Гончарук А. З. Україна – Китай: непростий шлях до зміцнення партнерства у суперечливих міжнародних умовах

А. З. Гончарук
головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, радник Правління Асоціації китаєзнавців України

На початку грудня 2018 р. у Парижі голова Фонду перспектив і інновацій Ж.-П. Раффарен у своїй промові на Четвертому міжнародному форумі Шовкового шляху зазначив, що на тлі множення факторів конфліктів у світі, сприяння міжнародному співробітництву і захист мультилатералізму є ключем до досягнення нового балансу на планеті. Понад 300 гостей з різних країн та регіонів світу, ООН та інших міжнародних організацій, відомих банків та транснаціональних корпорацій на форумі обговорили, як китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» сприяє сталому глобальному розвитку.

На переконання учасників заходу, ініціатива «Один пояс, один шлях» має важливе значення для розвитку світу, оскільки допомагає різним державам просувати взаємодію і спільно розвиватися. За п’ять років ініціатива отримала широку підтримку, до неї приєдналися понад 140 держав та міжнародних організацій.

У листопаді 2018 р. у Пекіні на церемонії відкриття першого засідання консультативної ради Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях» член Політбюро ЦК Компартії Китаю, глава канцелярії Комісії ЦК КПК у закордонних справах Ян Цзечі навів дані, що китайські компанії заснували в 24 країнах-учасницях «Одного поясу, одного шляху» 82 зони економічного і торгового співробітництва, що дозволило створити 240 тис. робочих місць. Китайська сторона підкреслює, що ініціатива має глибокий вплив на створення механізму глобального економічного управління і стала проектом відкритого глобального співробітництва, сприяє спільному розвитку та процвітанню всіх країн світу, просуванню розбудови співтовариства з єдиною долею для всього людства.

У РІЧИЩІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Відносини Китаю та Європейського Союзу розвиваються, а присутність та вплив КНР в Європі помітно розширюється. У розпорядженні китайської публічної дипломатії з’явилися такі інструменти, як інвестиції та кредити. Водночас європейські аналітики звертають увагу, що Брюсселю і Пекіну гостро не вистачає конкретних угод, особливо з торгових і економічних питань у сфері ключових інтересів Європи.

Завданням сьогодення для європейців є пошук напрямків, де ЄС може реалізувати власні пріоритети, і відмова від тих, де діалог є непродуктивним. Китай, як і раніше, готовий переймати підходи і досвід в таких сферах, як сталий розвиток, зелені міста, транспорт майбутнього. Це йому вигідно, а на деяких з цих напрямків він може претендувати на світове лідерство.

З 2013 р. між КНР та ЄС ведеться праця над інвестиційною угодою, яка має замінити наявні угоди між Китаєм та окремими європейськими країнами. Експерти одностайні в думці, що Китай врешті-решт пристане на пропозиції ЄС, а Європа відреагує позитивно. Європейці констатують, що за останні десять років Китай спромігся стати важливою частиною «європейського ландшафту».

Україна лише намагається посісти гідне місце серед країн ЄС і будувати надійні та вигідні взаємини з КНР. Нашій державі, як частині Європи, дуже важливо стежити за процесами, які відбуваються у відносинах Брюсселю і Пекіну, рухатися у річищі європейської інтеграції, але насамперед орієнтуватися на національні інтереси.

Як відомо, на початку листопада 2018 р. у Шанхаї на Першій китайській міжнародній імпортній виставці CIIE-2018, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів запропонував розпочати спільні українсько-китайські консультації щодо передумов створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Китаєм.

Варто нагадати, що ініціатива створення ЗВТ належить китайській стороні і була оприлюднена ще у 2016 р. Наразі не є таємницею, що питання ЗВТ з КНР сприймається багатьма українськими економістами, виробниками, деякими політиками і експертами досить неоднозначно. Тому звернення С. Кубіва до китайської сторони є доброю ознакою початку непростого шляху двох економік назустріч. Важливо залишатися на позиції захисту національних інтересів кожної зі сторін і, водночас, шукати порозуміння задля розвитку.

