Інтерв’ю заступника Міністра закордонних справ України Є. Єніна журналу «Україна – Китай»

Тема цього номеру – інвестиційна співпраця з Китаєм, зокрема в контексті укладення без перебільшення історичної Всеосяжної інвестиційної Угоди між КНР та ЄС. Зовнішньополітичний курс України чітко орієнтований на європейську інтеграцію, тобто ми бачимо своє майбутнє у великій об’єднаній європейській родині. Водночас КНР є стратегічним і вже найбільшим торговельним партнером України. Саме тому хотілося би поцікавитися Вашим баченням розбудови української економічної дипломатії в контексті взаємодії з двома глобальними економічними гігантами – КНР і Євросоюзом. Але спочатку – Китай.

– Політика України щодо Китаю була і залишається орієнтованою на наповнення двостороннього стратегічного партнерства практичним змістом, виходячи з базових принципів взаємної поваги суверенітету і територіальної цілісності, реалізму, прагматизму і взаємовигідної співпраці. За останні роки серед позитивних досягнень – розвиток та урізноманітнення економічних зв’язків, впровадження перспективних напрямків взаємодії в рамках ініціативи нового Шовкового шляху, зміцнення науково-технічної співпраці, розширення гуманітарних стосунків.

Ми цікаві одне одному не лише як партнери в традиційних галузях господарства, але й у новітніх секторах економіки – ІТ і телекомунікації, приладо- і суднобудування, специфічний туризм, аерокосмічна сфера. Системна співпраця з КНР є запорукою ефективного результату. Але для цього нам слід мати серйозні амбіції, готуватися витримувати шалену конкуренцію і не боятися нестандартних рішень для подолання перешкод. І головне – залишатися при цьому для Китаю послідовним і передбачуваним партнером.

На Вашу думку, чи може бути для України корисною інвестиційна Угода між ЄС і КНР?

– Можна прогнозувати, що ця Угода матиме глобальний вплив, враховуючи стабільне зростання китайської економіки, попри пандемію, і переміщення ЄС на 1-ше місце серед торговельних партнерів Китаю. Україна як – я переконаний – майбутня частина об’єднаної Європи також не має стояти осторонь, особливо на тлі збільшення за підсумками 2020 року на 25 % товарообігу з КНР і на понад 90 % (!) обсягів свого експорту на китайський ринок, а також зважаючи на ефективну адаптацією КНР і Азії загалом до нових умов світової торгівлі, викликаних пандемією коронавірусу.

Враховуючи геополітичні переваги України, територією якої проходять стратегічно важливі транспортні коридори до Європи, ми усе ще маємо значний транзитний потенціал транспортування товарів як з Китаю до Європи, так і у зворотному напрямі. Україна як ніколи має шанси стати потужним логістичним хабом у рамках реалізації масштабних проєктів, а також розвитку транзитних мультимодальних контейнерних перевезень сполученням «Китай – Європа – Китай». Прикро буде не скористатися цими можливостями.

У МЗС це добре розуміють усі – від міністра до кураторів напрямків. І не просто розуміють, а й роблять усе можливе, щоби кістяк українсько-китайської взаємодії, ретельно вибудовуваний десятиліттями, зміцнювався і обростав конкретикою. Наприклад, не в останню чергу саме завдяки зусиллям дипломатів після багаторічної перерви вдалося відновити роботу основного міждержавного механізму практичної співпраці: наприкінці грудня 2020 року в Києві успішно відбулося 4-те засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР. Засідання було не просто проведено, але й наповнено важливим змістом. Серед іншого, сторонами укладено Програму співпраці між Урядом України та Урядом КНР у рамках спільного будівництва «економічного поясу Шовкового шляху» і «морського Шовкового шляху 21-го століття», а також Спільну заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і Міністерства комерції КНР щодо започаткування спільного техніко-економічного обґрунтування доцільності лібералізації торгівлі.

Гадаю, після започаткування офіційного переговорного процесу з цього питання нам стане у пригоді досвід європейських колег щодо ведення економічних перемовин з Китаєм.

Торкаючись теми «Один пояс, один шлях», які принципи та механізми взаємодії між ЄС і КНР могла б використати Україна в переговорах з Китаєм у рамках участі в цій ініціативі?

