Дроботюк ОЛ. Торговельне співробітництво між Україною та КНР у забезпеченні продовольчої безпеки

ДРОБОТЮК Ольга,
к.е.н., директор Інституту досліджень сучасного Китаю ім. Б. Курца при ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», член правління Української асоціації китаєзнавців

Забезпечення продовольчої безпеки – спроможності країни надати доступ до якісних продуктів харчування, є одним з ключових викликів людства та глобальною проблемою, шляхи вирішення якої розробляють уряди країн та міжнародні організації через збалансування розривів між світовим попитом та пропозицією на сільськогосподарську продукцію. Фахівцями Національного інституту харчування та сільського господарства США у своїх дослідженнях доведено, що зростання сільськогосподарського сектору принаймні вдвічі ефективніше зменшує бідність, ніж зростання в інших секторах. Доступ до якісного та поживного харчування може мати широкий позитивний вплив, зокрема на економічне зростання та створення робочих місць; скорочення бідності; збільшення торговельного потенціалу; підвищення глобальної безпеки та стабільності; покращення здоров’я та охорони здоров’я1.

Україна та Китай є світовими лідерами з виробництва пшениці, кукурудзи, картоплі, тому в стратегічному торговельному та інвестиційному партнерстві в агропромисловому комплексі мають значний потенціал у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. Так, 5 грудня 2017 року між Урядами України та КНР було підписано Програму українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі (АПК), яка покликана розширити та поглибити економічні та торговельні зв’язки між двома країнами. Пріоритетними напрямами співробітництва є «оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів; розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції; розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну; зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України; збільшення обсягів виробництва та торгівлі засобами виробництва в сільському господарстві; поглиблення співробітництва у сфері розвитку аграрних технологій»2.

Така Програма відповідає Глобальній сільськогосподарській стратегії КНР, що охоплює наступні складові: зарубіжні інвестиції в сільське господарство, міжнародне співробітництво в АПК, центра сировинної торгівлі, стратегічні торговельні партнери, диверсифікації сільськогосподарського імпорту3.

Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» також охоплює територіальний пріоритет глобальної сільськогосподарської політики. Співробітництво в рамках цієї політики передбачає дві форми участі: державний агробізнес як рушійна сила та приватний сектор як інвестиційний ресурс. За даними China Global Investment Tracker, китайські інвестиції в сільське господарство в країни світу в межах ініціативи «Один пояс, один шлях» становлять 7,3 мдрд дол. США, а також укладено угод на будівництво на суму – 6,7 млрд дол. США4.

Таблиця 1 – Прогрес у досягненні Цілі сталого розвитку ООН «Подолання голоду»

Джерело: Sustainable Development Report 20216

Глобальна продовольча безпека. У 2015 році ПРООН продовольчу безпеку визначила однією із сімнадцяти глобальних Цілей сталого розвитку – «Подолання голоду». Ключовими індикаторами успіху повинно стати нульовий рівень голоду, досягнення продовольчої безпеки, підвищення якості харчування і сприяння сталому сільському господарства. Згідно з оцінками Sustainable Development Report 2021, Україна та КНР посідають 36-ту і 57-му позиції серед 165 країн за прогресом у досягненні сімнадцяти Цілей сталого розвитку ООН. Помірне покращання є характерним результатом України та КНР у реалізації заходів щодо досягнення нульового рівня голоду. В обох країнах вирішено проблеми рівня розповсюдженості недоїдання та врожаю зернових (див. табл. 1). Також Україна та Китай беруть участь у розробці глобальної політики продовольчої безпеки через членство в Комітеті зі всесвітньої продовольчої безпеки ООН.

За Глобальним індексом продовольчої безпеки 2020, який розроблено The Economist Intelligent Unit, КНР посіла 39-те місце, а Україна 54-те. У звіті за 2020 рік Україна покращила свої позиції на 11 пунктів за рахунок зростання індикаторів субіндексів економічної (цінової) та фізичної доступності (див. табл. 2).