З огляду на рішення і заходи, які запроваджує ЄС, Україні розпочати консультації щодо створення ЗВТ з Китаєм саме вчасно. Переговорний процес триватиме не один рік, а наразі у ЄС відбувається реформа інструментів торговельного захисту. Європарламент вже схвалив зміну антидемпінгових норм, яка тепер буде розглянута у Європейській раді. Єврокомісія визначить країни і галузі, де є цінові спотворення, після чого європейські компанії зможуть подавати скарги і тягар доведення ляже на іноземні компанії.

У подальших планах Брюсселя – модернізувати інші інструменти (включно із компенсацією за демпінг), причому так, щоб вони відповідали правилам СОТ і стосувалися всіх зовнішніх партнерів. ЄС передбачає початок переговорів про об’єднання зусиль «Одного поясу, одного шляху» та європейських інвестиційних фондів. Як вважають аналітики, південним і східним країнам ЄС це буде корисно, адже дозволить уникнути обтяжливих кредитів.

Україна вже зараз має основні європейські орієнтири і принципи, на яких може розпочати обговорення з китайськими колегами умов ЗВТ. Співпраця українських виробників із зарубіжними партнерами у рамках наявних інтеграційних об’єднань і створення ЗВТ з іншими країнами надасть додаткові можливості для експорту вітчизняної продукції та отримання валютних надходжень.

На думку провідного аналітика Європейської ради з міжнародних відносин Франсуа Годемана та координатора програми вивчення Азії і Китаю Європейської ради з міжнародних відносин Абігейл Васельє, стратегічне партнерство без стратегічного змісту більше не є для Європи варіантом, настав час наповнити його таким змістом.

Експерти наголошують, що для забезпечення вигідної співпраці з Пекіном в Україні мають з’явитися жорсткі законодавчі рамки щодо якості продукції, відповідності екологічним нормам і соціальної відповідальності бізнесу. І тут вже частково здійснена адаптація українського законодавства до європейського рівня може відіграти позитивну роль.

До речі, за оцінками Британської торгової палати у Китаї, майже половина з 212 британських компаній, які взяли участь у опитуванні (47%), вважають, що Brexit може позитивно вплинути на бізнес у разі, якщо Лондон і Пекін підпишуть угоду про вільну торгівлю. Результати опитування показали високий рівень оптимізму серед британських компаній у Китаї, незважаючи на геополітичні невизначеності у світовій економіці.

ПАРТНЕРСЬКЕ МИСЛЕННЯ

Україна надає великого значення стратегічному партнерству з Китаєм та готова поглиблювати всебічну співпрацю. Ми активно прагнемо диверсифікувати свою закордонну торговельну мережу і Китай став важливим напрямком пошуку нових партнерів. Двостороння торгівля між Україною та Китаєм склала $5,8 млрд. впродовж перших восьми місяців 2018 р., що на 21% більше від 2017 року. Очікується, що торгівля між Україною та Китаєм за підсумками 2018 р. перевищить $9 млрд. і вже у 2019 р. сягне $10 млрд.

Україна і Китай мають достатній потенціал, аби впродовж найближчих п’яти років подвоїти річний товарообіг – до $20 млрд. Піднебесна – це величезний ринок збуту для українських підприємств високотехнологічних товарів і якісної продукції АПК. Прагнучи покращити продовольчу безпеку, Китай особливо цікавиться українськими сільськогосподарськими товарами. Сьогодні можна впевнено стверджувати, що сторони зацікавлені розширювати і поглиблювати відносини двох держав.

Нагадаємо, у грудні 2017 р. Китай та Україна підписали Меморандум про співпрацю у сфері енергоефективності та «зеленої» енергетики, а також План дій щодо спільної розбудови економічного поясу Шовкового шляху та Морського шовкового шляху ХХІ століття.