– У сфері практичної співпраці з КНР перед  нами стоять два основні завдання: лібералізація доступу на китайський ринок українських товарів, передусім з великою доданою вартістю, а також реалізація на території України спільних проєктів із залученням китайського капіталу та українських природних, технологічних і експертних ресурсів. І потужної додаткової синергії має додати чинна угода України з ЄС щодо зони вільної торгівлі, на засадах і принципах якої – за наявності правильних тактичних підходів – в українських реаліях можна вибудувати цікаві економічні проєкти із залученням можливостей китайської ініціативи «Один пояс, один шлях». Скажімо, вже є певні підстави говорити про попередню зацікавленість китайського бізнесу до інвестування в логістично-прикордонну інфраструктуру України на кордоні з ЄС. Подібні проєкти мають стати індикаторами готовності України до такої співпраці, тому від нас значним чином залежатимуть рішення іноземних інвесторів щодо подальшого започаткування масштабних виробничих проєктів.

Це без перебільшення унікальний контекст, який дозволить Україні поєднати переваги і користуватися преференційними умовами на обох напрямах: європейському і китайському. Фактично утворився особливий сприятливий «клімат» для українського виробничого і експортного бізнесу, який відкриває широку браму можливостей для започаткування в Україні українсько-китайських СП та реалізації інвестиційних проєктів, «заточених», скажімо, на подальший реекспорт продукції до країн Європи, Китаю, а також на традиційні ринки Північної Африки, Центральної та Західної Азії, Кавказу.

Загалом використання європейських підходів у бізнесі зробить ринок Китаю більш комфортним для роботи і наших вітчизняних компаній. Втім, нашим співвітчизникам доведеться витримувати жорстку конкуренцію європейських колег, і до цього слід готуватися.

Звісно, досвід, набутий Європою в процесі погодження Угоди, є безцінним для України в плані просування переговорного процесу щодо лібералізації торгівлі з КНР, можливо, у формі створення ЗВТ. Сподіваюся, ми знайдемо з китайськими партнерами спільну мову і пройдемо цей важливий шлях достатньо швидко.

РОЗКАЖІТЬ, будь ласка, про досвід МЗС України щодо залучення іноземних інвестицій, зокрема з КНР? Чи є на цьому напрямку позитивні приклади?

– У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів із залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, при МЗС свого часу було створено Раду експортерів та інвесторів. Ця платформа, наприклад, дозволяє Посольству України в КНР успішно організовувати іміджеві заходи для потенційних китайських інвесторів, а також проводити роботу з конкретними зацікавленими бізнесами щодо популяризації України в інвестиційному середовищі Китаю.

Як приклад можна навести ініціативно запроваджену українською дипустановою в Пекіні регулярну практику проведення засідань тематичних бізнес-клубів, зокрема з аграрної тематики, сприяння прямим комунікаціям представників ділових кіл, у т. ч. онлайн. Під час таких заходів надається вичерпна інформація щодо переваг інвестиційного середовища в нашій державі (перспективні інвест-кейси в Україні, профільні інституції захисту прав інвесторів, можливості участі в приватизації/концесії). Окремі інвестори вже повідомили про наміри відкриття в Україні в 2021 році своїх представництв, а також поділилися планами реалізації інвестиційних проєктів у нашій державі.

Результати свідчать, що обопільна зацікавленість української і китайської бізнес-спільнот зберігається, і це дає нам підстави говорити про позитивні перспективи.

Головне, як бачиться, не давати волю емоціям і не політизувати питання, які належать суто до економічної або юридичної площини. Китай для України залишається важливим торговельним і політичним партнером, і ми зацікавлені у збереженні й розбудові з ним стабільних взаємовигідних відносин. Українська сторона є відкритою до діалогу і налаштованою до розв’язання усіх питань порядку денного українсько-китайського партнерства в дусі взаємної поваги і конструктивізму.

Принагідно хочу анонсувати цікаву подію, яка має додати «свіжої крові» вітчизняній дипломатії: невдовзі заплановане підписання Меморандуму про співпрацю між МЗС і Українською асоціацією китаєзнавців, що, серед іншого, дозволить поєднати державну політику, експертний досвід та практичні напрацювання в галузі вивчення Китаю, а відтак – відкрити нові шляхи взаємодії на економічному напрямі, що цілком відповідає державним інтересам України.

Маємо чимало позитивних напрацювань, чіткі плани на майбутнє і тепер концентруємо відповідні ресурси. Отож, є підстави для оптимізму.