Виробництво та торгівля продовольчими товарами. У 2019 році врожайність зернових у КНР досягла таких показників: пшениця – 5,6 т/га; кукурудза – 6,3 т/га; рис – 4,9 т/га; соя – 1,9 т/га. В Україні урожайність кукурудзи становила 6,8 т/га, пшениці – 4,1 т/га, рису – 3,5 т/га, сої – 2,2 т/га5. Серед найбільших за обсягом позицій виробленої продовольчої продукції в Китаї та Україні – кукурудза, пшениця, картопля (рис. 1).

У структурі українського експорту традиційно переважає продовольча продукція з низькою доданою вартістю, а саме зернові. Китайський продовольчий експорт включає не тільки зернові, але й продукцію із середньою та високою доданою вартістю – готове харчування, корми, харчові відходи, консерви (рис. 2).

За результатами 2019/2020 маркетингового року Україна посіла перше місце в світі з експорту соняшникової олії, друге – з експорту ячменю, є одним з чотирьох найбільших експортерів кукурудзи та входить в топ-5 країн за експортом пшениці7.

У 2019 році Україна експортувала 68,2 % виробництва кукурудзи (у т. ч. 12 % у КНР); пшениці – 47 % (у КНР – 0,1 % ), сої – 81 % (у КНР – 0,9 %), ячменю – 27 % (у КНР – 9,8 %). Китай експортував рису 1,2 % від виробництва, рису (еквівалент меленого) – 1,9 % (рис. 1 та 2). Решта зернових та бобових, олійних рослин йде на внутрішнє споживання, а також ще частина імпортується Китаєм з країн світу, зокрема соя, кукурудза, ячмінь, пшениця, рис, ріпак (рис. 3). Україна імпортує картоплю, пальмову олію, банани, цитрусові, субпродукти, корми для домашніх тварин.

Двостороння торгівля продовольчими товарами між Україною та КНР. Продовольчий експорт України в КНР становив 54,4 % у 2019 р. та 50 % у 2020 р., у грошовому еквіваленті: 1,95 млрд дол. і 3,55 млрд дол. відповідно. У 2020 році 52 % продовольчого українського експорту припадає на зернові культури, зокрема 39 % – кукурудза, 13 % – ячмінь. Українські експортери покривають 55,6 % китайського імпорту кукурудзи та 25 % – ячменю (див. табл. 3).

Таблиця 2 – Глобальний індекс продовольчої безпеки 2020

Джерело: The Global Food Security Index, The Economist Intelligent Unit & Corteva8

Рис. 1. Топ-10 позицій виробництва продовольчої продукції в КНР та Україні в 2019 році, млн т.


Джерело: Food and Agriculture Organization of the UN9

Рис. 2. Топ-10 позицій експорту продовольчої продукції КНР та України в країни світу в 2019 році, млн т.


Джерело: Food and Agriculture Organization of the UN

Рис. 3. Топ-10 позицій імпорту продовольчої продукції КНР та України з країн світу в 2019 році, млн т.


Джерело: Food and Agriculture Organization of the UN

Другою великою товарною групою українського продовольчого експорту в Китай є рослинні олії, їхня частка становила в 2020 році 31 % (1,1 млрд дол.). Зокрема, на соняшникову олію припадає 27 %, на рапсову та соєву олію – по 2 %. При цьому майже 62 % китайського імпорту соняшникової олії, 10 % олії соєвих бобів та 4,1 % рапсової олії ввозиться з України.

Третьою товарною групою є «Залишки та відходи харчової промисловості», частка якої в 2020 році була 14 % (488,2 млн дол.). На експорт макухи припадає найбільша частка – 98 % (481,7 млн дол.), що покриває 81,9 % сукупного китайського імпорту цієї продукції.