У квітні 2018 р. було підписано угоду ДТЕК з китайською компанією China Machinery Engineering Company (CMEC) на побудову однієї з найпотужніших в Європі станцій з вироблення сонячної енергії. Зараз цей проект з китайськими інвестиціями, один з найбільших в енергетиці України, реалізується неподалік м. Нікополь. Після його завершення випуск «зеленої» електроенергії Нікопольської СЕС становитиме понад 200 Мвт. Нещодавно стало відомо, що до вересня 2024 р. китайці побудують енергоблок Слов’янської ТЕС майже за 20 млрд. грн.

2017 року Україна розпочала проект за участю чотирьох портів Чорного моря на півдні України та двох портів Балтійського моря на півночі Польщі. Він має бути завершений впродовж трьох років. Китайські компанії активно беруть участь і стають переможцями відкритих конкурсів Адміністрації морських портів України з реалізації великих інфраструктурних проектів. Зокрема, China Harbour Engineering Company Ltd виконала роботи з днопоглиблення в порту «Южний», а з серпня 2018 р. почала працювати в порту «Чорноморськ».

Через наші порти китайський бізнес здійснює поставки української продукції і транзитних вантажів до КНР та забезпечує свої підприємства на території ЄС. Міністр інфраструктури Володимир Омелян переконаний, що Україна може стати потужним центром логістики на шляху поставок товарів між Європою та Азією, а тому має брати активну участь у реалізації запропонованої Китаєм ініціативи «Один пояс, один шлях».

Питання залучення китайських інвестицій в українські експортно-орієнтовані промислові підприємства, а також створення спільних виробництв у промисловій сфері на основі наявних та нових високотехнологічних виробництв залишається важливим завданням для уряду України. На жаль, бажаних успіхів Україна поки не досягла, незважаючи на сподівання й певні зрушення за європейськими стандартами. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ключовим завданням на 2019 р. вважає підтримку фінансової стабільності, активний промисловий розвиток, особливо у сегменті інновацій, і створення національного продукту, а також інвестиції в людський капітал за рахунок зростання економіки.

У звіті Мінекономіки України повідомляється, що у I-му півріччі 2018 р. рівень тіньової економіки становив 32% від офіційного ВВП, що на 3 п. п. менше порівняно з аналогічним періодом 2017 р. Урядовці зазначають, що зниження рівня тіньової української економіки відбулося завдяки збереженню макроекономічної стабільності, покращенню умов ведення бізнесу в Україні та укріпленню тенденції до економічного зростання.

Однак за даними Державної служби статистики України станом на 1 липня 2018 р. найбільше інвестицій у приватний сектор України надійшло з Кіпру: $9,18 млрд., що склало 28,2% від загальних надходжень за 6 місяців цього року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну складає $32,6 млрд. Окрім Кіпру, найбільшими інвесторами України є Нідерланди (21% від загального обсягу інвестицій), Німеччина (5,3%), Швейцарія (4,7%) та Британські Вірґінські острови (4,1%).

Державна служба статистики України повідомила, що обсяг прямих китайських інвестицій станом на 1 жовтня 2018 р. склав $17,818 млн., тоді як у січні поточного року цей показник був на рівні $17,777 млн. Інвестиції з Китаю надійшли у виробництва товарів з деревини, виробництва паперу та поліграфії. Фінансові вкладення в цей вид діяльності зросли з $14,4 тис. на початку року до $102,7 тис. у вересні ц. р. Обсяг інвестицій у готельно-ресторанний бізнес зріс з $11,3 тис. на початку року до $104,7 тис. у вересні.

Є цілком зрозумілим, що зазначені показники не можуть задовольняти та не відповідають потенціалу двостороннього фінансово-інвестиційного співробітництва. Уряду України варто звернути на це увагу. До того ж, зазначені у попередньому абзаці інвестиції у «виробництво товарів з деревини» – це устаткування для підприємства у Жашкові (Черкаська обл..) яке станом на січень 2019 р. залишається під арештом місцевих правоохоронців, яким китайські інвестиції непотрібні.

