КИТАЙСЬКА МОВА В УКРАЇНІ – П’ЯТДЕСЯТ РОКІВ

У загальноосвітній системі України вивчення китайської мови має певну історію. 1956 року в школі-інтернаті № 1 м. Києва (школу відкрили для дітей іспанських комуністів у 1936 р.) було запроваджено поглиблене вивчення китайської мови.
У загальноосвітній системі України вивчення китайської мови має певну історію. 1956 року в школі-інтернаті № 1 м. Києва (школу відкрили для дітей іспанських комуністів у 1936 р.) було запроваджено поглиблене вивчення китайської мови. Першими викладачами були І. К. Чирко, М. І. Литвиненко. І. К. Чирко був добре відомий як перекладач з китайської на українську мову творів Лу Сіня та Мао Дуня. Прекрасний знавець китайської культури, завдяки йому українці ознайомилися з класичною та сучасною китайською літературою, відома його дружба з Ге Баоцюанем, який переклав твори Т. Г. Шевченка китайською мовою. І. К. Чирко здійснив велику організаційну та методичну роботу, пов’язану з вивченням китайської мови. Він був першим заступником директора з китайської мови в цій школі.
Упродовж багатьох років у школі працював М. І. Литвиненко, випускник Харбінського політехнічного інституту, що блискуче знав не тільки китайську, а й японську мови. Написані М. І. Литвиненком навчальні матеріали для старших класів (видані 1972 р.) тривалий час використовувались у школах з поглибленим вивченням китайської мови. Великий практичний досвід підказував йому вибір лексико-граматичного матеріалу для успішного оволодіння основами китайської граматики.



Серед перших київських учителів китайської мови були випускники Ленінградського, Ташкентського державних університетів: Ф. С. Зінгер, Г. М. Минка. Сьогодні в гімназії успішно працюють випускники англо-китайського відділення факультету іноземних мов Читинського педагогічного інституту (Забайкальський державний гуманітарно-педагогічний університет): Н. О. Орчинська, О. Мінко, Л. Г. Сократова, К. С. Мілюк, В. А. Чжен, Т. В. Павленок.
Звертаючись до історії школи, необхідно сказати, що вона була однією з базових при Міністерстві освіти колишнього СРСР, тому в Києві не один раз проводились семінари викладачів китайської, в роботі яких брали участь відомі вчені-китаєзнавці Москви, Ленінграда. На цих семінарах обговорювали програми з китайської мови, проводили дискусії, пов’язані з написанням та апробацією підручників. Комісію вченої методичної ради з китайської мови при Міністерстві освіти СРСР очолював доктор філологічних наук, професор В. І. Горєлов, який був почесним членом багатьох навчальних закладів Китаю. У той час він очолював кафедру китайської мови та мов Індокитаю і Південно-Східної Азії Міжнародного державного інституту міжнародних відносин.
Комісія в 1979–1991 роках затвердила і видала підручники та посібники (редактор С. О. Коршикова) для 1–9-х класів. Це був досвід плідного співробітництва вчених та педагогів-практиків. Серед них К. В. Тин (Чита, Санкт-Петербург), Є. І. Молчанова, М. В. Соколов, Чжао Нюлань, Н. А. Деміна (Москва), Ф. С. Зінгер, М. І. Литвиненко (Київ), Ю. В. Рюнін (Санкт-Петербург) та ін.
Завдяки такій організації роботи в школах з поглибленим вивченням китайської мови, яку провадило Міністерство освіти СРСР (куратор-методист Л. Ф. Веліканова), було досягнуто відповідного рівня викладання китайської мови. Зазначимо, що до 90-х рр. минулого століття шкіл з поглибленим вивченням китайської мови було небагато: Москва, Ленінград, Київ, Владивосток, Хабаровськ, Чита, Ташкент, Наманган, Забайкальськ. Отже, можна було оперативно приймати всі необхідні рішення.
Велике значення для викладачів китайської мови мали стажування при Інституті країн Азії та Африки Московського державного університету ім. М. Ломоносова. З 1985 року за сприяння Міністерства освіти СРСР та УРСР почались стажування вчителів китайської мови у КНР (Пекін, Нанкін, Чунцін, Харбін). Така цілеспрямована науково-організаційна та науково-методична робота стала основою для зміцнення та розвитку традиції вивчення китайської мови в школах України. Сьогодні в Україні кількість шкіл, де вивчають китайську та інші східні мови, стільки само, скільки їх було в свій час у колишньому СРСР (Львів, Луганськ, Одеса, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Черкаси, Автономна Республіка Крим).
