Грищенко І. Новий вектор співпраці в інтернаціоналізації вищої освіти з Китаєм

ГРИЩЕНКО Іван Михайлович,
доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, ректор Київського національного університету технологій та дизайну

Початок XXI століття ознаменувався початком найбільших змін в освітніх системах Європейського Союзу, України, Китаю та інших країн. Однак рушійною силою цього процесу було не бажання змінити підходи до вищої освіти, а глобальна пандемія COVID-19, яка стала величезним випробуванням і разом з тим показала, що кризовий час є також часом творення і що нові виклики породжують нові можливості.

Реалізація державної ініціативи Китайської Народної Республіки «Один пояс, один шлях» відкрила великі можливості для партнерства навчальних та наукових закладів України та Китаю. В останній рік це співробітництво відбувалось у складних умовах карантинних обмежень.

Як відомо, 4 січня 1992 року були встановлені дипломатичні відносини між Україною і Китаєм, що визначило новий вектор у зовнішній політиці України й стимулювало розвиток нового китаєзнавчого напряму у вітчизняній науці та освіті. Реалізуючи державну політику, у вересні 2019 року був відкритий українсько-китайський освітній заклад – Київський інститут в Технологічному університеті Цілу в Китаї разом із Київським національним університетом технологій та дизайну [4, 7].

Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД) має великий досвід інтернаціоналізації освітнього процесу та наукової діяльності. Міжнародна співпраця університету розпочалася в 1948 році. За цей час закінчило університет більше 2 500 іноземних громадян із 75 країн світу. Університет ліцензований на провадження освітньої діяльності з підготовки іноземних громадян за 40 ліцензованими спеціальностями бакалаврського та магістерського рівня, за якими є акредитовані 74 освітні програми, де можуть навчатись іноземці. Нині в університеті понад 45 викладачів, що забезпечують освітній та науковий процес, атестовані на володіння іноземними мовами рівня В2 та С1.

https://studyinukraine.gov.ua/privitannya-z-kitajskim-novim-rokom-vid-udcmo/

В університеті станом на жовтень 2020 року навчалося 919 іноземних громадян із 23 країн світу, зокрема 501 студент та 1 аспірант із Китаю. За даними Українського державного центру міжнародної освіти КНУТД сьогодні займає перше місце в Україні серед закладів вищої освіти, де навчаються китайські студенти [8]. Університет має досвід реалізації освітніх та наукових проєктів із 6 навчальними закладами та 2 науковими установами Китаю. Чотири викладачі Технологічного університету в Цілу отримали право керувати підготовкою аспірантів PhD спільно з українськими вченими університету.

Щоб адаптуватися до економіки світової цифрової епохи та задовольнити потреби країн та регіонів в освіті, Київський національний університет технологій та дизайну протягом 90-літнього періоду існування активно розвиває креативний дизайн – як шлях інтеграції творчості, науки та комерції. Успішна діяльність колективу університету визнана міжнародними експертами і оцінена 62-м місцем у рейтингу кращих дизайнерських шкіл світу, а факультет хімічних та біофармацевтичних технологій – 69-м серед кращих фармацевтичних шкіл світу.

Підтвердженням високих здобутків Університетської спільноти є входження в 2020 році до рейтингу World University Rankings компанії QS (Велика Британія): EECA – регіонального рейтингу університетів Східної Європи та Центральної Азії. У 2021 році світовий рейтинг GreenMetric World University Rankings удостоїв честі бути занесеним до цього рейтингу і Київський національний університет технологій та дизайну.

Ще однією сходинкою до міжнародного визнання є входження першим серед українських університетів до сотні найпрестижніших закладів світу, які мають в Піднебесній свої спільні освітні заклади. За даними Міністерства освіти КНР (травень 2019 р.), у Китаї зареєстровані і діяли 93 спільні з іноземними партнерами заклади. Вони здійснюють підготовку за програмами бакалавра, магістратури і аспірантури. Найбільше спільних освітніх закладів у Китаї з Великою Британією (21), на другому місці – зі США (20), на третьому – з Францією (13), на четвертому – з Німеччиною і Австралією по (8), на п’ятому – з Росією – (7). Далі – по одному – з Ірландією, Польщею, Японією, Нідерландами, Канадою, Ізраїлем, Новою Зеландією, Данією, Бельгією, Фінляндією. Тепер є і з Україною [9].

Китайські експерти визначили КНУТД як найкращий український університет з розвинутою креативністю дизайну, як творчий, нестандартний, унікальний, такий що характеризується неповторністю, оригінальністю, а також здатністю дивувати та захоплювати провідні інтернаціоналізовані таланти.