Фахівці вважають, що іноземних інвесторів стримують політична турбулентність, суворий вітчизняний бізнес-клімат і надмірна зовнішня заборгованість України. У 2019 р. від України очікують продовження справжніх системних реформ, результатом яких, зокрема буде захищеність інвестиційної діяльності за європейськими зразками. Інвестор потребує чітких сигналів, що попри всі перешкоди державний борг скорочується, ВВП зростає, реальний сектор економіки розвивається, рівень інфляції знижується, фінансовий сектор посилюється, а платоспроможність українців зростає.

ДАВОС 2019

Результати опитування 10 тис. осіб з усіх регіонів світу, що були оприлюднені організаторами напередодні початку роботи Всесвітнього економічного форуму-2019, красномовно свідчать про потужну підтримку глобального співробітництва і про відмову від думки щодо можливості реалізації національних інтересів країн за рахунок інших країн. Вагомим висновком опитування є схвалення громадськістю ключових принципів багатополярної системи.

Засновник і виконавчий директор Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб зазначив, що поєднання зміни клімату, нерівності доходів, технологій та геополітики становлять екзистенційну загрозу для людства. Очевидність висновків цього дослідження полягає в тому, що хоча спроможність міжнародної спільноти до узгоджених дій є обмеженою, світова громадськість висловила переконливе бажання, щоб лідери знаходили нові шляхи спільної роботи, що дозволить їм співпрацювати щодо цих критичних загальних викликів. Клаус Шваб висловив думку, що світ ходить дуже тонкою кригою, і йому хотілося б бачити більше рівноваги між потребами країн та людей і невідкладними вимогами, з якими стикається цивілізація.

Обговорення, дискусії, пропозиції з ключових для людства питань традиційно стали змістом і метою 49-го щорічного Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ-2019), який відбувся у Давосі (Швейцарія) з 22 по 25 січня 2019 р. під гаслом «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції».

Як відомо, мета ВЕФ полягає в тому, щоб зробити «прогрес» міжнародним, заохотити впливових людей з різних фінансових та економічних секторів в усьому світі зустрічатися і працювати спільно. Очікувалося, що подія 2019 р. матиме значні наслідки для глобальних справ і тому вона приваблювала увагу у всьому світі. Понад 100 представників влади, 1000 керівників бізнесу та керівників сотень інших організацій цього року взяли участь у заході. Швейцарські Альпи відвідали канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем’єр-міністр Японії Шіндзо Абе, президенти України, Бразилії, Південної Африки, лідери Іраку та Колумбії, австрійський канцлер, заступник голови КНР, прем’єр-міністри Іспанії, Італії, Ізраїлю, Нової Зеландії та Нідерландів. Але список людей, які не були присутні на глобальному саміті, був майже таким само важливим, як і список гостей.

Сподівання бізнес-спільноти на те, що Давос принесе проривний крок у американсько-китайській торговельній війні, виявилися марними. Через «хатні негаразди» вдома залишилися президенти США і Франції, прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей. Не було у Давосі і голови КНР Сі Цзіньпіна. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, зайнятий власною другою передвиборчою кампанією, також не поїхав на ВЕФ-2019. Низка світових ЗМІ заговорила про те, чи не згасає серед політичної еліти інтерес до Давосу.

Учасники ВЕФ-2019 визнали, що ця подія відбувається у період «безпрецедентної невизначеності, крихкості і суперечностей». Міжнародний валютний фонд скоротив прогноз світового зростання, а опитування майже 1400 керівників світових компаній, проведене аудитором і бухгалтерським гігантом PwC, показало посилення песимізму. ВЕФ-2019 проходив у обстановці, коли міжнародні питання стали найважче передбачуваними і сучасний світ – все нестабільнішим. У оприлюдненій нещодавно доповіді ВЕФ підкреслюється, що підвищуються глобальні ризики, але колективного духу для вирішення цих проблем, здається, недостатньо.

Критики саміту часто іронізують: не голі й не босі збираються в Давосі, тому проблеми світу не вирішені досі. Однак більшість аналітиків визнають, що цьогорічний саміт міг бути важливішим за будь-який інший за останні три десятиліття, якби «big guys» приїхали і почали розмову щодо запобігання послабленню міжнародного співробітництва, яке несе ризики світовій економіці.