Як зазначає головний спеціаліст Міністерства освіти і науки О. Я. Коваленко: «Сучасний стан міжнародних зв’язків України в різних сферах багатовекторної діяльності, вихід її на європейський та світовий простір, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують певних трансформацій також і на ниві освіти як важливого державного інституту, а також у царині навчання іноземних мов. У світовому співтоваристві іноземна мова дедалі більше відіграє роль засобу міждержавного спілкування». Сучасна суспільно-політична дійсність, отже, нагально потребує розвитку в системі вивчення іноземних мов, зокрема східних. Невипадково в 1991 році школу-інтернат № 1 перетворено на гімназію східних мов. Нині тут разом із китайською викладають також інші східні мови: японську, арабську, гінді, турецьку, перську, в’єтнамську, корейську. На основі навчальної методології китайської мови, що склалась у гімназії в 1960–1980-ті роки, розвивається система викладання інших східних мов.
У зв’язку з цим виділимо один важливий аспект. Вчені зазначають, що «сходознавство як наукова дисципліна в рамках світового комплексного регіонознавства відрізняється від інших суспільних наук значно більшою комплексністю. При вивченні країн Азії та Африки передбачається необхідним навіть деяке переосмислення загальних теорій. Для спеціаліста-сходознавця будь-якого профілю вкрай важливо оволодіти не тільки мовою та літературою, а й культурою, історією, економікою всієї зони Сходу». Йдеться про культурологічний підхід у викладанні східних мов.
Досвід роботи гімназії східних мов описав П. П. Антонюк, який працював директором більше 20 років. У викладанні східних мов він, насамперед, виділяв культурологічну складову. Вивчаючи мову іншої країни, діти мають знати історію і культуру цієї країни. Без бачення цього «навчання дітей мови іншого народу є оманою, нерозумінням основної психологічної технології навчання дітей». Тому обов’язковою умовою є вивчення живопису, музики, хореографії і в цілому культури країн, мови яких вивчають учні в школі. Гімназія постійно підтримує контакти з посольствами КНР, Республіки Корея, Японії, Туреччини, Індонезії та ін., які направляють до закладу своїх спеціалістів, зокрема й хореографів. За їхньої допомоги діти навчаються рухів та ритмів народів Сходу.
Необхідно згадати й інший напрям у роботі. У київській гімназії йде цілеспрямована наукова робота серед учнів старших класів. З 2000 року гімназія разом з університетом «Східний світ», створеним на її базі вченими Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського Національної академії наук України і Київського державного лінгвістичного університету, проводять наукові семінари, конференції та олімпіади. У дітей є можливість спілкуватися з українськими вченими-сходознавцями Ю. М. Кочубеєм, В. О. Кіктенком, О. Б. Бубенком, Д. А. Радивіловим, С. В. Капрановим, О. А. Бордиловською, В. А. Рубелем та ін.
Нині гімназія відроджує зв’язки з провідними школами Росії, в яких також поглиблено викладають китайську та інші східні мови. 2006 року у шостій київській олімпіаді східних мов брали участь діти з Москви та Санкт-Петербургу. Хотілося б розширити географію спілкування, залучаючи вчених, авторів програм, підручників та навчальних посібників, учителів-практиків, студентів, аспірантів з інших вищих навчальних закладів Росії.
2002 року гімназію відвідала делегація Міністерства освіти КНР відділу «Китайська мова як іноземна». Досвід та система роботи Київської гімназії східних мов узагальнювався китайськими спеціалістами і отримав схвалення на рівні Загальнокитайського зібрання Народних представників КНР.
Київська гімназія східних мов №1
Київська гімназія східних мов №1 з поглибленим вивченням окремих предметів (китайська, японська, арабська, турецька, перська, гінді, корейська мови) є унікальним за історично сформованими технологіями викладання державним закладом у м. Києві, де школярі мають можливість вивчати іноземні східні мови, отримуючи разом з тим повну середню освіту.