У Китаї протягом більш як двадцяти років спостерігається попит на високоякісну вищу освіту. Китай, який стрімко розвивається, розцінює іноземну освіту як спосіб отримання нових знань студентами і як спосіб інтернаціоналізації. Так, в Україні студентів із КНР навчалося в 2005 році – 4113 чол., то в 2019 році – 2035 чол., що вдвічі менше [6]. Хоча попит і пропозиція всередині Китаю зростають, проте лише 8 % всіх випускників середніх шкіл мають можливість вступити в заклади вищої освіти. Попит на закордонну вищу освіту продовжує зростати. У рамках програми розвитку та покращання національної системи освіти КНР нині проводить політику відкриття кампусів закордонних університетів на своїй території та створення спільних освітніх закладів. Європейська університетська освіта є привабливою для Китаю і має хорошу репутацію [10].

Глобальна конкуренція передбачає сучасному університету новий набір стратегічних цілей і можливостей. Київський національний університет технологій та дизайну позиціонує себе на світовому ринку як елітарний для студентів із зарубіжних країн. Ми пропонуємо інтернаціоналізовані навчальні програми, в основному – англомовні.

Згідно зі ст. 70 Закону України «Про вищу освіту» [1] КНУТД став співзасновником спільного навчального закладу і взяв участь у формуванні статутного капіталу спільної освітньої структури шляхом внесення нематеріальних активів (майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності). Інвестиціями Київського національного університету технологій та дизайну є інтелектуальна власність: авторські права (захищені авторським та патентним правом), методи (засоби та прийоми) навчання, бази даних, програмно-інформаційне забезпечення навчального процесу, навчально-методичне забезпечення навчального процесу, акредитовані освітні програми, власні системи якості та управління. Китайська сторона в особі Міністерства освіти КНР інвестувало 20 млн юанів (3 млн дол. США) та університет Цілу – 3 млн юанів (450 тис. дол. США).

У 2018 році між Технологічним університетом Цілу, Китай, та Київським національним університетом технологій та дизайну, Україна, підписана Угода про створення спільного неінкорпорованого китайсько-українського освітнього закладу – Київського інституту при Технологічному університеті Цілу. Міністерством освіти КНР затверджено Положення про міжнародний спільний освітній заклад, який є несамостійним та неприбутковим китайсько-українським закладом освіти без статусу юридичної особи і який управляється кооперативно [3]. Форма власності державна. Київський інститут Технологічного університету в Цілу не передбачає будь-якої дохідності. Передбачено, що весь баланс буде використовуватися для подальшого розвитку Інституту.

Спільний Інститут створений з метою зміцнення патріотичного виховання, навчання і розвитку молоді, а також сприяння вихованню інтернаціоналізованих талантів для держави та суспільства. Інститут прагне інтернаціоналізувати та спеціалізувати співпрацю між Китаєм та Україною на вищому рівні, повністю використовувати переваги в дисциплінах, навчанні та дослідженні обох сторін, співпрацювати з освітою шляхом обміну ресурсами та додатковими перевагами, проводити науково-практичні семінари на високому рівні та розвивати міждисциплінарні таланти в міцні професійні знання, розвивати креативність та інтернаціоналізацію поглядів на стратегічне співробітництво між Китаєм та Україною та професійний економічний розвиток.

Українсько-китайський Інститут працює на задоволення потреб міжнародного творчого руху, оновлення та перетворення економік України та Китаю, а також забезпечує підтримку для покращення креативності та конкурентоспроможності двох університетів-партнерів.

Інститут отримує переважну кількість дисциплін (дві третини) з Цілу, Київський національний університет технологій та дизайну (третина) забезпечує бакалаврську та магістерську освіту за спеціальностями: фармація, промислова фармація; хімічні технології і інженерія; дизайн. Тривалість академічних років заснована на правилах обох сторін. Спільними угодами передбачено проводити професійні та сертифікаційні тренінги, відповідні наукові дослідження та інші навчальні заходи. Кількість студентів становитиме 1760.

Кількість нових студентів становитиме не більше 80, а нових аспірантів – не більше 40 на початковій стадії. Вищезазначена цифра залежить від студентів, які відповідають вимогам до вступу і гарантують якість освіти. З цією метою Міністерство освіти Китаю видало ліцензію на здійснення освітньої діяльності на 20 років.

Студенти Інституту після успішного завершення всіх академічних дисциплін та вимог, що регулюються китайсько-українським навчальним закладом, за визначену кількість регламентованих академічних років отримають дипломи двох університетів: Київського національного університету технологій та дизайну та Технологічного університету Цілу.