Велике зібрання впливових фігур, очевидно, має потенціал для розширення співпраці у розв’язанні гострих проблем. Впродовж чотирьох днів січня у рамках ВЕФ-2019 відбулося 350 сесій, під час яких учасники обговорили питання міжнародної взаємодії в епоху розвитку технологій, цифрової економіки, криптовалют, питання розвитку ринків, кібербезпеки, проблеми глобальних фінансових ризиків, прогнози у галузі енергетики і проблеми соціальної нерівності. Організатори форуму стверджують, що технологічні зміни, такі як автоматизація, діджиталізація та штучний інтелект, можуть змінити людське життя, а тому дебати було спрямовано на те, у який спосіб використати цей потенціал на краще. У Давосі обговорювали теми психічного здоров’я, користі зниження тривалості робочого часу та охорони довкілля.

ВІДПОВІДІ, ЯКИХ НЕ ОТРИМАЛИ

У своєму виступі на ВЕФ-2019 канцлер ФРН Ангела Меркель наголосила на необхідності, в умовах компромісу та з урахуванням інтересів усіх країн, реформування міжнародних інститутів, зокрема, Ради Безпеки ООН. Її підтримав прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, який різко критикував протекціонізм, що вкрай негативно впливає на розвиток світової економіки. Про підвищення ролі міжнародних інститутів казав і заступник голови КНР Ван Цішань, який присвятив свій виступ критиці торгових бар’єрів і штучних перешкод у світовій торгівлі.

Точку зору Вашингтона відеозв’язком оприлюднив держсекретар США Майк Помпео. Без жодного натяку на пошуки компромісу, у США вважають дієвим інструментом для розв’язання наявних проблем міжнародні коаліції, а не міжнародні інститути. Держсекретар США припускає розвиток економіки шляхом руйнування чинного порядку речей. Розбіжність думок спостерігалася і при обговоренні питання Брекзіта. Канцлер Австрії Себастьян Курц виступив за перенесення виходу Британії з ЄС на декілька місяців, проте частина європейських лідерів не підтримали цю пропозицію.

На думку експертів, виступи на форумі Д. Трампа, Е. Макрона, Сі Цзіньпіна, Р. Ердогана могли б дати відповіді на багато питань. Наприклад, ніхто не знає, чи хоче насправді Дональд Трамп завершити торгове протистояння з КНР, чи має він намір спільно вирішувати питання екології та клімату. Його відповіді багатьом хотілося би почути.

Своєчасним був би і виступ Емануеля Макрона, в якому він окреслив би власне бачення планів реформування ЄС. Від того, в якому напрямку він бачить розвиток Європи, залежить доля Євросоюзу. ВЕФ-2019 мав можливість стати не лише майданчиком, де обмінюються думками, а й таким, де окреслюють контури власної політики: економічної, соціальної, політичної тощо.

З огляду на тривожність фону, на якому форум відбувався цього року, світовому загалу було б корисно почути бачення та плани лідерів держав у різних сферах життя суспільства. Однак дехто з експертів вважає, що формат ВЕФ і не передбачає визначення шляху розвитку цивілізації. На їх переконання, розвиток людства сьогодні залежить від того, якою мірою кожна конкретна країна справляється із наявними викликами і здатна конкурувати у нових умовах. Багато оглядачів прогнозували, що форум у Давосі мав стати платформою для переговорів між США і Піднебесною. Натомість на ВЕФ-2019 мільярдер-ліберал Джордж Сорос застеріг, що «холодна» війна між Китаєм і США може стати «гарячою», а лідера Китаю Сі Цзіньпіна назвав найнебезпечнішим опонентом для тих, хто вірить у відкрите співтовариство. Такі заяви пролунали перед наступним раундом переговорів, для яких віце-прем’єр Китаю Лю Хе прилетить до Вашингтона.

На відміну від ВЕФ-2019, ювілейна доповідь Римського клубу у 2018 р. під багатозначною назвою «Come On!» не лише аналізує головні загрози і виклики людства, а й висловлює консолідовану позицію всіх членів Клубу стосовно них.