У структурі українського імпорту з КНР найбільша частка припадає не на продовольство, а на середньо- та високотехнологічну продукцію. Частка продовольчого імпорту з КНР в Україну становила 2 %, зокрема 153,8 млн дол у 2019 р. та 183,3 млн дол. у 2020 р. Серед товарів продовольчого імпорту найбільша частка припадає на продукти з м’яса, риби, ракоподібних та залишки і відходи харчової промисловості – по 13 %. Зокрема, продукти, які використовуються для годування тварин (за виключенням кормів для котів та собак) – 12 % (22,6 млн дол.), що покриває 8,7 % українського імпорту та становить 1,1 % китайського експорту даного товару (див. табл. 2). На другому місці за вартісним обсягом імпорту – зернові культури, а саме рис (11 %, або 19,7 млн дол.). Україна імпортує 39,4 % рису з КНР (2,1 % китайського імпорту). Серед товарів, імпорт, яких покривається переважно за рахунок китайських експортерів, продукти тваринного походження – шкурки та інші частини птахів (77,5 %), понад третину – рослинні згущувачі (пектин, агар-агар тощо), сушені овочі, молюски, сушені фрукти, горіхи.

Таблиця 3 – Український продовольчий експорт у КНР, 2019–2020 рр.

Джерело: розраховано автором на основі International Trade Centre / Trade Map.
*частка експорту / імпорту товару в загальному експорті / імпорті цього товару.

Таблиця 4 – Український продовольчий імпорт з КНР, 2019–2020 рр.

Джерело: розраховано автором на основі International Trade Centre / Trade Map.
*частка експорту / імпорту товару в загальному експорті / імпорті цього товару.

Можливості торговельного співробітництва у сфері агропромислової продукції. Китай – є найбільшим торговельним партнером України. За підсумками 2020 року спостерігається позитивне сальдо торгівлі агропромисловою продукцією: Україна експортувала на суму 3,55 млрд дол., а імпортувала – на 183,3 млн дол. Як вище згадувалося, Україна експортує переважно продукцію з низькою доданою вартістю, тому доцільним є нарощення частки готової продукції. Також відмічається розширення товарних позиції, зокрема м’яса та молочної продукції. Наприклад, за даними Держпродспоживслужби10, ряд українських підприємств мають акредитацію на експорт:

  • замороженої яловичини – 3 підприємства (без кісток);
  • замороженої лохини та чорниці – 2 підприємства;
  • молока та молочної продукції – 33 підприємства (частково знежирене сухе молоко, сухе знежирене молоко, сухе молоко зі смаком, сухе молоко, сухе підсолоджене молоко, сухе незбиране молоко, збагачена суміш сухого молока, інше сухе молоко, сир, інший сир, твердий сир, вершкове масло, вершки, концентрат сироваткового білка, інший порошок сироватки, сироватковий порошок, демінералізований порошок сироватки, інший молочний жир, інше молоко та молочні продукти);
  • продуктів рослинного походження – 9 підприємств (ріпаковий шрот).

У контексті наявності таких сильних сторін українського АПК, як: географічне розміщення та наближеність до ринку ЄС; ринок землі; наявність природних ресурсів, зокрема родючих ґрунтів та прісної води; людський потенціал; великий споживчий ринок, доцільно визначити такі напрями поглиблення співпраці між Україною та КНР, можливо, як:

1) вирощування та виробництво екологічно чистої продукції для китайського ринку;

2) залучення китайських компаній до розробки та впровадження агрітек;

3) відкриття спільних малих та середніх підприємств з експортною орієнтацією;

4) збільшення експорту товарів унаслідок зростання середнього класу й купівельної спроможності: рослинна олія, м’ясо, овочі, фрукти, шоколадні вироби, готова продукція з пшениці;

5) підготовка фахівців з сільського господарства в межах двосторонніх освітньо-професійних програм.

