Кіктенко В. О. Нові можливості для співпраці науковців України та Китаю у Дослідницькій мережі мозкових центрів «Поясу та Шляху»

В. О. Кіктенко
д. ф. н., старший науковий співробітник, завідувач відділом Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, президент Української асоціації китаєзнавців, співзасновник і головний редактор журналу «Україна – Китай»

Наприкінці квітня 2019 р. у Пекіні відбувся Другий Форум міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях». Цьогорічний захід окрім центральної події, власне зустрічі керівників країн, включав у себе 12 тематичних форумів. Один з них – це тематичний форум з обміну між мозковими центрами, який було організовано Відділом пропаганди ЦК КПК, інформаційним агентством «Сіньхуа» та щоденною газетою «Женьмінь жибао». У цьому заході взяли участь понад 300 делегатів з понад 60 країн і регіонів, у тому числі 143 іноземні делегати. Серед делегатів були провідні чиновники ЦК КПК, низка колишніх китайських і іноземних посадовців, керівники відомих аналітичних центрів та медіа організацій, а також керівники великих підприємств, які беруть участь у проектах ініціативи «Один пояс, один шлях»[1]. Відбувся відкритий поглиблений обмін думками щодо просування глобального розвитку та за чотирма підтемами. Як наслідок було досягнуто низку важливих консенсусів.

На церемонії відкриття член Політичного бюро ЦК КПК, член Секретаріату ЦК КПК і голова Відділу пропаганди ЦК КПК пан Хуан Куньмін виступив із промовою, в якій вказав на важливий внесок аналітичних центрів та засобів масової інформації у спільне дослідження, розвиток та здійснення ініціативи «Пояс та Шлях». Високий чиновник висунув чотири пропозиції щодо поглиблення обміну та співпраці у галузі досліджень «Поясу та Шляху»:

  • широкий і довгостроковий підхід з точки зору побудови спільноти єдиної долі;
  • дотримання відкритого, всеохоплюючого підходу при здійсненні аналітичної роботи та взаємного навчання;
  • дотримання об’єктивності та раціональності, реалістичності та прагматичності;
  • досягнення взаємної вигоди задля справедливості.

В цьому підході акумульовані головні підходи у дослідженнях «Поясу та Шляху» та разом з тим у такий спосіб подано реакцію на певну міжнародну стурбованість щодо китайської ініціативи. Ці пропозиції було запропоновано покласти в основу дослідницької роботи аналітичних центрів, які вивчають «Пояс та Шлях».

Після офіційної церемонії відкриття делегати на двох паралельних засіданнях обговорили питання комунікації та узгодження планів розвитку «Поясу та Шляху». На першому засіданні ради було розглянуто статут Дослідницької мережі «Поясу та Шляху»[2], опубліковано спільну декларацію першого засідання Ради ДМПШ та обговорено робочий план ДМПШ на 2019 – 2020 рр. ДМПШ була створена за ініціативою 16 китайських та іноземних аналітичних центрів. Під час зустрічі також було запущено веб-сайт ДМПШ, платформу мобільної агрегації, розповсюдження новин та інформації – http://www.brsn.net. ДМПШ планує створити три платформи:

  • академічні обміни: проведення заходу в рік Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях»; в інші роки організація зустрічей, які можуть відбуватися в різних країнах або в рамках ініціативи «Пояс та Шлях»;
  • спільні дослідження: заплановано створення неприбуткового Міжнародного науково-дослідного фонду «Поясу та Шляху», який надаватиме фінансову підтримку дослідженням китайської ініціативи з метою сприяння розвитку інновацій;
  • обмін інформацією: розвиток офіційного веб-сайту та мобільного додатку, публікація результатів досліджень китайською та англійською мовою, створення бази даних «Поясу та Шляху».

В цілому планується здійснювати широкі консультації з метою створення відкритого механізму академічних обмінів між аналітичними центрами, міжнародними та регіональними організаціями, науковцями цілого світу. Все це має сприяти обміну ідеями, теоретичними нововведеннями, результатами досліджень, пов’язаними із розвитком «Поясу та Шляху». Необхідно зазначити, що головні аналітичні центри, університети, коледжі Китаю та країн «Поясу та Шляху» впродовж останніх двох років здійснювали різноманітні форми співпраці і досягали низки важливих результатів.

Згідно з неповною статистикою, 25 національних аналітичних центрів Китаю спільно випустили 79 важливих доповідей і понад 60 книг, присвячених «Поясу та Шляху». До того ж аналітичні центри розпочали надавати консультації відносно конкретних питань співпраці в китайській ініціативі. Китайські та іноземні аналітичні центри спільно створили науково-дослідні інститути для підготовки висококваліфікованих фахівців. Академія суспільних наук КНР створила в Угорщині Інститут досліджень Китаю та Центральної та Східної Європи для надання інтелектуальної підтримки «Поясу та Шляху» й для інноваційного співробітництва в рамках формату «16+1». Академія наук КНР створила дев’ять зарубіжних центрів співробітництва в галузі науки та освіти в Узбекистані, Казахстані, Киргизії, Кенії, Непалі, Шрі-Ланці, М’янмі, Таїланді, Чилі, Бразилії та  в інших країнах, зосереджуючись на потребах місцевого населення для здійснення науково-технологічної співпраці й забезпечення відповідних рішень. Також Академія наук КНР на базі трьох університетів і 105 науково-дослідних інститутів підготувала близько 5 тис. висококваліфікованих науково-технічних кадрів для країн та регіонів, що беруть участь у «Поясі та Шляху». За останні два роки китайські та зарубіжні аналітичні центри спільно організували понад 120 міжнародних конференцій на тему «Пояс та Шлях» в Китаї і за кордоном. Крім того, на всесвітньо відомих форумах (Боаоський азіатський форум, Всесвітній економічний форум, Євразійський економічний саміт та ін.) часто обговорювали ініціативу «Пояс та Шлях».

В останні роки провідні експерти України все більше уваги приділяють питанням багатостороннього співробітництва та проблемам глобального рівня в рамках ініціативи «Поясу та Шляху». Багато українських громадських, наукових та освітніх організацій працюють в рамках китайської ініціативи активніше, ніж це роблять державні структури. Особливо за останні декілька років в Україні зросла кількість наукових праць, аналітичних досліджень та публікацій у ЗМІ з цього питання. Безумовно, ДМПШ відкриває нові можливості для українських науковців у галузі, яку вже можна вважати окремим напрямком у вивченні глобальних проблем – дослідження «Поясу та Шляху».

[1] Далі – «Пояс та Шлях».

[2] Далі – ДМПШ.