До головних загроз дослідники віднесли: виродження капіталізму, наступ антропоцену, надмірне споживання, тотальну урбанізацію, діджиталізацію та техноутопізм. Як стверджують автори доповіді, протистояти цим загрозам і гідно відповісти на ці виклики можна лише шляхом докорінної зміни парадигми розвитку нашої цивілізації – переходом до «Нового Просвітництва».

На початку третього розділу доповіді висвітлено субнаціональні історії успіху сталого розвитку, а от у розділі 3.17 автори визнали Китай яскравим прикладом країни, яка продемонструвала чудові стратегії розв’язання проблем сталого розвитку на національному рівні. У розділі наведено переконливі факти досягнень КНР, дивовижних перетворень, методів та інструментів їх реалізації.

КИТАЙСЬКІ РЕЦЕПТИ НА ДАВОСЬКІЙ КУХНІ

Торгові війни та перспективи для Китаю стали одними з основних тем Давосу. Пекін спрямував до Давосу численну, найбільшу за останні 40 років, делегацію, очолювану заступником глави КНР Ван Цішанем, яка цього року стала найбільшою на форумі.

У своєму виступі на ВЕФ-2019 Ван Цішань нагадав, що економічна глобалізація, яка в минулому столітті швидко набирала обертів, була ініційована західними розвиненими країнами. Наприкінці 20-го і на початку 21-го століть технологічний прогрес дозволив значною мірою мінімізувати значення географічної відстані та інших перешкод на шляху обмінів між країнами і прискорив процес економічної глобалізації.

Західні транснаціональні корпорації та фінансові структури, прагнучи максимального прибутку, спрямовували ресурси до країн і районів, які характеризуються низькою вартістю виробництва й сприятливими умовами ведення бізнесу і сформували глобальні виробничі ланцюжки. Стався підйом країн з ринками, що народжуються. Як наслідок настала нова стадія економічної глобалізації.

Заступник голови КНР зазначив, що в цьому процесі Китай піднявся від низьких до середніх і високих позицій у світових виробничих ланцюжках. Населення Китаю – майже 1,4 млрд. осіб – досягло більшого процвітання, результатом чого став попит, що зростає, при високій купівельній спроможності. Це розкрило потенціал величезного ринку, який «ніхто не має права ігнорувати».

Заступник голови КНР підкреслив, що засвоївши безліч уроків і зазнавши великих жертв, китайці домоглися величезних досягнень і вийшли на шлях створення соціалізму із китайською специфікою. Ван Цишань скористався майданчиком ВЕФ-2019 для звернення до учасників світової торгівлі: «Разом ми маємо працювати для того, щоб пиріг був більший і його розподіл відбувався справедливіше. І чого ми точно не повинні робити, так це припиняти випікати цей пиріг».

ХМАРИ НА ГОРИЗОНТІ ЧИ ПРОМІНЬ СВІТЛА КРІЗЬ ХМАРИ

Від часу розгортання торговельного конфлікту між США та Китаєм, у західних ЗМІ дедалі більше йдеться про те, що Китай досі захищає від міжнародної конкуренції значну частину власної економіки. Багато китайських компаній стали сильними конкурентами. Німецькі і американські компанії прагнуть не лише дешево виробляти в Китаї, а й посісти своє місце на величезному китайському ринку.

Економіст і віце-голова Банку міжнародних розрахунків Рагхурам Раджан зазначає, що зацікавлені компанії скаржаться на наявні обмеження доступу до ринку Китаю. У Європі до цього додається ще й страх відстати у розвитку нових технологій. Представниця ВЕФ Мартіна Ларкін під час презентації звіту про європейську конкурентоспроможність зазначила, що ринок технологій розвивається у США та Китаї, і жодна з десяти найбільших компаній не є європейською.

Особливо непокоїть західні країни те, що Китай у розвитку космічної галузі, генної інженерії і штучного інтелекту взяв надвисокий темп. Стівен Шварцман, очільник впливової американської інвестиційної компанії Blackstone, каже, що бізнес у КНР буквально «вибухає» і є неймовірна кількість ідей для нових підприємств у сфері штучного інтелекту.