Загалом, за оцінками International Trade Center, невикористаний експортний потенціал України на ринку КНР оцінюється в 2,2 млрд дол. США11.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

1. American Enterprise Institute. (2021). China Global Investment Tracker. Retrieved from American Enterprise Institute: https://www.aei.org/china-global-investment-tracker/

2. Food and Agriculture Organization of the UN. (2019). Commodities by country. Retrieved from Food and Agriculture Organization of the UN: http://www.fao.org/faostat/en/#rankings/commodities_by_country

3. International Trade Center. (2021). Export Potential Map. Retrieved from International Trade Center: https://exportpotential.intracen.org/en/markets/gap-chart

4. National Institute of Food and Agriculture . (2021). Global Food Security. Retrieved from National Institute of Food and Agriculture : https://nifa.usda.gov/topic/global-food-security

5. OECD. (17 August 2021 p.). Crop production. Отримано з OECD: https://data.oecd.org/agroutput/crop-production.htm#indicator-chart

6. Sachs, J., Traub-Schmidt, G., Kroll, C., Lafortune, G., & Fuller, G. (2021). Sustainable Development Report 2021: Interactive Map. Retrieved from Sustainable Development Report 2021: https://dashboards.sdgindex.org/map

7. Zhang, H., & Cheng, G. (2013). China’s Food Security Strategy Reform: An emerging global agricultural policy. у F. Wu, & H. Zhang, China’s Global Quest for Resources Energy, Food and Water (сс. 23–41). Routledge.

8. Верховна Рада України. (5 грудень 2017 p.). Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі. Отримано з Верховна Рада України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156_004-17#Text

9. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. (2021). Поточний стан доступу на ринки. Отримано з Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів: https://dpss.gov.ua/potochnij-stan-dostupu-na-rinki

10. Кабінет Міністрів України. (08 лютого 2021 p.). Дмитро Кулеба: Україна зміцнює роль гаранта світової продовольчої безпеки. Отримано з Кабінет Міністрів України: https://www.kmu.gov.ua/news/dmitro-kuleba-ukrayina-zmicnyuye-rol-garanta-svitovoyi-prodovolchoyi-bezpeki

1 National Institute of Food and Agriculture. (2021). Global Food Security. Retrieved from National Institute of Food and Agriculture: https://nifa.usda.gov/topic/global-food-security

2 Верховна Рада України. (5 грудня 2017 p.). Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі. Отримано з Верховна Рада України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156_004-17#Text

3 Zhang, H., & Cheng, G. (2013). China’s Food Security Strategy Reform: An emerging global agricultural policy. у F. Wu, & H. Zhang, China’s Global Quest for Resources Energy, Food and Water (pp. 23–41). Routledge.

4 American Enterprise Institute. (2021). China Global Investment Tracker. Retrieved from American Enterprise Institute: https://www.aei.org/china-global-investment-tracker

5 OECD. (2021, August 17). Crop production. Retrieved from OECD: https://data.oecd.org/agroutput/crop-production.htm#indicator-chart

6 Sachs, J., Traub-Schmidt, G., Kroll, C., Lafortune, G., & Fuller, G. (2021). Sustainable Development Report 2021: Interactive Map. Retrieved from Sustainable Development Report 2021: https://dashboards.sdgindex.org/map

7 Кабінет Міністрів України. (08 лютого 2021 p.). Дмитро Кулеба: Україна зміцнює роль гаранта світової продовольчої безпеки. Отримано з Кабінет Міністрів України: https://www.kmu.gov.ua/news/dmitro-kuleba-ukrayina-zmicnyuye-rol-garanta-svitovoyi-prodovolchoyi-bezpeki

8 The Economist Intelligent Unit & Corteva (2020). The Global Food Security Index. URL: https://foodsecurityindex.eiu.com/Index

9 Food and Agriculture Organization of the UN. (2019). Commodities by country. Retrieved from Food and Agriculture Organization of the UN: http://www.fao.org/faostat/en/#rankings/commodities_by_country

10 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. (2021). Поточний стан доступу на ринки. Отримано з Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів: https://dpss.gov.ua/potochnij-stan-dostupu-na-rinki

11 International Trade Center. (2021). Export Potential Map. Retrieved from International Trade Center: https://exportpotential.intracen.org/en/markets/gap-chart