Ще одна особливість КНУТД – наукові дослідження і впровадження та їх комерціалізація. Аби освітня діяльність велася не на прикладах вчорашнього дня, вчені університету забезпечують її інноваційними технологіями. Відтак університет став ще й головною науково-дослідною базою галузі індустрії моди та дизайну. Провідні підприємства індустрії моди охоче співпрацюють з університетом, запрошують студентів на практику, а випускників – на роботу. Розроблені його науковцями технології удостоєні трьох Державних премій України в галузі науки і техніки. Це роботи: «Ресурсоощадні технології виробництва текстилю, одягу та взуття» (2017 р.); «Волокнисті матеріали та вироби легкої промисловості з прогнозованими бар’єрними медико-біологічними властивостями» (2014 р.); «Поліфункціональні шкіряні та хутрові матеріали» (2013 р.) [5].

Співпраця двох університетів передбачає подвійне керівництво студентами, аспірантами з боку Київського національного університету технологій та дизайну та Технологічного університету Цілу, що підвищує якість навчання і забезпечує дотримання стандартів України та Китаю при підготовці китайських студентів. У 2021 році втретє буде оголошуватися конкурс на вступ на навчання студентів на перший курс Інституту на бакалаврат і магістратуру згідно з програмами міжнародної мобільності студентів і викладачів.

Цей проєкт приніс КНУТД комбінацію статусної вигоди як навчального закладу та його наукової репутації. Крім того, він пов’язаний із ринковими механізмами (прибутковістю) і конкуренцією між університетами на національному рівні. Доходи і статус є драйвером освітнього ринку.

У Київському національному університеті технологій та дизайну активно використовуються цифрові технології в організації освітнього процесу, які сприяють реалізації проєкту співробітництва. Вони передбачають освоєння навчальних дисциплін за допомогою комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, використання систем для відеоконференцій типу Zoom, Skype или TrueConf, мессенджеру WeChat тощо. Платформа дистанційного навчання забезпечує студентам безперервний доступ до лекційних курсів, практичних занять, тестових програм і надає можливість online-спілкування та консультування з викладачем. Це особливо знадобилося в умовах пандемії, коли українські викладачі не мали можливостей вилетіти до Китаю, щоб проводити заняття.

Нині ми разом обговорюємо перспективи розвитку спільного українсько-китайського проєкту «Створення підприємницько-університетського енерго-hub знань для формування системних суспільних змін», для реалізації спільно з Технологічним університетом Цілу в межах Програми науково-технічного співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою на період 2021–2022 рр.

Готується спільна міжнародна науково-технологічна конференція університетів «Один пояс, один шлях: освіта, дизайн та інженерні технології». КНУТД буде представляти свої наукові здобутки та виставку костюмів китайської культури.

Як зазначив Президент України В. Зеленський, українці завжди цікавилися історією, культурою та мовою чарівного й загадкового Китаю. КНР досліджують українські економісти, юристи та історики. Наші фахівці охоче беруть участь у міжнародних наукових конференціях китаєзнавців [2]. «Сьогодні, – зазначив В. Зеленський, – тисячі українських спеціалістів працюють у Китаї в різних галузях, починаючи з викладацької діяльності і закінчуючи IT. Втім, упевнений, наші китайські друзі цінують досвід і фаховий рівень українців. Яскраве свідчення цього – сотні зацікавлених китайських абітурієнтів, охочих щороку отримати дипломи українських вишів».

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України «Про вищу освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

2. Зеленський В.О. Інтерв’ю Президента України Володимира Зеленського китайському інформаційному агентству «Сіньхуа», 1 жовтня 2020 року. URL: https://www.president.gov.ua/news/intervyu-prezidenta-ukrayini-kitajskomu-informacijnomu-agent-64145

3. Закон КНР про китайсько-іноземні кооперативні підприємства : Указ Президента КНР № 40 від 31 жовтня 2000 р. Веб-сайт Китайського урядового порталу. URL: http://www.gov.cn/banshi/2005-08/31/content_69772.htm (дата звернення 17.01.2020).

4. Київський інститут в Китаї. Веб-сайт. URL: http://jfxy.qlu.edu.cn/ (дата звернення: 17.12.2020).

5. Петрушенко М. Український інститут відкрили в Піднебесній. День. 2019. 14 листопада.

6. Статистичний щорічник України за (1994–2018) рік / М-во статистики України. Київ, 1995–2019. За 2019 рік інформація із сайту Держстату: URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2005/osv_rik/osv_u/vysh_osvita/arch_vysh_osvita.htm).

7. Угода між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Міністерством освіти Китайської Народної Республіки про співробітництво в галузі освіти. Підписання від 28.03.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156_096 (дата звернення 17.01.2020).

8. Український державний центр міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України. URL: https://studyinukraine.gov.ua/

9. Ministry of Education The People’s Republic of China: Website. URL: http://www.moe.gov.cn/ (Last accessed: 17.01.2020).

10. Education at a glance 2018: OECD indicators. Paris: OECD Publishing, 2018.