Технології, домінування на ринку, робочі місця та добробут – це теми, які підживлюють суперечки із Китаєм. Наразі США випробовують конфронтацію, а європейці налаштовані на домовленості та співпрацю. На ВЕФ-2019 Карлос Паскуаль, екс-посол США у Мексиці і старший віце-президент глобальної енергетичної компанії IHS Markit, висловив думку, що частина невизначеності і нестабільності полягає в тому, що відбувається між США та Китаєм, і саме це суттєво впливає на перспективи економічного зростання.

Водночас, Алан Джоп, виконавчий директор компанії Unilever, переконаний, що Китай є одним з найнадійніших джерел зростання. Китай забезпечує нову стабільність світового споживчого ринку. Всі сторони розуміють, що потрібно розмовляти і домовлятися, хоча умови компромісу кожен уявляє по-своєму. За словами керівника державної хімічної компанії Sinochem Нін Гаоніна, економіка його країни зросла у тому числі завдяки інвестиціям з-за кордону. Тому китайці думали, пояснив Нін Гаонін, що на їхні інвестиції за кордоном також чекають. Але зараз вони вимушені констатувати, що це не так.

Аналітики запевняють, що буде помилкою сподіватися на розгубленість Піднебесної. Торгівля вимагатиме підлаштування одне під одного, – переконаний С. Шварцман. Але як довго триватиме цей процес адаптації, він не береться визначити. Головний регулятор китайських ринків висловив у Давосі впевненість, що Пекін і Вашингтон вирішать свої торговельні суперечки, вказуючи, що тиск на ринку в кінець-кінцем призведе до укладання президентом США угоди з Китаєм.

Прямі іноземні інвестиції у США у 2018 р. помітно скоротилися, і компанії, що зібралися на Всесвітньому економічному форумі в швейцарських Альпах цього року, заявляють, що вони стурбовані тим, що торгова війна Трампа з Китаєм ще більше послабить світову економіку та інвестиції у бізнес. Головний виконавчий директор американського продовольчого та сільськогосподарського гіганта Cargill Inc Девід Макленнан сказав Reuters, що торгова війна дуже шкідлива для американської сільськогосподарської економіки і чим довше це триватиме, тим буде гірше.

УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКА ВЗАЄМОДІЯ НА ВЕФ-2019

Під час зустрічі із заступником голови КНР Ван Цішанем Президент України Петро Порошенко відзначив дружній характер відносин між країнами, які засновані на принципах взаємної поваги суверенітету і територіальної цілісності двох країн. Ван Цішань підтвердив повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.

Сторони домовилися продовжувати розвиток двостороннього торгово-економічного та інвестиційного співробітництва, провести у поточному році чергове засідання українсько-китайської Міжурядової комісії зі співробітництва і співпрацювати у реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях».

В «Українському домі», який відкривається у Давосі на час щорічного зібрання ВЕФ, відбулося засідання Національної інвестиційної ради, на якому головував Президент і яке розглядало питання поліпшень в інвестиційному кліматі України.

На зустрічі повідомили, що компанія Horizon Capital зібрала орієнтований на Україну фонд Emerging Europe Growth Fund III (EEGF III) на суму $200 млн., у створенні якого взяли участь нові і вже наявні приватні й інституційні інвестори. EEGF III став найбільшим за останні 10 років фондом прямих інвестицій в Україну.

А норвезька компанія NBT підписала рамкову угоду із французькою Total Eren і ЄБРР про залучення фінансування проекту вітрової енергетики «Сиваш» у сумі 260 млн. євро. Нагадаємо, що на початку вересня 2018 р. був підписаний договір про реалізацію міжнародного інвестиційного проекту з будівництва ВЕС в Херсонській області за провідної ролі норвезької компанії NBT. До участі у цьому проекті долучилася і китайська компанія.

