська гімназія східних мов №1 займає особливе місце в системі міжнародних українсько-східних культурних і освітніх взаємовідносин.

Формування світоглядних якостей в учнів, які вивчають східні мови, дозволяє їм брати участь в безконфліктній творчій інноваційній діяльності, тобто такій творчості, яка не відкидає досвід старшого покоління. Без такого куль­турно-виховного компоненту неможливе формування повноцінної комунікативної компетенції.

Надзвичайно корисним при навчанні східних мов є ви­вчення безеквівалентних мовних форм на всіх рівнях мовної системи, завдяки чому поширюється досвід учнів у засвоєнні понять, формуються специфічні уміння і на­вички, збагачується система мовних засобів, необхідних при спілкуванні.

Китайська мова викладається в Київській гімназії східних мов №1 з 1957 року. Учні займаються за програмою, розрахованою на школярів спеціалізованих середніх шкіл з поглибленим вивченням китайської мови (1–11 класи, 2011). З 2007 року гімназія працює в тісній співпраці з Інститутом Конфуція. Спільно з китайськими викладачами в гімназії запроваджуються інноваційні методики викладання китайської мови, спираючись на ультрасучасні підручники, видані в Китаї «Весела китайська», «Повсякденна китайська мова: Ефективне спілкування». Використовуючи «звукову ручку», учні з інтересом занурюються в атмосферу спіл­кування під керівництвом учителя і носія мови, ця система не тільки розвиває вміння учнів в ефективному опануванні китайської мови, а й збагачує їх знання про стародавню китайську цивілізацію.

Дуже багато нам дає співпраця з Інститутом Конфуція, безпосередньо з директором Інституту Конфуція при На­ціональному Київському державному університеті імені Та­раса Шевченка паном Сунь Кевенєм. Інститут Конфуція – це не університет в звичайному значенні цього слова, це організація для просування, поширення китайської мо­ви і культури, освітнього та культурного обміну. Інститут є некомерційною структурою, що відображає інтереси сус­пільства. Головне завдання Інституту Конфуція по­лягає в тому, щоб усім, хто вивчає китайську мову, в будь-якому куточку світу, надати допомогу, забезпечити нормативними, професійно підготованими, сучасними навчальними мате­ріалами з китайської мови; забезпечити найбільш регу­лярним, найважливішим каналом вивчення китайської мови. Починаючи з листопада 2004 року, коли був створений перший у світі Інститут Конфуція в Південній Кореї, зараз уже відкрито 400 Інститутів Конфуція в 100 країнах і регіонах світу. Вони стали світовим брендом, культурною і гуманітарною платформою для просування викладання китайської мови та поширення китайської культури. В Україні вже діють п’ять Інститутів Конфуція, і тільки один Клас Конфуція. Ми пишаємося тим, що цей, єдиний в нашій країні Клас Конфуція, відкрився в Київській гімназії східних мов №1. Це ми розглядаємо як свідчення того, що зусилля педагогічного та учнівського колективу гімназії щодо підвищення якості навчання дають позитивні результати.

Виступаючи на 10-й ювілейній Національній науковій конференції, що відбулася в стінах Київської гімназії східних мов №1 у травні 2014 року, Сунь Кевень сказав: «Київська гімназія східних мов стала відомою в Україні освітньою базою і колискою талановитих дітей, що вивчають китайську мову, її давня історія, рівень викладання викликають повагу і захоплення в Китаї. Посольство Китаю в Україні, китайський уряд завжди дають високу оцінку діяльності вашого закладу. Успішне проведення сьомих змагань «Китайський міст», успіхи обдарованих учнів гімназії зробили Київську гімназію східних мов відомою китайському народові. Через по­пуляризацію, поширення змагань «Китайський міст», через подорожі та навчання обдарованих учнів та ерудованих українських вчителів китайської мови вашої гімназії з півночі Китаю від Чанчуня, Харбіну й на південь, до Куньміну, провінція Юньнань, у китайського народу склалося гарне враження про українців, що вивчають китайську мову».

Учасники конференції – вчені Національного інституту педагогіки, Національного університету імені Тараса Шевченка, працівники Міністерства освіти і науки України, фахівці освітніх установ міста Києва – зустріли оплесками високу оцінку вкладу педагогічного колективу гімназії в налагодженні плідної співпраці з китайськими колегами.
На завершення свого виступу Сунь Кевень розповів про перспективи подальшої роботи в цьому напрямі: «В минулому році, після візиту до Києва керівників Штаб-квар­тири головного офісу Інституту Конфуція, склалося ще глиб­ше розуміння діяльності Київської гімназії східних мов, що утвердило наше переконання в необхідності подальшого зміц­нення спів­ро­бітництва і підтримки. В найближчі роки Інститут Конфуція має наміри разом з Київською гімназією східних мов збільшити динаміку співробітництва в сфері обміну вчителями та учнями, написання навчальних посібників, фінансування і культурних заходів. В діалозі ХХІ століття, цінність культури і мови набуває дедалі більшої ролі, тож давайте працювати разом, спільно розвивати, творити світле, прекрасне майбутнє для обміну між Китаєм та Україною в галузі мови та культури!».