В 2011 році навчальному закладу виповнилось 75 років, з 1957 року за рішенням українського уряду в Святошино – живописному місці була заснована Київська загальноосвітня школа-інтернат №1 з поглибленим вивченням китайської мови з 1-го класу. В радянські часи єдина в Україні школа-інтернат була підпорядкована Міністерству освіти СРСР. 1986 року відновились, стали розширюватися українсько-китайські освітньо-культурні зв’язки, які були розірвані в 1962 році. 1988 року були налагоджені творчі зв’язки з Харбінською вищого розряду школою №6 (КНР, провінція Хейлунцзян).
В 2002 році зав’язалися творчі зв’язки з Цзядінською школою №2 вищого розряду (м. Шанхай, КНР).
В 2012 році налагоджені контакти зі школою вищого розряду «Світло Китаю – Цивілізація» району Цзядін (м. Шанхай, КНР). Здійснювалось стажування вчителів і учнів в 1989 р., 2002 р., 2007 р., 2008 р., 2012 р., 2013 р.
В 1991 році навчальний заклад отримав статус гімназії-інтернату східних мов №1. З 1991 року гімназисти вивчають японську мову.
З 1992 року почалось вивчення перської, арабської, гінді.
Турецьку мову вивчають з 1993 року; корейську – з 1996 року. З 1998 року вивчають в’єтнамську мову. З 2004 року – індонезійську мову (факультативно). З 1-го класу викладається англійська мова.
Київська гімназія східних мов №1 працює над реалізацією положень «Концепції вивчення східних мов» (2008 р.) і реалізує поставлені навчально-виховні завдання, впроваджуючи в процес прогресивні педагогічні технології.
Навчальні програми, навчальні посібники, зошити, словники, за якими навчаються вихованці гімназії, розробляються педагогами гімназії під керівництвом лабораторії вивчення іноземних мов Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, в співробітництві з Інститутом Конфуція (КНР).
Випускники Гімназії
Традиційно випускники поповнюють ряди сходознавців, працівників Міністерства іноземних справ, цьому немало сприяє хороше знання східних мов.
Викладання іноземних мов на сучасному рівні виходить за філологічні рамки і не обмежується вивченням слів і правил граматики, тому вже в початковій школі діти знайомляться з культурою народів-носіїв мов, які вони вивчають, укладу їх життя, національного характеру, традицій, в гімназії реалізується програма ознайомлення іноземних громадян з культурою і традиціями України.
Програма гімназії східних мов №1 з поглибленим вивченням окремих предметів будується на ідеї освоєння широкого поля гуманітарних і природничо-наукових знань, де тісно переплітаються культури України та Китаю, України й Японії, України та Лівану, України та Туреччини, України та Республіки Корея, України й Індії, України й Ірану, України та В’єтнаму, України й Індонезії.
Крім того, з урахуванням специфіки гімназії східних мов вводяться нетрадиційні для середньої школи предмети. Наприклад, країнознавство.
«Подорожуючи» країнами і континентами, учні знайомляться з традиціями народної художньої культури, з основними пам’ятками народної творчості, з шедеврами класичного мистецтва і формами їх збереження (музеї, театри, виставкові зали; в Китаї це Палац Гугун, Пекінська опера, стадіон «Пташине гніздо» в Пекіні, зали ЕКСПО-2010 в Шанхаї), з сучасним мистецтвом і новими формами його поширення за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Східні країни
Більшість східних країн ідуть попереду світового науково-технічного прогресу. Тому східні мови в Україні користуються великим попитом серед молоді і стають життєво необхідними.
Київська гімназія східних мов №1 займає особливе місце в системі міжнародних українсько-східних культурних і освітніх взаємовідносин.
Формування світоглядних якостей в учнів, які вивчають східні мови, дозволяє їм брати участь в безконфліктній творчій інноваційній діяльності, тобто такій творчості, яка не відкидає досвід старшого покоління. Без такого культурно-виховного компоненту неможливе формування повноцінної комунікативної компетенції.
Надзвичайно корисним при навчанні східних мов є вивчення безеквівалентних мовних форм на всіх рівнях мовної системи, завдяки чому поширюється досвід учнів у засвоєнні понять, формуються специфічні уміння і навички, збагачується система мовних засобів, необхідних при спілкуванні.