Президент ТПП України Геннадій Чижиков повідомив, що під час перемовин із делегацією на чолі з мером Гуанчжоу ТПП України підписала угоду із Cedar Holdings Group. Обидві сторони на основі угоди мають намір співпрацювати у декількох сферах, зокрема у розвитку комплексного товарного ресурсу України, видобутку корисних копалин і сільському господарстві, щоб знайти можливості для виходу на ринок Китаю. До холдинга Cedar входять 6 груп: Gongtongyun Supply Chain Group, Chemical Industry Group, Cedar Culture & Tourism Group, Cedar Real Estate Group та Community Ecological Operations Group.

2019 РІК: ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

На думку заступника глави Міжнародного валютного фонду Девіда Ліптона, внаслідок падіння вартості основних сировинних продуктів найближчими роками слід очікувати світової фінансової кризи. МВФ попереджає, що насамперед це вдарить по тих країнах, які займаються продажем сировини, і Україна з експортом зерна і металу, безумовно, серед них. У той же час агентство Moody’s зазначає, що Україна, як і раніше, має ризик відновлення геополітичної конфронтації, а також зміни влади, що може призвести до затримки або часткової зміни плину реформ.

Восени минулого року на урочистому підписанні інвестиційного договору між ПАТ «Донбасенерго» та китайською компанією Dongfang Electric International Corporation (м. Ченду, провінція Сичуань), посол КНР в Україні Ду Вей закликав представників DEIC приділяти підвищену увагу цьому проекту, проводити високоякісні роботи, суворо дотримуватися умов договору та європейських стандартів. Посол КНР також порадив добре вивчити загальний стан і національні особливості України, підготувати додатковий план у разі питань і труднощів, що можуть виникнути під час здійснення будівельних робіт.

Україні варто аналогічно ставитись до своїх зобов’язань за двосторонніми угодами та контрактами. З огляду на прогнози та наявні несприятливі фактори, нашій державі не можна помилятися, зволікати і легковажити. Виходячи з минулого досвіду й помилок, експертна спільнота привертає увагу влади до значущих аспектів українсько-китайських відносин.

Зокрема, фахівці пропонують:

  • принципово уникати будь-яких проявів непослідовності, спонтанності і непередбачуваності;
  • дотримуватись чинних домовленостей, виконувати наявні угоди, програми, проекти, зобов’язання;
  • вивчати китайський досвід створення ЗВТ з іншими країнами і розпочати консультації щодо створення ЗВТ;
  • розвивати і підтримувати продуктивний діалог з китайською стороною на всіх рівнях, платформах майданчиках і продовжувати створювати нові;
  • зміцнювати регіональне співробітництво, зосереди-тись на крупних місцевих проектах у рамках реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях»;
  • підтримувати і сприяти українським експортним підприємствам і компаніям, які хочуть співпрацювати з КНР;
  • продовжувати системну роботу щодо пошуку і підготовки нових спільних двосторонніх і багатосторонніх проектів;
  • вивчати китайський досвід щодо створення технопарків і бізнес-інкубаторів, комерціалізації інноваційних винаходів і розробок;
  • окрему увагу приділити співпраці у галузі освіти, культури, зокрема кінематографії та туристичній галузі.

В українськокитайських взаєминах у 2019 р. найголовніше – не допускати незрозумілих пауз та жодної невизначеності. Стале партнерство будується на взаємній зацікавленості, відповідальності і довірі.

Підсумки Давосу-2019 свідчать, що Україна має дієві інструменти для посилення і поліпшення економічних відносин з Китаєм. Засновник компанії Alibaba Джек Ма на ВЕФ-2019 висловив думку, що страшніше раку тільки людська дурість, тому що її «не можна вилікувати». Україна і Китай мають свій особистий післясмак від цьогорічного Давосу, кожна з країн аналізує і робить власні висновки. Але обидві країни розуміють, що нам всім необхідно зосередитися на довготривалій дискусії про те, що і як потрібно змінити.

Україна і Китай поділяють думку, що країни, які хочуть мати суверенітет, повинні не копіювати чужий досвід та уяву майбутнього, а вміти проектувати майбутнє, виходячи зі своїх історичних традицій і кращого світового досвіду. Слід лише мати сміливість, власне бачення і рухатись вперед.