Китайська мова викладається в Київській гімназії східних мов №1 з 1957 року. Учні займаються за програмою, розрахованою на школярів спеціалізованих середніх шкіл з поглибленим вивченням китайської мови (1–11 класи, 2011). З 2007 року гімназія працює в тісній співпраці з Інститутом Конфуція. Спільно з китайськими викладачами в гімназії запроваджуються інноваційні методики викладання китайської мови, спираючись на ультрасучасні підручники, видані в Китаї «Весела китайська», «Повсякденна китайська мова: Ефективне спілкування». Використовуючи «звукову ручку», учні з інтересом занурюються в атмосферу спілкування під керівництвом учителя і носія мови, ця система не тільки розвиває вміння учнів в ефективному опануванні китайської мови, а й збагачує їх знання про стародавню китайську цивілізацію.
Дуже багато нам дає співпраця з Інститутом Конфуція, безпосередньо з директором Інституту Конфуція при Національному Київському державному університеті імені Тараса Шевченка паном Сунь Кевенєм. Інститут Конфуція – це не університет в звичайному значенні цього слова, це організація для просування, поширення китайської мови і культури, освітнього та культурного обміну. Інститут є некомерційною структурою, що відображає інтереси суспільства. Головне завдання Інституту Конфуція полягає в тому, щоб усім, хто вивчає китайську мову, в будь-якому куточку світу, надати допомогу, забезпечити нормативними, професійно підготованими, сучасними навчальними матеріалами з китайської мови; забезпечити найбільш регулярним, найважливішим каналом вивчення китайської мови. Починаючи з листопада 2004 року, коли був створений перший у світі Інститут Конфуція в Південній Кореї, зараз уже відкрито 400 Інститутів Конфуція в 100 країнах і регіонах світу. Вони стали світовим брендом, культурною і гуманітарною платформою для просування викладання китайської мови та поширення китайської культури. В Україні вже діють п’ять Інститутів Конфуція, і тільки один Клас Конфуція. Ми пишаємося тим, що цей, єдиний в нашій країні Клас Конфуція, відкрився в Київській гімназії східних мов №1. Це ми розглядаємо як свідчення того, що зусилля педагогічного та учнівського колективу гімназії щодо підвищення якості навчання дають позитивні результати.
Виступаючи на 10-й ювілейній Національній науковій конференції, що відбулася в стінах Київської гімназії східних мов №1 у травні 2014 року, Сунь Кевень сказав: «Київська гімназія східних мов стала відомою в Україні освітньою базою і колискою талановитих дітей, що вивчають китайську мову, її давня історія, рівень викладання викликають повагу і захоплення в Китаї. Посольство Китаю в Україні, китайський уряд завжди дають високу оцінку діяльності вашого закладу. Успішне проведення сьомих змагань «Китайський міст», успіхи обдарованих учнів гімназії зробили Київську гімназію східних мов відомою китайському народові. Через популяризацію, поширення змагань «Китайський міст», через подорожі та навчання обдарованих учнів та ерудованих українських вчителів китайської мови вашої гімназії з півночі Китаю від Чанчуня, Харбіну й на південь, до Куньміну, провінція Юньнань, у китайського народу склалося гарне враження про українців, що вивчають китайську мову».
Учасники конференції – вчені Національного інституту педагогіки, Національного університету імені Тараса Шевченка, працівники Міністерства освіти і науки України, фахівці освітніх установ міста Києва – зустріли оплесками високу оцінку вкладу педагогічного колективу гімназії в налагодженні плідної співпраці з китайськими колегами.
На завершення свого виступу Сунь Кевень розповів про перспективи подальшої роботи в цьому напрямі: «В минулому році, після візиту до Києва керівників Штаб-квартири головного офісу Інституту Конфуція, склалося ще глибше розуміння діяльності Київської гімназії східних мов, що утвердило наше переконання в необхідності подальшого зміцнення співробітництва і підтримки. В найближчі роки Інститут Конфуція має наміри разом з Київською гімназією східних мов збільшити динаміку співробітництва в сфері обміну вчителями та учнями, написання навчальних посібників, фінансування і культурних заходів. В діалозі ХХІ століття, цінність культури і мови набуває дедалі більшої ролі, тож давайте працювати разом, спільно розвивати, творити світле, прекрасне майбутнє для обміну між Китаєм та Україною в галузі мови та культури!».



